Рішення

від 08.05.2024 по справі 904/905/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2024м. ДніпроСправа № 904/905/24За позовом Комунального підприємства "Міські активи" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська Русь", м. Дніпро

про стягнення 235 514,66грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Янкіна Г.Д.

Представники:

Від позивача: Сочнева А.В., адвокат, довіреність №87 від 29.12.2023

Від відповідача: не з`явився

С У Т Ь С П О Р У :

Комунальне підприємство "Міські активи" Дніпровської міської ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська Русь" заборгованість у розмірі 235 514,66грн, з яких:

- основний борг у розмірі 194 047,80грн;

- пеня у розмірі 34 620,93грн;

- 3 % річних у розмірі 6 845,93грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №616-ДРА/19 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста від 27 вересня 2019 року в частині своєчасного та повного внесення орендних платежів.

Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявив і про бажання надати власні пояснення по суті спору

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2024 справу №904/905/24 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою суду від 05.03.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 08.04.2024.

Відповідач у підготовче засідання не з`явився, явку повноважного представника не забезпечив, про день, час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Направлена судом на адресу відповідача ухвала про відкриття провадження повернута підприємством зв`язку з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 45-47).

Ухвалою суду від 08.04.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті у судове засідання на 08.05.2024.

У судове засідання 08.05.2024 представник відповідача не з`явився. Направлену судом на адресу відповідача ухвалу суду від 08.04.2024 повернуто підприємством зв`язку за зворотною адресою з довідкою АТ "Укрпошта" форми 20 "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п.4 ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про наявність провадження з розгляду даної справи у суді.

Господарський суд прийшов до висновку, що незнаходження відповідача за його адресою реєстрації, що має наслідком неотримання кореспонденції суду про повідомлення щодо часу та місця розгляду даної справи, не може прийматися до уваги судом, оскільки свідчить, що неотримання ухвал суду відповідачем відбулося саме з його вини. Відповідач, у разі незнаходження за його адресою реєстрації, повинен був докласти зусиль про отримання поштових відправлень за цією адресою. Крім того, неотримання ухвал суду відповідачем у вказаному випадку не може бути причиною для порушення законного права позивача на розумний строк розгляду його справи.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17 та від 04.12.2018 у справі №921/32/18.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Отже, відповідач вважається таким, що повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2024, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Під час розгляду справи судом досліджені наявні в матеріалах справи докази.

У судовому засіданні 08.05.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

27 вересня 2019 року між Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська Русь" (орендар) укладено договір №616-ДРА/19 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра.

Відповідно до пункту 1.1 цього договору оренди, Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове, платне користування комунальне нерухоме майно нежитлові приміщення загальною площею 131,0кв.м, які розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, 73, сек.4, на першому поверсі 16-ти поверхового будинку, вартість якого становить 739858,00грн без ПДВ, що перебувають на балансі Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради (балансоутримувач).

Майно передане під використання об`єкту для розміщення офісу.

Орендар вступає у строкове платне користування об`єктом оренди з дати підписання сторонами договору та акта приймання-передачі об`єкта оренди. Передача об`єкта оренди в оренду здійснюється за вартістю згідно з незалежною оцінкою, проведеною станом на 20.09.2019 на підставі акта приймання-передачі об`єкта оренди, підписаного балансоутримувачем, орендодавцем та орендарем (пункти 2.2., 2.3. договору).

За приписами пунктів 3.1., 3.2. договору розрахунок орендної плати здійснюється за Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального нерухомого майна, затвердженою міською радою. Розмір орендної плати відповідно до розрахунку орендної плати, що є невід`ємною частиною договору (а.с.12), становить 9248,23грн без ПДВ (базова за серпень місяць 2019 року). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно з чинним законодавством та в повному обсязі спрямовується орендарем на рахунок балансоутримувача. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди, починаючи з вересня місяця 2019 року. У платіжному дорученні обов`язково зазначити номер договору оренди, дату укладення та назву орендаря.

Згідно з умовами пункту 3.3. договору за користування об`єктом оренди орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує:

- 70 % від загальної суми орендної плати у розмірі 6473,76грн до загального фонду міського бюджету;

- 30 % від загальної суми орендної плати у розмірі 2774,47грн на рахунок балансоутримувача об`єкта оренди.

Згідно з пунктом 3.5. договору орендна плата сплачується орендарем щомісяця у термін не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним, і не залежить від наслідків господарської діяльності орендаря. Орендна плата сплачується орендарем за весь час фактичного використання об`єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об`єкта оренди, включно.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (пункт 3.4. договору).

Пунктом 3.8. Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням штрафних санкцій у співвідношенні, визначеному п.3.3. даного Договору.

При цьому, у пункті 5.2. договору зазначено, що орендар зобов`язується, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату за весь час фактичного використання об`єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об`єкта оренди, включно.

Сторони визначили, що договір діє з 27.09.2019 до 25.09.2022 включно (пункт 10.1. договору).

Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки, має переважне право, за інших рівних умов, на переукладання договору оренди на новий термін. Умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право відповідача на переукладання договору припиняється (п.10.2. договору).

У разі відсутності протягом одного місяця заяви від орендаря про переукладання договору оренди на новий термін після отримання листа від орендодавця про закінчення терміну дії договору, договір оренди вважається припиненим з наслідками, передбаченими пунктом 5.5. договору (п.10.3 договору).

Відповідно до пункту 11.1 договору його дія припиняється внаслідок:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- приватизації об`єкта оренди орендарем (за участю орендаря);

- відчуження власником об`єкта оренди;

- загибелі об`єкта оренди;

- дострокового розірвання договору за взаємною згодою сторін або за рішенням суду;

- відкриття провадження у справі про банкрутство орендаря;

- використання орендарем об`єкта оренди не за призначенням, у тому числі у випадку незаконної передачі об`єкта оренди в суборенду;

- невнесення орендарем орендної плати протягом трьох місяців підряд;

- відмови орендаря від відшкодування витрат балансоутримувача щодо утримання і експлуатації будівлі;

- виникнення обставин, що виключають використання об`єкта оренди відповідно до цілей орендаря;

- ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем;

- в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 634 від 27.05.2022 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" відповідно до Закону України від 01.04.2022 № 2181-IX "Про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" установлено, що договори оренди комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану. Для продовження договору оренди у такий спосіб заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються (п.5).

Отже договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра № 616-ДРА/19 від 27.09.2019, станом на дату звернення з позовом до суду не припинив свою дію.

21.09.2022 Дніпровською міською радою прийнято рішення №48/27 "Про припинення реорганізації Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпровської міської ради, зміну його найменування та затвердження Статуту в новій редакції", яким, серед іншого, було змінено найменування підприємства з Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпровської міської ради на Комунальне підприємство "Міські активи" Дніпровської міської ради (далі - позивач, балансоутримувач.

На виконання умов договору оренди орендодавцем передано, а орендарем прийнято об`єкт оренди нежитлові приміщення загальною площею 131,0кв.м, які розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, 73, сек.4, на першому поверсі 16-ти поверхового будинку, що підтверджується Актом приймання-передачі від 27.09.2019 (а.с.12).

У зв`язку з тим, що відповідач не виконує свої зобов`язання з оплати орендної плати, позивачем нарахована заборгованість зі сплати орендної плати за період з липня 2021 року по 31.01.2024 в сумі 194047,8грн, пеню в сумі 34 620,93грн за загальний період з 16.09.2021 по 29.02.2024 та 3 % річних в сумі 6 845,93грн за період з 16.09.2021 по 29.02.2024.

Наведене і є причиною виникнення спору.

Предметом доказування у даній справі є: встановлення обставин укладення договору оренди, строк дії договору, наявність підстав для стягнення орендної плати, неустойки та 3% річних.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором оренди.

Правовідносини сторін регулюються Цивільним кодексом України та Господарським Кодексом України.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (стаття 759 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Договір оренди є підставою виникнення права наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку його дії зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору; а припинення такого договору є підставою виникнення обов`язку наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Користування майном за договором оренди є правомірним, якщо воно відповідає його умовам та положенням чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини з урахуванням особливостей предмета найму та суб`єктів договірних правовідносин.

Відносини найму (оренди) у разі неправомірного користування майном можуть регулюватися умовами договору, що визначають наслідки неправомірного користування майном, та нормами законодавства, які застосовуються до осіб, які порушили зобов`язання у сфері орендних відносин

Статтею 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України закріплено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до частин 1 та 6 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 761 Цивільного кодексу України визначено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Орендар вступив у строкове користування об`єктом оренди з 27.09.2019 (дата підписання Акта приймання передачі, а.с.12).

За змістом частини 3 статті 285 Господарського кодексу України орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі вплачувати орендну плату. Аналогічні положення містяться в пункті 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

За змістом частини першої - третьої, п`ятої статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

В силу положень статей 525 та 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.5. договору оренди передбачено, що орендна плата сплачується орендарем щомісяця у термін не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Позивачем нарахована заборгованість з орендної плати за період з липня 2021 року по 31.01.2024 в сумі 194047,8грн.

Відповідач в установлений строк свої зобов`язання зі сплати орендної плати не виконав, викладені в позовній заяві доводи позивачів не спростував.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у сумі 194047,8грн. за період з липня 2021 року по 31.01.2024 визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі статтями 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230

Господарському кодексі України).

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, у пункті 9.2. договору визначено, що за несвоєчасну сплату суми орендної плати орендар зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення платежу у співвідношенні, визначеному у пункті 3.3. договору.

Отже, за прострочення виконання зобов`язання на підставі пункту 9.2. договору позивачем нарахована пеня в сумі 34 620,93грн за загальний період з 16.09.2021 по 29.02.2024.

Перевіркою наданого позивачем розрахунку встановлено, що, незважаючи на указаний в розрахунку пені період з 16.09.2021 по 29.02.2024, пеня фактично нарахована за 6 місяців прострочення за кожен окремий місяць.

З огляду на викладене, задоволенню підлягає вимога позивача про стягнення пені у сумі 34 620,93грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував три проценти річних в сумі 6 845,93грн за період з 16.09.2021 по 29.02.2024.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку трьох процентів річних у розмірі в сумі 6 845,93грн, судом помилок не виявлено.

З урахуванням викладеного вище, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсягу, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість в сумі 235514,66грн, з яких:

заборгованість зі сплати орендної плати в сумі 194047,8грн, пеня в сумі 34 620,93грн та 3 % річних в сумі 6 845,93грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 3532,72грн покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Комунального підприємства "Міські активи" Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська Русь" про стягнення 235 514,66грн задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська Русь" (ідентифікаційний код 31824838, вул. Князя Ярослава Мудрого, буд.60, кв.7, м. Дніпро, 49091) на користь Комунального підприємства "Міські активи" Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Мечникова, будинок 6; ідентифікаційний код 03341763) заборгованість з орендної плати в сумі 194047,8грн, пеню в сумі 34 620,93грн, 3 % річних в сумі 6 845,93грн та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 3532,72грн, видати наказ.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 08.05.2024

Суддя Н.М. Євстигнеєва