Ухвала

від 07.05.2024 по справі 910/16134/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

07.05.2024Справа №910/16134/23За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання", м. Запоріжжя

до Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, м. Київ

в особі Запорізької філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, м. Запоріжжя

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяобленерго", м. Запоріжжя

про стягнення 609 680, 22 грн, -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Аксарін Р.М. (адвокат за довіреністю №8 від 02.01.2024) (в режимі відеоконференції);

від відповідача: Христич Б.В. (в порядку самопредставництва);

від третьої особи: не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

17.10.2023 року до Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" (позивач) з позовною заявою про стягнення з Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення в особі Запорізької філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (відповідач) суми заборгованості, з урахуванням фінансових санкцій, в розмірі 1 044 066,05 грн, у зв`язку з невиконанням відповідачем умов Договору про постачання електричної енергії споживачу №1000 від 10.09.2021 року в частині оплати спожитої електричної енергії за період з березня 2022 року по липень 2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяобленерго" в якості треьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, підготовче засідання призначено на 07.11.2023.

10.11.2023 до суду від третьої особи надійшли пояснення.

13.11.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, а від третьої особи - пояснення.

29.11.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

06.12.2023 до суду від позивача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2023 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

11.12.2023 до суду від відповідача надійшли заперечення.

В підготовчому засіданні 12.12.2023 судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 27.02.2024.

В підготовче засідання 27.02.2024 третя особа не з`явилась, по час та місце повідомлена належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 закрито провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 434 385, 83 грн та повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" зі спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 6 515, 79 грн.

Також ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.05.2024.

06.05.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду справи №908/1162/23 в касаційному порядку.

В судове засідання 07.05.2024 третя особа не з`явилась, про час та місце повідомлена належним чином.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, клопотання позивача про зупинення провадження у справі та заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд ухвалив наступне.

Так, позивач звернувся до суду з вказаним позовом про стягнення з Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення в особі Запорізької філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення суми заборгованості, з урахуванням фінансових санкцій, в розмірі 1 044 066,05 грн, у зв`язку з невиконанням відповідачем умов Договору про постачання електричної енергії споживачу №1000 від 10.09.2021 року в частині оплати спожитої електричної енергії за період з березня 2022 року по липень 2023 року.

Разом з тим, предметом дослідження у даній справі є факт постачання позивачем та споживання за спірний період відповідачем електроенергії на об`єктах, що розташовані (частково) на тимчасово окупованій території Запорізької області.

При цьому, відповідно ч. 2 статті 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.

Як вбачається з клопотання позивача про зупинення провадження, ухвалою від 27.03.2024 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі 908/1162/23 справу №908/1162/23 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Передача справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зумовлена тим, що колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі №910/9680/23 щодо того, що достатнім для застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є розповсюдження дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи статті 2 Закону. Колегія суддів вважає, що положення статей 13 та 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" можуть бути поширені на тимчасово окуповані території з урахування частини першої цих статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України.У вказаній ухвалі об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначено, що характер спірних правовідносин у справах №908/1162/23 та №910/9680/23 в контексті застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" не є очевидно неподібним, а доводи, викладені в ухвалі від 27.03.2024 щодо необхідності передачі цієї справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, не є вочевидь неприйнятними, з огляду на що касаційна скарга ТОВ "ВІМК" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023 у цій справі підлягає прийняттю до розгляду Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/8358/19 наголосив, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Велика Палата Верховного Суду у справі №233/2021/19 конкретизувала власні правові висновки та правові висновки Верховного Суду України щодо критеріїв встановлення подібності правовідносин, визначивши, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними в порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом.

Якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, стосовно якого вони вступають у правовідносини, то в такому разі подібність треба також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи зміст правовідносин у справі №908/1162/23 та у даній справі, суд зазначає, що прийняття рішення об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №908/1162/23 має суттєве значення для вирішення спору в цій справі та для єдності судової практики у спорах з подібними правовідносинами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про зупинення провадження у справі №910/16134/23 до закінчення перегляду справи №908/1162/23 у касаційному порядку.

Керуючись ст. ст. 227, 229, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Зупинити провадження у справі №910/16134/23 до закінчення перегляду справи №908/1162/23 в касаційному порядку.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

повний текст ухвали підписано 08.05.2024

Суддя Сергій МОРОЗОВ