Ухвала

від 08.05.2024 по справі 910/5406/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

м. Київ

08.05.2024Справа №910/5406/24

Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмське Звірогосподарсво" (38832, Полтавська обл., Чутівський р-н, с. Петрівка, вул. Озерна, буд. 16; ідентифікаційний код 22663149)

до Акціонерного товариства "Укрсиббанк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12; ідентифікаційний код 09807750)

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ізюмське Звірогосподарсво" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укрсиббанк", в якому просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність Акціонерного товариства "Укрсиббанк" щодо незавершення валютного нагляду зовнішньоекономічної операції Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмське Звірогосподарсво" з Компанією LAWOFUR Wojciech Wojcik (резидентом Республіки Польща) за Договором купівлі-продажу поголів`я звірів №IZH-M03 від 29.05.2023;

2) зобов`язати Акціонерне товариство "Укрсиббанк" завершити валютний нагляд за дотриманням Товариством з обмеженою відповідальністю "Ізюмське Звірогосподарсво" граничних строків розрахунків з Компанією LAWOFUR Wojciech Wojcik (резидентом Республіки Польща) за Договором купівлі-продажу поголів`я звірів №IZH-M03 від 29.05.2023.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Ізюмське Звірогосподарсво" вказує, що у відповідності до підпункту 5 пункту 9 розділу ІІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №7, банк зобов`язаний завершити валютний нагляд у разі імпорту продукції без її увезення на територію України після подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором, однак Акціонерне товариство "Укрсиббанк" цього не зробило, чим допустило протиправну бездіяльність. Позивач стверджує, що відмова відповідача завершити валютний нагляд за Договором №IZH-M03 від 29.05.2023 ставить Товариство з обмеженою відповідальністю "Ізюмське Звірогосподарсво" у становище, яке порушує його право на отримання належних банківських послуг та в майбутньому може призвести до судових спорів з податковим органом зі стягнення з позивача пені за порушення строку розрахунків.

У змісті позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Ізюмське Звірогосподарсво" зазначає, що попередньо очікує понести судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн, в той час як детальний розрахунок та докази понесення витрат на правову допомогу з урахування тривалості розгляду справи та процесуальних дій учасників справи будуть надані позивачем до суду відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши подані матеріали, суд дійшов до висновку, що вказаний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмське Звірогосподарсво" не підлягає прийняттю до розгляду, зважаючи на наступне.

Приписами п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Так, у відповідності до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зокрема, відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наводила критерії розмежування судової юрисдикції. Такими критеріями є передбачені законом умови, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, як-то: суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка у законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №127/21764/17, від 23.03.2021 у справі 367/4695/20).

Необхідною та єдиною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення цим суб`єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватися суб`єктом саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Під владними управлінськими функціями, що здійснюються на основі законодавства, зокрема, на виконання делегованих повноважень, слід розуміти будь-які владні повноваження в рамках діяльності держави чи місцевого самоврядування, що не належать до законодавчих повноважень чи повноважень здійснювати правосуддя.

Із наведених норм права вбачається, що до адміністративної юрисдикції належить справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників є суб`єктом владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує її права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.10.2023 у справі №461/3212/17.

Предметом спору за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмське Звірогосподарсво" є оскарження бездіяльності Акціонерного товариства "Укрсиббанк" щодо незавершення валютного нагляду зовнішньоекономічної операції Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмське Звірогосподарсво" з Компанією LAWOFUR Wojciech Wojcik (резидентом Республіки Польща) за Договором купівлі-продажу поголів`я звірів №IZH-M03 від 29.05.2023.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ визначені Законом України "Про валюту і валютні операції". Метою цього Закону є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України.

За наведеними у статті 1 Закону України "Про валюту і валютні операції" визначеннями понять:

- валютний нагляд - система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства;

- уповноважені установи - банки, небанківські фінансові установи та оператори поштового зв`язку, які отримали ліцензію Національного банку України згідно з цим Законом.

Відповідно статті 10 Закону України "Про валюту і валютні операції" валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Валютний нагляд здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду з метою встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Валютний нагляд відповідно до частини другої цієї статті здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду без втручання у відповідні валютні операції та діяльність суб`єктів таких операцій, крім випадків запобігання агентами валютного нагляду проведенню валютних операцій, що не відповідають вимогам валютного законодавства.

Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Уповноважені установи є агентами валютного нагляду, підзвітними Національному банку України.

Уповноважені установи під час проведення ними валютних операцій, крім валютних операцій, пов`язаних з експортом та імпортом товару на суму, що є меншою за розмір, передбачений статтею 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", здійснюють безпосередній нагляд за виконанням вимог валютного законодавства резидентами (крім інших уповноважених установ) та нерезидентами, що здійснюють валютні операції через ці уповноважені установи.

Уповноважені установи на безоплатній основі обмінюються інформацією про належність рахунків клієнтів або користувачів, відкритих у цих установах, до банківських рахунків, платіжних рахунків, власниками яких є нерезиденти, з метою здійснення валютного нагляду за валютними операціями, що здійснюються через ці уповноважені установи. Національний банк України встановлює порядок ведення та використання уповноваженими установами записів реєстру рахунків інформаційної системи, що забезпечує збирання, накопичення, зберігання, доступ та використання уповноваженими установами інформації про належність рахунків до банківських рахунків, платіжних рахунків, власниками яких є нерезиденти.

Порядок здійснення валютного нагляду агентами валютного нагляду встановлюється Національним банком України.

Агенти валютного нагляду мають право вимагати у суб`єктів валютних операцій документи, пов`язані із здійсненням валютних операцій, а суб`єкти валютних операцій зобов`язані надавати такі документи на вимогу агентів валютного нагляду у визначений ними строк.

Органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

Інформація про банки та (або) клієнтів банків, що збирається під час здійснення валютного нагляду за банками, становить банківську таємницю.

Інформація про небанківські фінансові установи та операторів поштового зв`язку, а також їхніх клієнтів, що збирається під час здійснення валютного нагляду за небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв`язку, які отримали ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій, є інформацією з обмеженим доступом.

У разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

У разі виявлення агентом валютного нагляду порушення суб`єктом валютної операції валютного законодавства агент валютного нагляду запобігає проведенню такої валютної операції та інформує про таку валютну операцію орган валютного нагляду у порядку, встановленому Національним банком України.

Органи валютного нагляду обмінюються інформацією щодо виявлених порушень валютного законодавства, отриманою ними під час здійснення валютного нагляду, з метою реалізації повноважень у сфері валютного регулювання та нагляду.

Органи валютного нагляду та агенти валютного нагляду, їх посадові особи зобов`язані в порядку, передбаченому законодавством України, запобігати розголошенню комерційної таємниці та іншої інформації, доступ до якої відповідно до законодавства України є обмеженим та яка стала їм відомою під час здійснення ними своїх повноважень. За розголошення такої інформації органи валютного нагляду та агенти валютного нагляду, їх посадові особи несуть відповідальність, передбачену законодавством України.

За невиконання обов`язків, встановлених цим Законом, а також за порушення прав резидентів та нерезидентів органи валютного нагляду та агенти валютного нагляду, їх посадові особи несуть відповідальність, передбачену законодавством України.

З метою врегулювання порядку здійснення банками валютного нагляду за дотриманням резидентами встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів Правління Національного банку України постановою від 02.01.2019 №7 затвердило Інструкцію про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (надалі - Інструкція).

Банк згідно з вимогами цієї Інструкції здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів резидента, які передбачають розрахунки в грошовій формі (уключаючи розрахунки резидента з нерезидентом на території України), що здійснюються через цей банк (п. 5 розділу ІІ Інструкції).

З наведених норм законодавства вбачається, що у сфері правовідносин з валютного нагляду за зовнішньоекономічними операціями органами валютного нагляду - Національним банком України, на який покладено забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України, делеговано (уповноважено) банкам повноваження із здійснення нагляду за дотриманням резидентами встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відтак в даній сфері банки, в тому числі Акціонерне товариство "Укрсиббанк", виконують делеговані їм державою владні управлінські функції (повноваження) у сфері валютного нагляду, як частини реалізації заходів державної політики у сфері валютних операцій, що свідчить про публічно-правовий характер спірних правовідносин.

Варто також відзначити, що правовідносинам у сфері здійснення валютного нагляду за зовнішньоекономічними операціями не притаманна рівність їх учасників, а також дані правовідносини сторін виникли не з договору банківського рахунку, а з Закону України "Про валюту і валютні операції".

Судом враховано, що позивач, мотивуючи підсудність даного спору господарським судам, у позовній заяві посилається на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2023 у справі №320/18407/23, в якій зазначено, що дана категорія справ підлягає розгляду у порядку господарського судочинства, однак, по-перше, згідно ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а не висновки судів апеляційної інстанції.

Натомість судом не виявлено постанов Верховного Суду, в яких було розглянуте питання предметної юрисдикції спору між банком та його клієнтом у сфері валютного нагляду за зовнішньоекономічними операціями.

Однак, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в касаційному порядку було переглянуто по суті судові рішення місцевого адміністративного та апеляційного адміністративного судів, прийняті за наслідками розгляду заяви про забезпечення позову у справі, предметом якої є визнання протиправною бездіяльності банків щодо не завершення валютного нагляду зовнішньоекономічних операцій позивача з компаніями-нерезидентами, та касаційний суд у своїх постановах не зазначив, що даний спір не підсудний адміністративним судам (постанови Верховного Суду від 27.09.2023 у справі №280/5917/22 та від 02.05.2023 у справі №120/6700/22).

Зважаючи на те, що судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню в касаційному порядку з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду (незалежно від того чи посилається скаржник у касаційній скарзі на такі обставини), в той час як судова практика свідчить про те, що вказана підстава для скасування судових рішень застосовується у випадку, коли оскаржуване судове рішення прийняте судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), проте Верховний Суд в межах справ №120/6700/22 та №280/5917/22 залишив без змін постанови апеляційних адміністративних судів про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову з підстав не доведеності необхідності вжиття заходу забезпечення позову у справі, предметом якої є протиправна бездіяльність відповідача щодо не завершення валютного нагляду зовнішньоекономічних операцій позивача, то наявні підстави вважати, що касаційний суд презюмував підвідомчість даної категорії спорів адміністративним судам.

По-друге, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2023 у справі №620/2898/23 залишено без змін рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 про часткове задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Камаз" до Акціонерного товариства "Банк Альянс" про визнання протиправною бездіяльності щодо незавершення валютного нагляду зовнішньоекономічної операції Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Камаз" із Товариством з обмеженою відповідальністю "Инпетро-Трейдинг" (неризедентом) та зобов`язання вчинити дії.

Враховуючи, що розгляд справи неповноважним складом суду є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, то вбачається, що навіть на рівні Шостого апеляційного адміністративного суду відсутня єдність судової практики щодо юрисдикції (підсудності) справи, предметом якої є протиправна бездіяльність банку щодо не завершення валютного нагляду зовнішньоекономічних операцій позивача, а відтак суд при вирішенні питання щодо юрисдикції даного спору не приймає до уваги висновок Шостого апеляційного адміністративного суду, викладений у постанові від 30.10.2023 у справі №320/18407/23.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, відповідач, якому на підставі Закону України Закону України "Про валюту і валютні операції" та Інструкції делеговано повноваження із здійснення нагляду за дотриманням резидентами встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що є реалізацією одного із заходів державної політики у сфері валютних операцій, є суб`єктом владних повноважень у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також з матеріалів позову вбачається, що між сторонами склались правовідносини, які не можна віднести до господарських, оскільки реалізація повноважень зі здійснення нагляду за дотриманням резидентами встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів є владними функціями державного органу, а тому у цій частині діяльності органу є ознакою публічно-правових відносин, які мають характер підпорядкованості, а не рівності суб`єктів господарювання, як у господарських відносинах.

Пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, віднесено до юрисдикції адміністративних судів.

Таким чином, враховуючи, що відповідач у спірних правовідносинах наділений правом владних повноважень та між сторонами виник спір з приводу реалізації банком делегованих йому органом валютного нагляду (НБУ) повноважень, тобто між сторонами виник публічно-правовий спір, розгляд даного спору відноситься до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи (ч. 6 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України).

На підставі викладеного Господарський суд міста Києва відмовляє у відкритті провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмське Звірогосподарсво" та роз`яснює позивачу, що такий позов може бути пред`явлений до адміністративного суду та має вирішуватися судами за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 4, 20, 175, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмське Звірогосподарсво" до Акціонерного товариства "Укрсиббанк" про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (08.05.2024) та може бути оскарження протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Р.В. Бойко