Ухвала

від 29.04.2024 по справі 911/3108/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"29" квітня 2024 р. Справа № 911/3108/21

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В, за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянувши заяву фізичної особи-підприємця Музиченка Романа Івановича від 19.04.2024 про заміну боржника у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження у справі

за позовом фізичної особи-підприємця Музиченка Романа Івановича

до: 1) Сектору освіти Сквирської районної державної адміністрації

2) Сквирської міської ради

3) Білоцерківської районної державної адміністрації

про стягнення солідарно 727097,75 грн

за участю представників

стягувача (заявника): не з`явився;

боржника: не з`явився;

відповідача 2: Кваша І.С. в порядку самопредставництва;

відповідача 3: не з`явився;

Відділу освіти Сквирської міської ради: не з`явився,

встановив:

У жовтні 2021 року до Господарського суду Київської області через підсистему «Електронний суд» звернувся фізична особа-підприємець Музиченко Роман Іванович (далі заявник, стягувач, ФОП Музиченко Р.І.) із позовною заявою від 22.10.2021 до Сектору освіти Сквирської районної державної адміністрації (далі боржник, Сектор освіти Сквирської РДА), Сквирської міської ради та Білоцерківської районної державної адміністрації про стягнення солідарно заборгованості за договорами: № 1 від 24.02.2020 у розмірі 20000,00 грн; № 3 від 24.02.2020 у розмірі 94999,00 грн; № 5 від 24.02.2020 у розмірі 15000,00 грн; № 6 від 25.02.2020 у розмірі 15500,00 грн; № 7 від 25.02.2020 у розмірі 15000,00 грн; № 8 від 25.02.2020 у розмірі 19000,00 грн; № 9 від 25.02.2020 у розмірі 9000,00 грн; № 15 від 25.02.2020 у розмірі 119999,00 грн; № 16 від 25.02.2020 у розмірі 27300,00 грн; № 17 від 25.02.2020 у розмірі 57500,00 грн; № 20 від 26.02.2020 у розмірі 56041,75 грн; № 23 від 26.02.2020 у розмірі 147758,00 грн; № 24 від 26.02.2020 у розмірі 15000,00 грн; № 41 від 10.03.2020 у розмірі 29500,00 грн; № 42 від 10.03.2020 у розмірі 19000,00 грн; № 43 від 10.03.2020 у розмірі 25500,00 грн; № 44 від 10.03.2020 у розмірі 20000,00 грн; № 51 від 23.03.2020 у розмірі 21000,00 грн; загалом 727097,75 грн, без ПДВ.

Позов пред`явлено з підстав неналежного виконання Сектором освіти Сквирської РДА грошових зобов`язань за вказаними договорами в частині повної оплати наданих послуг та виконаних робіт протипожежного призначення. Крім того, оскільки Сектор освіти Сквирської РДА на дату подання позову перебуває в стані припинення та позивач не має можливості з`ясувати точного правонаступника боргових зобов`язань відповідача 1, солідарні вимоги щодо виконання обов`язку з оплати заборгованості за договорами пред`явлені як до цього боржника (Сектору освіти Сквирської РДА), так і до обох його правонаступників Білоцерківської районної державної адміністрації та Сквирської міської ради.

Рішенням Господарського суду Київської області від 21.02.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2022, позов задоволено частково; відмовлено у задоволенні позовних вимог у частині стягнення солідарно із Сектору освіти Сквирської РДА, Сквирської міської ради та Білоцерківської районної державної адміністрації 727097,75 грн заборгованості; стягнуто із Сектору освіти Сквирської РДА на користь ФОП Музиченка Р.І. 727097,75 грн заборгованості та 4362,59 грн судового збору.

На примусове виконання вказаного рішення Господарський суд Київської області 11.08.2022 видав наказ.

Через підсистему «Електронний суд» 22.04.2024 від ФОП Музиченка Р.І. надійшла заява від 19.04.2024 про заміну боржника у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, у якій заявник просить суд замінити боржника у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження наказі про примусове виконання рішення Господарського суду Київської області від 21.02.2022 у справі № 911/3108/21 із Сектору освіти Сквирської РДА на Відділ освіти Сквирської міської ради.

Обгрунтовуючи заяву, ФОП Музиченко Р.І. посилається на те, що 06.05.2022 Сектор освіти Сквирської РДА, з якого стягнуто заборгованість, повідомив листом № 45 про те, що грошових коштів та майна, за рахунок яких може бути виконано рішення Господарського суду Київської області від 21.02.2022 у справі № 911/3108/21, у Сектору освіти Сквирської РДА немає. Відкритих рахунків у Державній казначейській службі України чи у будь-якій банківській установі Сектор освіти РДА на даний час також не має. З урахуванням викладеного у Сектору освіти Сквирської РДА відсутня можливість виконати рішення Господарського суду Київської області від 21.02.2022 у справі № 911/3108/21.

Заявник стверджує, що до сьогодні Сектор освіти Сквирської РДА не сплатив на користь ФОП Музиченка Р.І. за судовим рішенням жодних коштів.

Водночас заявник звертає увагу, що майно (навчальні заклади), покращення якого було предметом договорів про надання послуг та виконання робіт протипожежного призначення, укладених між ФОП Музиченком Р.І. та Сектором освіти Сквирської РДА, згідно з рішенням Сквирської міської ради № 1502-61-VII від 22.10.2020 прийнято безоплатно зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Сквирського району в особі Сквирської районної ради до комунальної власності територіальної громади Сквирської міської ради.

В подальшому, як з`ясував заявник, Сквирська міська рада створила Відділ освіти Сквирської міської ради зі статусом юридичної особи. При цьому Відділ освіти Сквирської міської ради утворено шляхом передачі повноважень у сфері освіти від Сквирської РДА до Сквирської міської ради.

Заявник звертає увагу, що рішеннями судів першої і апеляційної інстанції у цій справі встановлено наступництво в правах та обов`язках від Сектору освіти Сквирської РДА до Відділу освіти Сквирської міської ради, а саме перехід від Сектору освіти Сквирської РДА до Відділу освіти Сквирської міської ради як повноважень у сфері освіти, так і обов`язків, пов`язаних з фінансуванням закладів освіти (у тому числі погашення заборгованості, яка виникла у зв`язку із обслуговуванням закладів освіти).

Крім того заявник вважає, що до застосування при вирішенні порушеного ним у заяві питання про заміну боржника у виконавчому документі підлягають застосуванню висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 08.06.2023 у справі № 911/343/22 та від 15.04.2024 в справі № 911/568/21.

Таким чином, заявник просить суд замінити боржника у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження на підставі положення частини п`ятої статті 334 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), а саме із Сектору освіти Сквирської РДА на Відділ освіти Сквирської міської ради, який на даний час фактично користується результатами виконаних ФОП Музиченком Р.І. робіт та має реальну можливість розрахуватись за ці роботи і надані послуги протипожежного призначення.

Господарський суд Київської області ухвалою від 22.04.2024 призначив указану заяву до розгляду в судовому засіданні на 29.04.2024.

Заявник у призначене судове засідання не з`явився, натомість надіслав до суду заяву від 26.04.2024 про розгляд справи без участі заявника, у якій повідомив, що заяву підтримує та просить задовольнити її.

Сектор освіти Сквирської РДА та Відділ освіти Сквирської міської ради, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду заяви, не направили в судове засідання своїх повноважних представників, письмових пояснень чи заперечень по суті заяви не надали.

Присутня у судовому засіданні представник Сквирської міської ради усно заперечувала проти задоволення заяви з тих підстав, що заявник не надав до заяви доказів того, що він не звертався до органів примусового виконання рішень із заявою про виконання рішення Господарського суду Київської області від 21.02.2022.

Відповідно до частини третьої статті 334 ГПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Розглянувши заяву про заміну боржника у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження та дослідивши додані до заяви документи в сукупності з матеріалами справи, суд установив таке.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1635-р від 16.12.2020 «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій», відповідно до пункту 6 частини першої статті 20, пункту 5 частини другої статті 23 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» і статті 71 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» здійснено реорганізацію районних державних адміністрацій районів, ліквідованих згідно з постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів», шляхом приєднання до районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів, утворених зазначеною постановою, згідно з додатком 1, зокрема, Сквирську районну державну адміністрацію реорганізовано шляхом приєднання до Білоцерківської районної державної адміністрації.

Частинами четвертою і п`ятою статті 71 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що порядок здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються, визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням Бюджетного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Відповідні районні державні адміністрації, їхні структурні підрозділи, утворені як юридичні особи публічного права, реорганізуються в межах граничної чисельності, умов оплати праці працівників і норм витрат, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України № 1321 від 16.12.2020, відповідно до статті 71 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», затверджено Порядок здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються (далі Порядок № 1321).

Відповідно до пункту 11 Порядку № 1321 райдержадміністрації, що припиняються, до складу яких входять структурні підрозділи із статусом юридичної особи публічного права, після набрання чинності актом Кабінету Міністрів України про реорганізацію відповідної райдержадміністрації, а у разі створення райдержадміністрацій на території новоутвореного району після державної реєстрації створення райдержадміністрацій видають акт про реорганізацію структурних підрозділів райдержадміністрації, які мають статус юридичної особи публічного права. У акті про реорганізацію визначається її спосіб, заходи з реорганізації, строк її завершення та інші необхідні умови.

Сквирська РДА видала розпорядження № 7 від 13.01.2021 «Про реорганізацію структурних підрозділів із статусом юридичної особи публічного права Сквирської районної державної адміністрації Київської області», відповідно до якого вирішено, зокрема: реорганізувати Сектор освіти Сквирської РДА Київської області шляхом приєднання до відділу освіти Білоцерківської РДА Київської області; установити, що відділ освіти Білоцерківської РДА Київської області є правонаступником Сектору освіти Сквирської РДА; утворити комісію з реорганізації Сектору освіти Сквирської РДА у складі згідно з додатком 6.

Згідно з пунктом 4 вказаного розпорядження зобов`язано голів комісії з реорганізації вжити заходів щодо реорганізації підпорядкованих структурних підрозділів відповідно до Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1321.

Білоцерківська РДА 09.03.2021 видала розпорядження № 41 «Про ліквідацію відділу освіти Білоцерківської РДА», а в подальшому 18.08.2021 здійснено державну реєстрацію припинення відділу освіти Білоцерківської РДА, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис за № 1003531110021000537.

Таким чином, правонаступник Сектору освіти Сквирської РДА, визначений розпорядженням Сквирської РДА № 7 від 13.01.2021, відповідно до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 18.08.2021 є припиненим у зв`язку із його ліквідацією.

За інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Сектор освіти Сквирської РДА наразі перебуває в стані припинення внаслідок внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженими ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації, про що до реєстру 18.01.2021 внесено запис за № 1003461270008000418.

Водночас, відповідно до рішення Сквирської міської ради Київської області № 25-3-VII від 22.12.2020, зокрема вирішено створити Відділ освіти Сквирської міської ради зі статусом юридичної особи та затвердити Положення про цей Відділ.

У подальшому Сквирська міська рада прийняла рішення № 05-11-VIII від 02.09.2021 «Про затвердження Положення про відділ освіти Сквирської міської ради в новій редакції»

Пунктами 1.3-1.5, 1.7 Положення про Відділ освіти Сквирської міської ради, затвердженого рішенням Сквирської міської ради № 05-11-VIII від 02.09.2021 (далі Положення), визначено, що Відділ освіти реалізує свої повноваження на території Сквирської міської територіальної громади. Відділ освіти фінансується за рахунок кошів міського та державного бюджету. Відділ освіти є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням. Відділ освіти утворено для забезпечення повноважень у сфері освіти.

Згідно із пунктом 1.8 Положення Відділ освіти Сквирської міської ради є уповноваженою особою з реалізації прав і обов`язків Сквирської міської ради, як засновника, щодо управління закладами освіти Сквирської міської територіальної громади.

Відповідно до пунктів 3.1.1, 3.1.3, 3.4, 3.5, 3.5.3 Положення до функцій Відділу освіти Сквирської міської ради належать: здійснення управління закладами загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти, дитячого будинку, розташованими на території громади; сприяння фінансовому та матеріально-технічному забезпеченню таких закладів; сприяння фінансовому забезпеченню установ та закладів освіти; організація фінансового забезпечення відповідних закладів; здійснення розподілу коштів, затверджених сесією міської ради, між закладами освіти з урахуванням потреб та реального фінансування; планування й здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг через систему Прозоро відповідно до вимог чинного законодавства, укладання фінансових договорів, договорів оренди тощо.

Суд також установив, що Сквирська міська рада прийняла рішення № 1502-61-VII від 22.10.2020, на підставі якого прийняла безоплатно зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Сквирського району в особі Сквирської районної ради до комунальної власності територіальної громади Сквирської міської ради майно згідно з додатком 1, в тому числі й навчальні заклади, яким надано послуги за укладеними між Сектором освіти Сквирської РДА та ФОП Музиченком Р.І. договорами про надання послуг та виконання робіт протипожежного призначення.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій» від 17.11.2020 № 1009-IX, який набрав чинності з 06.12.2020, внесені зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», зокрема, шляхом доповнення розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» пунктом 62, в підпункті 15 якого було вказано, що до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України припинення повноважень районних рад, а також припинення районних рад як юридичних осіб у зв`язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням таких положень:

- бюджети ліквідованих районів виконуються окремо до закінчення бюджетного періоду з урахуванням особливостей, встановлених цим підпунктом;

- до закінчення періоду окремого виконання бюджетів функції головних розпорядників, розпорядників бюджетних коштів районних бюджетів продовжують здійснювати відповідні бюджетні установи в особі їх керівників;

- залишки коштів (у тому числі боргові зобов`язання), що утворилися на кінець бюджетного періоду на рахунках районних бюджетів ліквідованих районів, перераховуються одночасно до районного бюджету новоутвореного району, бюджету територіальної громади з урахуванням цільового призначення таких коштів, особливостей розподілу нерухомого майна на підставі платіжних доручень за підписом голови районної ради новоутвореного району або голови комісії з реорганізації районної ради, що припиняється, або керівника місцевого фінансового органу, утвореного до утворення та ліквідації районів.

Також Законом від 17.11.2020 № 1009-IX внесені зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», зокрема, шляхом доповнення пункту 10 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» абзацом такого змісту: правонаступник районної ради району, ліквідованого Верховною Радою України, після припинення відповідних районних рад як юридичних осіб, але не пізніше 1 липня 2021 року, зобов`язаний передати у комунальну власність територіальних громад усі об`єкти спільної власності територіальних громад району, які знаходяться на території цих територіальних громад, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України.

Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» від 15.12.2020 № 1081-IX, який набрав чинності з 01.01.2020, внесені зміни до Бюджетного кодексу України шляхом включення до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» пункту 39 такого змісту: «Районні ради здійснюють передачу із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст у власність сільських, селищних, міських територіальних громад установ та закладів, розташованих на їхній території, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного цим Кодексом. З 1 січня 2021 року видатки на функціонування зазначених установ і закладів плануються та здійснюються з бюджетів таких територіальних громад».

Згідно із положеннями статей 18, 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно зі статтею 52 ГПК України в разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Відповідно до частин першої та п`ятої статті 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до приписів частин першої та другої статті 15 наведеного Закону сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, за якого кожен з учасників має можливість реалізувати обсяг вимог наданих йому судовим рішенням. Закон України «Про виконавче провадження» не пов`язує початок реалізації цих прав з ухваленням державним виконавцем рішення про початок примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа, а навпаки, прямо передбачає можливість виправлення невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, судом за заявою стягувача. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 2-а-3494/11.

Юридична особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 905/2084/14-908/4066/14.

Отже, стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Процесуальне правонаступництво це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. При цьому положеннями наведеної процесуальної норми не обмежено коло випадків заміни особи у спірних правовідносинах, які можуть бути підставами для процесуального правонаступництва, а також стадію судового процесу, на якій може бути здійснено таке правонаступництво.

Процесуальне правонаступництво на стадії виконання судового рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Воно є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення і перехід її прав та обов`язків до іншої особи правонаступника. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.12.2020 зі справи № 15/148-10-4045, від 02.04.2021 зі справи № 34/16, від 21.05.2021 зі справи № 922/1995/17.

Під правонаступництвом у виконавчому провадженні розуміють заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від попередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брала участі у виконавчому провадженні.

Серед підстав заміни кредитора у зобов`язанні стаття 512 Цивільного кодексу України визначає правонаступництво. Таке універсальне правонаступництво передбачено, зокрема, статтею 104 Цивільного кодексу України, згідно з положеннями якої юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації, у разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення врегульований статтею 107 Цивільного кодексу України, відповідно до положень якої після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Таким чином, законодавець визначив дві форми припинення юридичної особи в результаті реорганізації або в результаті ліквідації, а також визначив наслідки припинення юридичної особи в результаті реорганізації, які, на відміну від припинення юридичної особи в результаті ліквідації, полягають, зокрема у переході майна, прав і обов`язків до правонаступників. Таким чином, у разі реорганізації юридичної особи шляхом її приєднання факт настання правонаступництва безпосередньо пов`язаний з моментом передання прав та обов`язків від правопопередника до правонаступника.

Водночас при відповідній реорганізації не має значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків, адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.01.2022 у справі № 922/347/21, від 16.03.2023 у справі № 922/3979/21

Отже лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий. Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17.

Водночас чинне законодавство не містить загальної норми щодо моменту виникнення універсального правонаступництва юридичної особи, внаслідок приєднання.

Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а всієї їх сукупності. Тобто при універсальному правонаступництві до правонаступника чи правонаступників переходить усе майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать (незалежно від їх виявлення на момент правонаступництва), на підставі передавального акта. Наведені обставини передують внесенню запису до Реєстру про припинення юридичної особи, яка припиняється в результаті реорганізації.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17, якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями. При цьому Велика Палати Верховного Суду в зазначеній постанові визнала помилковим висновок попередніх судових інстанцій про те, що правонаступництво не відбулося за відсутності в Реєстрі запису про припинення юридичної особи, яка реорганізовувалася.

Зважаючи на викладене та на те, що положеннями статей 104, 107 Цивільного кодексу України не визначений момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється у зв`язку з реорганізацією, суд вважає, що такий момент не може пов`язуватися із внесенням запису до державного реєстру про припинення реорганізованої юридичної особи. Зазначене кореспондується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц та у постанові від 04.11.2020 у справі № 922/817/18.

Отже у вирішенні питань, пов`язаних з таким правонаступництвом, судам необхідно здійснювати аналіз доказів переходу відповідних прав і обов`язків (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2020 у справі № 910/4656/14).

За обставинами цієї справи, відносини сторін договорів щодо надання послуг та виконання робіт протипожежного призначення, на підставі яких ухвалено рішення про стягнення заборгованості в сумі 727097,75 грн, носять господарський характер, однак особою у зобов`язаннях, які виникли на підставі таких договорів, є орган державної влади Сектор освіти Сквирської РДА, що є структурним підрозділом зі статусом юридичної особи органу державної влади Сквирської РДА, яку згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1635-р від 16.12.2020 «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій» реорганізовано шляхом приєднання до Білоцерківської РДА.

У правовідносинах публічного правонаступництва необхідно враховувати, що публічне правонаступництво державного органу є окремим, особливим видом правонаступництва. Під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Отже підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із даним суб`єктом (вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 9901/348/19).

Враховуючи те, що усі заклади освіти фінансуються за рахунок коштів місцевого бюджету, їх майно та право управління ним передано районною радою за принципом місцезнаходження майна чи юридичної особи до відповідної територіальної громади, у спірних правовідносинах до Відділу освіти Сквирської міськради перейшли не виключно повноваження у сфері освіти, але й обов`язки, пов`язані з фінансуванням закладів освіти, у тому числі погашення заборгованості, яка виникла у зв`язку із обслуговуванням закладів освіти.

За умовами договорів № 1 від 24.02.2020, № 3 від 24.02.2020, № 5 від 24.02.2020, № 6 від 25.02.2020, № 7 від 25.02.2020, № 8 від 25.02.2020, № 9 від 25.02.2020, № 15 від 25.02.2020, № 16 від 25.02.2020, № 17 від 25.02.2020, № 20 від 26.02.2020, № 23 від 26.02.2020, № 24 від 26.02.2020, № 41 від 10.03.2020, № 42 від 10.03.2020, № 43 від 10.03.2020, № 44 від 10.03.2020, № 51 від 23.03.2020, які укладені між ФОП Музиченком Р.І. та Сектором освіти Сквирської РДА, надання послуг та виконання робіт протипожежного призначення здійснювалось для потреб навчальних закладів, розташованих на території Сквирського району, відповідно, враховуючи умови цих договорів та положення чинного законодавства, наявна заборгованість за вказаними договорами повинна бути погашена Відділом освіти Сквирської міської ради, який є правонаступником Сектору освіти Сквирської районної державної адміністрації.

Аналогічна правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08.06.2023 у справі № 911/343/22 та від 15.04.2024 у справі № 911/568/21, які, в силу частини четвертої статті 236 ГПК України, є обов`язковими для застосування до спірних правовідносин господарським судом.

Враховуючи викладене, заява ФОП Музиченка Р.І. від 19.04.2024 про заміну боржника у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 52, 234, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Задовольнити заяву фізичної особи-підприємця Музиченка Романа Івановича від 19.04.2024 про заміну боржника у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження.

2. Замінити боржника Сектор освіти Сквирської районної державної адміністрації (09000, Київська обл., Сквирський р-н, м. Сквира, вул. Богачевського, буд. 55; код ЄДРПОУ 02143778) на його правонаступника Відділ освіти Сквирської міської ради (09001, Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Сквира, вул. Болсуновського Карла, буд. 55; код ЄДРПОУ 43934956) у наказі Господарського суду Київської області від 11.08.2022 у справі № 911/3108/21.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 235 Господарського процесуального кодексу України, і може бути оскаржена в порядку та у строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 08.05.2024.

Суддя О.В. Щоткін