Рішення

від 02.05.2024 по справі 916/385/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"02" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/385/24Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,

секретар судового засідання Шпак І.А.,

розглянувши зареєстровану 23.04.2024 р. за вх. № 2-694/24

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ „ВАГОВИМІРЮВАЛЬНІ СИСТЕМИ»

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 916/385/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ „ВАГОВИМІРЮВАЛЬНІ СИСТЕМИ» (49083, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 29, офіс 416, email sales@vis.ua, Код ЄДРПОУ 36495890)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРШИЙ ТЕРМІНАЛ ВИЛКОВЕ» (68355, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, м. Вилкове, вул. Промислова, буд. 8, email ptv.comp@gmail.com, Код ЄДРПОУ 44940033)

про стягнення 489162,36 грн заборгованості,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

зазначає наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ „ВАГОВИМІРЮВАЛЬНІ СИСТЕМИ (далі ТОВ КОМПАНІЯ „ВВС, Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ПЕРШИЙ ТЕРМІНАЛ ВИЛКОВЕ (далі ТОВ ПЕРШИЙ ТЕРМІНАЛ ВИЛКОВЕ, Відповідач) 489162,36 грн заборгованості, з яких 425000,00 грн основного боргу, 17639,83 грн пені, 42500,00 грн штрафу, 2063,33 грн інфляційних нарахувань та 1959,20 грн 3% річних у зв`язку із неналежним виконанням взятих на себе за укладеним 26.05.2023 р. договором поставки № ВВС-К-23334 зобов`язань в частині своєчасної та остаточної оплати вартості поставленого товару.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2024 р. позовній заяві ТОВ КОМПАНІЯ „ВАГОВИМІРЮВАЛЬНІ СИСТЕМИ присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 916/385/24 та визначено суддю Господарського суду Одеської області Гута С.Ф. для її розгляду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 р. прийнято позовну заяву ТОВ КОМПАНІЯ „ВВС до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/385/24, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.04.2024 р. частково задоволено позовні вимоги ТОВ КОМПАНІЯ „ВВС, стягнуто з ТОВ ПЕРШИЙ ТЕРМІНАЛ ВИЛКОВЕ 425000,00 грн основного боргу, 17628,21 грн пені, 1956,42 грн 3% річних, 2063,33 грн інфляційних нарахувань, 42500,00 грн штрафу та 5869,77 грн витрат зі сплати судового збору.

23.04.2024 р. ТОВ КОМПАНІЯ „ВВС звернулось до господарського суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ТОВ ПЕРШИЙ ТЕРМІНАЛ ВИЛКОВЕ 30000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.04.2024 р. призначено розгляд заяви ТОВ КОМПАНІЯ „ВВС в судовому засіданні на 02.05.2024 р.

Відповідно до сформованої автоматизованою системою діловодства Господарського суду Одеської області довідки 24.04.2024 р. до електронного кабінету ТОВ ПЕРШИЙ ТЕРМІНАЛ ВИЛКОВЕ доставлено ухвалу суду від 24.04.2024 р.

26.04.2024 р. ТОВ КОМПАНІЯ „ВВС звернулось із заявою про розгляд справи за відсутності представника.

У призначене на 02.05.2024 р. судове засідання представники сторін не з`явились.

Приписи пункту 2 частини 6 статті 242 ГПК України визначають, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Враховуючи наявність довідки про доставку до електронного кабінету ТОВ ПЕРШИЙ ТЕРМІНАЛ ВИЛКОВЕ ухвали суду, наявність заяви ТОВ КОМПАНІЯ „ВВС про розгляд справи за відсутності його представника, сторони вважаються належним чином повідомленими про розгляд справи.

02.05.2024 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:

03.01.2024 р. між адвокатом Ромасько Є.В. (Адвокат/Виконавець) та ТОВ КОМПАНІЯ „ВВС (Замовник/Клієнт) укладено договір № ПД-03 про надання правових (юридичних послуг) (Договір), за умовами пункту 1.1 якого за цим Договором Виконавець приймає зобов`язання надати правові (юридичні) послуги Замовнику, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані правові (юридичні послуги) Виконавцем на умовах та в строки, що передбачено умовами цього Договору.

Вид, строки надання, ціна і загальна вартість послуг згоджуються Сторонами в спільно підписаних Завданнях до цього Договору, які є його невід`ємними частинами (пункт 1.2).

Порядок здачі-приймання наданих правових (юридичних) послуг за цим Договором визначаються Сторонами в спільно підписаних Завданнях до цього Договору, які є його невід`ємними частинами (пункт 3.1).

Вартість правових (юридичних) послуг та порядок їх оплати визначається Сторонами в спільно підписаних Завданнях до цього Договору, які є його невід`ємними частинами. Сума Договору визначається загальною вартістю послуг, що надані протягом дії цього Договору (пункт 4.1).

3а невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства України (пункт 6.1).

Даний Договір набирає законної сили з дати його підписання Сторонами та діє до 31.12.2024 р. включно. Якщо жодна зі Сторін, у відповідності до п.8.2 Договору, не заявила про дострокове розірвання цього Договору, його дія автоматично продовжується на один календарний рік (пункт 8.1).

Договір підписано представниками сторін.

03.01.2024 р. між адвокатом Ромасько Є.В. як Виконавцем та ТОВ КОМПАНІЯ „ВВС як Замовником укладено Завдання № 3 на надання правових (юридичних) послуг до Договору, відповідно до яких Замовнику надаються послуги по судовому врегулюванню спору між Клієнтом та ТОВ ПЕРШИЙ ТЕРМІНАЛ ВИЛКОВЕ щодо стягнення заборгованості за Договором поставки № ВВС-К-22334 від 26.05.2023 р. в сумі 489163,36 грн (пункт 1.1).

Загальна вартість послуг, визначених в п.1.1. Завдання є фіксованою та складає 30000,00 грн (пункт 2.1).

Вартість послуг, визначених в п.1.1 цього Завдання включає: правовий аналіз документів; підготовку позовної заяви, розрахунків штрафних санкцій, інших необхідних документів та подання їх до суду; супроводження розгляду позовної заяви у суді першої інстанції із складанням процесуальних документів, передбачених нормами ГПКУ, без обмеження їх кількості; отримання будь-яких процесуальних документів в суді першої інстанції (пункт 2.2).

Загальна вартість послуг, визначених в п.2.1-2.2 Завдання, сплачується Замовником у безготівковій формі на рахунок Виконавця протягом 5 (п`яти) банківських днів після набрання законної сили рішенням суду. Вартість послуг зміні не підлягає (пункт 2.3).

03.01.2024 р. між адвокатом Ромасько Є.В. як Виконавцем та ТОВ КОМПАНІЯ „ВВС як Замовником підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 3/ПД-03 загальною вартістю 30000,00 грн за надання правової допомоги згідно пункту 1.1 Завдання № 3 від 03.01.2024 р. до Договору № ПД-03 від 03.01.2024 р.

Відповідно до ордеру від 29.01.2024 р. серії АР № 116110 адвокат Ромасько Є.В. представляє інтереси ТОВ КОМПАНІЯ „ВВС у Господарському суді Одеської області.

31.01.2024 р. використовую систему «Електронний суд» ТОВ КОМПАНІЯ „ВВС представлено до Господарського суду Одеської області позовну заяву про стягнення з ТОВ ПЕРШИЙ ТЕРМІНАЛ ВИЛКОВЕ 489162,36 грн заборгованості, підписану адвокатом Ромасько Є.В.

Пред`являючи позовну заяву ТОВ КОМПАНІЯ „ВАГОВИМІРЮВАЛЬНІ СИСТЕМИ зазначено, що орієнтований розмір судових витрат складає 30000,00 грн, розрахунок та документальне підтвердження яких буде наданий додатково.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення, господарський суд виходить із наступного.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За частиною 1 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин 5 та 6 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 р. у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині 5 статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19.

За змістом частини 3 статті 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону № 5076-VI).

Закон № 5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 р. у справі № 910/12876/19).

Великою Палатою Верховного Суду зауважено, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Частинами 1 та 2 статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру; погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною 1 статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Великою Палатою Верховного Суду зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Відповідно до приписів частини 4 статті 236 ГПК України господарський суд враховую правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 р. у справі № 922/1964/21.

Як зазначалося, у 03.01.2024 р. між адвокатом Ромасько Є.В. та ТОВ КОМПАНІЯ „ВВС укладено Договір № ПД-03 про надання правових (юридичних) послуг, умовами якого передбачено, що вартість та порядок здачі-приймання наданих послуг визначається у погоджених Завданнях до договору.

У той же час, умовами Завдання № 3 передбачено, що правові (юридичні) послуги стосуються судового врегулювання взаємовідносин між ТОВ КОМПАНІЯ „ВВС та ТОВ ПЕРШИЙ ТЕРМІНАЛ ВИЛКОВЕ на підставі укладеного 26.05.2023 р. договору поставки № ВВС-К-23334 (стягнення заборгованість розміром 489162,36 грн предмет позову у справі) та їх вартість становить 30000,00 грн.

Таким чином, розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у додатку до Договору у вигляді фіксованої суми.

З огляду на умови Договору про надання правової допомоги та надані позивачем докази в обґрунтування судових витрат, пов`язаних із розглядом справи у Господарському суду Одеської області, місцевий суд дійшов висновку, що витрати на правову допомогу є пов`язаними з даною справою, підтвердженими та відповідають фактично наданим послугам.

ТОВ ПЕРШИЙ ТЕРМІНАЛ ВИЛКОВЕ клопотання про зменшення розміру витрат ТОВ КОМПАНІЯ „ВВС на професійну правничу допомогу адвоката не подавало, відтак, місцевий суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи через призму критеріїв, встановлених частиною 4 статті 126 ГПК України.

За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, через призму критеріїв, встановлених частиною 5 статті 129 ГПК України, місцевий суд не вбачає підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу, оскільки витрати ТОВ КОМПАНІЯ „ВВС на професійну правничу допомогу адвоката є пов`язаними з даною справою, обґрунтованими та пропорційними до предмета спору, відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру.

Отже, за встановлених обставин та норм права, враховуючи, що результат вирішення спору відбувся на користь ТОВ КОМПАНІЯ „ВВС, з огляду на обсяг наданих послуг та документальне підтвердження позивачем витрат на правничу допомогу в сумі 30000,00 грн, а також беручи до уваги, що зазначена сума є розумною та не має надмірний характер, витрати ТОВ КОМПАНІЯ „ВВС, які понесено у місцевому суді мають бути покладені на відповідача ТОВ ПЕРШИЙ ТЕРМІНАЛ ВИЛКОВЕ у повному обсязі, а саме, у сумі 30000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 238, 240, 244, Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ „ВАГОВИМІРЮВАЛЬНІ СИСТЕМИ» про ухвалення додаткового рішення по справі № 916/385/24 задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ПЕРШИЙ ТЕРМІНАЛ ВИЛКОВЕ (68355, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, м. Вилкове, вул. Промислова, буд. 8, email ptv.comp@gmail.com, Код ЄДРПОУ 44940033) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ „ВАГОВИМІРЮВАЛЬНІ СИСТЕМИ (49083, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 29, офіс 416, email sales@vis.ua, Код ЄДРПОУ 36495890) 30000/тридцять тисяч/грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу у справі № 916/385/24.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з моменту складення повного рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Повний текст додаткового рішення складено 07 травня 2024 р.

Суддя С.Ф. Гут