Рішення

від 07.05.2024 по справі 332/485/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/485/24

Провадження №: 2/332/1080/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

07 травня 2024 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Погрібної О.М., при секретарі судового засідання Пономаренко Л.Д., за участю позивача ОСОБА_1 , представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору служби (управління) у справах дітей Відділу по Заводському району Запорізької міської ради Іванченко О.С., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору служба (управління) у справах дітей Відділу по Заводському району Запорізької міської ради про позбавлення батьківських прав,

встановив:

У січні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить позбавити батьківських прав - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачка є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

26 липня 2021 року рішенням Заводського районного суду м.Запоріжжя шлюб між позивачем та ОСОБА_2 розірвано.

Від шлюбу мали трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (на даний час повнолітній).

08.07.2021 року сторони досягли згоди та уклали нотаріально посвідченні договори щодо визначення місця проживання дітей з батьком, який зареєстрований приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк І.І. в реєстрі за №4889 та Договір про визначення розміру аліментів, який зареєстрований приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк І.І. в реєстрі за №4888.

Діти з 2018 року проживали з батьком, однак після повномасштабного вторгнення з метою створення безпечних умов для проживання був здійснений зв`язок із матір`ю, яка проживає за кордоном для зміни місця проживання дітей, мати прийняла виключно дочку, подальшою долею синів відповідачка не цікавиться, неповнолітній син ОСОБА_3 проживає разом з батьком, а повнолітній ОСОБА_5 самостійно від батька та матері.

Згідно з довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб за даними Муніципального реєстру Запорізької міської територіальної громади дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає з батьком по АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 навчається у Гімназії №46 в 7-Г класі, що підтверджується довідкою від 19.12.2023 року №426, з якої вбачається, що мати жодного разу не відвідувала батьківські збори, не цікавилась навчанням дитини та її поведінкою у гімназії, з класним керівником не спілкувалась.

Мати, ОСОБА_2 участь у вихованні сина не бере. Вона залишила неповнолітнього ОСОБА_3 на виховання батькові.

Відповідач ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться успіхами в школі, станом здоров`я, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, підготовкою до самостійного життя, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується з дитиною.

Всупереч того, що сину в умовах війни необхідно більше уваги, турботи, спілкування у тому числі з мамою для його нормального самоусвідомлення, однак відповідач не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, не створює умов для отримання ним освіти, що в сукупності даних обставин створило умови, які шкодять інтересам ОСОБА_3 .

Всі питання щодо виховання вирішуються батьком самостійно, без участі і підтримки з боку відповідача. Дитина знаходиться на повному його утриманні та постійно проживає разом з ним.

З 2018 року відповідач не бачила сина жодного разу.

Посилаючись на наведені обставини позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Заводського районного суду міста Запоріжжя від 06.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Заводського районного суду міста Запоріжжя від 11.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач зазначив, що відповідачка з дитиною не спілкується. На день народження в вайбері надсилає повідомлення і все. Коли він був на позиціях за дітьми дивилися сусіди. Відповідач телефон дитини знає, але не телефонує. Навчанням не цікавиться. Позивач спілкується з дочкою ОСОБА_4 , але мати дітей не хоче спілкуватися ні з ним, ні з сином ОСОБА_3 . В 2021 році відповідачка приїздила до України, відновила свої документи і виїхала за кордон. Просив позовні вимоги задовольнити.

Проти винесення заочного рішення не заперечував.

Представник третьої особи служба (управління) у справах дітей Відділу по Заводському району Запорізької міської ради в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог. Повідомила, що цю сім`ю знає з 2021 року, мати дійсно виїхала за кордон, залишила на батька трьох неповнолітніх дітей. Діти їй були не потрібні. Захар не хотів їхати до матері, оскільки до цього 6 років її не бачив.

Заслуханий в судовому засідання неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив суду, що з мамою взагалі не спілкується. З 2019 року мама не приїздила. Мама не хоче спілкуватися і в нього немає до мами ніяких почуттів. Мамі не телефонує. З татом у нього гарні стосунки, він не забороняє дзвонити мамі, але він не має бажання. Вважає, що треба матір позбавити батьківських прав.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, повідомлялась належним чином. Причини неявки суду не повідомила. Відзиву на позовну заяву не надала.

Згідно з ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач безпосередньо до суду відзиву на позов не надала, причини неявки в судове засідання не повідомила, а також зважаючи на тривалість розгляду справи судом та складання висновку щодо доцільності позбавлення її батьківських прав, думку позивача щодо можливості ухвалення заочного рішення, відповідно до положень статті 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення.

Суд дослідивши матеріали справи і оцінивши наявні в ній докази, дійшов наступного.

Судом встановлено, що позивач є батьком неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , батьком дитини зазначений відповідач - ОСОБА_1 , матір`ю - ОСОБА_2 .

26 липня 2021 року рішенням Заводського районного суду м.Запоріжжя шлюб між позивачем та ОСОБА_2 розірвано.

08.07.2021 року сторони досягли згоди та уклали нотаріально посвідченні договори щодо визначення місця проживання дітей з батьком, який зареєстрований приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк І.І. в реєстрі за №4889 та Договір про визначення розміру аліментів, який зареєстрований приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк І.І. в реєстрі за №4888.

Згідно з висновком органу опіки і піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району від 29.02.2024 встановлено наступне:

Спеціалістами відділу по Заводському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради було обстежено умови проживання батька ОСОБА_1 та малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2, за адресою: АДРЕСА_1 . Встановлено, що хлопець мешкає разом з батьком. Для виховання та повноцінного розвитку дитини створені добрі умови. Під час бесіди з батьком ОСОБА_1 стало відомо, що матір ОСОБА_2 виїхала з України в 2018 році і з того часу вихованням сина не займається, не цікавиться його життям та здоров`ям, матеріально не допомагає.

Також було проведено бесіду з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2, який повідомив, що він згоден з позбавленням батьківських прав матері ОСОБА_2 , відносно нього, оскільки матір протягом семи років не займається його вихованням, не цікавиться його здоров`ям, життям та навчанням.

Отже, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Статтею 150 СК України визначено обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Зокрема, крім іншого, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно з частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини (пункт 2 частина перша стаття 164 СК України).

Відповідно до ст. 165 СК України передбачено право особи, з якою проживає дитина, на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Для позбавлення батьківських прав мало впевнитися в невиконанні обов`язків по вихованню. Належить також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Загальними засадами диспозитивності цивільного судочинства, встановленими статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групі доказів).

Враховуючи, що відповідачка тривалий час мешкає окремо від дитини, дитиною опікується її батько, відсутність доказів участі відповідача у вихованні та матеріальному утриманні дитини, що з урахуванням наявних у справі доказів свідчить про її ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків, а також, виходячи з інтересів дитини, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про позбавлення відповідачки батьківських прав.

Оскільки позов задоволено з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265,280 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору служба (управління) у справах дітей Відділу по Заводському району Запорізької міської ради про позбавлення батьківських прав, - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , щодо неповнолітньої дитини: сина - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211,20 гривень (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 коп).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 08 травня 2024 року.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://court.gov.ua/fair.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: служба (управління) у справах дітей Відділу по Заводському району Запорізької міської ради, адреса: 69007, м.Запоріжжя, вул.Мирослава Симчича, буд.56, код ЄДРПОУ 36407998.

Суддя: О.М.Погрібна