Рішення

від 25.04.2024 по справі 604/309/22

ПІДВОЛОЧИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 604/309/22

Провадження № 2/604/7/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2024 року сел. Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Сташківа Н.Б.,

за участю секретаря судового засідання Костів О.В.,

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Підволочиського районного суду Тернопільської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна подружжя та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2022 року представник позивача ОСОБА_3 адвокат Світлик О.М. звернувся до Підволочиського районного суду Тернопільської області з позовною заявою до ОСОБА_4 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна подружжя, в якійпросив визнати спільною сумісною власністю подружжя житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,2348 га, кадастровий номер 6124687500:02:001:0344, а також визнати право власності за ОСОБА_3 на 1/2 частку вказаного вище майна та розподілити судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 08 жовтня 1988 року між сторонами було укладено шлюб. Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 12 жовтня 2021 року було відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу. Причини та мотиви позову ОСОБА_3 невідомі та не зрозумілі. За час подружнього життя, завдяки спільній праці, сторонами було збудовано житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . При зверненні ОСОБА_3 до адвоката для консультації, адвокатом було встановлено, що згідно записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, право власності на вказаний вище спільно побудований будинок з надвірними будівлями зареєстровано за дружиною ОСОБА_4 . Даний Факт ОСОБА_3 раніше відомий не був.

Будинок, з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 було побудовано під час шлюбу, за спільні кошти кожного з подружжя та завдяки спільній праці обох з подружжя. Вказаний будинок зводився та облаштовувався поступово, впродовж подружнього життя та був доведений до існуючого нині стану до 2005 року. З 2010 року дружина позивача ОСОБА_4 перебуває за кордоном, де фактично проживає та працює. Протягом всього часу позивач забезпечував догляд та утримання будинку в належному стані.

Позивач вказує на те, що вказане нерухоме майно набуте подружжям під час шлюбу, а тому є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Посилаючись на рівність часток співвласників у праві спільної сумісної власності, позивач вважає, що наявні підстави для поділу майна подружжя та визнання за кожним із них права власності по 1/2 частині вказаного нерухомого майна.

Також просив стягнути з відповідачки понесені судові витрати.

Ухвалою судді Підволочиського районного суду Тернопільської області від 15 квітня 2022 року було відкрито провадження за вказаною позовною заявою в порядку загального позовного провадження та задоволено клопотання представника позивач про витребування доказів.

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 25 травня 2022 року було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду, а також задоволено клопотання представника позивача про допит свідків.

18 липня 2022 року від представника відповідача адвоката Вальчук М.М. надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, у зв`язку з необхідністю подання доказів по справі та подачею зустрічної позовної заяви, оскільки відповідачка перебувала за кордоном і не була ознайомлена з матеріалами справи.

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 18 липня 2022 року було задоволено клопотання представника відповідача щодо повернення до стадії підготовчого провадження та призначено підготовче судове засідання.

02 серпня 2022 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідачка вказує, що житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_4 рішенням виконавчого комітету Староміщинської сільської ради від 22 грудня 2006 року на підставі договору дарування від 25 грудня 1990 року, яким їй було подаровано житловий будинок із надвірними будівлями в с. Староміщина, а саме глиняний житловий будинок, житловою площею 38 кв.м. та сарай. У вказаному глиняному будинку подружжя проживало до 2000 року, а в цей період сторони побудували на місці сараю літню кухню в яку переїхали проживати в 2000 році, потім почали проводити реконструкцію вказаного житлового будинку. Відповідачка не погоджується, що спірний житловий будинок побудований на спільні кошти подружжя, оскільки її матір ОСОБА_5 з 1995 року перебувала та працювала за кордоном, звідки передавала свої особисті кошти для будівництва вищевказаного будинку. Тому відповідачка, з врахуванням викладених обставин частково визнає позовні вимоги щодо поділу житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та просить визнати за позивачем 1/3 частину вказаного житлового будинку. Щодо позовної вимоги про визнання спільною сумісною власністю земельної ділянки, площею 0,2348 га, кадастровий номер 6124687500:02:001:0344 та визнання права власності ОСОБА_3 на 1/2 її частини відповідачка заперечує в повному обсязі, оскільки вказана земельна ділянка була набута нею внаслідок приватизації як членом колгоспу і не може бути визнана спільною сумісною власністю подружжя.

Крім того, 02 серпня 2022 року до суду, надійшов зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, у якому позивачка за зустрічним і відповідачка за первісним позовом просить визнати спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_3 автомобіль марки DACIA SANDERO, 2012 року випуску, синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 та житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та поділити майно, що є спільною сумісною власністю подружжя, а саме, в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_3 право особистої приватної власності на вказаний вище автомобіль, а за ОСОБА_4 право особистої приватної власності на вказаний вище житловий будинок; Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 , грошову компенсацію, яка буде уточнена після проведення експертизи. А також стягнути з ОСОБА_3 судові витрати.

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 02 серпня 2022 року було прийнято до спільного розгляду зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя з первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності та об`єднано їх в одне провадження за №2/604/222/22.

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 07 вересня 2022 року було задоволено клопотання представника відповідача за первісним та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 адвоката Вальчук М.М. та призначено судову будівельно-технічну та автотоварознавчу експертизу та зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.

Ухвалою судді Підволочиського районного суду Тернопільської області від 18 жовтня 2022 року було відновлено провадження у вказаній справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 25 жовтня 2022 року було задоволено клопотання завідувача Тернопільського відділення КНДІСЕ про погодження строків проведення судової будівельно-технічної експертизи понад 90 календарних днів, та постановлено погодити термін проведення судової будівельно-технічної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до відповідача ОСОБА_4 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності, у строк, що перевищує 90 календарних днів, при цьому у межах розумного строку. Провадження в справі на час проведення експертизи було зупинено.

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 26 грудня 2022 року було відновлено провадження в справі за позовом ОСОБА_3 до відповідача ОСОБА_4 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 24 січня 2023 року,враховуючи, що питання, які можуть бути вирішенні в ході проведення експертизи матимуть значення для прийняття правильного рішення у справі, зважаючи на неотримання рахунку ОСОБА_4 , що спричинило не оплату вартості експертизи, суд прийшов до висновку про повторне направлення матеріалів цивільної справи до експертної установи для проведення судової будівельно-технічної експертизи за ухвалою суду від 07 вересня 2022 року тапровадження у справі за позовом ОСОБА_3 до відповідача ОСОБА_4 про визнання права власностіта зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя було зупинено на час проведення експертиз.

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 09 серпня 2023 року ,у зв`язку з надходженням до суду висновку експерта, було відновлення провадження у вказаній справі та призначено підготовче судове засідання.

01 листопада 2023 року до суду надійшла заява представника відповідачки за первісним і позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_4 адвоката Вальчук М.М. про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої відповідачка за первісним і позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_4 просить визнати спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_3 автомобіль марки DACIA SANDERO, 2012 року випуску, синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 та поділити майно, що є спільною сумісною власністю подружжя, а саме, в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_3 право особистої приватної власності на вказаний вище автомобіль та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію в сумі 86862,58 гривень, судові витрати та витрати за проведення експертиз.

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 01 листопада 2023 року було задоволено клопотання представника позивача за зустрічним позовом та прийнято до розгляду заяву про зменшення позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до відповідача ОСОБА_4 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності.

17 листопада 2023 року до суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, згідно якого позивач за первісним і відповідач за зустрічним позовом, вказав, що вважає, що подаючи до суду в серпні 2022 року зустрічний позов, а в подальшому в листопаді 2023 року заяву про зменшення позовних вимог, ОСОБА_4 таким чином зловживає своїми процесуальними правами. Подані нею заяви по суті справи спрямовані на затягування судового процесу в часі, а не на реалізацію своїх прав та вирішення спору про поділ майна подружжя по суті. З приводу визнання ОСОБА_4 права на 1/3 частину будинку у зв`язку з тим, що її мати ОСОБА_5 з 1995 року перебуває за межами України, працювала за кордоном, звідки передавала особисті кошти для будівництва будинку, позивач за первісним і відповідач за зустрічним позовом, зазначає, що ОСОБА_4 не було надано жодних доказів того, що вона отримувала такі кошти, і що вони були використані саме для будівництва спірного будинку. Крім того, вказує, що батьки позивача за первісним та відповідача за зустрічним позовом також приймали участь у будівництві спірного будинку своїми коштами та працею. Тому твердження відповідача за первісним та позивачки за зустрічним позовом про необхідність відступу від рівності часток права спільної сумісної власності майна подружжя є безпідставним, презумпцію спільності майна подружжя нею не спростовано.

Щодо позовних вимог про поділ автомобіля, позивач за первісним і відповідач за зустрічним позовом зазначає, що такі вимоги відповідачем за первісним і позивачем за зустрічним позовом ніяк не обґрунтовано, ОСОБА_3 жодним чином не перешкоджає ОСОБА_4 у користуванні спірним автомобілем DACIA SANDERO, 2012 року випуску. ОСОБА_4 не обґрунтувала чому саме виникла необхідність у поділі автомобіля та припинення спільної власності на нього та як наслідок стягнення компенсації частини його вартості з ОСОБА_3 . Зазначає, що ОСОБА_3 працює водієм швидкої допомоги, отримує невелику заробітну плату, тому зобов`язання сплатити компенсацію частини вартості автомобіля становитиме для нього значний фінансовий тягар.

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 30 листопада 2023 року було закрито підготовче провадження у вказаній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі зіславшись на обставини, що у ньому викладені у позові та просить заявлені вимоги задоволити, а у задоволенні зустрічних вимог відмовити з підстав, що викладені у відзиві.

Представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом в судовому засіданні заявлені вимоги з урахуванням уточнень просить задоволити з підстав, зіславшись на обставини, що викладені у позові, а у задоволенні зустрічних вимог відмовити з підстав, що викладені у відзиві.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані у справі докази, суд приходить до наступних висновків :

Судом встановлено, що 08 жовтня 1988 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтва про укладення шлюбу серії № НОМЕР_2 від 08 жовтня 1988 року, виданого відділом ЗАГС Підволочиського райвиконкому, з якого вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уклали шлюб 08 жовтня 1988 року, про що зроблено актовий запис №54. Після укладення шлюбу прізвище дружини було змінено на « ОСОБА_8 » (т.1 а.46).

Згідно договору дарування від 25 грудня 1990 року, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 подарували ОСОБА_4 належний їм будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в с. Староміщина Підволочиського району Тернопільської області і розташований на присадибній земельній ділянці 0,17 га присадибних земель колгоспу «Світанок». На вищевказаній земельній ділянці розташований глиняний жилий будинок, жила площа 38 кв. м. та сарай. Даний договір посвідчено ОСОБА_11 , державний нотаріус Підволочиської нотаріальної контори. (т.1 а.70, а.70 зворот).

Згідно копії Книги погосподарського обліку домогосподарства розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 2006 рік в даному домогосподарстві проживали ОСОБА_3 (голова господарства, зазначене місце роботи: водій у Підволочиській районній раді), ОСОБА_4 (дружина; тимчасово не працює) та ОСОБА_12 (син; тимчасово не працює; станом на 01 січня 2006 року навчається в 11 класі) (т.1. а.18).

Згідно листа-відповіді начальника БТІ Підволочиського району №79 від 24 грудня 2021 року, станом на 01 січня 2013 року власником нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 . Первинна технічна документація на даний об`єкт нерухомості виготовлено в 2010 році та видано Свідоцтво про право власності серії НОМЕР_3 від 22 лютого 2010 року на підставі рішення Староміщинської сільської ради №45 від 22 грудня 2006 року (т.1. а. 20).

Додатком до вказаного вище листа є копія матеріалів технічної документації, що складається з:

1) Оцінювального акту про будинок літер «А» в АДРЕСА_1 , роком побудови будинку вказано 1990 рік, згідно якого об`єктами оцінки є: літер. А житловий будинок площа 73.3 м.кв.; літер. А добудова, площею 52,1 м.кв.; сходи, площею 3,8 м.кв.(т.1 а.21, а.21 (зворот));

2) Оціночного акту на господарсько-побутові будівлі і внутрішньо-дворові споруди об`єкта, що знаходиться за адреою: АДРЕСА_1 та технічоного опису і оцінки господарсько-побутових будівель до нього, згідно яких вказаний об`єкт нерухомості складається з: Б - господ. будинок - рік будівлі 1990;б - добудова;В гараж рік будівлі 1990;Г Підвал рік будівлі 1960; (т.1 а.22);

3) Експлікації внутрішніх площ до плану житлового будинку АДРЕСА_1 , згідно якої даний об`єкт нерухомості складається з таких кімнат: 1. хол, площею 17,3 кв.м.; 2. ванна, площею 3,6 кв.м.; 3. туалет, площею 2,0 кв.м.; 4. коридор, площею 7,2 кв.м.; 5.кухня, площею 11,4 кв.м.; 6. житлова, площею 12,8 кв.м.; 7. житлова, площею 14,2кв.м.; 8. житлова, площею 9,7 кв.м.; 9. житлова, площею 16,7 кв.м. Разом по літ «А» площа 94,9 кв.м. (загальна), з яких жила 39,2 кв.м., службова 55,7 кв.м. (т.1 а.24)

Згідно копії рішення виконавчого комітету Староміщинської сільської ради №2 від 06 лютого 2001 року, виконком Староміщинської сільської ради вирішив доручити Підволочиському БТІ за заявками власників об`єктів нерухомого майна, підготувати матеріали і проект рішення виконкому Староміщинської сільради про оформлення права власності на об`єкти нерухомості. В списку дворів за якими встановлюється факт права власності на житлові будинки в АДРЕСА_1 зазначено ПІБ ОСОБА_3 (т.1 а.138).

Згідно рішення виконавчого комітету Староміщинської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області № 42 від 22 грудня 2006 року, виконком сільської ради, розглянувши заяву жительки с. Староміщини ОСОБА_4 про встановлення права власності на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 і пред`явлений нею договір дарування житлового будинку посвідчений Підволочиською нотаріальною конторою 25 грудня 1990 грудня за реєстровим номером 1033, в зв`язку з допущеною помилкою в рішенні виконавчого комітету Староміщинської сільської ради №2 від 06 лютого 2001 року в частині встановлення права власності на дане будинковолодіння за ОСОБА_3 , вирішив відмінити рішення виконавчого комітету Старомішенської сільської ради №2 від 06 лютого 2001 року в частині встановлення факту права власності на житловий будинок з надвірними будівлями за ОСОБА_3 (т.1 а.29).

Згідно рішення виконавчого комітету Староміщинської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області № 45 від 22 грудня 2006 року, виконком сільської ради, розглянувши заяву жительки с. Староміщини ОСОБА_4 про встановлення права власності на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , взявши до уваги рішення виконавчого комітету Староміщинської сільської ради №42 від 22 грудня 2006 року, вирішив встановити факт на право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 (т.1 а.26).

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22.02.2010 року, житловий будинок з надвірними будівлями, за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 на праві приватної власності (частка1/1), підстава: рішення виконкому, дата: 22 грудня 2006 року, номер: 45 (т.1 а.27).

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №25466725 від 03 березня 2010 року, житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 29715638, номер запису 152 в книзі 03, належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності/САС №042735/22 лютого 2010 року/ Староміщинська сільська рада, форма власності приватна, частка 1/1 (т.1. а.28), що також підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо нерухомого майна №289700226 від 10 грудня 2021 року (т.1 а.43);.

Згідно копії рішення Староміщинської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області №654 від 22 жовтня 2010 року, в результаті проведення інвентаризації земельної ділянки для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд виявлені розходження фактичної площі земельної ділянки з площею яка передбачена безоплатно у власність рішенням сесії сільської ради від 08 вересня 2010 року №644 ОСОБА_4 в селі Староміщині в розмірі, якими вона користується, сільська рада вирішила внести зміни в п.1 рішення сільської ради від 08 вересня 2010 року №644 «Про передачу безоплатно у власність земельної ділянки» і викласти його в такій редакції «передати безоплатно у власність ОСОБА_4 земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд площею 0,2348 га. Земельна ділянка, яка передається у власність, перебувала в користуванні до 01 січня 2002 року (межі земельної ділянки були визначені в натурі) (т.1 а.144);

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №833125 від 23 березня 2011 року, ОСОБА_4 на підставі рішення сесії Староміщинської сільської ради від 22 жовтня 2010 року №654 є власником земельної ділянки площею 0,2348 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер земельної ділянки 6124687500020010344 (т.1 а.146);

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи №202/23-22 від 04 липня 2023 року дійсна (ринкова) вартість житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , станом на день проведення дослідження, визначена порівняльним підходом, становить (з заокругленням) 858180,00 (вісімсот п`ятдесят вісім тисяч сто вісімдесят) гривень.

Так, позивач за первісним позовом ОСОБА_3 просить визнати будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 спільним сумісним майном подружжя та в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ним право власності на 1/2 частину вказаного будинку.

Відповідач за первісним позовом проти такого розподілу частково заперечує. Та визнає позовні вимоги в частині щодо визнання за ОСОБА_3 право власності в порядку поділу спільного майна подружжя на 1/3 частину спірного будинку.

Щодо поділу земельної ділянки площею 0,2348 га, кадастровий номер 6124687500:02:001:0344, відповідач за первісним позовом заперечує, вказує що вказана земельна ділянка належить їй на праві приватної власності і не являється спільним сумісним майном подружжя.

Таким чином встановлено, що житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_4 . Даний об`єкт нерухомості є спільною сумісною власністю подружжя, данні факти сторонами визнано та вони не оспорюються. Відповідачем за первісним та позивачем за зустрічним позовом оспорюється лише розмір частки у спільному сумісному майні подружжя . Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК Україниу разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3ст. 368 ЦК Українимайно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.182 ЦК України, в редакції від 29 вересня 2005 року, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до положень ст.331 ЦК України, в редакції від 29 вересня 2005 року, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

На підтвердження виникнення права власності позивачем за зустрічним та відповідачем за первісним позовом надано суду свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 22 лютого 2010 року, видане сільським головою с. Староміщина Підволочиського району Тернопільської області та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 03 березня 2010 року видане БТІ Підволочиського району.

Згідно положень ст.5 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», в редакції станом на 11 червня 2009 року, чинній на момент видачісвідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22 лютого 2010 року, видане сільським головою с. Староміщина Підволочиського району Тернопільської області, система місцевого самоврядування включає, в тому числі, сільського, селищного, міського голову.

Згідно положень ч.1 ст. 5 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», в редакцій від 15 грудня 2009 року, чинній на момент видачі зазначених документів систему органів державної реєстрації прав складають центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, створена при ньому державна госпрозрахункова юридична особа з консолідованим балансом (центр державного земельного кадастру) та її відділення на місцях, які є місцевими органами державної реєстрації прав. А згідно положень ч.4 ст.5 вказаного Закону державна реєстрація прав проводиться місцевими органами державної реєстрації прав виключно за місцем знаходження нерухомого майна, а саме: в містах Києві та Севастополі, місті обласного підпорядкування, районі.

Таким чином, вказаний спірний будинок належить ОСОБА_4 на підставі рішення виконавчого комітету Староміщинської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області від 22 грудня 2006 року, а датою виникнення права власності є 03 березня 2010 року.

У відповідності до ч.1ст.60Сімейного кодексуУкраїни майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно дост.69 Сімейного кодексу Українидружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

У відповідності до ч. 1ст. 70 Сімейного кодексу Україниу разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 27.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї (ч.4ст.65 СК).

Стаття 69СК України надає подружжю право на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідност.372 ЦК Українимайно, що є у спільнім сумісній власності, може бути поділене між співвласниками. У разі поділу вважається, що частки співвласників є рівними. У разі поділу майна право спільної сумісної власності припиняється.

Згідно вимог ст.57СКУкраїни особистою приватною власністю дружини, чоловіка є у тому числі: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Будучи допитаною у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 суду пояснила, що являється сусідкою сторін по справі та знайомі з ними із 1989 року. Їй відомо, що бабця ОСОБА_4 подарувала старенький глиняний будинок, який складався із двох кімнат де початково сім`я проживала. У подальшому вони побудували літню кухню, кладову хлів, а в подальшому старий будинок розвалили, а на його місці збудували новий. За чиї кошти будувався будинок їй не відомо, проте її чоловік також як сусід допомагав у побудові будинку. Будівництво приблизно тривало з 1990 до 2000 років.

Будучи допитаною у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_14 суду пояснив, що проживає по сусідству через дорогу із сторонами по справі. На початку 1990 років сім`я прийшла проживати у стару глиняну хату яка там була. На її місці з часом збудували новий будинок, крім того збудували хлів та літню кухню, а старий будинок розвалили. У будівництві приймали участь ОСОБА_15 його батьки, а також сусіди та знайомі. На даний час сім`я проживала у новозбудованому будинку.

Будучи допитаною у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 показала, що являється матір`ю відповідача ОСОБА_4 . До 1998 року сім`я проживала у старому будинку який її дочці подарувала бабця. Після того вона поїхала за кордон на заробітки де перебувала до 2022 року, допомагала їм фінансово, пересилала кошти на будівництво будинку в зв`язку з чим вони переробили старий будинок і в подальшому близько 2000 року вселились у новозбудований.

Аналізуючи пояснення свідків, судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_4 був подарований стрий глиняний будинок, на місці якого подружжя за час шлюбних відносин, за спільні кошти та зусилля збудували новий будинок, а старий подарований розвалили. Пояснення свідків не містять безперечних відомостей на підтвердження витрат та придбання майна у особисту власність кожним із подружжя як нерухомого майна так і рухомого майна.

Так, згідно ч.1 ст.76ЦПКУкраїни доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як закріплено в ч.2 ст.76 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 81 ЦПК України).

Згідно ст.81ЦПКУкраїни передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З наданих сторонами та досліджених судом доказів, вбачається, що ОСОБА_4 набула право власності на вказаний будинок, під час перебування у шлюбі з ОСОБА_3 .

Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03 березня 2010 року№25466725 підтверджується, що спірнийбудинок на праві власності, яке набуте на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_3 від 22 лютого 2010 року, належить ОСОБА_4 на праві приватної власності.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18) зроблено правовий висновок, що «у статті 60СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України. Частиною першою статті 70СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує».

Згідно положень ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Факт того що спірний будинок є спільною власністю подружжя неодноразово підтверджувався відповідачем за первісним і позивачем за зустрічним позовом, нею оспорювалась лише частка належна ОСОБА_3 .

Суд виходить з того, що у сімейному законодавстві діє презумпція спільності майна подружжя. Спростувати цю презумпцію може сторона, яка надає докази протилежного, що мають відповідати вимогам належності та допустимості і це є її процесуальним обов`язком.

Таким чином, суд вважає встановленим та доведеним, що спірний новостворений будинок є об`єктом права спільної сумісної власності сторін, оскільки придбаний (побудований) в період шлюбу, за їх спільні кошти, незалежно від того, що оформлена та зареєстрована за відповідачем за первісним та позивачем за зустрічним позовом.

Відповідачем за первісним і позивачем за зустрічним позовом не надано суду належних доказів того, що ОСОБА_3 не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї, що б дозволяло зменшити його частку у спільному сумісному майні подружжя чи доказів того, що з ОСОБА_4 , проживають діти, чи непрацездатні повнолітній син, дочка, а розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування, що б дозволяло збільшити її частку у спільному сумісному майні подружжя.

Таким чином, спірне нерухоме майно, набуте сторонами за час зареєстрованого шлюбу, є спільною сумісною власністю подружжя і підлягає поділу між ними у рівних частках.

Що стосується спірної земельної ділянки площею 0,2348 га, кадастровий номер 6124687500:02:001:0344, суд зазначає наступне.

ОСОБА_4 зазначає, що вказана земельна ділянка не являється спільною сумісною власністю подружжя, оскільки приватизована нею як членом колективного сільськогосподарського підприємства, а тому є її особистою власністю.

Разом із тим, згідно наданих суду доказів, вбачається що спірна земельна ділянка належть ОСОБА_4 на підставі Рішення сесії Староміщинської сільської ради від 22 жовтня 2010 року №654, згідно якого, в результаті виявлених розходжень фактичної площі земельної ділянки з площею, яка передана безоплатно у власність рішенням сесії сільської ради від 08 вересня 2010 року №644 ОСОБА_4 в селі Староміщині та вирішено внести зміни до п.1 даного рішення і викласти його в такій редакції: «1. Передати безоплатно у власність гр. ОСОБА_4 земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд площею 0,2348 га. Земельна ділянка, яка передається у власність перебувала в користуванні до 01.01.2002 року (межі земельної ділянки були визначені в натурі).».

Згідно положень ч.5 ст.57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Згідно положень ч.1 ст.81 ЗК України в редакції від 12 жовтня 2010 року громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Згідно положеньч.1ст.81ЗК України,в редакціївід 26січня 2024року,чинній намомент розглядусправи,Громадяни Українинабувають прававласності наземельні ділянкина підставі: а)придбання задоговором купівлі-продажу,ренти,дарування,міни,іншими цивільно-правовимиугодами; б)безоплатної передачііз земельдержавної ікомунальної власності; в)приватизації земельнихділянок,що булираніше наданіїм укористування; г)прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Таким чином, з аналізу вищезазначених норм, вбачається, що поняття приватизація і безоплатне передача земельної ділянки не є тотожними поняттями, а є різними підставами набуття права власності на землю.

Враховуючи, що положення ч.5 ст.57 СК України особистим майно подружжя встановлюють набуття земельної ділянки одним з подружжя саме в порядку приватизації, а надані суду докази не містять жодних відомостей про те що спірну земельну ділянку було набуто внаслідок приватизації, позаяк рішенням ради вказана земельна ділянка передавалась безоплатно у власність ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування саме спірного житлового будинку, а тому суд вважає що вказана земельна ділянка підлягає визнанню спільною власністю подружжя, а відтак позовні вимоги позивача за первісним та відповідача за зустрічним позовом знайшли своє підтвердження і підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог за зустрічним позовом, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 60СКУкраїни майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У частині першій статті 61СКУкраїни передбачено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно з статтею 63СКУкраїни дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідачем за зустрічним позовом не заперечується факт того що спірний автомобіль марки Dacia Sandero, 2012 року випуску, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 є спільною сумісною власністю, тому суд вважає цей факт таким, що не підлягає доведенню, ним заперечується лише обґрунтування позивачем за зустрічним позовом можливості здійснення її прав.

Згідно положень ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Таким чином, враховуючи наведене вище, суд вважає що вимоги ОСОБА_4 за зустрічним позовом підлягають частковому задоволенню, а саме слід визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_3 автомобіль марки Dacia Sandero, 2012 року випуску, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 .

Разом зтим,згідно положеньст.68СК Українирозірвання шлюбуне припиняєправа спільноїсумісної власностіна майно,набуте зачас шлюбу. Розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.

Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (частина перша статті 69 СК України).

Відповідно до частини першої статті 70СКУкраїни у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частина перша, друга статті 71 СК України).

Згідно положеньст.370ЦК Україниспіввласники маютьправо навиділ унатурі часткиіз майна,що єу спільнійсумісній власності,крім випадків,установлених законом. Уразі виділучастки ізмайна,що єу спільнійсумісній власності,вважається,що часткикожного ізспіввласників управі спільноїсумісної власностіє рівними,якщо іншене встановленодомовленістю міжними,законом аборішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1,2ст.364ЦК Україниспіввласник маєправо навиділ унатурі часткиіз майна,що єу спільнійчастковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина другастатті 183 цьогоКодексу),співвласник,який бажаєвиділу,має правона одержаннявід іншихспіввласників грошовоїабо іншоїматеріальної компенсаціївартості йогочастки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи №771/22-22 від 06 березня 2023 року ринкова (дійсна) вартість автомобіля марки, моделі, модифікації Dacia Sandero 1.2 16VLPG, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_4 , кузов синього кольору, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент проведення експертизи, становить 173725,16 грн. (сто сімдесят три тисячі сімсот двадцять п`ять грн 16 коп.).

Таким чином, враховуючи, що відповідачем за первинним позовом ОСОБА_4 не надано жодних доказів того, що їй чиняться перешкоди у користуванні спірним майном чи останній відчужений без її згоди та відому, враховуючи те, що позивач ОСОБА_3 жодним чином не перешкоджає користуванню спірним автомобілем та заперечує на виплату компенсації половини вартості автомобіля, згідно суми, що зазначена у висновку експерта, тому в даній частині вимог слід відмовити.

Відповідно доч.1,п.2ч.2ст.141ЦПК України,судовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог.

В С Т А Н О В И В:

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 137, 139, 141, 206, 258, 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визначення частки у спільному сумісному майні - задовольнити.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя житловий будинок із надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину житлового будинку із надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати спільною сумісною власністю подружжя земельну ділянку, площею 0,2348 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6124687500:02:001:0344;

В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частинуземельної ділянки, площею 0,2348 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6124687500:02:001:0344;

Стягнути із відповідача за первинним позовом ОСОБА_4 в користь позивача ОСОБА_3 сплачений та документально підтверджений судовий збір в розмірі 1133,58 грн.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя задовольнити частково.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_3 автомобіль марки Dacia Sandero, 2012 року випуску, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 .

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути із відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_3 в користь позивача ОСОБА_4 сплачений та документально підтверджений судовий збір в розмірі 1839,70 грн.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Підволочиського районного суду Н.Б. Сташків