Ухвала

від 08.05.2024 по справі 750/1356/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа №750/1356/24

Провадження №1-кп/750/221/24

У Х В А Л А

08 травня 2024 року Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

головуючого: судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023270340004139 від 27.10.2023, щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 194 КК України, ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 194 КК України

ВСТАНОВИВ:

в судовому засіданні прокурор подав письмові клопотання, відповідно до яких просить вирішити питання про продовження строку запобіжних заходів обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , які спливають, обґрунтовуючи клопотання тим, що ризики, які були підставою до застосування щодо обвинувачених запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, на даний час не зменшилися і продовжують існувати.

Обвинувачений ОСОБА_6 з клопотанням прокурора не погодився, просив обрати відносно нього більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_5 також заперечував проти задоволення заявленого прокурором клопотання, просив обрати відносно нього більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в судовому засіданні з клопотаннями не погодився, заперечував щодо продовження відносно обвинувачених строку дії запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, вказавши, що ризики, зазначені у клопотаннях не доведені, шкода потерпілим, окрім ОСОБА_7 , відшкодована, частково визнають свою вину, а тому просив обрати відносно його підзахисних більш м`які запобіжні заходи у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Згідно ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд прийшов до наступного висновку.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі доведення того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Ризиками, які суд оцінює у сукупності із тяжкістю покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватим, являються об`єктивні дані можливого переховування обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , а також вчинення ними інших кримінальних правопорушень, оскільки останні обвинувачуються у скоєнні тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років. Ризики, які заявлені прокурором як то незаконний вплив на потерпілих та перешкоджання кримінальному провадженню в інший спосіб не є обґрунтованими та підтвердженими належними доказами, а тому на думку суду на даний час є недоведеними.

Вирішуючи клопотання прокурора стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 суд враховує дані відносно особи обвинуваченого, як то соціальні зв`язки, перебування на утриманні малолітньої дитини - дочки ОСОБА_8 , 2019 р.н., сімейний стан,дані щодо працевлаштування, вік та стан здоров`я, а також період його тримання під вартою, однак, вони не зменшують заявлені у кримінальному провадженні ризики, передбачені п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення воді на строк до 10 років, і тяжкість покарання, що загрожує йому в разі доведеності його винуватості, може викликати його втечу, продовження вчинення інших кримінальних правопорушень, а тому викладене у своїй сукупності є мотивом для обмеження свободи обвинуваченого у встановленому законом порядку.

Застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, буде недостатньою мірою, оскільки не будуть слугувати забезпеченню виконання обвинуваченим ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також не зможе запобігти спробам обвинуваченого переховуватися від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Разом з тим, суд наголошує на тому, що обвинувачений ОСОБА_6 не позбавлений можливості в подальшому ставити питання перед судом про зміну йому запобіжного заходу під час судового розгляду, коли перестануть існувати ризики, зазначені вище судом.

Окрім того, практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Суд не може прийняти до уваги доводи захисника ОСОБА_4 про те, що застосовування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є недоцільним, оскільки судом встановлено, що наведені прокурором ризики, визначені п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України заслуговують на увагу.

Отже, враховуючи вищевикладені ризики, які виправдовують тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, та дані про його особу, з метою недопущення перешкоджання кримінальному провадженню та виконанню рішення суду, з урахуванням вимог ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою на строк до шістдесяти днів, тобто до 05.07.2024 року, оскільки вважає, що саме такий запобіжний захід буде достатнім засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_9 та дієво запобігти ризикам, доведеними прокурором, що виключає собою можливість застосування відносно обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів, про які клопотала сторона захисту.

Таке не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Розмір застави - 134200 (сто тридцять чотири тисячі двісті) грн., визначений ухвалою слідчого судді від 30.10.2023 року, залишається незмінним.

Що стосується клопотання захисника ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 у вигляді цілодобового домашнього арешту, то суд вважає за необхідне відмовити, оскільки судом було зазначено, що ризики, передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, не перестали існувати і мають місце при обранні та продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, отже більш м`які запобіжні заходи на даний час не здатні забезпечити нівелювання встановлених ризиків.

Вирішуючи клопотання прокурора стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 суд враховує дані відносно особи обвинуваченого, як то соціальні зв`язки, сімейний стан, відсутність даних щодо офіційного працевлаштування, вік та стан здоров`я, а також період його тримання під вартою, однак, вони не зменшують заявлені у кримінальному провадженні ризики, передбачені п.1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення воді на строк до 10 років, і тяжкість покарання, що загрожує йому в разі доведеності його винуватості, може викликати його втечу, продовження вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки офіційно не працевлаштований, у останнього відсутні законні джерела до існування і доказів іншого суду надано не було, а тому викладене у своїй сукупності є мотивом для обмеження свободи обвинуваченого у встановленому законом порядку.

Застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, буде недостатньою мірою, оскільки не будуть слугувати забезпеченню виконання обвинуваченим ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також не зможе запобігти спробам обвинуваченого переховуватися від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Разом з тим, суд наголошує на тому, що обвинувачений ОСОБА_5 не позбавлений можливості в подальшому ставити питання перед судом про зміну йому запобіжного заходу під час судового розгляду, коли перестануть існувати ризики, зазначені вище судом.

Окрім того, практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Суд не може прийняти до уваги доводи захисника ОСОБА_4 про те, що застосовування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є недоцільним, оскільки судом встановлено, що наведені прокурором ризики, визначені п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України заслуговують на увагу.

Отже, враховуючи вищевикладені ризики, які виправдовують тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, та дані про його особу, з метою недопущення перешкоджання кримінальному провадженню та виконанню рішення суду, з урахуванням вимог ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою на строк до шістдесяти днів, тобто до 05.07.2024 року, оскільки вважає, що саме такий запобіжний захід буде достатнім засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 та дієво запобігти ризикам, доведеними прокурором, що виключає собою можливість застосування відносно обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів, про які клопотала сторона захисту.

Таке не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Розмір застави - 214720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) грн., визначений ухвалою слідчого судді від 30.10.2023 року, залишається незмінним.

Що стосується клопотання захисника ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді цілодобового домашнього арешту, то суд вважає за необхідне відмовити, оскільки судом було зазначено, що ризики, передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, не перестали існувати і мають місце при обранні та продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, отже більш м`які запобіжні заходи на даний час не здатні забезпечити нівелювання встановлених ризиків.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 331, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 05 липня 2024 року включно, з подальшим утриманням в Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор».

Розмір застави в сумі 134200 (сто тридцять чотири тисячі двісті) грн., визначений ухвалою слідчого судді від 30.10.2023 року, залишається незмінним.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 - відмовити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 05 липня 2024 року включно, з подальшим утриманням в Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор».

Розмір застави в сумі 214720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) грн., визначений ухвалою слідчого судді від 30.10.2023 року, залишається незмінним.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченими, що перебувають під вартою, з моменту отримання копії вказаної ухвали суду в тому самому порядку.

Суддя ОСОБА_1