Ухвала

від 08.05.2024 по справі 374/156/24

РЖИЩІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий суддя

в суді І інстанції Потапенко А.В.

Єдиний унікальний № 374/156/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2024 року суддя Ржищівського міського суду Київської області Потапенко А.В., перевіривши позовну заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Ржищівської міської ради Київської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Регіональний ландшафтний парк "Трахтемирів", про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою шляхом визнання недійсним договору, скасування рішення про державну реєстрацію прав та повернення земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

07.05.2024 до Ржищівського міського суду Київської області на підставі ухвали Миронівського районного суду Київської області від 08.04.2024 надійшла цивільна справа за вказаним вище позовом.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.05.2024 визначено головуючого суддю Потапенка А.В.

Відповідно до мотивів ухвали Миронівського районного суду Київської області від 08.04.2024 підставою для передачі вказаної цивільної справи за підсудністю до Ржищівського міського суду Київської області зазначено те, що с. Малий Букрин, - місцезнаходження спірної земельної ділянки, відповідно до п.2 додатку до розпорядження КМУ "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області" від 12.06.2020 № 715-р, не входить в адміністративні межі території Миронівського району Київської області. Водночас с. Малий Букрин входить до адміністративної території міста обласного значення Ржищів. Крім того в ухвалі зазначено, що жодним нормативно правовим актом не встановлено чіткого переліку територій, на які поширюється юрисдикція Миронівського районного суду, а на які Ржищівського міського суду, тому Миронівський районний суд виходив з адміністративних меж Миронівського району так і міста обласного значення Ржищів, що узгоджується з найменуванням цих судів, в яких закладена їх територіальна юрисдикція.

Проте, у прийнятті до провадження Ржищівського міського суду Київської області слід відмовити з таких підстав.

Постановою Київського апеляційного суду від 20.11.2023 (а.с.78-81) було скасовано ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 05.07.2023 про повернення позовної заяви позивачу та повернуто цивільну справу до Миронівського районного суду Київської області для продовження розгляду цим же судом першої інстанції. Водночас вказана постанова не містить жодних застережень чи висновків з приводу підсудності даної справи.

Відповідно до ч.1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна.

Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

З точки зору закону виключна територіальна підсудність встановлюється законодавцем з метою вирішення спору конкретними, прямо передбаченими у законі судами. В такому випадку можливість застосування інших правил територіальної підсудності виключається.

Тобто, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник з приводу усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою та повернення земельної ділянки кадастровий номер 3222984000:01:003:0004, площею 2 га, яка виділена за рахунок земель природно-заповідного фонду регіонального ландшафтного парку "Трахтемирів", с. Малий Букрин, яка знаходиться на території Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області.

Отже, даний спір виник з приводу нерухомого майна і на нього поширюються правила виключної підсудності в розумінні ст. 30 ЦПК України та ст. 181 ЦК України.

Таким чином, відповідно до ст. 30 ЦПК України позовна заява не підсудна Ржищівському міському суду Київської області, оскільки має подаватися за правилами виключної підсудності за місцем знаходження спірного нерухомого майна, з приводу якого заявлено позовні вимоги Київською обласною прокуратурою.

Відповідно до розпорядження КМУ від 12 червня 2020 р. № 715-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області" визначено адміністративні центри Київської області. Згідно вказаного розпорядження затверджено Ржищівську об`єднану територіальну громаду, до якої увійшло 23 села, у тому числі с. Малий Букрин.

Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17.07.2020, яка набрала чинності 19.07.2020 у Київській області утворено нові райони, зокрема Обухівський район (з адміністративним центром у місті Обухів) у складі територій Богуславської міської, Васильківської міської, Кагарлицької міської, Козинської селищної, Миронівської міської, Обухівської міської, Ржищівської міської, Української міської, Феодосіївської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Разом із тим, згідно із п. 3-1 Розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України про судоустрій і статус суддів (Розділ ХІІ доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом № 950-IX від 03.11.2020; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1874-IX від 16.11.2021; в редакції Законів № 2808-IX від 01.12.2022, № 3511-IX від 09.12.2023) до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX;

Таку ж правову позицію за подібних обставин висловив Київський апеляційний суд у постанові від 02.11.2022 (справа № 758/287/20, провадження № 22-ц/824/9202/2022), постанові від 10.08.2022 (справа № 369/13330/21, провадження № 22-ц/824/7206/2022), постанові від 27.06.2022 (справа № 2-184/11, провадження № 22-ц/824/5194/2022).

Крім того, відповідно до листа Ради суддів України від 22.07.2020 року № 9рс-466/20, адресованому головам місцевих та апеляційних загальних судів, зазначено, що до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.

Враховуючи викладене вище, встановлено, що вищезазначена справа Ржищівському міському суду Київської області не підсудна.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (стаття 125 Конституції України).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів, у тому числі й територіальної.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону України Про судоустрій і статус суддів суди загальної юрисдикції утворюються і ліквідуються Президентом України за поданням Міністра юстиції України на підставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого суду.

Указом Президента України № 641/2021 від 20.08.2001 року Про мережу та кількісний склад суддів місцевих судівзатверджено мережу та кількісний склад суддів місцевих судів, відповідно до якого до мережі місцевих судів в Київській області входить зазначений у пункті 21 Миронівський районний суд Київської області.

Указом Президента України Питання мережі місцевих загальних та апеляційних судів № 591/2011 від 20.05.2011, зі змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України від 05.07.2012 № 437/2012, затверджено Мережу місцевих загальних судів, відповідно до якого до мережі загальних судів в Київській області входить Миронівський районний суд Київської області.

Зазначеним Указом Президента України територіальна підсудність Ржищівського міського суду Київської області як міськогосуду поширено виключно на м. Ржищів.

Пунктом 1 частини 1 статті 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що вказану цивільну справу необхідно передати для розгляду за підсудністю до Миронівського районного суду Київської області, за адресою: 08801, м. Миронівка, вул. Першотравнева, 3.

При тлумаченні вимог п.3-1 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя виходить з того, що місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.

Необхідно зазначити, що Ржищівський міський суд Київської області не приймаючи дану цивільну справу до свого провадження, не вступає в спір про підсудність з Миронівським районним судом Київської області, оскільки враховано вимоги пункту 3-1 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення " Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Така ж правова позиція висловлена в постанові Київського апеляційного суду від 10.08.2022 справа № 369/13330/21 (провадження № 22-ц/824/7206/2022).

Керуючись ст.ст. 30, 31, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у прийнятті до провадження позовної заяви заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Ржищівської міської ради Київської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Регіональний ландшафтний парк "Трахтемирів", про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою шляхом визнання недійсним договору, скасування рішення про державну реєстрацію прав та поверненя земельної ділянки.

Передати справу № 374/156/24 за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Ржищівської міської ради Київської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Регіональний ландшафтний парк "Трахтемирів", про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою шляхом визнання недійсним договору, скасування рішення про державну реєстрацію прав та повернення земельної ділянки, - для розгляду за підсудністю до Миронівського районного суду Київської області, за адресою: 08801, м. Миронівка, вул. Першотравнева, 3.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя А.В. Потапенко