Ухвала

від 08.05.2024 по справі 527/2672/23

ГЛОБИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 527/2672/23

провадження № 2/527/77/24

УХВАЛА

08 травня 2024 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Левицької Т.В.,

з участю секретаря судового засідання - Папенко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Глобинського районного суду Полтавської області цивільну справу № 527/2672/23 за позовом Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 , з залученням третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, про розірвання договору оренди земельної ділянки,

встановив:

13.10.2023 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , з залученням третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, про розірвання договору оренди земельної ділянки.

В обґрунтування позову зазначив, що 20.09.2016 року між Броварківською сільською радою та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі , за умовами якого Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (для ведення фермерського господарства) загальною площею 6,0 га кадастровий номер 5320680702:02:001:0082, яка знаходиться на території села Вишеньки Броварківської сільської ради. Сторони погодили істотні умови Договору, а саме: предмет, розмір орендної плати (із зазначенням її індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату), строк дії Договору. Відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань, систематично не сплачує щомісячні орендні платежі та станом на 01.09.2023 року має заборгованість в сумі 22253,55 грн, що підтверджується довідкою відділу земельних відносин, архітектури та містобудування Градизької селищної ради від 15.09.2023 року № 55/04-02-08, в зв`язку з чим позивач прохає договір оренди земельної ділянки розірвати.

Згідно розпорядження в.о. керівника апарату Глобинського районного суду Полтавської області від 27.02.2024 за № 76 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №527/2672/23, провадження 2/527/77/24, у зв`язку з припиненням ОСОБА_2 повноважень судді Глобинського районного суду Полтавської області.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2024, справа передана судді Левицькій Т.В. для розгляду.

Ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 01.03.2024 року справу прийнято до провадження та повторно розпочато розгляд справи по суті.

29.04.2024 року від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про закриття провадження у справі.

Вирішуючи клопотання про закриття провадження у справі, суд вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно із частиною першою статті 15ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за частиною першою статті 16цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

За змістом частини першої статті 19ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Разом з тим відповідно до частин першої, другої статті 4ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 20ГПК України встановлені особливості предметної та суб`єктної юрисдикції господарських судів, якими уточнено коло спорів, що розглядаються господарськими судами, та встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (в тому числі землю), крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем. Спори щодо користування землями фермерського господарства, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, з іншими юридичними особами розглядаються господарськими судами.

Відповідно до статті 1Закону України«Про фермерськегосподарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

За змістом статті 31 Земельного кодексу України, статті 12Закону України«Про фермерськегосподарство» землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Таким чином земельна ділянка, що надається для ведення фермерського господарства, є основною та необхідною умовою для здійснення фермерським господарством господарської діяльності у сфері товарного сільськогосподарського виробництва.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.09.2016 року між орендодавцем Броварківською сільською радою та орендарем ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, зареєстрований 28.09.2016 року.

Відповідно до п. 1 Договору предметом договору є земельна ділянка сільськогосподарського призначення (для ведення фермерського господарства) загальною площею 6,0 га кадастровий номер 5320680702:02:001:0082, яка знаходиться на території села Вишеньки Броварківської сільської ради.

Відповідно до Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, цільове призначення земельної ділянки кадастровий номер 5320680702:02:001:0082 для ведення фермерського господарства (01.02).

Відповідно до частини 4 статті 263Цивільного процесуальногокодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 30 січня 2019 року у справі №755/10947/17-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що суди під час вирішення аналогічних спорів мають враховувати саме останній висновок Великої Палати Верховного Суду.

Так,з метоюзабезпечення єдностіта сталостісудової практикиВелика ПалатаВерховного Судуу постановівід 05жовтня 2022року усправі №922/1830/19зазначила,що спорищодо користуванняземлями фермерськогогосподарства,у томучислі зцентральним органомвиконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, з іншими юридичними особами, мають розглядатися господарськими судами незалежно від того, чи отримувала фізична особа раніше земельну ділянку для створення фермерського господарства і того, чи створила вона це фермерське господарство.

Таким чином, вирішальним при розмежуванні юрисдикції спорів вказаної категорії є цільове призначення земельної ділянки.

Ураховуючи, що у цій справі спір виник щодо користування землями фермерського господарства, цей спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 255ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на викладене, ураховуючи висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі №922/1830/19, суд дійшов висновку про задоволення клопотання про закриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 256ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу про можливе подальше його звернення з позовом в порядку господарського судочинства.

Керуючись статтями 10, 255, 256, 258, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі № 527/2672/23 - задовольнити.

Закрити провадження у цивільній справі № 527/2672/23 за позовом Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 , з залученням третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, про розірвання договору оренди земельної ділянки на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .

Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду

Суддя Т. В. Левицька