Справа № 572/1568/22
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 січня 2024 року Сарненський районний суд Рівненської області
в складі:
головуючого судді ВЕДЯНІНОЇ Т.О.
при секретарі Шевні І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сарни справу №572/1568/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , КП «Житлосервіс» Сарненської міської ради, Сарненська дільниця водопостачання ВСП «Львівська дирекція» філії ЦБМЕС, ТОВ РОЕК, ПАТ «Рівнегаз» - про визначення порядку користування квартирою, що є спільною частковою власністю та про зобов`язання розділити особові рахунки,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась до суду з позовом про встановлення порядку користування квартирою АДРЕСА_1 , а саме виділити їй у користування частину квартири площею 14,15 кв.м. (одна житлова кімната) у користування ОСОБА_2 виділити частину квартири площею 14.15 кв.м (одна житлова кімната). В загальному користуванні для сторін залишити кухню, санвузол, коридор, що становить 14,9 кв.м. Зобов`язати КП «Житлосервіс» Сарненської міської ради, Сарненська дільниця водопостачання ВСП «Львівська дирекція» філії ЦБМЕС, ТОВ РОЕК, ПАТ «Рівнегаз» роподілити особові рахунки на оплату житлово-комунальних послуг, що надаються на квартиру, та відкрити два особових рахунки відповідно до часток співвласників з урахуванням встановленого порядку користування квартирою. Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь сплачений нею судовий збір.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачкою вказано, що згідно договору купівлі-продажу від 12.04.1997 року вона, та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 придбали квартиру АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_3 її 1/3 частину вказаної квартири вона разом з ОСОБА_2 успадкували в рівних частках. Проте між нею та ОСОБА_2 постійно виникають суперечності з приводу сплати кожним з них своєї частки житлово-комунальних послуг, а розподіл особових рахунків є неможливим без встановлення порядку користування квартирою. Тому є необхідність у вирішенні в судовому порядку питання виділення в індивідуальне користування позивачу та відповідачу конкретної житлової площі, яка б підлягала оплаті за самостійним особовим рахунком, та визначено площу приміщень, що залишаються у спільному користуванні.
Від представника відповідача ТОВ «РОЕК» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якої просять в позові відмовити, оскільки позивачем не наведено жодної обставини про те, що ТОВ «РОЕК» порушило або не визнало або будь-яким чином оспорило права позивачки, свободи та інтереси. Крім того, відкриття особових рахунків для розрахунків за спожиту електричну енергію відбувається тільки після укладення відповідного договору. Відкриття окремих особових рахунків на кожного із співвласників можливе лише після виділення часток кожного із співвласників в натурі, та встановлення окремих обчислювальних приладів.
Від представника відповідача ПАТ «Рівнегаз» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнають, вважають їх безпідставними, та такими що не підлягають до задоволення. Позивачем не зазначено, за захистом якого саме порушеного, не визнаного або оспореного права вона звернулася до суду. Обов`язковою передумовою виконання цивільного обов`язку є наявність врегульованих та визначених взаємовідносин між сторонами. Житлово-комунальні послуги споживачам надаються виключно на підставі договору. Між АТ «Рівнегаз» та позивачем ОСОБА_1 відсутні будь-які договірні відносини з розподілу природного газу по об`єкту квартири АДРЕСА_1 . Договір розподілу природного газу по даній квартирі укладений з іншим споживачем ОСОБА_3 . За однією поштовою адресою укладається один договір розподілу природного газу з побутовим споживачем. У випадку наявності у побутового споживача декількох об`єктів за різними поштовими адресами укладаються окремі договори розподілу природного газу по цих об`єктах. Споживач повинен самостійно звернутися до оператора ГРМ з відповідною заявою про внесення змін до персоніфікованих даних або укладення договору розподілу природного газу. Проте, на даний час ні позивач, ні відповідач ОСОБА_2 до АТ «Рівнегаз» з метою укладення договору не зверталися. Також по даній квартирі відсутнє належне облаштування та розмежування окремих внутрішніх газових мереж між співвласниками з облаштуванням окремих вузлів обліку газу для належного здійснення комерційного обліку природного газу, як це визначено положеннями Кодексу ГРМ, ЗУ «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» та договором. Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів про ухилення іншого співвласника від виконання своїх зобов`язань по оплаті за спожиті ними комунальні послуги, та не надано доказів, що такі оплати здійснювалися і самим позивачем при відсутності укладеного договору з розподілу природного газу. Просять в позові відмовити.
Відповідно до заяви позивач підтримала позовні вимоги.
Відповідач ОСОБА_2 відповідно до заяви заявлені вимоги визнав.
Представник КП «Житлосервіс» Дриганець В.Г. позовні вимоги визнала, просить справу розглянути у її відсутність.
Представник відповідача- Сарненська дільниця водопостачання ВСП «Львівська дирекція» філії ЦБМЕС в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.
Сторонами заявлено клопотання про розгляд справи у їх відсутність, які задоволено судом.
Інших клопотань до суду не надійшло.
Таким чином, судом з`ясовано, що предметом даного спору є визначення порядку користування квартирою, що є у спільній частковій власності.
Вказані правовідносини регулюються нормами ЦК України.
Надана суду позивачкою копія договору купівлі- продажу квартири від 12.04.1997 року серії ААІ №107419 доводить, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є власниками квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до паспорту серії НОМЕР_1 позивачка 11.11.2001 року уклала шлюб з ОСОБА_5 і змінила прізвище на ОСОБА_6 .
Крім того, відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом №15 від 13.01.2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 успадкували після смерті матері ОСОБА_3 її частку 1/3 в квартирі АДРЕСА_1 в рівних частках по 1/2 частках.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №240319838 від 13.01.2021 року за ОСОБА_1 зареєстровано право спільної часткової власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 в рівних частках.
Спірна квартира має 2 житлові кімнати, загальна площа - 43,2 кв.м., в т.ч. житлова - 28,3 кв.м..
Позивачка вказує, що домовленість між нею та відповідачем щодо порядку користування квартирою відсутня, тому порядок користування квартирою, а отже і поділ особових рахунків між ними може бути встановлений лише судом.
Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч.1 ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Враховуючи, що квартира АДРЕСА_1 належить сторонам на праві спільної часткової власності, між сторонами виникають суперечності з приводу сплати кожним з них своєї частки житлово-комунальних послуг, розмір частки ОСОБА_1 згідно з правовстановлюючими документами відповідає розміру частки, якою вона фактично користується, суд вважає, що є підстави для визначення судом порядку користування зазначеною квартирою.
При визначенні порядку користування спірною квартирою, суд враховує технічно можливим виділення кожному співвласнику у користування - по одній кімнаті житловою площею 14,15 кв.м. , а кухню, санвузол, коридор залишити в загальному користуванні, що буде відповідати захисту прав позивача.
Крім того, відповідачем ОСОБА_2 такий порядок користування квартирою не заперечується.
Вимоги позивача про розподіл особових рахунків та зобов`язання відповідачів укласти окремі договори з організаціями надавачів послуг задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Правом на звернення до суду за захистом наділена кожна особа у випадку порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів, принцип чого закріплений ст. 3 ЦПК України.
Способами захисту цивільних прав та інтересів відповідно до вимог ст. 16 ЦК України можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Цей перелік не є вичерпним і суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом. Однак такий спосіб має бути встановлений законом або договором. Отже, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. При цьому, обрання неналежного способу захисту може бути підставою для відмови у задоволенні позову.
Відповідно до частини першої, частини другої статті 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Крім того, правовідносини з обслуговування будинку й прибудинкової території, постачання електричної та теплової енергії, водопостачання і водовідведення тощо регулюються відповідними нормативно-правовими актами і здійснюються на договірних підставах.
За положеннями ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Вищенаведене свідчить про те, що первісне значення у врегулюванні відносин між користувачами послуг та їх надавачами має домовленість.
Очевидно, що рішення суду не може підмінити собою їх домовленість. У той же час, при виникненні спірної ситуації, наприклад незгоди надавача послуг за зверненням користувача щодо зміни такої домовленості, що унеможливлює користування житлово-комунальними послугами у спосіб, бажаний користувачем, такий спір може вирішити суд.
Матеріали справи не містять доказів звернення позивача до підприємств - надавачів комунальних послуг із заявою про розділ особового рахунку між співвласниками квартири, а також відмови таких організацій у цьому.
Враховуючи зазначені обставини, а також те, що питання щодо розділу особового рахунку у спірній квартирі можливо вирішити у позасудовому порядку, звернення до суду із вказаною позовною вимогою на думку суду є передчасним.
Тому, в цій частині позов не підлягає задоволенню.
Разом з тим слід зазначити, що ст.360 ЦК передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном. Зважаючи на те, що позивач є власником 1/2 частини спірної квартири, остання вправі пред`явити до іншого співвласника вимоги на компенсацію понесених витрат на оплату житлово-комунальних послуг або ж на зворотну вимогу (регрес) у випадку виконання судового рішення, за вирахуванням частки, яка припадає на неї (ч.4 ст.544 ЦК України).
Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 2 статті 141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані із розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Оскільки суд дійшов висновку щодо часткового задоволенню позову, а надана суду позивачем квитанція №27 від 10.06.2022 року, доводить оплату позивачем 992,40 гривні судових витрат - понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі наведеного, ст.ст.364, 381, 377 ЦК України, керуючись ст.ст. 81, 263-265 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ :
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ), КП «Житлосервіс» Сарненської міської ради (м.Сарни вул.Кулікова,7, ЄРДПОУ 36205405), Сарненська дільниця водопостачання ВСП «Львівська дирекція» філії ЦБМЕС (м.Сарни вул.Соборна,76, ЄДРПОУ 41149437), ТОВ РОЕК (м.Рівне вул.Князя Володимира,71-Б, ЄДРПОУ 42101003), ПАТ «Рівнегаз» (м.Рівне вул.І.Вишневського,4, ЄДРПОУ 03366701) - про визначення порядку користування квартирою, що є спільною частковою власністю та про зобов`язання розділити особові рахунки задовольнити частково.
Встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 : у користування ОСОБА_1 виділити частину квартири - кімнату площею 14,15 кв.м ; у користування ОСОБА_2 - кімнату площею 14,15 кв.м.; залишити в загальному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - кухню, санвузол, коридор, що становить 14,9 кв.м.
В задоволенні позову про зобов`язання КП «Житлосервіс» Сарненської міської ради, Сарненська дільниця водопостачання ВСП «Львівська дирекція» філії ЦБМЕС, ТОВ РОЕК, ПАТ «Рівнегаз» роподілити особові рахунки на оплату житлово-комунальних послуг, що надаються на квартиру, та відкрити два особових рахунки відповідно до часток співвласників з урахуванням встановленого порядку користування квартирою- відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з моменту проголошення. У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя:
Суд | Сарненський районний суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 23.01.2024 |
Оприлюднено | 10.05.2024 |
Номер документу | 118897525 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: |
Цивільне
Сарненський районний суд Рівненської області
Ведяніна Т.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні