Ухвала

від 24.04.2024 по справі 712/2062/24

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 712/2062/24 Провадження № 2/712/1444/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 року суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Токова С.Є. розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду позовом до Черкаської міської ради в особі департаменту економіки та розвитку, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Черкаська окружна прокуратура, ГУНП в Черкаській області про спростування недостовірної інформації .

Ухвалою судді Соснівського районного суду міста Черкаси від 01 березня 2024 року позовна заява залишена без руху у зв"язку з невідповідністю вимогам ст. 175 ЦПК України.

Зазначено, що для усунення недоліків позовної заяви стороні позивача необхідно: привести зміст позовних вимог у відповідність обраному способу захисту шляхом чіткого викладення позовних вимог та із зазначенням як змісту недостовірної інформації так і способу, у який поширювалася інформація, а також змісту спростування , яка саме інформація, який її зміст та обсяг підлягає спростуванню (фрази, частини фраз, певні речення, окремі висловлювання, подані заяви в цілому тощо), а також викласти зміст (фрази, частини фраз, певні речення, подані заяви в цілому тощо).

На дату постановлення вказаної ухвали недоліки позовної заяви не усунуті.

Натомість, 12.04.2024 року через канцелярію суду ОСОБА_1 подала заяву про відвід судді Токової С.Є.. Зміст вказаної заяви суперечить загальним засадам цивільного провадження, що є перешкодою для її розгляду, оскільки вказана заява містить формулювання та образливі висловлювання на адресу судді.

Так, ОСОБА_1 фактично аргументує відвід судді, незгодою з ухвалою про залишення позову без руху, яка не підлягає оскарженню, зазначивши наступне "у поведінці та стилі вчинення правосуддя суддею Токовою вбачається неадекватність, дивацтва та незрозуміла, хронічна некерованість і неконтрольованість, що викликає до неї зневагу та недовіру і настороженість по причині сумнівів у її психіній повноцінності. Суддя Токова С.Є. стійко, постійно та зумисно, усвідомлюючи свої зловживання, безкарно займає антидержавну та антиконституційну позицію по "відмиванню" фактів зрощування правосуддя з мафіозними поліцейсько-прокурорськими структурами, які сприяють легалізації організованої злочинності в Україні.Таке "крючкотворство" судді Токової без конкретизації, деталізації та суті так званих "недоліків" позовної заяви виключає правову силу юр.значення та проц. наслідки вищевказаної ухвали. Стійкі, хронічні та надумані потуги судді Токової по манії судді Токової по придумуванні фантазових причин для самоусунення від розгляду справ з повною достоменністю засвідчують її зневагу до правової позиції і судової практики Верховного Суду України".

Заява містить інші некоректні висловлювання на адрес у судді , а саме "ураховуючи вищевказану некерованість та неконтрольованість, яка маніакальна у антидержавній та антиконституційній формі та стилі зловживань судді ОСОБА_2 вона недостойна вчиняти правосуддя".

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами віднесено до основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК Україниучасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (провадження № 14-92цс19) зазначено, що учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України). Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.

Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.

Використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) судочинства, а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 9901/23/21 (провадження № 11-64заі21) вказано, що: «у процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участь у судовому процесі. Суд не повинен толерувати використання нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів, зокрема для надання характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям). Такі слова та символи не можна використовувати ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників (аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (пункт 22), від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19, від 7 листопада 2019 року у справі№ 9901/324/19). Їхня наявність є достатньою для того, щоби суд відразу застосував наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 КАС України (повернення, залишення без розгляду передбачених § 1 і § 2 глави 1 розділу ІІ КАС України заяв, скарг, клопотань)».

АналогічноЄСПЛ, застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року, заява №67208/01, «Дюрінже та Грандж проти Франції»від 04 лютого 2003 року, заяви №61164/00та№18589/02, «Guntis Apinis проти Латвії»від 20 вересня 2011 року, заява№ 46549/06).

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання ( ст. 44 ЦПК України).

Як зазначалось вище, заява ОСОБА_1 містить образливі висловлювання щодо судді ОСОБА_2 , які не відповідають стилю спілкування, у діловому мовленні, що використовується в офіційному спілкуванні (між установами, окремою особою і установою, між посадовими особами тощо),по своїй суті виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що є неприпустим .

Відповідно до вимогст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику ЄСПЛ як джерело права.

Таким чином, наразі встановлено, що звертаючись до суду із заявою про відвід й використовуючи у її тексті вочевидь некоректну лексику, яка має цинічний (зневажливий характер), суд вбачає в діях ОСОБА_1 недопустиме зловживання правами подання заяви у викладеній ній формі.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що внаслідок зловживання заявником ОСОБА_1 власними правами, заяву про відвід судді ОСОБА_2 слід залишити без розгляду.

Залишаючи заяву про відвід без розгляду, суд достатньо об`єктивно враховує практику Європейського суду з прав людини, щодо можливості обмеження права на суд, але лише таким способом та до такої міри, що не порушують зміст цих прав, про що зазначено у його рішеннях в справі "Де Жуфр де ла Прадель проти Франції" (п.59) та в справі "Станєв проти Болгарії" (п.28). Тобто, реалізація права на суд однією із сторін спору має відбуватись таким чином, щоб не порушувати права іншої сторони.

Враховуючи викладене, керуючись п.п."а" п.3 ст.35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст.ст.40, 44, 260,261, 353 ЦПК України ,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Токової С.Є. залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя : С.Є. Токова.