Рішення

від 09.11.2023 по справі 757/31719/22-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/31719/22-ц

пр. 2-2884/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2023 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Головко Ю. Г.,

за участю секретаря судового засідання Солонухи Д. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Народна порука» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2022 до Печерського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Народна позика» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вимоги обґрунтовані тим, що 09.08.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Народна позика» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 0908002/000-КФК/13, за умовами якого позивач надав відповідачці кредит у формі відзивної поновлювальної кредитної лінії у національній валюті України на загальну суму 870 000,00 грн на споживчі цілі строком з 09.08.2013 по 09.08.2014 за умови сплати відсотків за користування кредитом за фактичний час користування грошовими коштами з розрахунку 33,6 відсотків річних.

08.08.2014 між позивачем та відповідачкою укладено Додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 0908002/000-КФК/13 від 09.08.2013.

Відповідно до умов Додаткової угоди № 1 сторони домовилисьзмінити пункт 1.2. Кредитного договору та викласти його у такій редакції:

«1.2. Кредит надається Позичальнику строком з 09.08.2013 по 09.08.2015».

07.08.2015 між Позивачем та Відповідачем укладено Додаткову угоду № 2 до кредитного договору № 0908002/000-КФК/13 від 09.08.2013.

Згідно п. 1 та п. 2 Додаткової угоди № 2 Сторони домовились змінити пункт 1.2. та пункт 1.3. Кредитного договору та викласти їх у такій редакції:

«1.2. Кредит надається Позичальнику строком з 09.08.2013 по 09.11.2015».

«1.3. Позичальник сплачує Фінансовій установі відсотки за користування кредитом за фактичний час користування грошовими коштами з розрахунку 42,00 відсотків річних.» Даний пункт вступає в силу з 09.08.2015.

09.11.2015 між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду № 3 до кредитного договору № 0908002/000-КФК/13 від 09.08.2013.

Згідно п. 1 Додаткової угоди № 3 Сторони домовились змінити пункт 1.2. Кредитного договору та викласти його у такій редакції: «1.2. Кредит надається Позичальнику строком з 09.08.2013 по 09.02.2016».

07.12.2015 між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду № 4 до кредитного договору № 0908002/000-КФК/13 від 09.08.2013.

Згідно п. 1 Додаткової угоди № 4 Сторони домовились змінити пункт 1.1. Кредитного договору та викласти його у такій редакції: «1.1. Фінансова установа надає Позичальнику кредит у формі відзивної поновлювальної кредитної лінії у національній валюті України на загальну суму 1 020 000, 00,00 грн на споживчі цілі».

07.12.2015 ТОВ «ФК «Народна позика» додатково поновила кредитну лінію ОСОБА_1 , сплативши на розрахунковий рахунок позичальника тіло кредиту у розмірі 150000,00 грн. (про що свідчить платіжне доручення № 929 від 07.12.2015). Заява ОСОБА_1 від 04.12.2015.

09.02.2016 між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду № 5 до кредитного договору № 0908002/000-КФК/13 від 09.08.2013.

Згідно п. 1 та п. 2 Додаткової угоди № 5 Сторони домовились змінити пункт 1.2. та п. 1.3. Кредитного договору та викласти їх у такій редакції: «1.2. Кредит надається Позичальнику строком з 09.08.2013 по 09.08.2016».

«1.3. Позичальник сплачує Фінансовій установі відсотки за користування кредитом за фактичний час користування грошовими коштами з розрахунку 48,00 (сорок вісім) відсотків річних». Даний пункт вступає в силу з 09.02.2016.

09.08.2016 між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду № 6 до кредитного договору № 0908002/000-КФК/13 від 09.08.2013.

Згідно п. 1 Додаткової угоди № 6 Сторони домовились змінити пункт 1.2. Кредитного договору та викласти його у такій редакції: «1.2. Кредит надається Позичальнику строком з 09.08.2013 по 09.02.2017».

09.02.2017 між позивачем та відповідачкою укладено Додаткову угоду № 7 до кредитного договору № 0908002/000-КФК/13 від 09.08.2013.

Згідно п. 1 Додаткової угоди № 7 Сторони домовились змінити пункт 1.2. Кредитного договору та викласти його у такій редакції: «1.2. Кредит надається Позичальнику строком з 09 серпня 2013 року по 09.08.2017».

09.082017 між позивачем та відповідачкою укладено Додаткову угоду № 8 до кредитного договору № 0908002/000-КФК/13 від 09.08.2013.

Згідно п. 1 Додаткової угоди № 8 Сторони домовились змінити пункт 1.2. Кредитного договору та викласти його у такій редакції: «1.2. Кредит надається Позичальнику строком з 09.08.2013 року по 09.08.2018».

09.08.2018 між позивачем та відповідачкою укладено Додаткову угоду № 9 до кредитного договору № 0908002/000-КФК/13 від 09.08.2013.

Згідно п. 1 Додаткової угоди № 9 Сторони домовились змінити пункт 1.2. Кредитного договору та викласти його у такій редакції: «1.2. Кредит надається Позичальнику строком з 09.08.2013 по 09.02.2019».

08 лютого 2019 між позивачем та відповідачкою укладено Додаткову угоду № 10 до кредитного договору № 0908002/000-КФК/13 від 09.08.2013.

Згідно п. 1 Додаткової угоди № 10 Сторони домовились змінити пункт 1.2. Кредитного договору та викласти його у такій редакції: «1.2. Кредит надається Позичальнику строком з 09.08.2013 по 09.02.2020».

07 лютого 2020 між позивачем та відповідачкою укладено Додаткову угоду № 11 до кредитного договору № 0908002/000-КФК/13 від 09.08.2013.

Згідно п. 1 Додаткової угоди № 11 Сторони домовились змінити пункт 1.2. Кредитного договору та викласти його у такій редакції: «1.2. Кредит надається Позичальнику строком з 09.08.2013 по 09.02.2021».

08 лютого 2021 між позивачем та відповідачкою укладено Додаткову угоду № 12 до кредитного договору № 0908002/000-КФК/13 від 09.08.2013.

Згідно п. 1 Додаткової угоди № 12 Сторони домовились змінити пункт 1.2. Кредитного договору та викласти його у такій редакції: «1.2. Кредит надається Позичальнику строком з 09.08.2013 по 09.02.2022».

07.06.2021 ТОВ «ФК «Народна позика» додатково поновила кредитну лінію ОСОБА_1 , сплативши на розрахунковий рахунок позичальника тіло кредиту у розмірі 302 000, 00 грн. (про що свідчить платіжне доручення № 4974 від 07.06.2021 та заява ОСОБА_1 від 07.06.2021.

08.02.2022 між позивачем та відповідачкою укладено Додаткову угоду № 13 до кредитного договору № 0908002/000-КФК/13 від 09.08.2013.

Згідно п. 1 Додаткової угоди № 13 Сторони домовились змінити пункт 1.2. Кредитного договору та викласти його у такій редакції: «1.2. Кредит надається Позичальнику строком з 09.08.2013 по 09.05.2022».

06.05.2022 між позивачем та відповідачкою укладено Додаткову угоду № 14 до кредитного договору № 0908002/000-КФК/13 від 09.08.2013.

Згідно п. 1 Додаткової угоди № 14 Сторони домовились змінити пункт 1.2. Кредитного договору та викласти його у такій редакції: «1.2. Кредит надається Позичальнику строком з 09.08 2013 по 23.09.2022».

Таким чином, з урахуванням всіх змін та доповнень до Кредитного договору позивач надав відповідачці кредит у формі відзивної поновлювальної кредитної лінії у національній валюті України на споживчі цілі строком з 09.08.2013 по 23.09.2022 за умови сплати відсотків за користування кредитом за фактичний час користування грошовими коштами.

Позивач свої зобов`язання належним чином виконав, надавши відповідачці грошові кошти, що підтверджується видатковими касовими ордерами.

09.08.2013 в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором № 0908002/000-КФК/13 від 09.08.2013 між кредитором та позичальником було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М.А. зареєстрований в реєстрі за № 804.

Згідно п. 1.1. Договору іпотеки цим Договором забезпечується виконання зобов`язання, що виникло у ОСОБА_1 , на підставі кредитного договору № 0908002/000-КФК/13 від 09.08.2013, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Народна позика» та ОСОБА_1 з усіма змінами і доповненнями до нього, включаючи всі додаткові угоди до нього, що укладені на дату набуття чинності цим Договором або будуть укладені у майбутньому та додаткові угоди.

Відповідно до пункту 1.2. Договору іпотеки у забезпечення виконання зобов`язань за основним договором іпотекодавець передає в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .

Вказаний предмет іпотеки належить відповідачці на підставі Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Тетерською О.Ю. 02.10.2007 за реєстровим № 4575, право власності на квартиру зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно

Пунктом 5.1 Договору іпотеки встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником умов основного договору іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним договорм шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 5.2. Договору іпотеки Сторони цього Договору дійшли згоди і погодили, що звернення стягнення на предмет іпотеки буде здійснюватися шляхом позасудового врегулювання на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься у цьому Договорі.

Пунктом 5.3 Договору іпотеки передбачено, що визначений цим Договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені Законом України «Про іпотеку» способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідачем зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконані, тіло кредиту та відсотки до 23.09.2022 не повернуті, у зв`язку з чим, станом на листопад 2022 заборгованість відповідачки перед ТОВ «ФК «Народна позика» становить 1350650,32 грн з яких: 825 383, 48 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 525 266, 84 грн. - заборгованість по нарахованих відсотках.

Враховуючи те, що термін повернення кредиту в повному обсязі настав, а заборгованість за Кредитним договором у встановлений строк сплачена не була, позивач отримав право звернення стягнення на предмет іпотеки.

15.12.2022 ухвалою Печерського районного суду м. Києва провадження у справі відкрито та вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі.

13.02.2023 представником позивача - адвокатом Буднік О. П. до суду подана заява про зміну назви, у якій вона просить змінити найменування позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Народна позика» (код ЄДРПОУ 36927264) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Народна порука» (код ЄДРПОУ 36927264).

Під час підготовчого провадження за клопотанням представника відповідача сторонам надавався час для врегулювання спору. Суду надано докази часткового погашення суми боргу.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.07.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті. Заслухано пояснення представників сторін.

В судове засідання 09.11.2024 позивач не з`явився, представник позивача подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідачка про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, у судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, представника до суду не направила, відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 15 та 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 2 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 09.08.2013 між позивачем та відповідачкою укладено Кредитний договір № 0908002/000-КФК/13, за умовами якого (із змінами згідно укладених додаткових угод) позивач надав Відповідачці грошові кошти (кредит) у національній валюті України на споживчі цілі на загальну суму 1 322 000, 00 грн. грн., строком з 09.08.2013 по 23.09.2022 за умови сплати відсотків за користування кредитом за фактичний час користування грошовими коштами. з розрахунку 48,00 % річних.

Позивач свої зобов`язання належним чином виконав, надавши відповідачу грошові кошти, що підтверджується видатковими касовими ордерами.

Відповідачем зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконані, тіло кредиту та відсотки до 23.09.2022 не повернуті, у зв`язку з чим, станом на листопад 2022 заборгованість відповідачки перед ТОВ «ФК «Народна позика» становить 1350650,32 грн з яких: 825 383, 48 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 525 266, 84 грн. - заборгованість по нарахованих відсотках.

Під час розгляду даної справи в суді, відповідачкою сплачено 300000,00 грн заборгованості відповідно до кредитного договору № 0908002/000-КФК/13, що підтверджується платіжними документами від 04.04.2023 та 04.07.2023.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, судом встановлено, що у відповідачки утворилась заборгованість перед позивачем за кредитним договором в розмірі 1050650,32 грн, що свідчить про неналежне виконання останнім умов цього договору.

09.08.2013 в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором № 0908002/000-КФК/13 від 09.08.2013 між кредитором та позичальником було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М.А. зареєстрований в реєстрі за № 804.

Згідно п. 1.1. Договору іпотеки цим Договором забезпечується виконання зобов`язання, що виникло у ОСОБА_1 , на підставі кредитного договору № 0908002/000-КФК/13 від 09.08.2013, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Народна позика» та ОСОБА_1 з усіма змінами і доповненнями до нього, включаючи всі додаткові угоди до нього, що укладені на дату набуття чинності цим Договором або будуть укладені у майбутньому та додаткові угоди.

Відповідно до пункту 1.2. Договору іпотеки у забезпечення виконання зобов`язань за основним договором іпотекодавець передає в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .

Пунктом 5.1 Договору іпотеки встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником умов основного договору іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 5.2. Договору іпотеки Сторони цього Договору дійшли згоди і погодили, що звернення стягнення на предмет іпотеки буде здійснюватися шляхом позасудового врегулювання на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься у цьому Договорі.

Пунктом 5.3 Договору іпотеки передбачено, що визначений цим Договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені Законом України «Про іпотеку» способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, іпотека, як майновий спосіб забезпечення виконання зобов`язання, є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов`язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов`язань або зменшити їх.

Забезпечувальне зобов`язання (взаємні права і обов`язки) виникає між іпотекекодержателем (кредитором за основним зобов`язанням) та іпотекодавцем (боржником за основним зобов`язанням).

Виконання забезпечувального зобов`язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого боржником в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов`язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого преважного права, незалежно від переходу права власності на це майно від іпотекодавця до іншої особи (в тому числі й у випадку недоведення до цієї особи інформації про обтяження майна).

Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань (частина четверта статті 631 ЦК України).

Згідно зі ст. 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Частина 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положеннями ч. 2 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» визначено, що положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Положення Закону України «Про іпотеку» не передбачають та не вимагають від іпотекодержателя кожного разу перед зверненням до суду надсилати іпотекодавцю (та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця) письмову вимогу про усунення порушення.

Отже, за змістом ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 33 та ст. 35 Закону України «Про іпотеку» реалізації права іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки передує реалізація ним права вимагати дострокового виконання основного зобов`язання. І лише тоді, якщо останнє не виконане чи неналежно виконане, іпотекодержатель, якщо інше не передбачено законом, може звертати стягнення на предмет іпотеки. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає іпотекодержателю звернутися з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов`язання відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону.

Крім того, наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не є підставою для припинення грошового зобов`язання боржника і припинення іпотеки та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законодавством.

Із матеріалів справи вбачається, що на забезпечення виконання зобов`язань позичальника за вказаними договорами між позивачем та позичальником укладено іпотечний договір, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .

Вказаний предмет іпотеки належить відповідачу на підставі Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Тетерською О.Ю. 02.10.2007 за реєстровим № 4575, право власності на квартиру зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

На підтвердження розміру заборгованості відповідачки за кредитним договором, позивач надав суду розрахунок, відповідно до якого станом на листопад 2022 заборгованість відповідачки перед ТОВ «ФК «Народна позика» становить 1350650,32 грн з яких:

825 383, 48 грн. - заборгованість по тілу кредиту;

525 266, 84 грн. - заборгованість по нарахованих відсотках.

Будь-яких заперечень щодо указаного розрахунку розміру заборгованості відповідачем до суду не подано.

10.05.2023 до Печерського районного суду м. Києва надійшла заява відповідачки про часткове виконання умов кредитного договору на суму 300000,00 грн.

Таким чином відповідачем погашено частину заборгованості відповідно до кредитного договору № 0908002/000-КФК/13 від 09.08.2013, залишок заборгованості становить 1050650,32 грн.

Згідно статті 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності);

спосіб реалізації предмета іпотеки;

пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки.

У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронного аукціону ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Верховний Суд врахував, що згідно з Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»», на території України діє воєнний стан у зв`язку із військовою агресією РФ проти України.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» у зв`язку з військовою агресією РФ проти України Верховна Рада України постановила розділ VI «Прикінцеві положення» Закону України «Про іпотеку» доповнити пунктом 5-2 такого змісту:

«5-2. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону».

Враховуючи, що на момент ухвалення судом рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки воєнний стан в Україні триває, виконання рішення суду зупиняється на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Правова позиція у подібних правовідносинах викладена в постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 201/9754/17.

Частиною першою статі 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, відповідно до статті 89 ЦПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного суд вважає, що позивачем надано достатньо доказів, які свідчать про законність його вимог, тому суд приходить висновку про доцільність ухвалення рішення про задоволення позову.

Судовий збір, згідно з вимогами ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, суд вважає за доцільне стягнути із відповідачки на користь позивача судові витрати у справі, пов`язані за сплатою судового збору в розмірі 20259,75 грн.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 546, 549, 590, 611, 624, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 7, 12, 33, 39 Закону України "Про іпотеку", ст.ст.12, 13, 81, 89, 258-259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Народна порука» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Народна порука» заборгованість за кредитним договором № 0908002/000-КФК/13 від 09.08.2013 у розмірі 1050650 (один мільйон п`ятдесят тисяч шістсот п`ятдесят ) грн 32 коп.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Народна порука» за кредитним договором №0908002/000-КФК/13 від 09.08.2013 у розмірі 1050650,32 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , шляхом проведення електронного аукціону згідно Закону України «Про виконавче провадження», за початковою ціною, що буде визначена при примусовому виконанні рішення суду, на рівні не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної об`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Народна порука», (ЄДРПОУ 36927264) витрати зі сплати судового збору в сумі 20259 (двадцять тисяч двісті п`ятдесят дев`ять) грн. 75 коп.

Зупинити виконання рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на електронних торгах на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Ю. Г. Головко