Рішення

від 07.05.2024 по справі 120/12572/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

07 травня 2024 р. Справа № 120/12572/23

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом комунального підприємства "Вінницька транспортна компанія" до Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Вінницька транспортна компанія" звернулося до суду з адміністративним позовом до Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування висновку.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю висновку про результати моніторингу закупівлі. Зокрема, представник позивача зауважує, що прийнятий висновок є ознакою надмірного формалізму. Окрім того, наголошує, що моніторинг проведено із порушенням норм чинного законодавства та під час дії заборони на проведення таких контрольних заходів.

Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог. Зокрема, представник відповідача наголосив, що позивач помилково ототожнює державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності із державним фінансовим контролем. Також наголошує, що відхилення тендерної пропозиції учасника, яка не відповідає умовам тендерної документації є обов`язком, а не правом замовника.

Ознайомившись з наявними матеріалами справи, суд встановив наступне.

На підставі наказу від 27.06.2023 року № 56-з управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області проведено моніторинг закупівлі Запчастини для обслуговування тролейбусів ЗіУ UA-2023-04-07-000612-a 07.04.2023 року.

Підстава здійснення моніторингу: інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі".

За результатами аналізу питання щодо дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час розгляду тендерної пропозиції встановлено порушення вимог абз. 5 п.п. 2 п. 41 Постанови № 1178.

Вказане відображено у висновку № UA-2023-04-07-000612-a від 17.07.2023 року. від від 17.07.2023 року.Не погоджуючись із вказаним висновком, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016 року затверджено Положенням про Державну аудиторську службу України (далі - Положення). Положенням визначено, що Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до пп. 3 п. 4 Положення Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Водночас згідно з пунктом 7 Положення Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Щодо доводів позивача про заборону проведення моніторингу, суд вказує наступне.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України від 26.01.1993 року № 2939-XII "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", частиною другою статті 2 якого передбачено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

При цьому, за положеннями ч. 1 ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

В той же час, суд зауважує, що правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Сфера дії цього Закону визначена у ст. 2 цього закону, за приписами частин першої та другої якої дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного нагляду, податкового контролю, митного контролю, державного експортного контролю (крім здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами космічної діяльності України приватної форми власності законодавства про космічну діяльність в Україні), контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного нагляду на ринках фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) у сфері медіа, державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг, державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції, державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, під час рейдових перевірок (перевірок на дорозі), що проводяться з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт", державного нагляду за дотриманням вимог безпеки використання ядерної енергії, державного нагляду (контролю) у сфері безпеки торговельного мореплавства і судноплавства на внутрішніх водних шляхах (у частині нагляду (контролю) за суднами).

Таким чином, суд доходить висновку, що Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлена процедура здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, тоді як порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування встановлюється частиною 3 статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".

А тому, суд вказує, що дія Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не поширюється на правовідносини, які виникають під час здійснення державного фінансового контролю.

Відтак, враховуючи вказане, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 року № 303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану" вирішено припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" (п. 1).

Разом з тим, що 07.05.2022 року № 561 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову "Деякі питання здійснення державного фінансового контролю в умовах воєнного стану", якою установлено, що Державна аудиторська служба та її міжрегіональні територіальні органи під час воєнного стану та протягом місяця після його припинення або скасування виконують свої повноваження з урахуванням таких особливостей: здійснюють заходи державного фінансового контролю з урахуванням воєнного стану; до тривалості заходів державного фінансового контролю (інспектування, державного фінансового аудиту, перевірки закупівель) та інших строків, визначених порядками проведення цих заходів державного фінансового контролю, не включається строк, протягом якого такий захід (організація проведення, оформлення, реалізація) не здійснювався у зв`язку з обставинами, обумовленими воєнним станом; надання документів під час заходів державного фінансового контролю, зустрічних звірок, збору інформації та документування процесу державного фінансового контролю, реалізація матеріалів за його результатами здійснюються в паперовій та/або електронній формі.

Суд зауважує, що Постановою № 303 вирішено питання щодо проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю).

В той же час, Постановою № 561 вирішено питання щодо можливості здійснення заходів державного фінансового контролю.

Отже, законодавець розрізнив поняття заходів державного нагляду (контролю) та заходів державного фінансового контролю.

Таким чином, враховуючи викладене, суд доходить висновку, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні органи державного фінансового контролю мають право здійснювати заходи державного фінансового контролю на виконання Постанови № 561, в той час як Постанова № 303 припиняє проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю), а не заходів державного фінансового контролю на період воєнного стану.

Крім того, суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року № 1178 затверджено особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - постанова № 1178), на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. При цьому пунктом 23 цієї Постанови передбачено, що моніторинг відкритих торгів здійснюється Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами відповідно до статті 8 Закону.

Відтак, заборона установлена Постановою № 303, не поширюється на такий вид державного фінансового контролю, як моніторинг публічної закупівлі.

Надаючи оцінку висновку моніторингу щодо порушення позивачем вимог абз. 5 пп.2 п. 41 Постанови № 1178, суд керується таким.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України від 25.12.2015 року № 922-VIII "Про публічні закупівлі" електронна система закупівель повинна бути загальнодоступною та гарантувати недискримінацію, рівні права під час реєстрації всім заінтересованим особам та рівний доступ до інформації всім особам. Обмін і збереження інформації та документів має відбуватися з гарантуванням цілісності даних про учасників і їхніх тендерних пропозицій/пропозицій під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та їх конфіденційність до моменту розкриття тендерних пропозицій/пропозицій.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про публічні закупівлі» відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:

1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;

2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі", тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

У тендерній документації зазначаються, зокрема, один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. (п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі").

Абзацом 1 частини 3 статті 22 Закону "Про публічні закупівлі" регламентовано, що документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Стаття 16 Закону України "Про публічні закупівлі" кореспондує із положеннями п. 28 Порядку № 1178.

Так, п. 28 цього Порядку визначено, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

У тендерній документації зазначаються один або кілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону з урахуванням положень цих особливостей та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством; підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 47 цих особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та/або переможця, визначених пунктом 47 цих особливостей, у разі, коли така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, та/або може бути отримана електронною системою закупівель шляхом обміну інформацією з іншими державними системами та реєстрами.

Відповідно до матеріалів справи, зокрема, тендерної документації по процедурі відкриті торги (з особливостями) на закупівлю товару код ДК 021:2015 34330000-9 Запасні частини до вантажних транспортних засобів, фургонів та легкових автомобілів (Запчастини для обслуговування тролейбусів ЗіУ), позивачем, як замовником визначено перелік документів та інформації для підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям, визначеним у ст. 16 Закону "Про публічні закупівлі".

Так, КП "Вінницька транспортна компанія" визначено, що на підтвердження досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) Учасник має надати:

1.1.1. довідку в довільній формі, з інформацією про виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) (не менше одного договору).

Аналогічним вважається договір, предмет якого співпадає із предметом закупівлі.

1.1.2. не менше 1 копії договору, зазначеного у довідці у повному обсязі,

1.1.3. копії/ю документів/у на підтвердження виконання не менше ніж одного договору зазначеного в наданій Учасником довідці.

або

лист відгук (або рекомендаційний лист тощо) (не менше одного) від контрагента згідно аналогічного договору, який зазначено у довідці та надано у складі тендерної пропозиції про належне виконання цього договору.

Разом з тим, відповідно до матеріалів (документів), що містяться на електронному майданчику "Prozorro" за номером розглядуваного тендеру, переможцем було надано довідку про виконання договору № 344 від 24.02.2022 pоку, укладеного між останнім та КП "Вінницька транспортна компанія".

Окрім того, суд наголошує, що переможцем було надано лист-відгук від 27.02.2023 року № 157, виданий КП "Вінницька транспортна компанія" згідно вказаного договору.

Копію аналогічного договору до складу тендерної пропозиції надано не було, що не заперечується позивачем.

Відповідно до п. 41 Порядку № 1178 розгляд та оцінка тендерних пропозицій здійснюються відповідно до статті 29 Закону (положення частин другої, дванадцятої, шістнадцятої, абзаців другого і третього частини п`ятнадцятої статті 29 Закону не застосовуються) з урахуванням положень пункту 43 цих особливостей.

Абзацом 5 підпункту 2 пункту 44 Порядку № 1178 визначено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.

Суд погоджується з доводами відповідача, що зазначена норма є імперативною та не передбачає виключень. Відхилення тендерних пропозицій учасників процедури закупівлі у разі наявності зазначених вище підстав є обов`язком Замовника.

Разом, з тим, суд наголошує, що відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель.

Окрім того, відповідно до положень п. 28 Порядку № 1178 замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та/або переможця, визначених пунктом 47 цих особливостей, у разі, коли така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, та/або може бути отримана електронною системою закупівель шляхом обміну інформацією з іншими державними системами та реєстрами.

Судом встановлено, що зазначений переможцем договір як аналогічний міститься у публічному доступі.

Так, договір № 334 від 24.02.2022 року оприлюднено на сайті електронної системи закупівель "Prozorro" за закупівлею UA-2022-01-17-000361-a Запасні частини для рухомого складу міського електричного транспорту (тролейбуси типу ЗіУ-9 та Богдан).

Вказані обставини були зазначені позивачем у відповідь на запит на пояснення Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області.

Окрім того, судом враховано, що п. 42 Порядку № 1178 замовнику надано право самостійно звертатися за підтвердженням інформації, наданої учасником/переможцем процедури закупівлі, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.

Натомість, позивачем не встановлено невідповідність учасника процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, визначених пунктом 47 цих особливостей, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою під час визначення результатів відкритих торгів.

Відтак, у контексті цієї справи, суд дійшов до висновку, що допущене порушення, з огляду на наявність договору, що підтверджує кваліфікаційний критерій, у публічному доступі та відсутності наслідків щодо впливу на зміст тендерної пропозиції, - носить формальний характер.

Розвиваючи вказане, суд зазначає, що у контексті підтверджених в ході судового розгляду порушень та дій, які було зобов`язано позивача вчинити для їх усунення, суд враховує наступне.

Згідно приписів частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, критерій "пропорційності" передбачає, що не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються.

Вирішуючи даний спір суд також виходить з принципу пропорційності, як одного з елементів верховенства права, та враховує співмірність між виявленими порушеннями та засобами їх усунення, визначеними відповідачем.

Як свідчать матеріали справи, Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області зобов`язало позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, у тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійності/нікчемності договору та протягом 5 робочих днів, з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Суд враховує, що відповідно до положень ст. 1 та ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - господарський договір, що укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Слід врахувати, що визнання договору недійсним або нікчемним є винятковим заходом, у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційних дій і зловживань.

Пунктом 21 Порядку № 1178 визначено конкретні випадки, у яких договір про закупівлю є нікчемним. Так, встановлено, що договір про закупівлю є нікчемним у разі:

1) коли замовник уклав договір про закупівлю з порушенням вимог, визначених пунктом 5 цих особливостей;

2) укладення договору про закупівлю з порушенням вимог пункту 18 цих особливостей;

3) укладення договору про закупівлю в період оскарження відкритих торгів відповідно до статті 18 Закону та цих особливостей;

4) укладення договору з порушенням строків, передбачених абзацами третім та четвертим пункту 49 цих особливостей, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей;

5) коли назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником.

В ході розгляду справи судом не встановлено визначених підстав, за наявності яких позивач зобов`язаний був відхилити тендерну пропозицію або відмінити торги.

Водночас, згідно із ст.5 Закону № 922-VIII закупівлі здійснюються за такими принципами:

1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Суд зазначає про відсутність в матеріалах справи доказів того, що виявлені відповідачем порушення мали шкідливі наслідки та призвели до нецільового використання бюджетних коштів чи шкоди бюджету або порушили принцип добросовісної конкуренції серед учасників, при тому, що відповідно до ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" одним із головних завдань органу державного фінансового контролю є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів та ефективним використанням коштів і майна.

Усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків у запропонований в спірному висновку спосіб, також призведе до порушення майнових прав та інтересів позивача та матиме негативні наслідки для його репутації.

Відтак, суд дійшов висновку, що вимога відповідача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом визнання договору нікчемним, є непропорційною тяжкості порушень.

Про необхідність застосування принципу пропорційності у аналогічних правовідносинах наголошено у постанові Верховного Суду від 20.04.2023 року у справі № 160/13903/21.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оспорюваний висновок відповідача, як акт індивідуальної дії, не відповідає критеріям, що передбачені частиною 2 статті 2 КАС України, зокрема критерію пропорційності, а отже цей висновок є протиправним та підлягає скасуванню.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно із ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат проводиться відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов комунального підприємства "Вінницька транспортна компанія" (вул. Хмельницьке шосе, 29, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 03327925) до Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, ЄДРПОУ ВП: 40919605) про визнання протиправним та скасування рішення, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області від 17.07.2023 року про результати моніторингу закупівлі № UA-2023-04-07-000612-а "Запчастини для обслуговування тролейбусів ЗіУ".

Стягнути на користь комунального підприємства "Вінницька транспортна компанія" витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2147,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Держаудитслужби (вул. Січових Стрільців, 18, м. Київ, ЄДРПОУ 40479560).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяАльчук Максим Петрович