Рішення

від 03.04.2024 по справі 160/30138/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 року Справа № 160/30138/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.

при секретарі судового засідання Довгополій Т.В.

за участі:

представника позивача Сергєєвої М.Ш.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД ПОЛІМЕР ЛТД» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД ПОЛІМЕР ЛТД» (далі - ТОВ «ГРАНД ПОЛІМЕР ЛТД», позивач) до Дніпровської митниці (далі - митниця, відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці №UA110130/2023/000122/1 від 22.06.2023.

В обґрунтування позову зазначено, що ТОВ «ГРАНД ПОЛІМЕР ЛТД» з метою митного оформлення товарів^ Полімери пропілену в первинних формах (гранула) - поліпропілен марка HIPOLEN PMAI 22000 кг. Тип полімерізації: гомополімер. Без хімічної модифікації. Застосовується для виробництва волокон, мішків. Виробник "HIPOL DOO Odzaci". Див. "електронний інвойс" 2. Місць - 16 8А/1 6/1 палет 3. 0 (далі - товари) подало до митниці електронну митну декларацію №23UA110130012429U6 від 20.06.2023. Під час декларування товарів за вказаною електронною митною декларацією ТОВ «ГРАНД ПОЛІМЕР ЛТД» обрано основний метод визначення митної вартості товару - за ціною договору та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України). Однак, митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/000122/1 від 22.06.2023 та відмовлено у прийнятті митної декларації шляхом оформлення карткb відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. В оскаржуваному рішенні митницею зазначено, що товари постачаються на підставі зовнішньоекономічного договору від 18.01.2018 №18-01/18GP, укладеного між позивачем та компанією VICTORY SOLUTIONS DOO (Великобританія). Відповідно до пункту 11 вищезазначеного контракту він має строк дії до 31.12.2021, відомості щодо пролонгації строків дії контракту відсутні. Пунктом 3.4 контракту передбачено надання документів в тому числі «чистого бортового коносаменту» та «сертифікату походження» товару, дані документи до митного контролю не надано. Пунктом 3.3 передбачено відправку товару з «порту», в той час як заявлена країна відправлення Сербія, транспортний засіб відправки - автомобільний. Пунктом 4.1 контракту передбачено 100% передплату за товар. Проте платіжні документи до митного контролю не надано. Графа 5 транспортного документа CMR від 16.06.2023 № 695711 не містить даних щодо рахунку або інших товаросупровідних документів. В комерційних документах відсутні відомості щодо номеру лоту товару 056, який міститься у сертифікаті аналізу від 05.04.2023 № Z-153-05-1-Z-136-23. Сертифікат аналізу №Z-153-05-1-Z-136-23 виданий 05.04.2023, в той час як додатково надані біржові відомості щодо товару датуються 16.06.2023. Митна декларація країни відправлення від 16.06.2023 №22047С120236603 не містить відомостей щодо рахунків наданих до митного контролю. Номери та дати документів відрізняються. У Hозрахунку до ЕМД, наведеному у декларації митної вартості, відсутні відомості щодо експедиційних витрат. Позивач з цього приводу зазначає, що надані до митного оформлення документи у повній мірі дають можливість визначити який товар було перевезено. Той факт, що Контракт припинив свою дію 31.12.2021, жодним чином не перешкоджає визначенню числового значення митної вартості товару, оскільки в проформі- інвойсі, комерційному інвойсі, ЦМР, заявці і в інших наданих документах відомості співпадають і чітко передбачено: сторони, найменування та вага товару, умови постачання, вартість, умови оплати. Той факт, що сертифікат аналізу №Z-153-05-l-Z-136-23 датовано 05.04.2023, а надане біржове котирування датується 16.06.2023 роком жодним чином не перешкоджає визначенню числового значення митної вартості. Також, позивач зауважує, що на підтвердження транспортних витрат ТОВ «ГРАНД ПОЛІМЕР ЛТД» надано усі необхідні документи. Отже, позивач вважає, що надані ним митниці документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню та на їх підставі можливо ідентифікувати задекларовані товари, тому зазначені відповідачем розбіжності є необґрунтованими та безпідставними.

Ухвалою суду від 21.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

11.12.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник митниці просив суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування позиції митниці представник зазначив, що позивач 20.06.2022 звернувся до митниці для здійснення митного оформлення товару «Полімери пропілену в первинних формах поліпропілен марка - 20000 кг. Тип полімерізації: гомополімер, з вмістом мономерних ланок пропілену 99,9%. Без хімічної модифікації. Застосовується для виробництва волокон, мішків.», країна походження Китай. Вищезазначені товар надійшов на адресу позивача на підставі зовнішньоекономічного контракту від 18.01.2018 №18-01/18GP, укладеного позивачем з компанією VICTORY SOLUTIONS DOO (Великобританія) та заявлений до митного оформлення шляхом електронного декларування. Подана ЕМД зареєстрована за № 23UA110130012429U6. Поставка товарів здійснена на умовах FCA Odzaci (Сербія). Митна вартість товару заявлена позивачем за ціною договору (основний метод) відповідно до статті 58 МК України. За результатами контролю встановлено, що документи надані до митного оформлення містять розбіжності та не містять в повному обсязі інформації щодо складових заявленої митної вартості товарів. Так, товари постачаються на підставі зовнішньоекономічного договору від 18.01.2018 №18-01/18GP, укладеного між позивачем та компанією VICTORY SOLUTIONS DOO (Великобританія). Відповідно до пункту 11 вищезазначеного контракту він має строк дії до 31.12.2021 року, відомості щодо пролонгації строків дії контракту відсутні. Пунктом 3.4 контракту передбачено надання документів, в тому числі «чистого бортового коносаменту» та «сертифікату походження» товару, дані документи до митного контролю не надано. Пунктом 3.3 передбачено відправку товару з «порту», в той час як заявлена країна відправлення Сербія, транспортний засіб відправки - автомобільний. Окрім того, пунктом 4.1 контракту передбачено 100% передплату за товар. Проте платіжні документи до митного контролю не надано. Також, графа 5 транспортного документа CMR від 16.06.2023 № 695711 не містить даних щодо рахунку або інших товаросупровідних документів. В комерційних документах відсутні відомості щодо номеру лоту товару 056, який міститься у сертифікаті аналізу від 05.04.2023 № Z-153-05-1-Z136-23. Також, відповідач зазначає що сертифікат аналізу №Z-153-05-1-Z-136-23 виданий 05.04.2023, в той час як додатково надані біржові відомості щодо товару датуються 16.06.2023. Поміж іншого, митна декларація країни відправлення від 16.06.2023 №22047С120236603 не містить відомостей щодо рахунків наданих до митного контролю. Номери та дати документів відрізняються. У Розрахунку до ЕМД, наведеному у декларації митної вартості, відсутні відомості щодо експедиційних витрат. Зазначене унеможливлює проведення перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, перевірки наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, включення у митну вартість яких передбачено статтею 58 МК України. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; відсутності у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Страхові документи, акти виконаних робіт, заявки на перевезення товару, документи, що регулюють відносини із особами із зазначенням вартості їх послуг до митного контролю не надано. Рахунок на оплату транспортних послуг від 16.06.2023 №278 видано на підставі експедиторського договору від 26.04.2022 № 260422ПП, проте в описі послуг відсутні відомості щодо експедиторських послуг, а також відомості щодо вартості таких послуг. Надана до митного контролю довідка про транспортні витрати від 16.06.2023 № 16/06-102 не є бухгалтерським документом, та враховуючи розбіжності в основних транспортних документах не може бути використана у якості документа, що остаточно підтверджує транспортну складову митної вартості. Вищезазначене унеможливлює здійснення перевірки числових значень складових митної вартості товарів, а також свідчить про наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо включення всіх складових до заявленої митної вартості товарів. Результати контролю правильності визначення митної вартості товарів направлено декларанту електронним повідомленням, в якому також було визначено перелік документів, що подаються на вимогу посадової особи митниці протягом встановленого законодавством 10-денного строку, та інформовано декларанта про можливість надання за власним бажанням відповідно до пункту 6 статті 53 МК України додаткових наявних у нього документів на підтвердження заявленої митної вартості товарів. У відповідь на повідомлення митниці 22.06.2023 декларантом надіслано відмову від надання додаткових документів, переклади документів не надавались. До товару за ЕМД №23UA110130012429U6 від 20.06.2023 застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-r - резервний метод та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості товару. Визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначеній митній вартості товар, що має схоже призначення, імпортованого за тих же умов поставки, у максимально наближений час з оцінюваним товаром, оформленого за основним методом визначення митної вартості: товару №1 - за ЕМД від 24.05.2023 №UA100190/2023/556815 на рівні 1,2142 євро/кг. Зазначені вище обставини, з урахуванням змісту графи 33 спірного рішення, свідчать про помилковість твердження позивача, що надані ним документи у своїй сукупності містять відомості, що підтверджують заявлену митну вартість товару та піддаються обчисленню.

На підставі ухвали суду від 18.01.2024 суд перейшов до розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

В підготовче засідання 15.02.2024 з`явилась представник відповідача; представник позивача з технічних проблем не підключилась через підсистему відеоконференцзв`язку.

В підготовчому засіданні 15.02.2024 оголошено перерву.

В підготовче засідання 06.03.2024 з`явились представники сторін.

В підготовчому засіданні 06.03.2024 оголошено перерву.

13.03.2024 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача підтримує доводи, викладені у позові.

В підготовче засідання 14.03.2024 з`явились представники сторін.

В підготовчому засіданні 14.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 03.04.2024.

В судове засідання 03.04.2024 з`явились представники сторін.

В судовому засіданні 03.04.2024 представник позивача підтримала позов та просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а представник відповідача проти задоволення позову заперечувала та просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 18.01.2018 між ТОВ «ГРАНД ПОЛІМЕР ЛТД» та компанією ERMANO ENTERPRISE LTD (Великобританія) укладено Контракт №18-01/18GP (далі - Контракт).

Відповідно до пункту 1.1. Контракту продавець зобов`язався передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити поліетилен та поліпропілен різних марок в кількості та асортименті згідно підписаних сторонами рахунків-пропозицій, які є невід`ємною частиною Контракту.

Згідно з пунктом 1.2. Контракту асортимент, найменування товару, ціна зо одиницю та кількість товарів, що постачаються при кожній поставці повинні бути погоджені двома сторонами та вказані у рахунках-пропозиціях, які є невід`ємною частиною Контракту.

На підставі пункту 3.2. Контракту умови поставки зазначаються в відповідному рахунку-пропозиції для кожної наступної поставки та можуть бути змінені за домовленістю сторін, (згідно з правилами ИНКОТЕРМС 2000).

Відповідно до пункту 4.1 Контракту оплата за товари, які постачаються за цим Контрактом, здійснюються в наступному порядку у валюті згідно рахунку-фактури у формі передоплати у розмірі 100% від вартості товару, який підлягає поставці протягом 10 днів від дати отримання рахунку-фактури на поставку такого товару.

Згідно з пунктом 11.2. Контракту, цей Контракт вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2021.

20.06.2023 ТОВ «ГРАНД ПОЛІМЕР ЛТД» подано до митного оформлення ЕМД №23UA110130012429U6 на товар: «Полімери пропілену в первинних формах поліпропілен марка - 20000 кг. Тип полімерізації: гомополімер, з вмістом мономерних ланок пропілену 99,9%. Без хімічної модифікації. Застосовується для виробництва волокон, мішків.», країна походження Китай.

Митна вартість зазначеного товару позивачем визначена за основним методом.

До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в графі 44 МД, позивачем до митного оформлення надані наступні документи:

-контракт №18-01/18GP від 18.01.2018;

-сертифікат якості №Z-153-05-1-Z-136-23 від 05.04.2023№

-декларація про походження товару №IF05-097 від 16.06.2023;

-проформа-інвойс №14/06/2023-SB-PP від 14.06.2023;

-інвойс №16/06/2023-SB-PP від 16.06.2023;

-інвойс №IF05-097 від 16.06.2023;

-пакувальний лист №OIF05-097 від 16.06.2023;

-ЦМР №695711 від 16.06.2023;

-біржові котирування від 16.06.2023;

-договір перевезення №031218ГП від 03.12.2018;

-договір перевезення №150623/1 від 15.06.2023;

-рахунок-фактуру №278 від 16.06.2023;

-довідку розрахунку транспортно-експедиційних витрат №16/06-102 від 16.06.2023;

-експортну митну декларацію.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею додатково витребувані від позивача наступні документи:

1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

4) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідь на повідомлення митниці 22.06.2023 декларантом надіслано відмову від надання додаткових документів.

22.06.2023 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA110130/2023/000122/1, до товару №1 ЕМД № 23UA110130012429U6 від 20.06.2023 застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-r - резервний метод та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості товару.

Приймаючи оскаржуване рішення, митниця виходила з такого.

За ЕМД №23UA110130012429U6 від 20.06.2023 товари постачаються на підставі зовнішньоекономічного договору від 18.01.2018 №18-01/18GP, укладеного між ТОВ «ГРАНД ПОЛІМЕР ЛТД» та компанією VICTORY SOLUTIONS DOO (Великобританія). Відповідно до пункту 11 вищезазначеного контракту він має строк дії до 31.12.2021, таким чином, строк дії контракту закінчився, відомості щодо пролонгації строків дії контракту відсутні. Пунктом 3.4 контракту передбачено надання документів в тому числі «чистого бортового коносаменту» та «сертифікату походження» товару, дані документи до митного контролю не надано. Пунктом 3.3 передбачено відправку товару з «порту», в той час як заявлена країна відправлення - Сербія, транспортний засіб відправки - автомобільний. Графа 5 транспортного документа CMR від 16.06.2023 №695711 не містить даних щодо рахунку або інших товаросупровідних документів. В комерційних документах відсутні відомості щодо номеру лоту товару 056, який міститься у сертифікаті аналізу від 05.04.2023 № Z-153-05-1-Z-136-23. Пунктом 4.1 контракту передбачено 100% передплату за товар. Проте платіжні документи до митного контролю не надано. Таким чином, у митниці відсутня можливість перевірки числових значень сплаченої за товар суми. Митна декларація країни відправлення від 16.06.2023 №22047С120236603 не містить відомостей щодо рахунків наданих до митного контролю. Номери та дати документів відрізняються. Сертифікат аналізу №Z-153-05-l-Z-136-23 виданий 05.04.2023, в той час як додатково надані біржові відомості щодо товару датуються 16.06.2023.У відповідності до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 р. №65, собівартість перевезень (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати транспортних підприємств, безпосередньо пов`язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення. У підпункті 8 пункту 29 Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов`язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг транспортно-експедиторських, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду). Враховуючи викладене, плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів на умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в тому числі в разі надання послуги на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, нерозділеної до та після перетину митного кордону України, страхові витрати є частиною загальних витрат на транспортування. Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 р. за № 984/21296, у розділі «Б. Складові митної вартості, гривень» зазначаються витрати (складові митної вартості), передбачені частиною десятою статті 58 Кодексу, що не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, підтверджені документально (договорами, рахунками, товаротранспортними накладними, розрахунками на основі транспортних тарифів тощо). Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини 2 статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу. Зазначене унеможливлює проведення перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, перевірки наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, включення у митну вартість яких передбачено статтею 58 МК України. Страхові документи, акти виконаних робіт, заявки на перевезення товару, документи, що регулюють відносини із особами із зазначенням вартості їх послуг до митного контролю не надано Рахунок на оплату транспортних послуг від 16.06.2023 №278 видано на підставі експедиторського договору від 26.04.2022 №260422ПП, проте в описі послуг відсутні відомості щодо експедиторських послуг, а також відомості щодо вартості таких послуг. Надана до митного контролю довідка про транспортні витрати від 16.06.2023 № 16/06-102 не є бухгалтерським документом, та враховуючи розбіжності в основних транспортних документах не може бути використана у якості документа, що остаточно підтверджує транспортну складову митної вартості. Вищезазначене унеможливлює здійснення перевірки числових значень складових митної вартості товарів, а також свідчить про наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо включення всіх складових до заявленої митної вартості товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Враховуючи виявлені у ході перевірки розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, неповноту відомостей щодо складових митної вартості товарів посадовою особою митниці послідовно було розглянуто можливість застосування кожного з другорядних методів визначення митної вартості товарів. До товару №1 ЕМД № 23UA110130012429U6 від 20.06.2023 застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-r - резервний метод та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості товару. Визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначеній митній вартості товар, що має схоже призначення, імпортованого за тих же умов поставки, у максимально наближений час з оцінюваним товаром, оформленого за основним методом визначення митної вартості: товару №1 - за ЕМД від 24.05.2023 №UA100190/2023/556815 на рівні 1,2142 євро/кг.

Позивач не погоджується із зазначеним рішенням митного органу, у зв`язку з чим, звернувся за захистом порушеного права до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Пунктом 24 частини 1 статті 4 МК України визначено, що митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно - правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з частиною 1 статтею 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 МК України передбачено документи, які підтверджують митну вартість товарів:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок - фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі - продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно зі статтею 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Дослідивши надані документи, суд погоджується з доводами митниці, що відповідно до пункту 11 контракту, за яким здійснювалась поставка товару, строк його дії до 31.12.2021 року, проте позивачем не надано під час митного оформлення товару та під час розгляду справи в суді жодних доказів на підтвердження пролонгації контракту.

Пунктом 3.4 контракту передбачено надання документів, в тому числі «чистого бортового коносаменту» та «сертифікату походження» товару, проте дані документи до митного контролю не надано.

Пунктом 4.1 контракту передбачено 100% передплату за товар, проте платіжні документи до митного контролю не надано.

Крім того, графа 5 CMR від 16.06.2023 № 695711 не містить даних щодо рахунку або інших товаросупровідних документів.

В комерційних документах відсутні відомості щодо номеру лоту товару 056, який міститься у сертифікаті аналізу від 05.04.2023 № Z-153-05-1-Z136-23.

Поміж іншого, митна декларація країни відправлення від 16.06.2023 №22047С120236603 не містить відомостей щодо рахунків наданих до митного контролю. У Розрахунку до ЕМД, наведеному у декларації митної вартості, відсутні відомості щодо експедиційних витрат.

Отже, з долучених до матеріалів справи копій документів, які подавались до митного оформлення, доводів відповідача, викладених у оскаржуваному рішенні, проаналізованих правових норм, суд приходить до висновку, що у відповідача були обгрунтовані сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей, що зумовило витребування від декларанта позивача додаткових документів.

Згідно з частиною 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до статті 57 МК України:

1. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

5. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

6. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

7. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

8. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

На підставі частини 2 статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» № 598 від 24.05.2012 містить вичерпні вимоги до заповнення графи 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" рішення про коригування митної вартості товарів.

Так, у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

невірно проведений розрахунок митної вартості;

невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу;

надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

У оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості міститься посилання лише на раніше оформлену електронну митну декларацію №23UA110130012429U6 від 20.06.2023.

В рішенні не зазначено загальну кількість партії раніше оформленого товару, відсутня інформація щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Окрім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постановах: від 29.01.2019 по справі № 815/6827/17, від 16.04.2019 по справі № 815/6698/17, митна вартість товарів, відкоригована за резервним методом має ґрунтуватися на митній вартості, раніше визнаній (визначеній) митними органами, що міститься в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (далі ЄАІС). При цьому, у такій ситуації митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як на підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МК України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості, чого в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, відповідач не зазначив.

На підставі частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірне рішення відповідача є індивідуально-правовим актом, оскільки породжує права і обов`язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним статтею 2 КАС України.

Оскаржуване рішення прийнято відповідачем без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, непропорційно, без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення

На підставі частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що в порушення зазначеної норми відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності свого рішення.

Отже, рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2023/000122/1 від 22.06.2023 за встановлених обставин, є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З матеріалів справи вбачається, що інтереси ТОВ «ГРАНД ПОЛІМЕР ЛТД» (далі клієнт) у цій справі представляла адвокат Сергєєва Майя Шаукатівна - адвокат Адвокатського бюро «МАЙЯ СЕРГЄЄВА ТА ПАРТНЕРИ».

Між ТОВ «ГРАНД ПОЛІМЕР ЛТД» та Адвокатським укладено договір про надання правничої допомоги №54 від 22.09.2023 (далі Договір).

У відповідності до пункту 1.1. Договору, клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання здійснити оскарження в судовому порядку рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці, а саме: №UA110130/2023/000122/1 від 22.06.2023.

На підставі пункту 3.1. Договору, вартість послуг за юридичне супроводження процесу оскарження в судовому порядку рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці, а саме: №UA110130/2023/000122/1 від 22.06.2023, в кожній інстанції передбачається у додаткових угодах.

Згідно з пунктом 3.2. Договору, строк оплати за юридичне супроводження процесу оскарження в судовому порядку рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці, а саме: №UA110130/2023/000122/1 від 22.06.2023, в кожній інстанції передбачається у додаткових угодах.

У відповідності до пункту 6.1. Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і дії до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

Також, до матеріалів справи долучено Додаткову угоду №1 до Договору про надання правничої допомоги №54 від 22.09.2023 (далі Додаткова угода) про наступне:

1)клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання здійснити оскарження в судовому порядку рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці, а саме: №UA110130/2023/000122/1 від 22.06.2023 в суді першої інстанції;

2)гонорар є фіксованим і включає в себе повне юридичне супроводження процесу оскарження в судовому порядку рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці, а саме: №UA110130/2023/000122/1 від 22.06.2023 в суді першої інстанції та складає 5000 грн;

3)оплата вартості послуг (гонорару), передбачена пунктом 1 цієї Додаткової угоди, здійснюється протягом п`яти банківських днів з моменту виставлення рахунку на оплату;

4)всі інші умови Договору залишаються незмінними;

5)ця Додаткова угода набирає чинності з дня її підписаннями повноважними представниками сторін.

Розглядаючи обсяг наданої правничої допомоги та її вартість, суд зазначає, що вартість наданої допомоги є надто завищеною, оскільки спірні правовідносини вже врегульовані у рішеннях за наслідком розгляду аналогічних справ; вчинення адвокатом дій в межах цієї справи не зайняло великої кількості часу.

З огляду на зазначене, заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

В той же час, оскільки позивач, у зв`язку із неправомірними діями відповідача, був змушений звернутися до суду за захистом порушеного права, у зв`язку з чим ним було понесено витрати на професійну правничу допомогу, враховуючи принцип співмірності, суд приходить до висновку про необхідність присудження на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 2684,00 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією №4186 від 22.09.2023.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці на користь позивача підлягають відшкодуванню витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. та сплата судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 2684,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД ПОЛІМЕР ЛТД» (адреса: проспект Перемоги, буд. 57, оф. 1, м. Кам`янське, Дніпропетровська обл., 51909; реєстраційний ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 31987126) до Дніпровської митниці (адреса: вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038; реєстраційний ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці №UA110130/2023/000122/1 від 22.06.2023.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД ПОЛІМЕР ЛТД» за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці судові витрати:

- на сплату судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок;

- на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення в повному обсязі складено 08.05.2024.

Суддя М.В. Бондар