Рішення

від 07.05.2024 по справі 260/1426/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 травня 2024 рокум. Ужгород№ 260/1426/24 Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

13 березня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ), якою просить: 1) визнати протиправними дії та бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) щодо нездійснення нарахування та виплати на день звільнення 01.08.2019 додаткової грошової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 в період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням в складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення; 2) зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні із розрахунку 717,14 грн в день за період із 31.12.2021 по 01.07.2022 (день внесення змін до КзПП) із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

18 березня 2024 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) сторін.

11 квітня 2024 року ухвалою суду витребувано від НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) відомості щодо виплачених сум ОСОБА_1 на виконання рішення суду № 260/5584/23.

23 квітня 2024 року відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 11 квітня 2024 року надано довідку та розрахунковий лист за лютий 2024 року ОСОБА_1 .

1. Позиції сторін.

Позивач свої позовні вимоги аргументував тим, що відповідачем з часу отримання наказу про звільнення з військової служби і до часу виключення із списків частини повністю не проведено розрахунку при звільненні з військової служби (протиправно не виплачена додаткова грошова винагорода передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 в період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням в складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, виплату проведено на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі №260/5584/23), він набув право на стягнення в судовому порядку середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з 02.08.2019 року до повного фактичного розрахунку відповідно до ст. 117 КЗпП, тобто до 14.02.2024 року. Разом з тим, НОМЕР_2 прикордонним загоном на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі №260/172/22 виплачено середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 02 серпня 2019 року по 30 грудня 2021 року. Зазначає, що протиправність дій відповідача стосовно розмірів виплати щомісячної додаткової грошової винагороди встановлена рішенням суду у справі 260/5584/23. Виходячи із вищезазначеного, з урахуванням змін від 01.07.2022 року, які були внесені до Кодексу законів про працю України, за період із 31.12.2021 по день внесення змін до КзПП 01.07.2022 НОМЕР_2 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_3 ) зобов`язаний нарахувати та виплатити компенсацію за затримку розрахунку при звільненні - середнє грошове забезпечення (середній заробіток), обрахований відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі Порядок № 100).

Відповідачем або уповноваженим представником відзиву на позовну заяву до суду, у строк наданий судом в ухвалі Закарпатського окружного адміністративного суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 18 березня 2024 року, не надано та не повідомлено суду поважні причини його ненадання.

Відповідно до статті 162 частини 6 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 30 липня 2019 року відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Західного регіонального управління ДПС України «По особовому складу» ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 01 серпня 2019 року, (а.с. 13).

08 серпня 2022 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду, яке залишено без змін Восьмим апеляційним адміністративним судом 21 листопада 2022 року, у справі № 260/172/22, зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 02 серпня 2019 року по 30 грудня 2021 року у сумі 204448,45 грн.

13 жовтня 2023 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/5584/23 зобов`язано НОМЕР_2 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_3 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки та додаткової грошової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 в період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням в складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення. Зобов`язано НОМЕР_2 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по день фактичної їх виплати компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати матеріальної допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки та додаткової грошової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 в період з січня 2016 року по лютий 2018 року, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ №159 від 21.02.2001 року.

25 січня 2024 року постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 260/5584/23, з врахуванням ухвали про виправлення описки від 01 березня 2024 року, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2023 року в справі № 260/5584/23 скасовано в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , за період з 01 січня 2016 року по день фактичної їх виплати, компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати матеріальної допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки та додаткової грошової винагороди, за період з січня 2016 року по лютий 2018 року.

14 лютого 2024 року на виконання рішення суду у справі № 260/5584/23 НОМЕР_2 прикордонним загоном виплачено ОСОБА_1 грошове забезпечення у розмірі 68 985,12 грн, відповідно до довідки, розрахункового листа за лютий 2024 року ОСОБА_1 та виписки по картковому рахунку, (а.с. 15, 29).

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 7 травня 2002 року № 8-рп/2002 (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов`язаних зі спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, установивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми Кодексу законів про працю України, у якому визначені основні трудові права працівників.

За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Питання відповідальності за затримку розрахунку при звільненні військовослужбовців зі служби не врегульовані положеннями спеціального законодавства. Водночас, такі питання врегульовані Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).

Закріплені у статтях 116, 117 КЗпП України норми спрямовані на забезпечення належних фінансових умов для звільнених працівників, оскільки гарантують отримання ними відповідно до законодавства всіх виплат у день звільнення та водночас стимулюють роботодавців не порушувати свої зобов`язання в частині проведення повного розрахунку з працівником.

Ураховуючи те, що спеціальним законодавством, яке регулює оплату праці військовослужбовців, не встановлено дату проведення остаточного розрахунку зі звільненими працівниками та відповідальність роботодавця за невиплату або несвоєчасну виплату працівнику всіх належних сум, з метою забезпечення рівності прав та принципу недискримінації у трудових відносинах, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про можливість застосування норм статей 116 та 117 КЗпП України як таких, що є загальними та поширюються на правовідносини, які складаються під час звільнення з військової служби.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно з положеннями статті 117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Вказаними нормами на підприємство, установу, організацію покладено обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку настає відповідальність, передбачена статтею 117 КЗпП України.

Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема, захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.

Закріплені у статтях 116, 117 КЗпП України норми спрямовані на забезпечення належних фінансових умов для звільнених працівників, оскільки гарантують отримання ними, відповідно до законодавства, всіх виплат в день звільнення та, водночас, стимулюють роботодавців не порушувати свої зобов`язання в частині проведення повного розрахунку із працівником.

За змістом частини першої статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця перед колишнім працівником щодо своєчасного розрахунку при звільненні припиняється проведенням фактичного розрахунку, тобто, реальним виконанням цього обов`язку. І саме з цією обставиною пов`язаний період, протягом до якого до роботодавця є можливим застосування відповідальності. Період затримки розрахунку при звільненні - це весь час затримки належних звільненому працівникові сум та виплат по день фактичного розрахунку.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що встановлений статтею 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв встановлення справедливого та розумного балансу між інтересами звільненого працівника та його колишнього роботодавця (пункт 71 постанови від 26 червня 2019 року у справі №761/9584/15-ц).

Зменшуючи розмір відшкодування, визначений відповідно до статті 117 КЗпП України, виходячи зі середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні, необхідно враховувати таке (див. пункт 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц): - розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; - період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; - ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; - інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність можливого розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

У позовній заяві позивач зазначає, що НОМЕР_2 прикордонним загоном на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі №260/172/22 виплачено середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 02 серпня 2019 року по 30 грудня 2021 року. Зазначає, що протиправність дій відповідача стосовно розмірів виплати щомісячної додаткової грошової винагороди встановлена рішенням суду у справі 260/5584/23. Виходячи із вищезазначеного, з урахуванням змін від 01.07.2022 року, які були внесені до Кодексу законів про працю України, за період із 31.12.2021 по день внесення змін до КзПП 01.07.2022 НОМЕР_2 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_3 ) зобов`язаний нарахувати та виплатити компенсацію за затримку розрахунку при звільненні.

Однак, судом встановлено, що 08 серпня 2022 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду, яке залишено без змін Восьмим апеляційним адміністративним судом 21 листопада 2022 року, у справі № 260/172/22, зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 02 серпня 2019 року по 30 грудня 2021 року у сумі 204448,45 грн. на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року в адміністративній справі № 260/743/21 щодо зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_3 ) вчинити дії щодо нарахування ОСОБА_1 (з врахуванням раніше виплачених сум) індексації грошового забезпечення в належному розмірі за період з березня 2012 року по лютий 2018 року із застосуванням базового місяця для обчислення індексу - січень 2008 року та за період з березень 2018 року по 01 серпня 2019 року із застосуванням базового місяця для обчислення індексу - березень 2018 року.

Таким чином, на виконання рішення № 260/172/22 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні нараховано за невиплату індексації грошового забезпечення в належному розмірі за період з березня 2012 року по лютий 2018 року, а відтак доводи позивача є безпідставними щодо необхідності виплати середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 31 грудня 2021 року по 01 липня 2022 року на виконання рішення у справі 260/5584/23, оскільки предметом оскарження у справі № 260/5584/23 була матеріальна допомога на оздоровлення за 2016-2017 роки та додаткова грошова винагорода передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 в період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням в складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

30 липня 2019 року відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Західного регіонального управління ДПС України «По особовому складу» ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 01 серпня 2019 року, (а.с. 13).

13 жовтня 2023 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/5584/23 зобов`язано НОМЕР_2 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_3 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки та додаткової грошової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 в період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням в складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення. Зобов`язано НОМЕР_2 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по день фактичної їх виплати компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати матеріальної допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки та додаткової грошової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 в період з січня 2016 року по лютий 2018 року, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ №159 від 21.02.2001 року.

25 січня 2024 року постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 260/5584/23, з врахуванням ухвали про виправлення описки від 01 березня 2024 року, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2023 року в справі № 260/5584/23 скасовано в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , за період з 01 січня 2016 року по день фактичної їх виплати, компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати матеріальної допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки та додаткової грошової винагороди, за період з січня 2016 року по лютий 2018 року.

14 лютого 2024 року на виконання рішення суду у справі № 260/5584/23 НОМЕР_2 прикордонним загоном виплачено ОСОБА_1 грошове забезпечення у розмірі 68 985,12 грн, відповідно до довідки, розрахункового листа за лютий 2024 року ОСОБА_1 та виписки по картковому рахунку, (а.с. 15, 29).

Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/5584/23 здійснено нарахування матеріальної допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки та додаткової грошової винагороди в період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням індексації грошового забезпечення у сумі 51460,35 гривень та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати у сумі 34235,45 гривень. Відповідно до Податкового кодексу України утримано податок з доходів фізичних осіб у сумі 15425,25 гривень (18%), військовий збір у сумі 1285,44 гривень та перераховано на картковий рахунок ОСОБА_1 кошти у сумі 68985,12 гривень, (а.с. 29).

З матеріалів справи встановлено, що 01 серпня 2019 року позивача було виключено зі списків особового складу частини. Разом з тим, остаточний розрахунок щодо нарахування матеріальної допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки та додаткової грошової винагороди в період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням індексації грошового забезпечення з позивачем проведений відповідачем 14 лютого 2024 року, що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача, відтак період, протягом якого відповідач не виконував свій обов`язок щодо виплати належних позивачеві, як звільненому працівникові, сум, є період з 02 серпня 2019 року по 13 лютого 2024 року включно.

Однак, у відповідності до частини 1 статті 117 КЗпП України, відповідач повинен виплатити середній заробіток за час затримки за період з 14 серпня 2023 року по 13 лютого 2024 року включно (не більш як за шість місяців).

Згідно архівної відомості про розмір нарахованого грошового забезпечення позивача з січня 2019 року по грудень 2019 року, виданої відповідачем розмір грошового забезпечення позивача у червні 2019 року склав 17360,60 грн та у липні 2019 року - 17507,32 грн, (а.с. 14). Так, середньоденне грошове забезпечення позивача становить 571,60 грн.

Обрахована судом відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, сума середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, становить 105 174,40 гривень (184 дні*571,60 грн).

Враховуючи, що недоплачена сума нарахованої матеріальної допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки та додаткової грошової винагороди в період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням індексації грошового забезпечення становить 51460,35 гривень є меншою ніж середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 105 174,40 гривень, то суд вважає правильним застосувати до даних правовідносин принцип співмірності.

Зокрема, істотність частки нарахованої матеріальної допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки та додаткової грошової винагороди в період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням індексації грошового забезпечення в порівнянні із середнім заробітком за час затримки розрахунку складає 51460,35 грн/105174,40 грн (сума нарахованої матеріальної допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки та додаткової грошової винагороди в період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням індексації грошового забезпечення /середній заробіток за весь час затримки розрахунку) = 0,49.

Сума, яка підлягає відшкодуванню становить: 571,60 грн (середня заробітна плата позивача за один день) х 0,49 х 184 (дні затримки розрахунку) = 51 535,46 грн.

Отже, з врахуванням принципу справедливості та співмірності, суд приходить до висновку, що середній заробіток за час затримки розрахунку має бути перерахований та виплачений позивачу у розмірі 51 535,46 грн з урахуванням істотності частки недоплаченої суми порівняно із середнім заробітком позивача.

Протиправність дій НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) щодо нездійснення нарахування та виплати на день звільнення 01.08.2019 додаткової грошової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 в період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням в складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення була визнана рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року у в адміністративній справі № 260/5584/23, а тому не може бути повторно визнана протиправною в межах розгляду даної адміністративної справ. З огляду на зазначене дана позовна вимога задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено протиправну бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) щодо не нарахування та невиплатити позивачу середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з 14 серпня 2023 року по 13 лютого 2024 року включно та з метою захисту прав позивача зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період із з 14 серпня 2023 року по 13 лютого 2024 року включно у сумі 51 535,46 грн.

Позовна вимога в частині компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44 не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Так, пункту 1 Порядку №44 передбачено, що такий визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби.

Пунктами 2-5 Порядку №44 визначено, що грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Вказані положення відповідають приписам пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України, в якому зазначено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» членами сім`ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за своєю правовою природою не є грошовим забезпеченням, винагородою або іншою виплатою, право на яку військовослужбовець набув у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, натомість носить компенсаційний характер та має на меті відшкодувати працівнику майнові втрати за несвоєчасний розрахунок з боку роботодавця, які йому за рішенням суду компенсуються.

Враховуючи зазначені вище встановлені обставини справи, норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини, дана позовна вимога не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Зважаючи на те, що позивача від сплати судового збору звільнено, підстави для вирішення питання щодо відшкодування судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 134, 139, 229, 242-246, 255 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) щодо не нарахування та невиплатити позивачу середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з 14 серпня 2023 року по 13 лютого 2024 року включно.

3. Зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період із з 14 серпня 2023 року по 13 лютого 2024 року включно у сумі 51 535,46 грн (п`ятдесят одна тисяча п`ятсот тридцять п`ять гривень, 46 коп.)

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 07 травня 2024 року.

СуддяТ.В.Скраль