Рішення

від 08.05.2024 по справі 640/38180/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2024 року № 640/38180/21

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютіліті Трейдінг» до Національної комісії, що здійсню державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ютіліті Трейдінг» (01010, м. Київ, вул. Московська, 32/2, оф. 24, код ЄДРПОУ 43751784) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19, код ЄДРПОУ 39369133), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТІЛІТІ ТРЕЙДІНГ" за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності) від 10.12.2021 №2548.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова була прийнята відповідачем без належного обгрунтування та розгляду всіх обставин , які мають значення для справи. Крім того, зазначає, що винесення оскаржуваної постанови відбулось без виклику та присутності позивача, чим були порушені його права на надання пояснень та додаткових доказів, які могли вплинути на вид та розмір штрафних санкцій.

Окружним адміністративним судом міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 24 грудня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютіліті Трейдінг» про забезпечення позову відмовлено.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вимог Закону №2825-IXупровідним листом від 19.01.2023 №03-19/3985/23 матеріали справи №640/38180/21 передано до Київського окружного адміністративного суду.

Згідно відмітки про прийняття матеріалів справи, позовна заява надійшла до суду 09.11.2023 (вх.№52086). Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду від 09.11.2023, справу №640/38180/21 передано до розгляду судді Білоноженко М.А.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року справу прийнято до свого провадження суддею Білоноженко М.А.

Не погоджуючись із доводами позивача, відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки було звернення Державного підприємства «Оператор ринку», в якому зазначено, що у позивача спостерігалось перевищення загального обсягу продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» (далі - РДН) 10% зареєстрованих обсягів купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця, та обсягів імпорту, а також у яких відсутні відповідні зареєстровані обсяги купівлі за вересень 2021 року. Відповідач також зазначає, що постанову № 2548 прийнято з дотриманням принципів пропорційності порушення і покарання, прозорості та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив, зокрема, при прийнятті рішення НКРЕКП про накладення штрафу на TOB «Ютіліті Трейдінг», застосовано санкції відповідно до законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за результатами позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ютіліті Трейдінг» було складено акт позапланової невиїзної перевірки від 17.11.2021 року №618, проведеної відповідно до постанови НКРЕКП від 10.11.2021 №2151 «Про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ютіліті Трейдінг» та 10.12.2021 року винесено постанову №2548 про накладення на позивача штрафу у розмірі 340 000 (триста сорок тисяч) гривень за недотримання вимог, встановлених нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушено Ліцензійні умови з продажу електричної енергії (трейдерської діяльності), затверджені постановою НКРЕКП від 27 грудня 2017 року № 1468, а саме: абзацу третього пункту 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» у частині обов`язку дотримання обмеження загального (максимального) обсягу продажу електричної енергії електропостачальниками та/або трейдерами на ринку «на добу наперед» у розрахунковому періоді (місяці) у розмірі, який не може перевищувати 10 відсотків від зареєстрованого обсягу купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця такими електропостачальниками, та/або трейдерами на такий розрахунковий період (місяць).

Не погоджуючись із винесеною постановою, позивач звернувся до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус та повноваження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг визначаються Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22.09.2016 № 1540-VIII (далі також - Закон № 1540-VIII).

Відповідно до частин першої-третьої статті 1 Закону № 1540-VIII Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі також - Регулятор) є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Регулятор є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Роботу Регулятора забезпечують його центральний апарат і територіальні органи.

За змістом статті 4 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" основними принципами діяльності Регулятора є, зокрема: законність; компетентність; справедливість; прогнозованість та своєчасність прийняття рішень; неупередженість та об`єктивність під час прийняття рішень; відкритість і прозорість, гласність процесу державного регулювання; недопущення дискримінації; відповідальність за прийняті рішення.

Відповідно до статті 19 Закону № 1540-VIII НКРЕКП здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

Положеннями частин другої-третьої статті 19 Закону №1540-VIII передбачено, що перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора. Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.

Згідно з частиною четвертою статті 19 Закону №1540-VIII під час здійснення державного контролю Регулятор має право: 1) вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 19 Закону про НКРЕКП підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки є, зокрема, обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сфері енергетики чи комунальних послуг, її законних прав та надання документів (копій документів), що підтверджують таке порушення.

Згідно з частиною п`ятою статті 19 Закону №1540-VIII за результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки. Один примірник акта про результати перевірки передається суб`єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі. У разі відмови суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи прийняти акт про результати перевірки такий акт надсилається суб`єкту господарювання рекомендованим листом протягом п`яти робочих днів з дня підписання акту членами комісії з перевірки. Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акту про результати перевірки. У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом. Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб`єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акту на засіданні Регулятора.

Положенням пункту 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» було встановлено, що тимчасово, до 1 листопада 2021 року загальний (максимальний) обсяг продажу електричної енергії електропостачальниками та/або трейдерами на ринку "на добу наперед" у розрахунковому періоді (місяці) не може перевищувати 10 відсотків від зареєстрованого обсягу купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця такими електропостачальниками та/або трейдерами на такий розрахунковий період (місяць). У разі здійснення імпорту електричної енергії постачальником та/або трейдером обсяг електричної енергії, що може бути проданий таким

електропостачальником та/або трейдером на ринку "на добу наперед", збільшується на обсяг такої імпортованої електричної енергії.

З матеріалів справи вбачається, що до НКРЕКП надійшло звернення Держаного підприємства «Оператор ринку» від 02.11 2021 № 01-13/2777 в доповнення до листів ДП «Оператор ринку» з конференційною інформацією від 01.10.2021 № 03-13/2522 та від 02.11.2021 № 01-13/2774, в якому ДП «Оператор ринку» повідомив Регулятора, що у деяких електропостачальників та трейдерів спостерігається перевищення встановленого в Законі обмеження у 10%, а у деяких взагалі відсутні зареєстровані обсяги купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця, а також обсяги імпорту електричної енергії, що може свідчити про недотримання учасниками РДН/ВДР, вимог абзацу третього пункту 9 розділу XVIIІ «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону.

Так, ДП «Оператор ринку» у своєму листі від 02.11.2021 № 01- 113/2777 надав Переліки електропостачальників та трейдерів, зокрема, позивача, у яких спостерігалось перевищення загального обсягу продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» (далі - РДН) 10% зареєстрованих обсягів купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця, та обсягів імпорту, а також у яких відсутні відповідні зареєстровані обсяги купівлі за вересень 2021 року.

Згідно з інформацією, наведеною у додатку 1 до листа ДП «Оператор ринку» від 01.10.2021 № 03-13/2522, у вересні 2021 року зареєстровано купівлю електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників та/або гарантованого покупця та імпорт в обсязі 11 340,0 МВт*год. 10% від зареєстрованого обсягу купівлі електричної енергії за такими двосторонніми договорами та імпорту становить 1134,0 МВт*год. Акцептований обсяг продажу електричної енергії Товариством на РДН у вересні 2021 року склав 1 282,0 МВт*год. Відхилення акцептованого обсягу продажу електричної енергії Товариством на РДН від встановленого пунктом 9 розділу XVII «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону обмеження в 10% склало 1282,0 - 1134,0 = 148,0 МВт*год. Обсяг проданої Ліцензіатом електричної енергії на РДН у співвідношенні від зареєстрованого обсягу купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників та/або гарантованого покупця та імпорту у вересні 2021 році становить 11,3 %.

Як встановлено судом під час розгляду справи, з метою перевірки інформації, викладеної у листах ДП «Оператор ринку» від 02.11.2021 № 01-13/2774 та від 02.11.2021 № 01-13/2777, на підставі пункту 4 частини восьмої статті 19 3акону про НКРЕКП, 10.11.2021 НКРЕКП на засіданні у формі відкритого слухання було прийнято постанову № 2151 «Про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ютіліті Трейдінг».

Враховуючи, що проведення позапланової перевірки дотримання позивачем ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності належить до виключних повноважень Регулятора, а також те, що перевірка проводилась на підставі обґрунтованого звернення ДП «Оператор ринку», суд приходить до висновку, що позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Ютіліті Трейдінг» була здійснена Регулятором у відповідності до вимог Закону № 1540-VIII.

Крім того, позивачем Постанова від 10.11.2021 р. № 2151 «Про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ютіліті Трейдінг» не оскаржувалась.

Щодо суті виявлених під час перевірки порушень, суд зазначає наступне.

Актом позапланової невиїзної перевірки від 17.11.2021 № 618 встановлено, що ТОВ «Ютіліті Трейдінг» у вересні 2021 року зареєструвало купівлю електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників та/або гарантованого покупця та імпорт в обсязі 11 340,0 МВт*год.

Обсяг продажу електричної енергії Товариством на РДН у вересні 2021 року склав 1282,0 МВт*год.

ТОВ «Ютіліті Трейдінг» у вересні 2021 року було зобов`язане продати на РДН не більше 1 134,0 МВт* год електричної енергії, що становить 10 % зареєстрованого обсягу купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників та/або гарантованого покупця та імпорту.

За даними перевірки у вересні 2021 року позивачем було продано на РДН 1 282,0 МВт*год електричної енергії, що перевищує граничне обмеження на 148,0 МВт*год. Проданий Товариством понад граничний обсяг електроенергії складає 13,1 % від встановленого обмеження.

Позивач вказані обставини не заперечує, проте вважає їх незначними для застосування такого виду штрафних санкцій.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що Регулятор законно встановив порушення ТОВ «Ютіліті Трейдінг» вимог законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії, Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1469, та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності), затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1468.

Позивач вважає, що не був належним чином повідомлений про розгляд справи, а відтак не міг надати свої пояснення та доводи відповідачу.

Суд вважає, вказані твердження позивача необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до статті 4 Закону про НКРЕКП основними принципами діяльності Регулятора є, зокрема, законність, справедливість, неупередженість та об`єктивність під час прийняття рішень, відкритість і прозорість, гласність процесу державного регулювання, відповідальність за прийняті рішення.

Згідно з положеннями статті 14 Закону про НКРЕКП основною формою роботи Регулятора, як колегіального органу, є засідання. Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію.

Перелік питань, що вносяться на розгляд Регулятора, оприлюднюється не пізніше як за три робочі дні до дня проведення засідання на офіційному веб-сайті Регулятора.

Регулятор забезпечує онлайн-трансляцію засідань, що проводяться у формі відкритих слухань, на своєму офіційному веб-сайті.

Порядок організації Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом.

Постановою НКРЕКП від 06.12.2016 № 2133 затверджено Регламент Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регламент).

Відповідно до положень Регламенту, діяльність НКРЕКП є відкритою та прозорою, що забезпечується шляхом розміщення інформації на офіційному веб-сайті НКРЕКП у мережі Інтернет та друкованому виданні «Інформаційний бюлетень НКРЕКП», онлайн- трансляцій засідань, що проводяться у формі відкритих слухань, публікацій у засобах масової інформації, трансляцій по радіо і телебаченню репортажів, інтерв`ю, а також виступів Голови та членів НКРЕКП.

Згідно із положеннями глави 7 Регламенту, реєстрація учасників засідання НКРЕКП здійснюється на офіційному веб-сайті НКРЕКП у розділі «РЕЄСТРАЦІЯ ОНЛАЙН» напередодні та завершується за 20 хвилин до початку засідання.

Учасниками засідання є особи, які звернулися до НКРЕКП із заявою про видачу ліцензії, ліцензіати, споживачі, особи, залучені до участі в розгляді питань (свідки, експерти, перекладачі), та інші заінтересовані особи.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно- екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19».

Так, у зв`язку із встановленням карантину на всій території України та з метою запобігання та поширення коронавірусу COVID-19 серед працівників НКРЕКП, було прийнято наказ від 16.03.2020 № 18- а «Про запобігання поширенню коронавірусу COVID-19 в НКРЕКП», положеннями пункту 1 якого встановлено, що представники ліцензіатів, здобувачів ліцензій, заявники, інші особи допускаються до адміністративного будинку, в якому розміщено центральний апарат НКРЕКП, лише у випадку крайньої необхідності та за погодженням з керівником апарату.

Пунктом 2 Наказу передбачено забезпечення участі у засіданнях у формі відкритих слухань у період карантину учасників засідання, присутність яких є обов`язковою, дистанційно шляхом застосування технічних засобів відповідно до пункту 7.8 Регламенту.

Так, пунктом 7.8 Регламенту передбачена можливість учасників брати участь у засіданні дистанційно шляхом застосування технічних засобів (у разі наявності технічних можливостей), зокрема відеозв`язку.

Відповідно до абзацу другого пункту 7.22 Регламенту у разі необхідності можуть заслуховуватися інші учасники засідання.

Разом з цим, згідно з пунктом 7.16 Регламенту учасники засідання дають пояснення, відповідають на запитання лише після надання їм слова головуючим на засіданні.

Таким чином, працівниками НКРЕКП були виконані всі необхідні умови відповідно до вимог чинного законодавства при підготовці проведення засідання НКРЕКПу формі відкритого слухання та прийняття відповідного рішення.

При цьому, суд зазначає, що результати голосування відображаються в протоколі засідання НКРЕКП, яке проводилося у формі відкритого слухання 10.12.2021 (міститься у відкритому доступі на офіційному веб-сайті НКРЕКП).

Твердження позивача про те, що відповідачем не направлявся відзив на адресу позивача, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Так, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"», на території України з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб, а також запроваджено заходи правового режиму воєнного стану.

20 квітня 2022 року, представником НКРЕКП було направлено скановану копію відзиву (разом із підписаною КЕП копією) на електронну адресу позивача, яка була зазначена у позовний заяві, доказ чого було додано до відзиву на позовну заяву, що міститься в матеріалах справи.

Поряд з цим, положення частини 10 статті 44 КАС України передбачають, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Таким чином, дослідженими матеріалами справи судом встановлена правомірність Постанови Регулятора № 2548 від 10.12.2021 р., прийнятою за результатами позапланової невиїзної перевірки позивача, щодо порушення законодавства ТОВ «Ютіліті Трейдінг», що регулює функціонування ринку електричної енергії та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перепродажу електричної енергії', (трейдерської діяльності) (далі - Ліцензійних умов № 1468) та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу (далі - Ліцензійних умов № 1469), а саме:

пункту 1 частини другої статті 55 Закону щодо обов`язку трейдерів дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності із трейдерської діяльності та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

абзацу третього пункту 9 розділу XVII Закону, яким встановлено, що тимчасово, до 1 листопада 2021 року загальний (максимальний) обсяг продажу електричної енергії електропостачальниками та/або трейдерами на ринку «на добу наперед» у розрахунковому періоді (місяці) не може перевищувати 10 відсотків від зареєстрованого обсягу купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця такими електропостачальниками та/або трейдерами на такий розрахунковий період (місяць). У разі здійснення імпорту електричної енергії постачальником та/або трейдером обсяг електричної енергії, що може бути проданий таким електропостачальником та/або трейдером на ринку «на добу наперед», збільшується на обсяг такої імпортованої електричної енергії;

пункту 1 постанови НКРЕКП від 01 вересня 2021 року № 1495 «Про деякі питання діяльності електропостачальників та/або трейдерів на ринку «на добу наперед», яким встановлено, що електропостачальниками трейдерам, Оператору системи передачі та Оператору ринку забезпечити дотримання абзацу третього пункту 9 розділу XVII «Прикінцеві та Перехідні Положення» Закону України «Про ринок електричної енергії»;

підпункту 5 пункту 2.2 розділу 2 Ліцензійних умов № 1468 щодо обов`язку ліцензіата виконувати рішення НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та законодавством;

підпункту 12 пункту 2.2 розділу 2 Ліцензійних умов № 1468 щодо обов`язку ліцензіата здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії.

Щодо твердження позивача, що оскаржувана постанова є непропорційною, оскільки не враховує дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для позивача, та цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення, застосований штраф є надмірним, суд вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.

Так, відповідно до статті 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон про НКРЕКГГ), за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції, зокрема, у вигляді накладення штрафу.

У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акту перевірки розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, як мають стримуючий вплив.

Згідно з частиною першою статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно з частиною третьою статті 77 Закону у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді, зокрема, штрафу.

Відповідно до положень підпункту 4 частини четвертої статті 77 Закону, Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) у таких розмірах:

4) від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню, зокрема, б) за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню; в) за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Так, частина третя статі 2 КАС України передбачає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно- дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5 (далі - Методологія), дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акту.

До того ж, пунктом 2.4 Методології визначено, що дискреційні повноваження мають такі ознаки:

1) дозволяють органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) на власний розсуд оцінювати юридичний факт (фактичний склад), внаслідок чого можуть виникати, змінюватись або припинятись правовідносини;

2) дозволяють на власний розсуд обирати одну із декількох запропонованих у нормативно- правовому акті, проекті нормативно-правового акту форм реагування на цей юридичний факт;

3) надають можливість органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) на власний розсуд вибирати міру публічно-правового впливу щодо фізичних та юридичних осіб, його вид, розмір, спосіб реалізації;

4) дозволяють органу (особі, уповноваженій на викона*ння функцій держави або місцевого самоврядування) обрати форму реалізації своїх повноважень -. видання нормативного або індивідуально-правового акта, вчинення (утримання від вчинення) адміністративної дії;

5) наділяють орган (особу, уповноважену на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) правом повністю або частково визначати порядок здійснення юридично значущих дій, у тому числі строк та послідовність їх здійснення;

6) надають можливість органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) на власний розсуд визначати спосіб виконання управлінського рішення, у тому числі передавати виконання прийнятого рішення підлеглим особам, іншим органам державної влади та місцевого самоврядування, встановлювати строки і процедуру виконання.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

Також суд зазначає, що у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.04.2021 у справі № 480/2675/20 (адміністративне провадження № К/9901/4877/21) зазначено, що «...якщо за результатом проведеної у встановленому порядку перевірки НКРЕКП виявлено порушення у діяльності суб`єкта господарювання, то вирішення питання про визначення конкретного розміру санкцій у межах, встановлених частиною четвертою з урахуванням вимог частини п`ятої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», є дискреційним повноваженням НКРЕКП».

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що Постанову № 2548 прийнято з урахуванням вимог статті 77 Закону, а також з дотриманням принципів пропорційності порушення і покарання, прозорості та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив, зокрема, при прийнятті рішення НКРЕКП про накладення штрафу на ТОВ «Ютіліті Трейдінг», застосовано санкції відповідно до законодавства.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та рішення, та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржувану постанову «Про накладення штрафу на ТОВ «Ютіліті Трейдінг» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності)» № 2431 від 01.12.2021 р., НКРЕКП діяла обґрунтовано, на підставі та у спосіб, що визначені законодавством України.

На думку суду, позивачем не доведено протиправність та необґрунтованість спірного рішення з урахуванням вимог, визначених частиною другою статті 19 Конституції України, частини другої статті 2 КАС України.

Таким чином, розглянувши справу по суті заявлених вимог, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даному випадку відповідачем, як суб`єктом владних повноважень доведено правомірність рішення, що оскаржується.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (п. 3, п. 4 ст. 90 КАС України).

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог суд відмовив, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютіліті Трейдінг» (01010, м. Київ, вул. Московська, 32/2, оф. 24, код ЄДРПОУ 43751784) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Білоноженко М.А.