Рішення

від 07.05.2024 по справі 380/23165/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2024 рокусправа № 380/23165/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) до Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України (далі відповідач), у якій просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення, прийняте Центральною медико-соціальною експертною комісією Міністерства охорони здоров`я України в частині встановлення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках ОСОБА_1 з виконанням ним обов`язків військової служби при перебуванні на тимчасово окупованих територіях України, де велися бойові дії, яке зазначене довідці огляду МСЕК серії 12 ААА № 012743;

- зобов`язати Центральну медико-соціальною експертну комісію Міністерства охорони здоров`я України переглянути рішення в частині ступеня втрати професійної працездатності у відсотках ОСОБА_1 , яка зазначена у довідці огляду МСЕК, серії 12 ААА № 012743.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що призваний у Збройні Сили України ІНФОРМАЦІЯ_1 у лютому 2022 року. 12.04.2022 близько 14:00 год. біля населеного пункту Новоолександрівка, Краматорського району Донецької області, потрапив під авіаобстріл та танковий обстріл зі сторони збройної агресії російської федерації, внаслідок чого отримав мінно-вибухову травму, закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку та акубаротравму. 23.04.2022 пройшов аудіограму у державній установі «Інституту отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України», так як відчував зниження слуху правого вуха, шум у вухах та головний біль. Згідно аналізу результатів виявлено порушення функції звукосприйняття вух. 09.07.2022 близько 08 год. ранку під час обстрілу із мінометів 122 міліметри по позиціях 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 в районі населеного пункту Зайцеве отримав поранення. Після надання першої медичної допомоги евакуювали до лікарсько-сестринської бригади міста Бахмут, Донецької області. 10.07.2022 було призначено лікування у зв`язку з вогнепальним уламковим пораненням лівої гомілки з дефектом м`яких тканин правої гомілки а також виявлено гостру двобічну нейросенсорну приглухуватість, яку отримав під час виконання військових обов`язків під час захисту Батьківщини. Згідно перевідного епікризу № 3205 від 23.07.22 були виявлені захворювання ВОСП м`яких тканин с\3 правої гомілки, м`яких тканин н\3 лівої гомілки, післятравматична невропатія великогомілкового нерва з чутливим порушенням, гостра двобічна нейросенсорна приглухуватість, інсомнічний синдром. 26.12.2022 позивачем було пройдено військово-лікарську комісію та згідно довідки ВЛК №7118 на підставі статті 75 в, 76 б II Розкладу хвороб додатку 1 до «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, та визнано його обмежено придатним до військової служби. 27.03.2023 військово-медичним клінічним центром, направлено на проходження медико-соціальної експертизи для визначення ступеня втрати працездатності в результаті багатьох поранень, що настали внаслідок виконання обов`язків військової служби та видати відповідно до п. 1.11 наказу МОЗ № 577 «Довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках». Згідно довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА №012743, ступінь втрати професійної працездатності у відсотках складає 30%. Департаментом охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації скерована відповідь адміністрації КЗ ЛО «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи від 08.08.202 № 372, в якій повідомлено про надсилання мед-експертної справи в ДЗ «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» в порядку оскарження рішення обласної MCEК №3 для вирішення питання ступеня обмеження життєдіяльності. Також у своїй відповіді від 06.09.2023 №56-13/131 -1046 Центральна МСЕК МОЗ України розглянула з метою консультації мед.експертну справу з питання незгоди з рішенням обласної МСЕК №3. Центральна МСЕК МОЗ України вважає, що рішення було прийняте у відповідності до вимог п. 27 «Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності», затвердженого постановою КМУ від 03.12.2009 №1317, наказу МОЗ України від 05.09.2011 № 561, наказу МОЗ України від 05.06.2012 № 420 та що підстав для встановлення групи інвалідності на момент огляду не виявлено. З цими висновками позивач не погоджується. Вважає, що рішення МСЕК не відображає реальний стан здоров`я та придатності до військової служби, з огляду на що підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення. Висновок медико-соціальної експертизи не відповідає фактичному стану здоров`я. Зазначає, що було отримано багато поранень в різні періоди, під час захисту Батьківщини, внаслідок яких стан та самопочуття не є задовільними, постійно відчуває втому та інші болісні відчуття, а саме: постійно відчуває головну біль, головокружіння, слабкість, біль в областях ділянок ран, де попадали посторонні уламки від вибухової травми, шум у вухах, порушення сну, оніміння правої стопи в ділянці п`ятки та задньої частини правої гомілки, через це рухатись мені складно. Як зазначається у довідці №2724 від 12.06.2023, що була видана військово-лікарською комісією КНП ЛОР Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім. Ю. Липи (код 01998161), встановлений такий причинно-наслідковий зв`язок захворювання та каліцтва: наслідки мінно-вибухової травми, закритої черепно-мозкової травми, акубаротравми (12.04.2022, 09.07.2022), струсу головного мозку (12.04.2022), з стійким цефалгічним синдромом, розсіяною неврологічною симптоматикою, вегето-судинними кризами з вестибуло-атактичними розладами, кризовий перебіг, астено-невротичний синдром, з порушенням статики та координації; післятравматична невропатія великого та малогомілкового нерва, з млявим парезом правої стопи на тлі вогнепального сліпого уламкового поранення м`яких тканин третини правого стегна (09.07.2022) з казульгічним больовим синдромом, з порушенням функції правої стопи та ходи. Захворювання, травма пов`язані з захистом Батьківщини (довідка про обставини травми № 6035 від 06.09.2022, видана командиром в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 ) та згідно наказу МОЗ №370 від 04.07.2007 відноситься до тяжких травм. Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №1769 від 13.06.2023 виписаний із незначними покращеннями, утримується біль хребта, утруднена хода та цефалічний с-ом, наявна емоційна нестабільність. Позивач зазначає, що підставою для встановлення ІІІ групи інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі. Ці порушення обумовлені захворюванням, наслідками травми або уродженими дефектами, що призвели до помірно-вираженого обмеження життєдіяльності, в тому числі працездатності. Згідно довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 012743, ступінь втрати працездатності у відсотках складає 30 %. Позивач вважає, що у порушення чинного законодавства України йому не встановлено ІІІ групу інвалідності, а відтак, звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою від 09.10.2023 суддя залишила позовну заяву без руху.

Ухвалою від 20.11.2023 суддя відкрила провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

18.12.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 97126). Відповідач зазначає, що відповідно до п. 23-25 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, 06.09.2023 на засіданні ДЗ Центральною МСЕК прийнято до розгляду звернення ОСОБА_1 щодо перевірки обґрунтованості прийнятого рішення. Центральна МСЕК за скаргою ОСОБА_1 з питання підвищення процентів та встановлення групи інвалідності, в заочному порядку, провела розгляд та щодо перевірки обґрунтованості попереднього рішення прийнятого обласною МСЕК №3 - 30% втрати працездатності внаслідок травми та захворювання, пов`язаних із захистом Батьківщини. За результатами розгляду медико- експертної справи і заочного розгляду 06.09.2023 комісією підтверджено рішення Обласної МСЕК №3, яке прийнято у відповідності до п. 27 Положення та наказів МОЗ № 561 від 05.09.2011 та № 420 від 05.06.2012. Скарга ОСОБА_1 розглядалася Центральною МСЕК у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317, з прийняттям відповідного рішення, що вказує на відсутність підстав для задоволення позовних вимог. 06.09.2023 скарга ОСОБА_1 була розглянута, про що на його адресу та до Обласного центру направлено відповідь з вихідним № 56-13/13-1046 про результати розгляду. У зв`язку з наведеним відповідач у задоволенні позову просить відмовити повністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Суд встановив, що відповідно до направлення клініки АПД ВМКЦ ЗР від 27.03.2023 № 256 ОСОБА_1 направлений на МСЕК.

Згідно з п. 18 направлення підставою для направлення на МСЕК є: встановлення ступеня втрати працездатності у зв`язку з перенесеною травмою поранення, наявність ознак інвалідності.

Згідно з п. 17 направлення діагнозом при направленні на МСЕК є: наслідки мінно-вибухової травми (12.04.2022), закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку у вигляді розсіяної органічної симптоматики, внутрішньочерепної гіпертензії, вегетативно-судинними пароксизмами, стійкого та вираженого цефалгічного синдрому з порушенням функції центральної нервової системи. Післятравматична (09.07.2022) нейропатія правового великогомілкового нерва з глибоким парезом правої стопи, порушенням функції ходи. Наслідки мінно-вибухової травми, акубаротравми (12.04.2022; 09.07.2022) у вигляді двобічної після травматичної сенсоневральної приглухуватості при сприйнятті ШМ 5 м на кожне вухо. Зміцнілі шкірні рубці гомілок після вогнепального сліпого осколкового поранення ( 09.07.2022). Міжхребцевий остеохондроз, протрузії МХД шийного, грудного та поперекового відділв хребта з больовоим та м`язово-тонічним синдромом. Хронічний комбінований геморой другої стадії з рідкими загостреннями при успішному лікуванні. Хронічний простати, ремісія. ГЕРХ: дистальний езофагіт. Хронічний гастродуоденіт, фаза нестійкої ремісії без порушення функції. Хронічний панкреатит, латентна форма у стадії ремісії. Гіперплазія щитоподібної залози другого ступеня без порушення функції, вперше виявлена. Короткозорість слабкого ступеня правого ока. Мікоз стоп, інтертригінозна форма, ускладнений оніхомікозом І пальця правої стопи.

30.03.2023 Комунальним закладом Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» в особі Обласної медико-соціальної експертизи № 3 проведено огляд ОСОБА_1 , за результатами якого 20.04.2023 визначено ступінь втрати працездатності у розмірі 30 %.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» в особі Обласної медико-соціальної експертизи №3, звернувся 20.06.2023 із скаргою на рішення обласної МСЕК № 3.

КЗ ЛОР Львівський обласний Центр медико-соціальної експертизи відповідно до листа МОЗ України № 03-06/В-7783/6783 від 14.07.2023 надіслав мед-експертну справу гр. ОСОБА_1 в ДЗ «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» у порядку оскарження рішення обласної МСЕК № 3 для вирішення питання ступеня обмеження життєдіяльності.

Державний заклад «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» листом від 06.09.2023 № 56-13/131-1046, розглянувши скаргу позивача, повідомила, що з метою консультації розглянуто мед. експертну справу ОСОБА_1 , 1976 року народження, з питання незгоди з рішення обласної МСЕК № 3. ОСОБА_1 оглянутий 20.04.2023 обласною МСЕК № 3. Група інвалідності не встановлена. З урахуванням довідки ВЛК № 7118 від 26.12.2022 визначено сумарно 30 % втрати працездатності внаслідок травми та захворювання, пов`язаних із захистом Батьківщини. Розглянувши мед. експертну справу, комісія вважає, що рішення обласної МСЕК було прийняте у відповідності до вимог п. 27 «Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності», затвердженого постановою КМУ від 03.12.2009 № 1317, наказу МОЗ України від 05.09.2011 № 561, наказу МОЗ від 05.06.2012 № 420. Підстав для встановлення групи інвалідності на момент огляду не виявлено. Крім того, відповідач звернув увагу обласної МСЕК № 3 про необхідність визначення відсотків втрати працездатності внаслідок травми та захворювання, пов`язаних із захистом Батьківщини, по кожному захворюванню окремо із зазначенням відповідних пунктів наказу МОЗ від 05.06.2012 № 420.

Не погоджуючись з рішенням Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я щодо невстановлення ІІІ інвалідності, позивач звернувся із цим адміністративним позовом до суду.

При розгляді справи судом встановлено такі обставини та відповідні їм норми права.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" медико-соціальна експертиза - це визначення на основі комплексного обстеження усіх систем організму конкретної особи міри втрати здоров`я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, групи інвалідності, причини і часу її настання, а також рекомендацій щодо можливих для особи за станом здоров`я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи.

Статтею 3 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" визначено, що інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації визначає Положення про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 (далі - Положення про медико-соціальну експертизу).

Медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності (п. 3 Положення про медико-соціальну експертизу).

Відповідно до п. 4 Положення про медико-соціальну експертизу медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Приписами п. 10 вказаного Положення визначено, що залежно від ступеня, виду захворювання та групи інвалідності утворюються комісії загального та спеціалізованого профілів. До складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або психолог.

Пунктами 11, 12, 15, 17 Положення про медико-соціальну експертизу передбачено, що міські, міжрайонні, районні комісії, серед іншого визначають ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням ними трудових обов`язків.

Кримська республіканська, обласні, центральні міські комісії повторно оглядають осіб, що звертаються для встановлення інвалідності і оскаржили рішення районних, міжрайонних, міських комісій, перевіряють якість розроблення індивідуальних програм реабілітації, здійснюють контроль за повнотою і якістю їх виконання.

Комісії проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за місцем їх проживання або лікування, у тому числі за місцем їх проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після пред`явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу.

Медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою (п. 19 Положення про медико-соціальну експертизу).

Порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями (далі - комісії), регламентує Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 (далі - Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності).

Відповідно до п. 3 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, медико-соціальна експертиза проводиться з метою встановлення інвалідності хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.

Згідно з п. 4 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, лікарсько-консультативна комісія лікувального профілактичного закладу охорони здоров`я направляє осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, на огляд комісії за формою, затвердженою МОЗ.

Комісія приймає документи осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за наявності у них стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у разі безперервної тимчасової непрацездатності не пізніше ніж через чотири місяці з дня її настання чи у зв`язку з одним і тим самим захворюванням протягом п`яти місяців з перервою за останніх 12 місяців, а у разі захворювання на туберкульоз - протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності.

Пунктом 7 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності встановлено, що комісія проводить огляд тимчасово непрацездатної особи, що звернулася для проведення медико-соціальної експертизи, протягом п`яти робочих днів з дня надходження направлення лікарсько-консультативної комісії та приймає рішення про наявність чи відсутність інвалідності.

Комісія під час заповнення форми первинної облікової документації керується Інструкцією щодо заповнення форми первинної облікової документації № 157-5/о Журнал протоколів засідань медико-соціальної експертної комісії, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України від 30.07.2012 № 577, у якій вказано, що дана форма має бути завірена головою МСЕК та печаткою закладу охорони здоров`я.

Комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України (п. 20 Положення про медико-соціальну експертизу).

Так, згідно з п. 1.10 Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 № 561 (далі - Інструкція), при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об`єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.

Тобто, рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення необхідних досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичної документації, яка обов`язково включає направлення на МСЕК, та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.

Суд зазначає, що наявними в справі доказами підтверджується, що відповідно до направлення клініки АПД ВМКЦ ЗР від 27.03.2023 № 256 ОСОБА_1 направлений на МСЕК.

Згідно з п. 18 направлення підставою для направлення на МСЕК є встановлення ступеня втрати працездатності у зв`язку з перенесеною травмою поранення, наявність ознак інвалідності.

30.03.2023 Комунальним закладом Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» в особі Обласної медико-соціальної експертизи № 3 проведено огляд ОСОБА_1 , за результатами якого 20.04.2023 визначено ступінь втрати працездатності у розмірі 30 %.

В подальшому, КЗ ЛОР Львівський обласний Центр медико-соціальної експертизи відповідно до листа МОЗ України № 03-06/В-7783/6783 від 14.07.2023 надіслав мед-експертну справу гр. ОСОБА_1 в Державний заклад «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» у порядку оскарження рішення обласної МСЕК № 3 для вирішення питання ступеня обмеження життєдіяльності.

Державний заклад «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» листом від 06.09.2023 № 56-13/131-1046, розглянувши скаргу позивача, повідомила, що з метою консультації розглянуто мед. експертну справу ОСОБА_1 , 1976 року народження, з питання незгоди з рішення обласної МСЕК № 3. ОСОБА_1 оглянутий 20.04.2023 обласною МСЕК № 3. Група інвалідності не встановлена. З урахуванням довідки ВЛК № 7118 від 26.12.2022 визначено сумарно 30 % втрати працездатності внаслідок травми та захворювання, пов`язаних із захистом Батьківщини. Розглянувши мед. експертну справу, комісія вважає, що рішення обласної МСЕК було прийняте у відповідності до вимог п. 27 «Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності», затвердженого постановою КМУ від 03.12.2009 № 1317, наказу МОЗ України від 05.09.2011 № 561, наказу МОЗ від 05.06.2012 № 420. Підстав для встановлення групи інвалідності на момент огляду не виявлено. Крім того, відповідач звернув увагу обласної МСЕК № 3 про необхідність визначення відсотків втрати працездатності внаслідок травми та захворювання, пов`язаних із захистом Батьківщини, по кожному захворюванню окремо із зазначенням відповідних пунктів наказу МОЗ від 05.06.2012 № 420.

Відповідно до п. 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності особі, що визнана особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється I, II чи III група інвалідності.

Причини інвалідності наведено у п. 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Згідно із даним пунктом Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності підставою для встановлення III групи інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, в тому числі її працездатності, але потребують соціальної допомоги і соціального захисту.

Критеріями для встановлення III групи інвалідності є ступінь втрати здоров`я, що спричиняє обмеження однієї чи декількох категорій життєдіяльності у помірно вираженому I ступені, зокрема:

обмеження самообслуговування I ступеня - здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів;

обмеження здатності самостійно пересуватися I ступеня - здатність до самостійного пересування з більшим витрачанням часу, часткового пересування та скорочення відстані;

обмеження здатності до трудової діяльності I ступеня - часткова втрата можливостей до повноцінної трудової діяльності (втрата професії, значне обмеження кваліфікації або зменшення обсягу професійної трудової діяльності більше ніж на 25 відсотків, значне утруднення в набутті професії чи працевлаштуванні осіб, що раніше ніколи не працювали та не мають професії).

Інваліди III групи з помірним обмеженням життєдіяльності можуть навчатися та провадити різні види трудової діяльності за умови забезпечення у разі потреби засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів (п. 27 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності).

Крім цього, п. 2.2 Інструкції №561 передбачено, що критерії життєдіяльності людини: здатність до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності.

Ступінь обмеження життєдіяльності - це величина відхилення від норми діяльності людини. Ступінь обмеження життєдіяльності характеризується одним або поєднанням декількох зазначених найважливіших його критеріїв. Виділяють три ступені обмеження життєдіяльності: помірно виражене, виражене, значне. Помірно виражене обмеження життєдіяльності зумовлено порушеннями функції органів і систем організму, що призводять до помірного обмеження можливості навчання, спілкування, орієнтації, контролю за своєю поведінкою, пересування, самообслуговування, участі у трудовій діяльності.

Згідно з п. 3.4 Інструкції №561 група інвалідності III встановлюється при таких захворюваннях: відсутність одного ока; стійкий повний птоз на одному оці після проведення усіх видів відновного лікування; сліпота на одне око (гострота зору з переносною корекцією 0,05 і нижче або концентричне звуження поля зору до 10 град. від точки фіксації); двобічна глухота; стійка трахеостома; стеноз гортані II-III ступенів внаслідок травматичного або інфекційного ураження нервово-м`язового апарату гортані з одно- або двобічним парезом і стійкою дисфонією; стійка афонія органічного генезу; дефект щелепи чи твердого піднебіння, якщо протезування не забезпечує жування; спотворюючі обличчя рубці та дефекти, які не піддаються хірургічно-косметологічній корекції; гіпофізарний нанізм; остеохондропатія, остеохондродистрофія при зрості менше 150 см.; помірна сенсорна афазія; параліч китиці; параліч або виражений парез верхньої або нижньої кінцівки, що супроводжується значним обмеженням обсягу активних рухів в усіх суглобах і гіпотрофією м`язів: плеча - більше 4 см, передпліччя - більше 3 см, стегна - більше 8 см, гомілки - більше 6 см, а також гіпотрофією м`язів китиці чи стопи; чужорідне тіло в речовині головного мозку (внаслідок травми), якщо травма супроводжувалась абсцесом мозку або менінгоенцефалітом; значний дефект кісток черепа (3 кв.см і більше, крім випадків заміщення його аутокісткою) або при менших розмірах, якщо має місце пульсація мозку, або при відсутності пульсації у випадках, коли травма супроводжувалась ускладненням (інфекційно-гнійним процесом); відсутність китиці і вищий рівень ампутації верхньої кінцівки; хибний суглоб плеча або обох кісток передпліччя; відсутність усіх фаланг чотирьох пальців китиці, за винятком першого; відсутність трьох пальців китиці, включаючи перший; анкілоз чи виражена контрактура тих самих пальців у функціонально невигідному положенні; відсутність першого та другого пальців з відповідними п`ястковими кістками; відсутність перших пальців обох китиць; відсутність трьох пальців китиці з відповідними п`ястковими кістками; кукса стегна чи гомілки; кукса стопи на рівні суглоба Лісфранка або на вищому рівні; двобічна кукса стопи з резекцією голівок плюсневих кісток за Шарпом; різко виражена контрактура чи анкілоз двох скокових суглобів; різко виражена контрактура чи анкілоз скокового суглоба з розташуванням стопи у функціонально невигідному положенні; різко виражена контрактура чи анкілоз кульшового або колінного суглоба; вроджений чи набутий вивих одного кульшового суглоба із значним порушенням функції; деформація грудної клітки внаслідок резекції чотирьох і більше ребер при наявності дихальної недостатності І ступеня і більше; хибний суглоб стегна чи обох кісток гомілки або великої гомілкової кістки при неефективності реабілітаційних заходів після п`яти років спостереження; нестійкий колінний чи кульшовий суглоб з вираженим порушенням функції кінцівки; укорочення нижньої кінцівки на 7 см і більше; ендопротез колінного чи кульшового суглоба або діафіза великих трубчастих кісток; сколіоз III ступеня, кіфосколіоз III ступеня з наявністю дихальної недостатності або сколіоз чи кіфосколіоз IV ступеня; анкілоз або різко виражена контрактура ліктьового суглоба у функціонально невигідному положенні; контрактура передпліччя в положенні повної пронації; ішемічна контрактура передпліччя Фолькмана з вираженим функціональним порушенням китиці; екстирпація шлунка, тотальна колопроктектомія, панкреатоектомія з наявністю цукрового діабету; тотальна тиреоїдектомія з субкомпенсованим або некомпенсованим гіпотиреозом при адекватному лікуванні; чужорідне тіло в серцевому м`язі чи у перикарді внаслідок травми (поранення), штучний клапан серця, функціонуючий кардіостимулятор; відсутність однієї нирки; відсутність однієї легені; однобічна мастектомія внаслідок злоякісного новоутворення .

Із процитованих норм вбачається, що підставою для встановлення ІІІ групи інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або вродженою вадою, що призводять до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, потребують соціальної допомоги, та у разі відповідності певним критеріям комісія може визнати особу інвалідом, про що приймається рішення.

В той же час, за результатами проведеного медичного обстеження, комісія дійшла висновку, що відсутні підстави для встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності.

Позивач наголошує, що у зв`язку з наявним ступенем втрати працездатності 30 % існують усі підстави для встановлення позивачу ІІІ групу інвалідності.

Як слідує з матеріалів справи, при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем були враховані та досліджені документи, на які позивач посилається, як на доказ обґрунтованості своїх позовних вимог, рішення прийнято після проведення необхідних досліджень позивача лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичної документації, яка включає направлення на МСЕК, та за результатами об`єктивного обстеження позивача членами комісії.

Крім того, суд враховує, що відповідно до п. 2.13.4 Порядку та Критеріїв встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням трудових обов`язків, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.06.2012 № 420, для встановлення інвалідності має значення ступінь втрати працездатності у відсотковому співвідношенні. Проте для встановлення ІІІ групи інвалідності ступінь обмеження життєдіяльності особи встановлюється в межах 30-60%.

При цьому, п. 2.13.5. Порядку № 420 встановлює, що при невстановленні інвалідності потерпілому на виробництві, якщо він може у звичайних виробничих умовах виконувати професійну працю з помірним або незначним зниженням складності робіт, або із зменшенням обсягу виконуваної роботи, або при зміні умов праці, що призводять до зниження заробітку, або якщо виконання його професійної діяльності вимагає більшого навантаження, ніж раніше, відсотки втрати професійної працездатності не повинні перевищувати 25 відсотків, а при поєднанні декількох травм або професійних захворювань - 40 відсотків.

З текстуального аналізу вказаних норм вбачається, в певних випадках навіть при втраті професійної працездатності 25-40% група інвалідності може не встановлюватись і поряд з цим при втраті професійної працездатності 30-40% може бути встановлено ІІІ групу інвалідності.

Водночас, до компетенції суду не відноситься здійснення власної оцінки підставності прийняття відповідачем висновку щодо встановлення позивачеві групи інвалідності та причини інвалідності, оскільки це є дискреційним повноваженням МСЕК, що також узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, в постанові від 30.04.2021 їу справі № 160/12235/19, згідно з якими, при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

З огляду на наведене, суд наголошує, що відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо встановлення позивачу інвалідності є дискреційними повноваженнями та виключною його компетенцією.

Між тим судовій перевірці у цій справі підлягає рішення Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я за результатами розгляду скарги позивача на рішення обласної МСЕК № 3.

Пунктами 23-25 вказаного Положення встановлено, що у разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або особа з інвалідністю має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров`я. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров`я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення.

Рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене до МОЗ.

МОЗ за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи.

В особливо складних випадках Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, Кримська республіканська, обласна, центральна міська комісія та МОЗ можуть направляти осіб, що звергаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпропетровськ) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця). Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для комісії мають рекомендаційний характер.

Відтак, чинним законодавством України визначено окремий порядок оскарження рішень медико-соціальної експертної комісії.

Між тим, суд встановив порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення Центральною МСЕК.

Зокрема, Центральна МСЕК за наслідками розгляду скарги у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317, повинна приймати рішення. Натомість, Державний заклад «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» рішення не прийняв, а повідомив позивача листом від 06.09.2023 № 56-13/131-1046 про відсутність підстав для встановлення йому інвалідності.

Суд зазначає, що лист відповідача від 06.09.2023 № 56-13/131-1046 у цьому випадку не породжує прав та обов`язків для позивача.

Водночас, рішення, прийняте за скаргою ОСОБА_1 від 20.06.2023 породжувало б. Однак, таке не прийняте.

Також суд встановив, що в силу положень п. п. 23-25 Центральна МСЕК проводить повторний огляд заявника. Проте доказів того, що Центральна МСЕК проводила повторний огляд ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Суд наголошує на тому, що вирішення питань визначення ступеня втрати професійної працездатності, та встановлення групи інвалідності (що фактично є наміром позивача в даній справі) не входить до компетенції адміністративного суду, а вимоги позивача, розцінюються судом як втручання в дискреційні повноваження відповідача. Наведені обставини спростовують твердження позивача про необхідність скасування оскаржуваного експертного рішення.

Така позиція суду повністю узгоджується із позиціями Верховного Суду, викладених у постановах 17.03.2020 у справі № 240/7133/19, від 25.09.2018 у справі № 804/800/16 та від 26.09.2018 у справі № 817/820/16, від 30.11.2020 у справі № 200/14695/19-а.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного вище суд відхиляє доводи позивача щодо протиправності оскаржуваного рішення відповідача, оскільки такого рішення не було прийнято взагалі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

При цьому, згідно п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов в інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

В даному конкретному випадку, оскарженню рішення відповідача має передувати факт прийняття такого рішення, чого, однак, зроблено не було.

Відтак, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити в спосіб визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо прийняття рішення за скаргою ОСОБА_1 від 20.06.2023 та зобов`язання відповідача повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 20.06.2023 та прийняти відповідне рішення згідно чинного законодавства.

Тобто, позов слід задовольнити частково.

Щодо судового збору, то суд зазначає, що оскільки позивач звільнений від сплати судового збору і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

в и р і ш и в :

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» щодо прийняття рішення за скаргою ОСОБА_1 від 20.06.2023.

Зобов`язати Державний заклад «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» (ЄДРПОУ 38260065, 04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 36) повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) від 20.06.2023 та прийняти відповідне рішення згідно чинного законодавства.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Судові витрати в цій справі стягувати не належить.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 07.05.2024.

СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна