МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 травня 2024 р. справа № 400/7138/23 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу
за позовомМиколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, вул. Потьомкінська, 17, м. Миколаїв, 54005,
до відповідачатовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна лабораторія", вул. Робоча, 2, м. Миколаїв, 54015,
простягнення заборгованості в сумі 38 594,66 грн
ВСТАНОВИВ:
Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна лабораторія" про стягнення заборгованості в сумі 38 594, 66 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не працевлаштував осіб з інвалідністю та не сплатив самостійно адміністративно-господарські санкції. Загальна сума заборгованості за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік складає 38 594,66 грн, з яких адміністративно-господарські санкції 37 081,49 грн та пеня 1 513,17 грн.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, відповідно до якої у 2022 році середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлено інвалідність та які фактично працювали склала 1 особа. Відповідач помилково в податковому розрахунку вказав 0 осіб. Про допущення помилки позивача повідомлено письмово. Відповідачем не було допущено невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році, а мала місце помилка звітності, яку відповідач виправив. Доказів безпідставної відмови відповідача у працевлаштуванні особи з інвалідністю позивачем не надано. Таким чином, відповідач вживав залежні від нього заходи для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю встановленим нормативам, що виключає застосування адміністративно-господарських санкцій.
Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій вказує, що надані відповідачем докази не можуть бути прийняті до уваги, оскільки уточнююча звітність була подана тільки 06 та 07 червня 2023 року, позовна заява подана 07.06.2023 року. В електронному кабінеті відповідача розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій був розміщений 17.04.2023 року. Листом від 26.04.2023 року відповідача проінформовано про невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік. Станом на 10.03.2023 року в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування не було жодних даних про працевлаштовану особу з інвалідністю у період з квітня по грудень 2022 року. У зв`язку з чим розрахунок адміністративно-господарських санкцій був сформований автоматично, тому позивач мав всі підстави для звернення з позовом до суду, просив позов задовольнити.
Справу розглянуто в письмовому провадженні.
З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
За розрахунком позивача, виходячи з середньооблікової кількості штатних працівників 26, відповідач мав працевлаштувати 1 особу з інвалідністю, середньооблікова чисельність штатних працівників яким встановлено інвалідність у работодавця склала 0 осіб. За невиконання вказаного нормативу позивач нарахував 37 081,49 грн адміністративно-господарських санкцій та 1 513,17 грн пені, що в сумі становить 38 594, 66 грн.
Водночас, відповідач надав докази того, що фактично у 2022 році на підприємстві працювало 2 особи з інвалідністю, на доказ чого надано накази про прийняття на роботу, довідки МСЕК, зарплатні відомості. Відповідач помилково в податковому розрахунку не вказав 2 працюючі особи з інвалідністю, а вказав 1 найманий працівник на загальних підставах. Про що на загальних правилах коригування звітності у розрахунку типу «Уточнюючий» виправив помилки за 2, 3, 4 квартал 2022 року, що підтверджується відповідними квитанціями.
Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (далі Закон № 875) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Частиною 1 ст. 20 Закону № 875 встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону (ч. 2, 4 ст. 20 Закону № 875).
Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 18 Закону № 875 забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За змістом ст. 181 цього ж Закону пошук підходящої роботи для особи з інвалідністю здійснює державна служба зайнятості.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавці зобов`язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії).
Також, відповідно до п. 2.1 наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 р. № 42 "Про затвердження форми звітності № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" та Інструкції щодо заповнення форми звітності № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" звіт складається роботодавцями щороку і до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.
Аналізуючи наданні сторонами матеріали, суд дійшов висновку, що при складанні звітності за II, III, IV квартал 2022 року Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі - Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі - Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. № 4 (у редакції наказу Міністерства Фінансів України від 04.07.2022 р. № 189), було допущено помилки при заповненні, а саме: код J0500108 у рядку 102 працівники, яким встановлено до чинного законодавства встановлено інвалідність, осіб не проставлена кількість - 1 особа; код J0510108 у графі 08 Код категорії застрахованої особи - ОСОБА_1 , не проставлено 2 працюючи особи з інвалідністю, а проставлено 1 - наймані працівники на загальних підставах.
Відповідач скориставшись правом відповідно до розділу V Порядку № 4 на загальних правилах коригування звітності у Розрахунку типу «Уточнюючий» виправив помилки за II, III, IV квартал 2022 року, що підтверджується: Квитанція №2 до Розрахунку, дата реєстрації звіту в Реєстрі застрахованих осіб 06.06.2023р., Номер реєстрації звіту в Реєстрі застрахованих осіб 862441, за II квартал 2022р., Реєстраційний № 9311538619 «Пакет прийнято відповідного до отриманого результату обробки від Пенсійного фонду України»; Квитанція №2 до Розрахунку, дата реєстрації звіту в Реєстрі застрахованих осіб 06.06.2023 р., Номер реєстрації звіту в Реєстрі застрахованих осіб 863100, за III квартал 2022 р. Реєстраційний № 9311541749 «Пакет прийнято відповідного до отриманого результату обробки від Пенсійного фонду України»; Квитанція №2 до Розрахунку, дата реєстрації звіту в Реєстрі застрахованих осіб 07.06.2023 р., Номер реєстрації звіту в Реєстрі застрахованих осіб 865487, за IV квартал 2022 р. Реєстраційний № 9311553458 «Пакет прийнято відповідного до отриманого результату обробки від Пенсійного фонду України».
На підприємстві ТОВ «Будівельна лабораторія» на посаді прибиральника службових приміщень працює ОСОБА_1 , наказ про прийняття на роботу №28/03/01К від 28 березня 2019 р., інвалід III групи, довідка МСЕК Серія МСЕ-08 №037770.
Суд приходить до висновку, що відповідачем не було допущено невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році, а мала місце помилка у звітності, а тому застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій та стягнення пені є безпідставними.
Враховуючи викладене та наявні у справі докази, суд вважає, що відповідач здійснив усі передбачені чинним законодавством заходи, спрямовані на працевлаштування осіб з інвалідністю, відтак позовні вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позову Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Потьомкінська, 17, м. Миколаїв, 54005 ЄДРПОУ 20917114) до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна лабораторія" (вул. Робоча, 2, м. Миколаїв, 54015 ЄДРПОУ 31193060) відмовити.
2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. О. Мороз
Суд | Миколаївський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.05.2024 |
Оприлюднено | 10.05.2024 |
Номер документу | 118900847 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо соціального захисту (крім соціального страхування), з них осіб з інвалідністю |
Адміністративне
Миколаївський окружний адміністративний суд
Мороз А. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні