Ухвала

від 07.05.2024 по справі 420/13917/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/13917/24

УХВАЛА

07 травня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши у письмовому провадженні заяву Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області про забезпечення адміністративного позову про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 28.03.2024 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 74577527,

встановив:

Саратська селищна рада Білгород-Дністровського району Одеської області (надалі заявник) звернулась до суду із заявою про забезпечення адміністративного позову до Відділу примусового виконання рішень Управління примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 28.03.2024 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 74577527.

Заявник просить суд застосувати заходи забезпечення вищенаведеного адміністративного позову шляхом зупинення виконання та стягнення на підставі оскаржуваної постанови до завершення розгляду судом адміністративної справи за позовом Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 28.03.2024 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 74577527.

Обґрунтовуючи необхідність застосування заходів забезпечення позову заявник зазначає, що 12.04.2024 року до Одеського ОАС подано позовну заяву до Відділу примусового виконання рішень Управління примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування вищезгаданої постанови. 22.04.2024 року у межах адміністративної справи № 420/11888/24 Одеським ОАС позов залишено без руху, який 30.04.2024 року повернуто позивачеві без розгляду у зв`язку із неусуненням недоліків. Заявник не погоджується із поверненням позову та має намір оскаржити ухвалу до суду апеляційної інстанції. При цьому Саратська селищна рада вважає, що до розгляду позову у межах адміністративної справи № 420/11888/24 виконання оскаржуваної постанови підлягає зупиненню, оскільки сума виконавчого збору за оскаржуваною постановою стягуватиметься шляхом безспірного списання коштів з рахунків. Невжиття заходу забезпечення позову призведе до зупинення проведення платежів селищною радою за всіма рахунками, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Окрім того, заявник вказує на протиправність постанови про стягнення виконавчого збору.

Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову та доданих документів суд не знаходить підстав для її задоволення з огляду на такі обставини.

Відповідно до ст. 153 КАС України заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

З аналізу наведеної вище норми суд робить висновок, що КАС України передбачено тільки три випадки звернення до суду із завою про забезпечення позову, а саме: до подання позовної заяви, одночасно з пред`явленням позову, після відкриття провадження у справі.

Як встановлено із наданих заявником матеріалів, ця заява подана без дотримання приписів статті 153 КАС України, оскільки позовна заява у цьому спорі вже подана і в межах адміністративної справи № 420/11888/24 ухвалою суду її повернуто. Зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що із новим позовом Саратська селищна рада звертатись до суду не буде, а оскаржуватиме ухвалу суду про повернення позову у межах справи № 420/11888/24.

З огляду на те, що ця заява не подана до подання позову, разом із позовом та у межах справи, у якій відкрито провадження, підстави для подання цієї заяви у спосіб обраний заявником відсутні.

Окрім того, відповідно до ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, вказаною правовою нормою установлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Перелік видів забезпечення позову визначений ст. 151 КАС України.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Наведені у ст. 150 КАС України підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Заявник обов`язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, заявник припускає ймовірність настання негативних наслідків у сфері використання та розпорядження фінансовими ресурсами селищної ради, що на думку суду, не доводить очевидності небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника або неможливості чи ускладненні для їх відновлення.

Наявності очевидних ознак протиправності оскаржуваної постанови заявником також не наведено, а ті факти на які він посилається у заяві, підлягають дослідженню та перевірці під час розгляду адміністративного позову по суті спору.

Таким чином, на переконання суду, позивачем не доведено, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову буде істотно ускладнено чи унеможливлено виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, як і не надано доказів на підтвердження наявності таких обставин. Позиція позивача ґрунтується на припущеннях, тобто на обставинах, які ймовірно можуть настати.

За таких обставин у задоволенні заяви про забезпечення позову належить відмовити, що не позбавляє заявника права звернення до суду із відповідною заявою, належним чином умотивованою за умови звернення до суду із новим позовом або після відкриття провадження у межах адміністративної справи № 420/11888/24.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 243, 248 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у задоволенні заяви Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області про забезпечення адміністративного позову про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 28.03.2024 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 74577527.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В.Ф. Попов