Рішення

від 07.05.2024 по справі 520/31807/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2024 р. справа №520/31807/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Кухар М.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріс Авер Газ" (вул. Мироносицька, буд. 91, м. Харків, 61023, код ЄДРПОУ 42976686) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд :

-визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області № 26456 від 07.07.2023 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю КРІС АВЕР ГАЗ (42976686) критеріям ризиковості платника на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку;

-зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю КРІС АВЕР ГАЗ з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

Ухвалою суду від 08.11.2023 відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження доставлена відповідачу до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого зазначив, що діяв в межах повноважень, встановлених законом, та просив відмовити позивачу у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суддя Кухар М.Д. з 01.01.2024 по 14.01.2024 з 25.03.2024 по 07.04.2024 з 11.04.2024 по 12.04.2024 та 03.05.2024 перебувала у щорічній відпустці.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

07.07.2023 в особистому кабінеті платника податків було виявлено відомості, що Позивача визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку та включено до переліку ризикових платників податків із зазначенням податкової інформації « 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції); 12 - постачання товарів (послуг) платнику податку, щодо якого прийняте рішення про відповідність критеріям ризикованості платника податку; 13 - придбання товарів (послуг) платнику податку, щодо якого прийняте рішення про відповідність критеріям ризикованості платника податку; та взаємовідносини з ризикованими контрагентами» згідно з рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 26456 від 07.07.2023 (надалі - Рішення № 26456), прийняте відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165.

Позивач не погоджується з даним рішенням, вважає його не обгрунтованим, невмотивованим та таким що, прийняте з порушенням вимог чинного законодавства України, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11 грудня 2019 року затверджено виключний Порядок, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1165, затверджено критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пунктом 8 якого зазначено: У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Згідно даної форми рішення вказується, що у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація, а також виділено окремий пункт:Податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку).

Судом встановлено, що відповідно до Рішення № 26456 від 07.07.2023 Позивача включено до переліку ризикових підприємств відповідно до пункту 8 Критерії ризиковості платника податку із зазначенням (розшифруванням) інформації: «67 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської оперети в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції); 12 - постачання товарів (послуг) платнику податку, щодо якого прийняте рішення про відповідність критеріям ризикованості платника податку; 13 - придбання товарів (послуг) платнику податку, щодо якого прийняте рішення про відповідність критеріям ризикованості платника податку; та взаємовідносини з ризикованими контрагентами» (а також у початковому рішенні Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність Позивача критеріям ризиковості платника на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку) на податкову інформацію: «Наявна інформація правоохоронних органів».

Однак, при дослідженні наданих матеріалів встановлено, що оскаржуване рішення не містить мотивованих підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності інформації та правових підстав, що свідчить про наявність ознак того, що у Позивача наявні ознаки ризиковості ведення діяльності з посиланнями на відповідні докази.

Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Таку позицію висловив Верховний Суд 04.06.2020 року у справі №340/422/19.

Також, Відповідачем не надано інформації, яка була предметом дослідження в ході засідання комісії та яка саме інформація слугувала підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Суд вказує, що Комісія контролюючого органу має обгрунтувати свій висновок і надати належні та допустимі докази в підтвердження цих даних при прийнятті рішення, обгрунтованого тим, що в контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома в процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій. Це визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

При оцінці правомірності рішення про відповідність або невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості необхідно досліджувати й надавати оцінку змісту та порядку прийняття оскаржуваного рішення, повноваженням комісії контролюючого органу, змісту протоколу її засідання та наданих податковим органом документів. Така позиція вказана у постанові Верховного Суду від 5 січня 2021 року у справі №640/11321/20.

Також, Другий апеляційний адміністративний суд в рішенні від 14 травня 2020 року у справі №520/11179/18 зазначив, що у випадку, якщо в силу закону податковим органом отримано податкову інформацію, акти перевірки, довідки зустрічних звірок або акти про неможливість проведення зустрічних звірок, в котрих викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов`язку щодо встановлення та доведення факту вчинення конкретним платником податків порушення закону.

Суд зазначає, що згідно вимог Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доведення правомірності рішень органів державної влади лежить на такому органі.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватись на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обгрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян та інших осіб, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 г справі №822/1817/18.

Судом встановлено, що для спростування податкової інформації, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризикованості платника податку, та для виключення Позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості до Головного управління ДПС у Харківській області було подано всі необхідні документи.

Однак, виходячи зі змісту оскаржуваного Рішення, Відповідач навіть не розглядав та безпідставно не врахував ці надані документа.

Суд вважає за необхідним зазначити, що посилання Відповідача в оскарженому рішенні на податкову інформацію: « 12 - постачання товарів (послуг) платнику податку, щодо якого прийняте рішення про відповідність критеріям ризикованості платника податку; 13 - придбання товарів (послуг) платнику податку, щодо якого прийняте рішення про відповідність критеріям ризикованості платника податку; та взаємовідносини з ризикованими контрагентами» не може стосуватися діяльності Позивача, так як господарська діяльність в Україні здійснюється індивідуально, на власний ризик, тому Позивач не може нести відповідальність за дії третіх осіб (контрагентів), які на думку контролюючого органу здійснюють ризикові операції і така позиція узгоджується з практикою Європейського суду.

Крім того, інформація про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризикованості платника податку не є загальнодоступною.

Суд вказує, що у законодавстві України відсутні будь-які правові норми, що передбачають здійснення перевірки суб`єктами господарювання своїх потенційних контрагентів щодо відповідності/невідповідності його як платника податку на додану вартість критеріям ризикованості платника.

Тому, на підставі вищенаведеного, суд робить висновок, що Відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Також, віднесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податків створює для платника податків правові наслідки у вигляді зміни або припинення його прав та породжує юридичні наслідки у вигляді додаткових обов`язків та створює перешкоди для здійснення господарської діяльності.

Віднесення Позивача до переліку ризикових платників податків зупиняє господарську діяльність так як, основним напрямком діяльності є 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, що мають цінову визначеність.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач має статус платника ПДВ.

Згідно вимог чинного законодавства України, при здійсненні операцій з постачанням товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРГІН) та надати покупцю за вимогою.

Коли підприємство віднесено до переліку ризикових платників податків, при реалізації товарів/послуг ВСІ наступні податкові накладні автоматично зупиняються та не реєструються в ЄРПН, за принципом причинно-наслідкового зв`язку.

Тобто, підприємство не має змоги реалізовувати (продавати) свій товар/послуги.

Відповідно до вищевказаного, формується логічний висновок, що віднесення підприємства до переліку ризикових платників податків обов`язково породжують правові наслідки та порушують права у вигляді автоматичного блокування всіх наступних податкових накладних, а отже, підприємство не може здійснювати свою господарську діяльність шляхом реалізації товарів/послуг так як, складення та реєстрація податкових накладних в ЄРПН є обов`язковою умовою згідно вимог чинного законодавства України.

Таким чином, рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 26456 від 07.07.2023, винесене контролюючим органом не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.11.2019р. по справі №227/3208/16-а.

Також, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд вказує, що згідно з вимогами ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з ме тою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтер есів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів влад них повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім фор мам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд вважає за необхідне вказати, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені нормативно та документально, а тому є такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області № 26456 від 07.07.2023 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю КРІС АВЕР ГАЗ ( код ЄДРПОУ 42976686) критеріям ризиковості платника на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю КРІС АВЕР ГАЗ з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріс Авер Газ" (вул. Мироносицька, буд. 91, м. Харків, 61023, код ЄДРПОУ 42976686) сплачений судовий збір в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення .

Повний текст рішення складено 07 травня 2024 року.

Суддя Кухар М.Д.