Рішення

від 05.11.2007 по справі 26/266-31/1472-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/266-31/1472-07

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

05.11.07 р.                                                                               Справа № 26/266-31/1472-07                               

Суддя господарського суду Донецької області Наумова К.Г.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова компанія „Миколаєвоблтопливо” (м. Миколаїв)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислова компанія „Донецьке вугільне паливо” (м. Донецьк)

про стягнення 3189грн. 07коп.

за участю:

Прокурора     

Представників сторін:

від позивача    представник не з'явився

від відповідача   Стеценко О.С. за дов. № 416/10/07 від 16.10.07р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова компанія „Миколаєвоблтопливо” (м. Миколаїв) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою (від 28.08.2007р. вих. № 01-215) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислова компанія „Донецьке вугільне паливо” (м. Донецьк) про стягнення 3189грн. 07коп.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.09.07р. № 31/1472-07 дана позовна заява надіслана до господарського суду Донецької області за підсудністю.

Ухвалою від 27.09.07р. господарським судом Донецької області порушено провадження по справі №26/266-31/1472-07 за даною позовною заявою.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наступне.

Згідно накладної № 48764798 від 06.11.2006р., відповідач був зобов'язаний відправити позивачу вугілля сорту ДГОМ 13-50мм у кількості 60000кг. до пункту призначення – станція Людмилівка (Одеська залізниця). Постачальником зазначеного вантажу був ТОВ „ТПК „Укрвуглетоп” (м. Донецьк).

11.11.2006р. по цій накладній прибув полу-вагон № 67175802 (вантажопідйомністю 69тн.). У залізничній накладній у розділі „Відмітки про видачу вантажу”, вказано, що по ст. Чаплино 08.11.06р. складено комерційний акт (БН № 751912/272/4), виявлено нестачу вантажу у кількості 8000кг. (брутто-75000кг., тара-23000кг., нетто-52000кг.). Вантаж прибув на відкритому рухомому потязі, в справному вагоні, ознаки пошкодження або розкриття відсутні, вагон завантажений засобами відправника і зважений ним на 150-тоних вагах.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 16.10.07р. № 11610/07, позов визнав частково у сумі 2936грн. 51коп., проти стягнення різниці вартості залізничного тарифу у сумі 252грн. 56коп.  заперечує, посилаючись на Тарифне керівництво №1. Відповідач зазначив, що вартість залізничного тарифу розраховується згідно маси вантажу та відстані перевезення, але мінімальна маса вантажу вугілля під час перевезення складає один вагон, таким чином недовантаження вугілля не впливає на розмір провізної плати для одного вагону вугілля.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників відповідача суд –

ВСТАНОВИВ:

Згідно рахунку-фактури № УК-0001955 від 06.11.06р. ТОВ „Торгівельно-промислова компанія „Українське вугільне паливо” (м. Донецьк) зобов'язалось поставити вугілля марки ДГОМ (13-50) у кількості 60000кг. за ціною 325грн. за тону без ПДВ на суму 25857грн. 60коп. з урахуванням ПДВ та вартості залізничного тарифу, за договором № 1141214/05 від 14.12.05р. Вантажовідправник – ТОВ „ПК „Донецьке вугільне паливо” (м. Донецьк).

Відповідно залізничної накладної № 48764798 від 06.11.06р., відповідач повинен був відвантажити позивачу вугілля марки ДГОМ (13-50) у кількості 60000кг. на суму 25857грн. 60коп. з ПДВ у вагоні № 67175802 вантажопідйомністю 69000кг. до станції Людмилівка, Одеської залізниці.

Під час перевішування вантажу 08.11.06р. по ст. Чаплине, працівниками залізниці виявлено нестачу вантажу у кількості 8000кг. та складено комерційний акт № БН 751912/272/4 у якому зазначено, що під час контрольного перевішування вантажу на 150-тонних вагах встановлено, що вага брутто складає 75000кг., вага вагону з брусу – 23000кг., нетто - 52000кг., що на 8000кг. менш ніж вказано у накладній. Вантаж завантажено засобами відправника, рівномірно на рівні бортів вагону, укочений катком та маркірований.

Позивачем направлено на адресу відповідача претензію від 13.03.2007р. № 01-57 з вимогою сплатити нестачу вугілля з урахуванням норм природної втрати та вартості залізничного тарифу у сумі 3189грн. 07коп. з ПДВ. Доказів направлення позивачу відповіді на претензію до матеріалів справу не додано.

В силу ст. 306 ГК України, ст. 908 ЦК України, загальні умови перевезення визначаються цими кодексами, законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами.

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо перевезення встановлюється договором, якщо інше не визначено, зокрема, транспортними кодексами (статутами), що передбачено п. 5 ст. 307 ГК України, п. 2 ст. 908 ЦК України.

Зокрема, на перевезення залізничним транспортом вантажів, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування, поширюються норми Статуту залізниць України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98р. №457.   

Вищезазначена залізнична накладна підтверджує укладення договору перевезення вантажу (п. 2 ст. 307 ГК України, п. 2 ст. 909 ЦК України). Уклавши такий договір, його сторони погодились на здійснення перевезення на умовах, визначених Статутом залізниць України.

Відповідно до ст. 105 Статуту залізниць України, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Так, згідно ст. 110 Статуту, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Згідно ст. 111 Статуту залізниць України, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Згідно пункту 27 Правил приймання вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати.

За змістом ст. 37 Статуту залізниць України, у накладній зазначається маса вантажу, яка визначається відправником. При цьому, відповідно до ст. 24 Статуту, саме вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених у накладній.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не було поставлено вугілля марки ДГОМ (13-50мм) у кількості 7400кг. за відрахуванням одного відсотку природної втрати у кількості 600кг. Вартість нестачі складає 2405грн. та ПДВ у сумі 481грн. у загальній сумі 2886грн.

Позивачем, згідно розрахунку суми претензії, до вартості нестачі вугілля марки ДГОМ (13-50мм) на суму 2405грн. без ПДВ, включена вартість залізничного тарифу у сумі 252грн. 56коп. без ПДВ, у загальній сумі 2657грн. 56коп., на яку нараховано ПДВ у сумі 531грн. 51коп., у загальній сумі 3189грн. 07коп. з ПДВ.

Пунктом 2.1 розділу 4 Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України Тарифне керівництво № 1, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.1999р. N 551, передбачено, що плата за перевезення визначається за масу вантажу у вагоні, але не менше мінімальної норми маси, встановленої для відповідних вантажів.

Згідно Єдиної тарифно-статистичної номенклатури вантажів – мінімальна норма для перевезення вугілля складає один вагон та є вагонною нормою.

Таким чином, недовантаження вугілля у вагон не впливає на розрахунковий розмір маси одного вагону вугілля під час визначення вартості залізничного тарифу, тобто на розмір плати за перевезення вугілля.

Відповідно, вимоги щодо стягнення з відповідача 303грн. 07коп. (3189грн. 07коп. – 2886грн. = 303грн. 07коп.) - є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

З огляду  на зазначене, позивачем неправомірно включено до вартості нестачі – частина вартості залізничного тарифу у сумі 303грн. 07коп. з урахуванням ПДВ.

Визнання відповідачем позову у частині стягнення вартості недостачі вугілля у сумі 2936грн. 51коп. не приймається судом, оскільки дії відповідача суперечать законодавству та порушують права і охоронювані законом інтереси саме відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи понаднормативна недостача вугілля складає 7400кг. на суму 2886грн. з ПДВ. Внаслідок невірного визначення відповідачем маси вантажу у накладній, позивачу заподіяно шкоди у вигляді вартості недостачі вугілля марки ДГОМ (13-50мм) у сумі 2886грн. з ПДВ., у зв'язку з чим вона підлягає стягненню з відповідача.

З огляду на зазначене позовні вимоги у частині стягнення з відповідача вартості нестачі вугілля марки ДГОМ (13-50мм) у сумі 2886грн. підлягають задоволенню.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача частини вартості залізничного тарифу у сумі 303грн. 07коп. з урахуванням ПДВ, не можуть вважатися обґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 193 Господарського кодексу України,

ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України,  господарський суд –

ВИРIШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислова компанія „Донецьке вугільне паливо” (83050, м. Донецьк, вул. Рози Люксембург, б. 33, ЄДРПОУ 32645022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова компанія „Миколаєвоблтопливо” (54001, м. Миколаїв, вул.. Потьомкіна, б. 44-а, ЄДРПОУ 32997495) вартість недовантаженого вугілля марки ДГОМ (13-50мм) у сумі 2886грн. з ПДВ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислова компанія „Донецьке вугільне паливо” (83050, м. Донецьк, вул. Рози Люксембург, б. 33, ЄДРПОУ 32645022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова компанія „Миколаєвоблтопливо” (54001, м. Миколаїв, вул.. Потьомкіна, б. 44-а, ЄДРПОУ 32997495) витрати по сплаті державного мита у сумі – 92грн. 30коп., витрати на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 106грн. 79коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                         Наумова  К Г.