Ухвала

від 08.05.2024 по справі 580/4506/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

08 травня 2024 року справа № 580/4506/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи № 580/4506/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (вул. Вернигори 4, м. Черкаси, 18008, код ЄДРПОУ 34997607), головного державного виконавця Ястремської Олени Вікторівни, старшого державного виконавця Фесенко Юрія Миколайовича про визнання протиправними та скасвування індивідуальних актів, постановив ухвалу.

03.05.2024 вх.№22566/24 позивач у позовній заяві просить:

- поновити строк на оскарження дій та бездіяльності Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ);

- за результатами розгляду даної скарги визнати дії та бездіяльність державних виконавців Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) протиправними: у прийнятті вимоги від 09.11.2018 №Ф-1244-55У Головного управління Державної фіскальної службт у Черкаській області з пропуском строку для пред`явлення; у відкритті та виконанні виконавчих проваджень від 17.08.2021 №66539537, №66538431 і проведенні виконавчих дій за неналежним місцем виконання; у оголошенні розшуку автомобіля без повідомлення боржника ОСОБА_1 про існування вимог податкового органу; у імітації законності виникнення ВП від 17.08.2021 №66539537, №66538431 з огляду на відмову Головному управлінню ДПС у Черкаській області у відкритті в 2018-2019 ВП №62939144 Черкаським відділом державної виконавчої служби у Черкаському районі; у відсутності у ВП від 17.08.2021 №66539537 відомостей щодо передачі ВП від головного державного виконавця Ястремської Олени Вікторівни до старшого державного виконавця Фесенко Юрія Миколайовича; у відсутності у ВП від 17.08.2021 №66539537 постанов державного виконавця про завершення/закінчення виконавчого провадження; у не знятті арешту з транспортного засобу ОСОБА_1 та не скасуванні розшуку автомобіля під час завершення виконавчого провадження за умов повернення виконавчих документів щодо вимог Головного управління ДПС/ДФС у Черкаській області;

- зобов`язати Черкаський відділ державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) здійснити необхідні заходи для скасування усіх постанов державного виконавця у ВП від 17.08.2021 №66539537, №66538431, у тому числі постанови про арешт майна ОСОБА_1 та розшук транспортного засобу DACIA LOGAN CA 6298 AI (за наявності таких у ВП №66538431);

- визнати протиправними постанови головного державного виконавця Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про відкриття ВП від 17.08.2021 №66539537, №66538431 та усіх похідних від них;

- вирішити клопотання про звільнення або відстрочення ОСОБА_1 від сплати судового збору;

- розглянути скаргу у строки, передбачені чинним законодавством;

- витребувати у відповідача оригінали матеріалів ВП №62639144, №66538431 та інших ВП, відкритих за вимогами Головного управління ДПС/ДФС у Черкаській області, починаючи з 2018 року для огляду та належних чином завірених копій для долучення до справи.

Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Верховний Суд у справі №640/16224/19 (провадження №К/9901/22967/20) зауважує, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у не прийнятті рішення чи у не здійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб.

Позивач має врахувати наслідки передбачені п.2, п.3, п.4 ч.1 ст.5 КАС України під час обрання способу захисту, окресливши зміст і характер порушеного права.

Верховний Суд у справі №440/7433/21 зазначив, що у частині другій статті 45 КАС України наведений перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, який, однак, не є вичерпним, оскільки суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.

Згідно з п.3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, що поданий фізичною особою, судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року - 3028 грн.

Позивач має надати суду доказ сплати судового збору у сумі 1211.20 грн за кожну самостійну вимогу немайнового характеру, зокрема щодо кожного індивідуального акта (та усіх похідних від них), тому позивач має конкретизувати вимоги щодо 11 та 115 документів, а також щодо дій та бездіяльності зі сплатою на рахунки Черкаського окружного адміністративного суду або надати належні докази з обгрунтуванням для звільнення чи відстрочки від сплати судового збору.

Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору, є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної особи (наприклад, довідка про доходи з податкового органу (центру зайнятості), про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.133 КАС України, ст.8 Закону України «Про судовий збір» повинна навести доводи і подати докази на підтвердження майнового стану, що перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку.

У зв`язку з викладеним, суд наразі не може розглянути необгрунтоване клопотання щодо звільнення від сплати судового збору і не перебирає процесуального обов`язку позивача у визначенні змісту клопотання щодо звільнення або відстрочки, позаяк є незалежним і неупередженим стосовно усіх учасників справи, тому відхиляє твердження про сплату судового збору в інших провадженнях у сумі 1211.20 грн і 908 грн як такі, що не стосуються витрат за вимогами у цій справі.

Позивач стверджує: скарга подається 30.04.2024 вчасно, строк подачі не сплинув, постанова про відкриття ВП (без номеру) отримана 22.04.2024. Позов подається за підсудністю вчасно з урахуванням того, що ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.05.2024 у справі №712/5442/24 у скарзі на дії та бездіяльність щодо ВП від 17.08.2021 №66539537, №66538431 відмовлено з підстав непідсудності. У зв`язку із зазначеним позивач просить поновити строк звернення до суду, визнати причини пропуску поважними, проте не вказує з якою саме датою пов`язує початок перебігу строку звернення до суду із адміністративнм позовом і не повідомляє про дати здійснення звірок платником податку з контролюючиим органом сплати ЄСВ з наданням відомостей з електронного кабінету.

У зв`язку з викладеним, суд наразі не може розглянути вказане необгрунтоване клопотання та не уповноважений вирішувати скарги на дії державного виконавця.

Верховний Суд у справі №420/7598/22 зазначив: учасник виконавчого провадження обґрунтовано покладається на отримання протягом розумного строку відповідних документів (відомостей) від виконавця, однак таке очікування не може бути надто тривалим. У випадку неотримання відповідних документів (відомостей) протягом тривалого часу та невжиття відповідних заходів учасником виконавчого провадження, спрямованих на таке отримання, застосуванню підлягає презумпція обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 04 лютого 2022 року у справі №925/308/13-г зазначив, що за змістом наведених норм, за порівняльного аналізу змісту термінів "дізнався" та "повинен був дізнатися", що містяться у положеннях статті 341 ГПК, він доходить висновку про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні; доведення факту, через який сторона не знала про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулася за його захистом до суду, недостатньо. Під час визначення початку перебігу строку звернення до суду із скаргою на дії (бездіяльність) суб`єкта, закріпленого у частині першій статті 341 ГПК, необхідно враховувати поведінку скаржника (чи мав він реальну можливість (повинен був) дізнатися про стверджуване ним порушення його прав, вчинені ним дії, направлені на з`ясування стану виконавчого провадження тощо). Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Поновлення пропущеного строку для подання скарги відбувається виходячи із поважності причин його пропуску. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановлювати відповідні процесуальні строки, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Відповідно до статті 122 КАС України позов може бути поданий у межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною першою статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби за правилами адміністративного судочинства регламентовані приписами статті 287 КАС України. За правилами частини другої статті 287 вказаного Кодексу позовну заяву може бути подано до суду, зокрема: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Під час оформлення позовної заяви позивач зазначає одночасно різних юридичних осіб: Державну податкову службу України та Головне управління ДПС у Черкаській області без дотримання вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України (помилка у найменуванні згідно коду ЄДРПОУ 44131663, не зазначення необхідних реквізитів ідентифікації стягувача), проте не йдеться про Головне управління ДФС у Черкаській області (не надані докази про припинену діяльність чи правонаступництво) і не надане обгрунтоване клопотання про залучення відповідних третіх осіб для вирішення публічно-правового спору.

Можливість залучення до справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, обумовлена рішенням суду, яке може вплинути на її права, інтереси та обов`язки.

Відповідно до частини 2 статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.

Наразі матеріали адміністративного позову не містять обгрунтованого клопотання про залучення стягувача та/або правонаступника.

Рішення, яке приймається суб`єктом владних повноважень у межах його дискреційних повноважень є правомірним лише за умови, що воно відповідає всім критеріям, що визначені частиною другою статті 2 КАС України (висновки ВС у справі №380/13558/21).

Верховний Суд 11 вересня 2023 року у справі №420/14943/21 (адміністративне провадження №К/990/8225/23) сформулював правовий висновок про те, що критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять легітимну основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих заявником документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення суб`єкта владних повноважень; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, що не ґрунтуються на нормах права.

Усупереч вимог п.4 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві не обгрунтовано з покликанням на нормативно-правові акти протиправність кожного індивідуального акта у контексті критеріїв згідно з ч.2 ст.2 КАС УКраїни, а також не розмежована протиправність дій та бездіяльності кожного із обраних відповідачів з урахуванням наслідків відповідно до п.3 чи п.4 ч.1 ст.5 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.2, 160, 161, 169, 241-243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: редакції позовної заяви з урахуванням відсутності повноважень суду у вирішенні вимог щодо скарги; надання відомостей з доказами на підтвердження щодо податкової адреси платника податку і про отримання, стану оскарження вимог від 09.11.2018, від 07.02.2020 №Ф-1244-55У; обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено кожним із відповідачів; доказу сплати судового збору за кожну самостійну вимогу немайнового характеру у сумі 1211.20 грн сформувавши вимоги чітко і зрозуміло щодо кожного індивідуального акта, дії, бездіяльності; обгрунтованих клопотань про залучення третіх осіб, про поновлення пропущеного строку звернення до суду із датою з якою позивач пов`язує початок перебігу строку звернення до суду, про витребування доказів з дотриманнм вимог ч.2 ст.80 КАС України; обрання способів захисту з урахуванням наслідків передбачених п.2, 3, 4 ч.1 ст.5 КАС України.

Платiжнi реквiзити для переказу судового збору в гривнях зазначені на офіційному сайті Черкаського окружного адміністративного суду (https://adm.ck.court.gov.ua/sud2370/gromadyanam/tax/).

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА