Ухвала

від 08.05.2024 по справі 160/29300/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 травня 2024 року м. Дніпросправа № 160/29300/23

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Шальєва В.А.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 в адміністративній справі № 160/29300/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Маестро Груп» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 в адміністративній справі № 160/29300/23 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Маестро Груп» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області 31.01.2024 звернулось з апеляційною скаргою до Третього апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.02.2024 апеляційну скаргу повернуто скаржнику з підстав невиконання вимог ухвали суду від 05.02.2024 про залишення позовної заяви без руху, а саме ненаданням доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

26.04.2024 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області через систему «Електронний суд» повторно подано апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 в адміністративній справі № 160/29300/23.

Ознайомившись з поданою скаргою, вважаю, що остання не відповідає вимогам встановленим статтею 296 КАС України, виходячи з наступного.

Щодо строку звернення до апеляційного суду.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що попередньо подана апеляційна скарга була повернута скаржнику ухвалою суду від 19.02.2024, яка набрала статусу остаточної та скасована не була, як наслідок до поданої вдруге апеляційної скарги пред`являються вимоги статей 295, 296 КАС України, як до нової апеляційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Матеріалами справи встановлено, що рішення суду першої інстанції ухвалено за правилами спрощеного позовного провадження 15.01.2024, тоді як апеляційна скарга подана до суду 26.04.2024, тобто поза межами строку, встановленого статтею 295 КАС України.

В апеляційній скарзі апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обгрунтування якого зазначено, що Головним управлінням первинна апеляційна скарга подана до суду апеляційної інстанції в межах встановленого строку, проте була повернута апеляційним судом.

Розглянувши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, вважаю за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Разом з тим, поважними причинами пропуску строку на подання апеляційної скарги можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

При цьому, суд апеляційної інстанції приймає до уваги й те, що з повторною апеляційною скаргою до суду відповідач звернувся лише 26.04.2024, тобто через три з половиною місяці після отримання оскаржуваного рішення, та більше ніж через два місяці після повернення апеляційним судом первинної апеляційної скарги, що є невиправдано тривалим строком для звернення до суду з вже оформленою апеляційною скаргою.

Крім того, визначені в ухвалі апеляційного суду від 05.02.2024 недоліки апеляційної скарги заявником при повторному зверненні з апеляційною скаргою усунуті так і не були.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України» (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання («Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» № 11681/85).

Таким чином, суд доходить висновку, що зазначені апелянтом причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на вищевикладене, суд дає можливість скаржнику надати заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати інші поважні підстави для поновлення строку.

Щодо сплати судового збору.

Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється, зокрема: за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.

Згідно частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2023 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2684 грн.

Частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За нормами цієї статті ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно абзацу другого частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З огляду на те, що предметом позову є визнання протиправним та скасування рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної, заявлений позивачем адміністративний позов є позовом немайнового характеру.

Оскільки, розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви складає 2684 грн, судовий збір за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на оскаржуване рішення суду становить 4026 грн (2684 х 150%), а з урахуванням понижуючого коефіцієнту 3220,80 грн.

У матеріалах справи відсутні докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Зазначені обставини вказують на невідповідність апеляційної скарги вимогам процесуального законодавства, а тому згідно з частиною другою статті 298 КАС України вона підлягає залишенню без руху з наданням особі, яка звернулась з апеляційною скаргою строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 в адміністративній справі № 160/29300/23, наведені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 в адміністративній справі № 160/29300/23 залишити без руху.

Запропонувати апелянту протягом 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги, а саме надати:

-клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин такого пропуску та наданням відповідних підтверджуючих доказів, за наявності;

-належні докази сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: *;101;____ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)).

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного подання до суду.

У разі невиконання вимог цієї ухвали, апеляційна скарга повертається апелянту.

Копію даної ухвали направити особі, що звернулась з апеляційною скаргою.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 325 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя В.А. Шальєва