Постанова

від 08.05.2024 по справі 280/3125/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 травня 2024 року м. Дніпросправа № 280/3125/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,

секретар Корсун Ю.В.

за участі представника відповідача Болотіна М.С. (в режимі відеоконференцзв`язку),

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року (суддя Артоуз О.О., повне судове рішення складено 21 грудня 2023 року) в справі № 280/3125/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гренатоіл» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гренатоіл» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області від 18 листопада 2022 року № 19894 про визначення ТОВ «Гренатоіл» таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, зобов`язання комісію ГУ ДПС у Запорізькій області виключити з бази ризикових платників ТОВ «Гренатоіл» в режимі «Журнал ризикових платників податків» розділу «Робота Комісії регіонального рівня» підсистеми «Аналітична система» ІТС «Податковий блок» та подати суду звіт про виконання рішення суду протягом десяти днів з дня набрання законної сили даним судовим рішенням.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року здійснена заміна відповідача Головного управління ДПС у Запорізькій області належним відповідачем Головним управлінням ДПС у Львівській області (далі ГУ ДПС).

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним і скасоване рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області від 18 листопада 2022 року № 19894 про визначення ТОВ «ГРЕНАТОІЛ» таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зобов`язано комісію Головного управління ДПС у Львівській області виключити ТОВ «ГРЕНАТОІЛ» (ЄДРПОУ 43379980) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку з внесенням відповідних відомостей до баз податкових органів.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апелянтом зазначено, що підставою для внесення позивача до переліку ризикових платників податків слугувала інформація, отримана в процесі поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючий орган функцій, а саме податкова інформація, складена за результатами аналізу Єдиного реєстру податкових накладних (далі ЄРПН), відповідно до якої позивачем здійснювались господарські операції із суб`єктами господарювання, по яким прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості.

Також судом першої інстанції не враховано раніше прийняті рішення комісій регіонального рівня про віднесення позивача до ризикових підприємств.

На думку апелянта, висновки, наведені у рішенні про віднесення позивача до переліку ризикових платників податків, є відображенням дій працівників контролюючих органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків, та, відповідно, таке рішення не порушує прав позивача. На думку апелянта, віднесення особи до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, без прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування не порушує права та інтереси платника податку, оскільки не породжує правові наслідки та такого суб`єкта.

Позивач не звертався до відповідача з документами, поясненнями, необхідними для розгляду питання про виключення платника з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, вважає, що після набрання законної сили рішенням про скасування рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника критеріям ризиковості контролюючий орган має виключити такого платника із відповідного переліку.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у зв`язку з чим суд визнав за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутності представника позивача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є платником податку на додану вартість.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Львівській області прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків від 18 листопада 2022 року № 19864.

Згідно з цим рішенням з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій документів від 09 листопада 2022 року № 2 встановлено відповідність платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Платником не в повному обсязі надано первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, акти приймання-передачі товарів; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення визначено те, що платником не в повному обсязі надано первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, акти приймання-передачі товарів; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Також судом першої інстанції встановлено, що позивач надавав контролюючому органу пояснення від 09 листопада 2022 року № 09-11-ГО до повідомлення про невідповідність платників ПДВ критеріїв ризиковості платника, які стосувались питання проведення операцій з ризиковими контрагентами.

Разом з тим, будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняте оскаржувані рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідачем надано не було.

У рішення комісії ГУ ДПС у Львівській області від 18 листопада 2022 року № 19894 та протоколі засідання комісії ГУ ДПС у Львівській області від 18 листопада 2022 року № 282 відсутні посилання на вказані підстави прийняття оскаржуваного рішення.

Врахувавши, що оскаржуване рішення відповідача не містить належної мотивації підстав та причин відповідності позивача критеріям ризиковості платника податку, контролюючим органом не повідомлено позивача щодо необхідності подати конкретні документи на підтвердження невідповідності критеріям ризиковості, що позбавило позивача можливості надати такі документи, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є протиправним та підлягає скасуванню.

Застосувавши приписи частини другої статті 9 КАС України, суд першої інстанції дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушеного права позивача буде зобов`язання комісії ГУ ДПС у Львівській області виключити ТОВ «Гренатоіл» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку з внесенням відповідних відомостей до баз податкових органів.

Здійснюючи апеляційній перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд визнає приведені висновки обґрунтованими, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ТОВ «Гренатоіл» є платником податку на додану вартість.

Рішенням комісії регіонального рівня про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №14607 від 26 липня 2022 року у зв`язку з відповідністю платника податку критеріям ризиковості платника податку за пунктом 8 («Проведеним аналізом встановлено здійснення операцій з ризиковими контрагентам») встановлена відповідність ТОВ «Гренатоіл» критеріям ризиковості платника податку.

Позивач з метою виключення його з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, 09 листопада 2022 року направив контролюючому органу документи для прийняття рішення про виключення його з переліку ризикових.

За результатами розгляду повідомлення та поданих документів комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Львівській області прийнято рішення від 18 листопада 2022 року № 19894 про відповідність ТОВ «Гренатоіл» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Підставою прийняття такого рішення є надання платником не в повному обсязі первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, актів приймання-передачі товарів; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

В протоколі № 282 від 18 листопада 2022 року засідання комісії ГУ ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних вказано, що комісією врахована інформація від структурних підрозділів та копії документів та прийнято рішення про відповідність ТОВ «Гренатоіл» критеріям ризиковості (а.с. 60 т.2).

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

В силу пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246), а також Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року (далі - Порядок №569).

Зокрема, пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі - Порядок № 1165).

За визначенням пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до пунктів 6 та 7 Порядку № 1165 у редакції, чинній на час прийняття спірного рішення, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, що оскаржується в цій справі, прийняте з підстав відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Додатком № 1 до Порядку № 1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пункт 8 яких передбачає такий критерій: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з додатком 4 до Порядку № 1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

В оскарженому позивачем рішенні вказане поле заповнено та зазначено таке: «Платником не в повному обсязі надано первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи акти приймання-передачі товарів; розрахункові документа та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.».

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до індивідуального акту як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, а суб`єкт владних повноважень контролюючий орган повинен навести у рішенні конкретні підстави (фактичні і юридичні), а також переконливі і зрозумілі мотиви його прийняття.

Оскаржене рішення не містить належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, в цьому рішенні не зазначена конкретна інформація, яка слугувала підставою для прийняття рішення, з посиланнями на відповідні документи.

За позицією контролюючого органу, викладеною в апеляційній скарзі, підставою для внесення позивача до переліку ризикових платників податків слугувала інформація, отримана в межах алгоритму дій відповідного структурного підрозділу, щодо того, що позивачем здійснювались господарські операції із суб`єктами господарювання, по яким прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості.

Разом з тим, відповідачем належними доказами не підтверджено цього того факту, як власне й не зазначені такі суб`єкти господарювання, не зазначено у рішенні будь-якої інформації щодо ризикових операцій, в яких приймав участь позивач по ланцюгу постачання.

Контролюючим органом на підтвердження своєї позиції не надано використаної контролюючим органом податкової інформації, як й не надано будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняте оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, не надано доказів того, що відповідач вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку отриманої інформації шляхом направлення відповідного запиту платнику податків.

Крім того, суд звертає увагу, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування, а у зв`язку з наявною податковою інформацією, отриманою з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю щодо взаємовідносин позивача з контрагентами, які мають ознаки ризиковості, що суперечить Порядку №1165.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що позивач не звертався до відповідача з документами, поясненнями, необхідними для розгляду питання про виключення платника з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, спростовані фактом подання позивачем 09 листопада 2022 року пояснень та відповідних документів для прийняття рішення про прийняття рішенні про невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Враховуючи зазначене, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачами не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим рішення комісії ГУ ДПС у Львівській області від 18 листопада 2022 року № 19894 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків є протиправним та обґрунтовано скасоване судом першої інстанції.

Суд зауважує, що додатком 4 до Порядку № 1165 встановлена форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, в якій зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Аналіз приведених вище норм чинного законодавства України дає підстави для висновку, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН, а відтак спірне рішення комісії регіонального рівня може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Суд акцентує увагу на тому, що абзацом 14 пункту 6 Порядку № 1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Зазначене свідчить, що положеннями Порядку № 1165 передбачено право на оскарження рішення контролюючого органу щодо включення платника податків до переліку ризикових платників податку.

Стосовно обраного судом першої інстанції способу захисту порушеного права позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За приписами статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23 лютого 2006 року встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: « 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».

Таким чином, позовні вимоги щодо зобов`язання виключити позивача з переліку ризикових платників податків є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказане рішення не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскарженого рішення, яке було предметом судового контролю у межах цієї справи.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року в справі № 280/3125/23 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року в справі № 280/3125/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гренатоіл» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття 08 травня 2024 року та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 08 травня 2024 року.

Суддя-доповідачВ.А. Шальєва

суддяС.В. Сафронова

суддяД.В. Чепурнов