Ухвала

від 07.05.2024 по справі 320/41705/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/41705/23

УХВАЛА

07 травня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Файдюка В.В., суддів Кобаля М.І., Мєзєнцева Є.І. перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВК БУД ГРУП» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НВК БУД ГРУП» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задоволено.

На вказане рішення суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не може бути прийнята до провадження та підлягає поверненню апелянту з наступних підстав.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору та надано апелянту строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання ухвали.

На виконання даної ухвали апелянт 17 квітня 2024 року подав до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору. В даному клопотанні апелянт вказує, що зважаючи на майновий стан органів ДПС, внаслідок впровадження воєнного стану, на рахунку КВЕК 2800 (за якими здійснюються видатки для сплати судового збору) в умовах воєнного стану не здійснюється фінансування. Також апелянт просить врахувати позицію викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18. Крім того, просить продовжити строк ГУ ДПС у Київській області для сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У відповідності до ч. 1 ст. 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

За наведено вбачається, що законодавством не передбачено права органу владних повноважень для відстрочення або звільнення від сплати судового збору з підстав зазначених у вказаній нормі.

Посилання апелянта на скрутне матеріальне становище в якості підстави для відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим з огляду на наступне.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 зазначено, що у нормах частини другої статті 132 КАС України відсилання до норм Закону України "Про судовий збір", зокрема, до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

В свою чергу слід зазначити, що у межах справи №0940/2276/18 Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок щодо можливості відстрочення чи розстрочення сплати судового збору юридичним особам. Водночас, поняття юридична особа і суб`єкт владних повноважень, не є тотожними.

Відповідно до вимог п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, у розумінні процесуального закону статус суб`єкта владних повноважень не можна ототожнювати із статусом юридичної особи, оскільки обов`язкової вимоги щодо наявності у суб`єкта владних повноважень статусу юридичної особи законодавцем не вимагається.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що, на відміну від юридичної особи, яка у разі вирішення справи на її користь має право на присудження на її користь усіх судових витрат, у тому числі пов`язаних із сплатою судового збору (ч. 1 ст. 139 КАС України), суб`єкт владних повноважень у випадку задоволення його позовних вимог має право лише на стягнення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз (ч. 2 ст. 139 КАС України).

Таким чином, відмінність правового статусу юридичної особи і суб`єкта владних повноважень в адміністративному процесі свідчить, що висловлена Великою Палатою Верховного Суду позиція щодо можливості відстрочення чи розстрочення сплати судового збору юридичним особам не може за аналогією поширюватися на суб`єктів владних повноважень безвідносно до наявності у них статусу юридичної особи.

Отже, з огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що положеннями ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не передбачено можливість відстрочення сплати судового збору суб`єкту владних повноважень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що клопотання про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Колегія суддів звертає увагу, що сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень КАС України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Апелянт, як суб`єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком апеляційного оскарження, встановленим процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.

Колегія суддів звертає увагу, що обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору у повному обсязі.

Пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» Кабінет Міністрів України зобов`язаний забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Пунктом 1 ч. 5 ст. 296 КАС України передбачено, що однією з вимог до апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Крім того, у п. 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звернув увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що «…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…».

Окремо слід зазначити, що строк для усунення недоліків скарги відповідачу був встановлений до 20 квітня 2024 року, повертаючи скаргу лише 07 травня 2024 року, суд без винесення ухвали, але фактично надав скаржнику подовжений строк виконання вимог ухвали, яким він не скористався.

Отже, до вказаного в судовому рішенні строку апелянт недоліків своєї апеляційної скарги не усунув.

Відповідно до ч. 2 статті 298 КАС України - до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 4 статті 169 КАС України - позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Оскільки, вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту.

Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 325, 329 КАС України,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВК БУД ГРУП» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - повернути апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач: В.В. Файдюк

Судді: М.І. Кобаль

Є.І. Мєзєнцев