Постанова

від 07.05.2024 по справі 300/4724/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/4724/23 пров. № А/857/23772/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 липня 2023 року, ухвалене суддею Скільським І.І. у м. івано-Франківську у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у справі №300/4724/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

20 липня 2023 року позивач - ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до відповідача - Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, у якому просила:

-визнати протиправною бездіяльність щодо невидачі довідки (довідок) про заробітну плату працюючого державного службовця за посадою завідувача сектору Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, 6 рангу державного службовця, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (включаючи надбавки за інтенсивність праці, за виконання особливо важливої роботи, премії тощо);

- зобов`язати видати позивачу довідку (довідки) про заробітну плату працюючого державного службовця за посадою завідувача сектору Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, 6 рангу державного службовця, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (включаючи посадовий оклад, надбавку за ранг, надбавку за вислугу років, надбавки за інтенсивність праці, за виконання особливо важливої роботи, премії тощо).

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 липня 2023 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує відсутністю правових підстав для видачі позивачу довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби. Згідно доводів скаржника, ОСОБА_1 працювала в ДПІ у Богородчанському районі ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області до 02.03.2015. Оскільки Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 43142559), яке було правонаступником ДПІ у Богородчанському районі ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області, ліквідоване, зазначає, що відповідно до Порядку №750 видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб, довідки для призначення пенсії видають територіальні органи соціальної політики України.

Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористалась, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 звернулась до Головного управлінню ДПС в Івано-Франківській області із заявою від 29.05.2023 про надання їй довідки (довідок) про заробітну плату працюючого державного службовця за посадою завідувача сектору Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, 6 Рангу державного службовця, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (включаючи посадовий оклад, надбавку за ранг, надбавку за вислугу років, надбавки за інтенсивність праці, за виконання особливо важливої роботи, премії, тощо).

Головним управління ДПС в Івано-Франківській області листом від 05.06.2023 вказано заявнику на необхідність надати копію трудової книжки для надання довідки про заробітну плату працюючого державного службовця (а.с.4).

Разом із заявою від 07.06.2023 позивач надала копію трудової книжки. Також просила вжити заходи щодо невідкладного надсилання їй на електронну адресу та поштою для подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області довідки (довідок) про заробітну плату працюючого державного службовця за посадою завідувача сектору Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, 6 Рангу державного службовця, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (включаючи посадовий оклад, надбавку за ранг, надбавку за вислугу років, надбавки за інтенсивність праці, за виконання особливо важливої роботи, премії, тощо) за поданою заявою від 29.05.2023.

Відповідач листом від 30.06.2023 відмовив ОСОБА_1 у видачі довідки (довідок) про заробітну плату працюючого державного службовця за посадою завідувача сектору Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, 6 Рангу державного службовця, з посиланням на те, що Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (ЄДРПОУ 43142559), яке було правонаступником реорганізованої ДПІ у Богородчанському районі ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області, ліквідоване, а тому відповідач не має видавати такі довідки (а.с.5-6).

Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернулась до суду за захистом свого порушеного права.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 37-1 Закону України "Про державну службу" (далі - Закон №3723-XII) (у редакції, чинній до 01.05.2016) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Із 01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" (надалі - Закон №889-VІІІ), статтею 90 якого передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", стаття 42 якого визначає підстави перерахунку призначених пенсій.

У зв`язку з набранням чинності Законом №889-VІІІ з 01.05.2016 втратив чинність Закон №3723-VIII, окрім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

За змістом пункту 10 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. В силу вимог пункту 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Таким чином, як слушно зазначено судом першої інстанції,Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889-VIIIпередбачено, що за наявності у особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно достатті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Водночас, для осіб, які мають не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців,статтею 37 Закону №3723-ХІІпередбачені додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: вік і страховий стаж.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 04.09.2013 №15-1 затверджено форму довідки про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.09.2013 за №1661/24193). Постановою правління Пенсійного фонду України від 04.07.2016 №15-2 "Про внесення змін до постанови правління Пенсійного фонду України від 04.09.2013 №15-1" з пункту 1 цієї постанови виключений, зокрема, абзац 3 щодо затвердження форми довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію.

У подальшому, постанови правління Пенсійного фонду України від 04.09.2013 №15-1 та від 04.07.2016 №15-2 втратили чинність на підставі постанови правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям".

Так, постановою №1-3 було затверджено форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.

Пунктом 6 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб»(далі- Порядок №622), встановлено, що у разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.

Разом із тим, зазначене у пункті 3 Порядку №622 застереження щодо права на призначення пенсії лише особам, яким раніше пенсія за цимзакономне призначалась, не узгоджується із змістомстатті 37 Закону, позаяк звужує коло осіб, яким видається вищезгадана довідка.

Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо відповідності визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, аналізуючи доводи апеляційної скарги щодо правомірності відмови відповідача у видачі спірної довідки, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, матеріалами справи підтверджується, що у позивача наявний стаж державної служби, необхідний для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», що відповідачем не заперечується.

Відмова відповідача у видачі спірної довідки мотивована виключно ліквідацією Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (ЄДРПОУ 43142559) правонаступника ДПІ у Богородчанському районі ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області.

Так, наказом Міністерства соціальної політики України від 10 травня 2017 року №750затверджений Порядок №750, відповідно до пункту 2 якого довідка про заробітну плату для призначення пенсії відповідно достатті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-XII «Про державну службу»видається особам, які мають право на призначення пенсії згідно з пунктом 3 Порядку № 622.

Пунктом 3 Порядку №750 встановлено, що довідка видається у разі ліквідації державного органу без правонаступника або якщо останнє місце роботи особи на посаді державної служби було в органі, який на час призначення особі пенсії відсутній чи у якому на час призначення пенсії перейменовані (відсутні) посади, у тому числі відсутні відповідні посади державної служби. Довідки для призначення пенсії видає Міністерство соціальної політики України особам, у яких останнє місце роботи на посаді державної служби було в державних органах, юрисдикція яких поширювалась на всю територію України (крім Національного банку України).

Відповідно до пункту 7 Порядку №750 у разі відсутності або перейменування (відсутності) у державному органі посади, що була останньою, яку особа займала на державній службі, її посада визначається цим органом згідно з додатком 1 до цього Порядку або за відповідною категорією, підкатегорією з урахуванням юрисдикції державного органу.

У разі відсутності або перейменування в державному органі посади державної служби, що була останньою, яку особа займала на державній службі після 01 травня 2016 року, її посада визначається цим органом згідно з додатком 1 до цього Порядку або за відповідною категорією, підкатегорією з урахуванням юрисдикції державного органу.

Довідка для призначення пенсії видається державним органом, в якому працювала особа, відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 622.

Згідно із матеріалами справи, останньою посадою, яку обіймала позивач, була посада завідувача сектору ДПІ у Богородчанському районі ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області.

Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 311 "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України", реорганізовано територіальні органи Міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби, тобто ДПІ у Богородчанському районі ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області приєднано до ДПІ у Богородчанському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 №296 "Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби", реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання, як структурних підрозділів до відповідних територіальних органів служби, а саме, реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу на дві окремі державні служби.

В четвертому абзаці пункту 2 вказаної постанови зазначено, що "Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності".

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби, в тому числі згідно з додатком 1 до вказаної постанови утворено як юридична особа публічного права і Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області.

Відповідно до додатку 2 постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537, Головне управління ДФС Івано-Франківській області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Державної податкової служби Івано-Франківській області.

Реорганізація - це форма припинення юридичної особи. Під час реорганізації юридична особа теж припиняється. Але всі її права й обов`язки у порядку правонаступництва переходять до нової (іншої) юридичної особи. Реорганізація може здійснюватися злиттям, приєднанням, поділом, відокремленням та перетворенням юридичної особи за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893 "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби"ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби. Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідувалися перейшли Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.

Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 529 утворені як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком: утворено Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області.

Отже, Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (ЄДРПОУ 43968084) є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (ЄДРПОУ 43142559)".

Суд звертає увагу, що територіальні органи ДПС, утворені як її відокремлені підрозділи, здійснюють повноваження та функції територіальних органів ДПС, що ліквідувалися як юридичні особи, а отже, Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (ЄДРПОУ 43968084) є правонаступником ДПІ у Богородчанському районі ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області.

Як встановив суд, ДПІ у Богородчанському районі ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області ліквідована та її правонаступником є Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 43968084).

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що саме на Головне управління ДПС у Івано-Франківській області відповідача у справі покладено обов`язок щодо видання довідок про заробітну плату позивачу.

Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що суд першої інстанції в резолютивній частині рішення не уточнив мети та підстави видачі позивачу вищезазначеної довідки, відтак, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що резолютивну частину прийнятого судом першої інстанції рішення від 08 листопада 2023 року у цій справі слід змінити, вказавши мету видачі довідки та на підставі чого така видається.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні щодо наявності у позивача права на отримання довідки про заробітну плату працюючого державного службовця відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України №1-3 від 17 січня 2017 року «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям» для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив даний публічно-правовий спір, однак встановлені обставини у справі дають підстави суду апеляційної інстанції змінити рішення суду першої шляхом доповнення його резолютивної частини.

Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання розподілу судових витрат регламентоване статтею 139 КАС України, частина 6 якої вказує, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративну справу на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, відповідно змінює розподіл судових витрат.

За правилами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору (п.1, п.2 ч.9 ст.139 КАС України).

Відповідно до ст.322 КАС України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається про новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення та про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки документально підтвердженими судовими витратами позивача є сплачений судовий збір, розмір якого є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, у сумі 858,88 грн, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що такі підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Керуючись статтями 139, 242, 308, 309, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області задовольнити частково, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 липня 2023 року у справі №300/4724/23 змінити шляхом доповнення другого абзацу резолютивної частини рішення зазначенням мети та підстави видачі довідки: для призначення пенсії державного службовця за віком на підставі заяви, поданої до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у травні 2023 року, відповідно допостанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб»за формою, затвердженоюпостановою правління Пенсійного фонду України №1-3 від 17 січня 2017 року «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям».

У решті рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга І. І. Запотічний