Постанова

від 08.05.2024 по справі 260/90/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/90/24 пров. № А/857/6393/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Мікули О.І., Пліша М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року в справі №260/90/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії,-

суддя в 1-й інстанції Гаврилко С.Є.,

час ухвалення рішення 05.02.2024 року,

місце ухвалення рішення м.Ужгород,

дата складання повного тексту рішення не зазначено,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі відповідач) про визнання протиправними дії та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії позивача з 01 січня 2018 року по 31 березня 2019 року на підставі довідки виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії № 11/8344 від 02 листопада 2023 року, із врахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що підстав для проведення перерахунку пенсії за вислугу років позивачу на підставі оновленої довідки, отриманої від ІНФОРМАЦІЯ_1 немає. Чинним законодавством передбачено порядок перерахунку. Крім того, після скасування з 05 березня 2019 Постанови №103 та на час розгляду адміністративної справи Урядом України не приймалось відповідного рішення про зміну грошового забезпечення військовослужбовців, що були б підставою для проведення перерахунку пенсії військовослужбовцям та не вносились зміни до Постанови №704, Головне управління не отримувало від ПФУ повідомлень про прийняття Кабінетом Міністрів України нових рішень щодо перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям. Отже, відсутні правові підстави для проведення відповідного перерахунку пенсії позивача.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини 4 статті 304 КАС України, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Закарпатській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України № 2262-ХІІ.

Адміністрацією Державної прикордонної служби України було виготовлено оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05 березня 2019 року № 11/8344 від 02 листопада 2023 року (а.с. 11).

21 листопада 2023 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою, в якій просив з 01 січня 2018 року по 31 березня 2019 року по здійснити перерахунок його пенсії на підставі довідки № № 11/8344 від 02 листопада 2023 року, наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України.

Згідно листа-відповіді ГУ ПФУ в Закарпатській області від 30 листопада 2023 року, відповідач вказав, що підстав для перерахунку пенсії позивача не має, а довідку № 11/8344 від 02 листопада 2023 2 року залишено без виконання (а.с. 13).

Вважаючи протиправною таку відмову відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Ключовим питанням в цій справі є визначення дати, з якої необхідно здійснити перерахунок пенсії позивача на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № 11/8344 від 02 листопада 2023 року, виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України.

Так, статтею 9 Закону України від 20.12.91 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"(далі -Закон № 2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із частиною другою статті 9 цього до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третястатті 9 Закону № 2011-XII).

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначаєЗакон № 2262-XII(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до частини четвертоїстатті 63 Закону № 2262-XIIусі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Так, 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 704, якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1. Згідно з пунктом 2 цієїпостановигрошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Водночас 21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103, пунктом 1 якої встановив перерахувати з 01.01.2018 пенсії, призначені згідно ізЗаконом № 2262-XIIдо 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови № 704.

Отже, цим нормативним документом Уряд визначив порядок та умови перерахунку пенсій, призначених згідно ізЗаконом № 2262-XII.

Згідно із пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно доЗакону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45(далі - Порядок № 45) перерахунок раніше призначених згідно ізЗаконом № 2262-XIIпенсій проводиться в разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45, в редакції постанови Уряду № 103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Водночас Додаток 2 до Порядку № 45 передбачає форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Водночас рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Уряду № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалюючи рішення від 17.12.2019 за результатами розгляду зразкової справи № 160/8324/19, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020, виходив із того, що дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до територіального органу Пенсійного фонду України оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 є неправомірними, а тому відповідача належить зобов`язати скласти та подати до вказаного пенсійного органу нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача відповідно до вимог статей43і63 Закону № 2262-XII,статті 9 Закону № 2011-XIIта з урахуванням положень постанови № 704, з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії позивача, оскільки з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно ізЗаконом № 2262-XII, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії виходячи з розміру складових, розрахованих за положеннями постанови № 704 у відповідності до вимог статей43і63 Закону № 2262-XIIтастатті 9 Закону № 2011-XII.

Отож за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 24.06.2020 у справі № 160/8324/19, Суд дійшов висновку, що з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно ізЗаконом № 2262-XII, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 відповідно до вимог ст. ст.43і63 Закону № 2262-XIIтаст. 9 Закону № 2011-XII.

Як наслідок, Верховний Суд дійшов висновку про наявність права на перерахунок пенсії з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення.

Колегія суддів не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку ВП ВС у цій справі, що розглядається судом апеляційної інстанції.

Вирішуючи вказаний спір колегією суддів враховано, що також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19 дійшла наступного висновку:

"Обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченомуЗаконом № 2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.

Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов`язує з ними принцип захисту "законних очікувань" (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід`ємними елементами принципу правової держави та верховенства права.

Відповідно до статті 7 КАС суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами оскаржувані пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.

Аналогічну правову позицію висловлювала і Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 13 січня 2021 року у зразковій справі № 440/2722/20 (Пз/9901/14/20).

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідаютьКонституціїта законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

Така ж правова позиція була неодноразово викладена й у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10 лютого 2016 року у справі № 537/5837/14-а, де суд зазначив, що, керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертійстатті 9 КАС(у редакції, чинній на час прийняття судових рішень) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2014 році слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а закон.

Отже, з урахуванням вимогстатті 7 КАС, а також того, щоВерховний Суд постановою від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18встановив, що пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовуватиЗакон № 2262-XII(безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин."

Така правова позиція була підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09 червня 2022 року у справі № 520/2098/19.

Суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для відступу від зазначених правових висновків у справі, що розглядається.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суд, колегія суддів дійшла висновку, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.

Тому позивач мав право на перерахунок його пенсії на підставі відповідної довідки з 01.01.2018, а не з моменту набрання 05.03.2019 законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18.

Вказана позиція суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 11.08.2023 у справі №380/103/22, в якій Верховний Суд дійшов висновку про виникнення у пенсійного органу обов`язку здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, станом на 05.03.2019, з 01.01.2018.

Той факт, що в довідці № 11/8344 від 02 листопада 2023 року, виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України зазначено про зміну розміру грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, тому перерахунок пенсії проведено з 01 квітня 2019 року, не свідчить про відсутність у позивача права на перерахунок пенсії саме з 01 січня 2018 року, адже позивач набув право на перерахунок пенсії саме з 01 січня 2018 року.

Дослідивши обставини справи у відповідності до наведених правових норм, колегія суддів вважає, що суд першої інстанцій дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно дост. 316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року в справі №260/90/24 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді О. І. Мікула М. А. Пліш Повне судове рішення складено 08 травня 2024 року.