Ухвала

від 08.05.2024 по справі 640/26619/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 травня 2024 року

м. Київ

справа № 640/26619/21

адміністративне провадження № К/990/17050/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллада» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у справі №640/26619/21 за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллада», третя особа: Дочірнє підприємство «Бест Альтернатива» про застосування заходів реагування та за зустрічним адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллада» до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, Вишгородського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, третя особа: Дочірнє підприємство «Бест Альтернатива» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2021 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось до суду з позовом, в якому просило:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллада» (код ЄДРПОУ 30304523) за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Лебедівка, вул. Соборна, буд. 2а, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 16 червня 2021 року №266.

У листопаді 2021 року до суду першої інстанції надійшов зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллада» до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, Вишгородського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, в якому просило:

- визнати протиправними дії головного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Вишгородського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області Учень В.М., провідного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Вишгородського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області Сергієнка Ю.А. та провідного інспектора відділу пожежної безпеки управління запобігання надзвичайним ситуаціям Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області Ніколаєнка Ю.А. по складанню Акту №266 від 16 червня 2021 року та зобов`язати скласти акт про неможливість здійснення заходу державного нагляду (контролю) у зв`язку з нездійсненням ТОВ «ЕЛЛАДА» господарської діяльності за адресою: Вишгородський район, с. Лебедівка, Соборна, 2а.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року, позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллада» про застосування заходів реагування задоволено.

Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллада» (код ЄДРПОУ 30304523) за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Лебедівка, вул. Соборна, буд. 2а, шляхом зобов`язання Відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 16 червня 2021 року №266.

У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллада» до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, Вишгородського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії відмовлено.

01 травня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Еллада» через підсистему «Електронний суд» звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у справі №640/26619/21. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.

Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у якості підстав касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв`язку з пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 353 КАС України та пункту 4 частини третьої статті 353 КАС України.

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Аналіз вищенаведеної норми дозволяє дійти висновку про те, що обґрунтування необхідності касаційного оскарження у зв`язку із недослідженням судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів, можливе за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі інших підстав для касаційного оскарження. Тобто, указане порушення процесуального права не може бути самостійною підставою для касаційного оскарження судових рішень.

З огляду на викладене, ураховуючи приписи пункту 1 частини другої статті 353 КАС України, Суд уважає такі обґрунтування недостатніми для відкриття касаційного провадження у цій справі.

У касаційній скарзі скаржник посилаючись на пункт 3 частини другої статті 353 КАС України вказує, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання Дочірнього підприємства «Бест Альтернатива» про встановлення обставин шляхом дослідження поданого доказу - експертного висновку №103 щодо протипожежного стану об`єкта від 28 квітня 2023 року, чим допустив порушення процесуального закону, яке унеможливило встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається із оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції 09 травня 2023 року до суду надійшло клопотання ДП «Бест Альтернатива» про приєднання до матеріалів справи експертного висновку №103 щодо протипожежного стану об`єкта приміщення фасувального цеху, розташованого за адресою Київська обл., Вишгородський р-н, с. Лебедівка, вул. Соборна, буд. 2а, що належить ТОВ «Еллада» та орендується ДП «Бест Альтернатива».

При цьому, клопотання ДП «Бест Альтернатива» про приєднання до матеріалів справи експертного висновку №103 було розглянуто судом апеляційної інстанції та ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2023 року зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області провести повторний захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллада» (об`єкт розташований за адресою Київська область, Вишгородський район, с. Лебедівка, вул. Соборна 2а) із врахуванням порушень, зафіксованих актом від 16 червня 2021 року №266, експертного висновку №103 ФОП ОСОБА_1 щодо протипожежного стану об`єкта, а також посиланням на державні будівельні норми, чинні на дату введення об`єкту в експлуатацію, дату його реконструкції та дату проведення повторної перевірки.

З огляду на викладене, Суд вважає необґрунтованими посилання скаржника на пункт 3 частини другої статті 353 КАС України як на підставу касаційного оскарження.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Зокрема, у тексті касаційної скарги скаржник вказав, що суд встановив обставини, що мають істотне значення на підставі недопустимих доказів, а саме акту №266 планової перевірки від 16 червня 2021 року та акту №15 позапланової перевірки від 13 грудня 2023 року, оскільки ці документи містять інформацію, яка не відповідає дійсності і насамперед невірно обґрунтовані з помилковим посиланням на нормативно-правові документи з питань будівництва та пожежної безпеки.

Водночас, згідно з приписами частини першої статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Указаним положенням установлено пряму заборону при розгляді та вирішенні адміністративної справи для суду брати до уваги докази з порушенням законної процедури їх одержання (нелегітимні докази, включаючи сфальсифіковані) як під час розгляду клопотання про долучення доказу до справи, так і в межах судового розгляду.

Слід зауважити, що у разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено доказ, який скаржник вважає недопустимим, обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, тобто такими, що одержані з порушенням законної процедури.

Проте, всупереч викладеному, касаційна скарга не містить необхідних обґрунтувань, а її доводи фактично зводяться до незгоди з актами планової та позапланової перевірки, що не може свідчити про недопустимість цього доказу в розумінні закону.

З огляду на викладене, ураховуючи приписи пункту 4 частини другої статті 353 КАС України, Суд уважає такі обґрунтування недостатніми для відкриття касаційного провадження у цій справі.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суд першої інстанції 14 вересня 2022 року прийняв рішення про права та інтереси Дочірнього підприємства «Бест Альтернатива», яке не було залучено до участі у справі.

Як вбачається із оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року залучено до участі у справі Дочірнє підприємство «Бест Альтернатива» (ЄДРПОУ 24583590) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Окрім цього, рішення суду першої інстанції було переглянуто за апеляційної скаргою Дочірнього підприємства «Бест Альтернатива», що спростовує доводи скаржника про незалучення його до участі у розгляді справи.

Отже, суд апеляційної інстанції за наслідком судового розгляду вказане скаржником порушення виправив.

Таким чином скаржником не обґрунтовано наявності обов`язкової підстави для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, у разі якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

Інших підстав для касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України скаржником не зазначено.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить належно обґрунтованих підстав касаційного оскарження.

Зважаючи на те, що касаційну скаргу повернуто, суд не вирішує клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України, Суд

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллада» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у справі №640/26619/21 за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллада», третя особа: Дочірнє підприємство «Бест Альтернатива» про застосування заходів реагування та за зустрічним адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллада» до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, Вишгородського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, третя особа: Дочірнє підприємство «Бест Альтернатива» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити скаржнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Кашпур