Ухвала

від 03.05.2024 по справі 202/5749/24

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/5749/24

Провадження № 1-кс/202/3183/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2024 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м.Дніпропетровська клопотання слідчий відділу слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42024040000000211 від 17.04.2024, у відношенні:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась в м. Вінниця, який має середню освіту, працює на посаді робітника КП «Підгородне-Сервіс», зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судима.

підозрюваної увчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3

ст. 369-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням в якому просить застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів із визначенням розміру застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки вона обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

В обґрунтування вказаного клопотання слідчий посилається на те, що Слідчим управлінням ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадженя, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024040000000211 від 17.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні здійснюється групою прокурорів Дніпропетровської обласної прокуратури.

Так, на території Підгородненської селищної ради здійснює діяльність комунальне підприємство «Підгородне-Сервіс» Підгородненської міської ради (код ЄДРПОУ 44273031, юридична адреса: Дніпропетровська область, Дніпровський район, м. Підгородне, вул. Центральна, буд. 43а), яке діє на підставі статуту затвердженого рішенням Підгородненської селищної ради від 20.01.2023 №1936-2/8, відповідно до якого основною діяльністю підприємства є:

-надання ритуальних послуг, виготовлення та реалізація предметів ритуальної належності, вартість яких встановлюється у порядку та межах, встановлених законодавством, виконавчим органом Підгородненської міської ради та Антимонопольним законодавством;

-організація експлуатації відведених за генпланом місць поховання, охорона та догляд за могилами громадського значення, розташованих у межах населеного пункту (міста та села).

Разом з тим, плата за надання ритуальних послуг здійснюється особою, що звернулась за отриманням таких послуг, шляхом безготівкового перерахунку через установи банків на спеціальний рахунок КП «Підгородне-Сервіс» Підгородненської міської ради.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області №387 від 10.12.2021 «Про затвердження тарифів на комунальні послуги з вивезення твердих побутових відходів та окремих видів ритуальних послуг комунального підприємства «Підгородне-сервіс» Підгородненської міської ради» встановлено чіткі тарифи на окремі види ритуальних послуг, які надаються на території Підгородненської міської територіальної громади, а саме:

-119,23 грн адміністративні витрати;

-1192,34 грн планова виробнича собівартість послуги з копання могили.

Так, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює на посаді робітника КП «Підгородне-Сервіс», та здійснює функції з організації поховань на кладовищі, яке розташоване за адресою АДРЕСА_2 .

12 квітня 2024 року ОСОБА_7 прибув до Центрального кладовища м. Підгородне Дніпропетровської області, яке розташоване за адресою АДРЕСА_2 , з метою організації поховання померлої ОСОБА_8 .

Знаходячись на кладовищі, ОСОБА_7 зустрів ОСОБА_4 , якій він повідомив про необхідність отримання ритуальних послуг, а саме: оформлення договору-замовлення на організацію та проведення поховання на вказаному кладовищі, оформлення свідоцтва про поховання, та здійснення поховання померлої.

В цей же момент у ОСОБА_4 з корисливих мотивів, виник умисел, направлений на одержання від ОСОБА_7 неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, а саме посадових осіб комунального підприємства «Підгородне-Сервіс».

З метою реалізації вказаного умислу, ОСОБА_4 , діючи з корисливих мотивів, маючи намір на швидке та незаконне збагачення, діючи всупереч рішенню виконавчого комітету Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області №387 від 10.12.2021 «Про затвердження тарифів на комунальні послуги з вивезення твердих побутових відходів та окремих видів ритуальних послуг комунального підприємства «Підгородне-сервіс» Підгородненської міської ради» згідно з яким встановлено тарифи на окремі види ритуальних послуг, які надаються на території Підгородненської міської територіальної громади, повідомила ОСОБА_7 , що останній може здійснити поховання ОСОБА_8 на території кладовища лише після передачіїй неправомірноївигоди,та висловилавимогу упередачі їйгрошових коштіву розмірі10000гривень завплив наприйняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування (посадовою особою комунального підприємства «Підгородне-сервіс) до компетенції якого входить оформлення договору-замовлення на організацію та проведення поховання на території даного кладовища, оформлення свідоцтва про поховання та поховання померлого у землю.

Внаслідок вищевказаних умисних, корисливих та протиправних дій ОСОБА_4 , у ОСОБА_7 , склалось враження про неможливість захоронення померлої ОСОБА_8 на території Центрального кладовища м. Підгородне Дніпропетровської області, без надання неправомірної вигоди.

Приблизно о15годині 00хвилин 01травня 2024 року ОСОБА_7 прибув до території Центрального кладовища м. Підгородне, яке розташоване за адресою АДРЕСА_2 , де зустрівся з ОСОБА_4 .

В цейже момент, ОСОБА_4 ,продовжуючи реалізаціюумислу,направленого наодержання неправомірноївигоди завплив наприйняття рішенняособою,уповноваженою навиконання функціймісцевого самоврядування (посадовоюособою комунального підприємства «Підгородне-Сервіс»Підгородненської міськоїради),діючи зкорисливих мотивів,достовірно знаючи,що відповіднорішенню виконавчогокомітету Підгородненськоїміської радиДніпровського районуДніпропетровської області№387від 10.12.2021«Про затвердженнятарифів накомунальні послугиз вивезеннятвердих побутовихвідходів таокремих видівритуальних послугкомунального підприємства«Підгородне-сервіс»Підгородненської міськоїради» встановленотарифи наокремі видиритуальних послуг,які надаютьсяна територіїПідгородненської міськоїтериторіальної громади,висловила вимогупро передачу ОСОБА_7 грошових коштівв розмірі10000гривень,за впливна прийняттярішення особою,уповноваженою навиконання функціймісцевого самоврядування (посадовоюособою комунального підприємства «Підгородне-Сервіс» Підгородненської міської ради), для оформлення договору-замовленняна організаціюта проведенняпоховання натериторії даногокладовища,оформлення свідоцтвапро поховання, поховання померлого у землю.

Приблизно о 15 годині 15 хвилин 01 травня 2024 року, ОСОБА_7 , діючи на вимогу ОСОБА_4 , передав останній неправомірну вигоду у розмірі 10000 гривень, за здійснення нею впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконанняфункцій місцевогосамоврядування (посадовоюособою комунального підприємства «Підгородне-Сервіс» Підгородненської міської ради, щодо оформлення договору-замовленняна організаціюта проведенняпоховання натериторії даногокладовища,оформлення свідоцтвапро поховання, поховання померлої ОСОБА_8 у землю.

Умисні дії ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразились у одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, поєднані з вимаганням такої вигоди, кваліфіковані за ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України.

01.05.2024 року в 15:22 годин ОСОБА_4 затримана в порядку ст. 208 КПК України.

02.05.2024, у порядку ст. ст. 276-278 КПК України, повідомлено про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України ОСОБА_4 .

Підозра ОСОБА_4 обгрунтовується зібраними у даному кримінальному провадженні доказами.

У ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрювана ОСОБА_4 може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

Переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, мають враховуватись вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Інкриміноване підозрюваній кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України, за ступенем тяжкості є тяжким, та за вчинення якого кримінальним кодексом передбачено покарання у виді позбавлення волі до восьми років з конфіскацією майна. Тобто суворість покарання беззаперечно може слугувати приводом до переховування підозрюваної від слідства та суду. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Знаходячись на свободі підозрювана ОСОБА_4 , враховуючи отримання нею повідомлення про підозру та усвідомлюючи невідворотність призначення відносно неї покарання у вигляді реального позбавлення волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, так як підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.

Одночасно з цим, підозрювана ОСОБА_4 має можливість виїзду за межі країни. Так як в теперішній час на території України оголошено воєнний стан, та відбуваються активні бойові дії, в разі виїзду підозрюваної ОСОБА_4 за межі території України, іноземні держави можуть в подальшому відмовити в екстрадиції останньої, посилаючись на небезпеку для його життя чи здоров`я, тощо.

Незаконно впливати на свідків чи інших осіб у кримінальному провадженні. Вказаний ризик підтверджується тим, що підозрювана знає спосіб зв`язку та місце проживання інших можливих співучасників злочину, свідків, а також осіб, які в теперішній час не встановлені, та може здійснювати дії, направлені на їх подальшого переховування від органів досудового розслідування. Одночасно з цим, в разі встановлення вказаних осіб, підозрювана ОСОБА_4 шляхом вмовляння, шантажу або підкупу, може схилити вказаних осіб до надання певних показань, які будуть вигідні стороні захисту, або перешкоджати встановленню істини у даному кримінальному провадженні.

Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення. Під час проведення слідчих розшукових дій встановлено, що факти отримання неправомірної вигоди підозрюваною могли бути систематичними, що може свідчити про те, що протиправна діяльність підозрюваної є систематичною, умисною та пов`язаною із бажанням незаконного збагачення за рахунок вчинення злочинів. Так, перебуваючи на свободі вона може вчинити нові умисні злочини.

У зв`язку із наявністю вищевказаних ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_4 та їх обгрунтованості, є необхідність у застосуванні відносно останньої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застосування такого запобіжного заходу є вимушеною необхідністю, яка зумовлена необхідністю забезпечення виконання покладених на підозрювану процесуальних обов`язків, а також з метою запобігання спробам останньої переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та інших осіб або вчинити нові кримінальні правопорушення.

Водночас, застосувати інші, більш м`які запобіжні заходи (особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт) ніж взяття під варту, не можливо.

Враховуючи викладене, у слідства є достатні підстави вважати, що ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, об`єктивно наявні, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваної інших, більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Орган досудового розслідування вважає, що достатнім розміром застави в даному випадку, який зможе забезпечити виконання покладених на підозрювану обов`язків, є 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на теперішній час становить 3028 гривень та складає 242240 гривень.

На підставі викладеного, слідчий за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з даним клопотанням.

В ході розгляду клопотання прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини та наявність обґрунтованої підозри та обґрунтованих ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Просив застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної, також, з урахуванням специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 просили визначити розмір застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Захисник ОСОБА_9 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на недоведеність ризиків. Просив застосувати до обвинуваченої більш м`який запобіжний захід домашній арешт.

Підозрювана ОСОБА_4 в судовому засідання заперечувала проти задоволення клопотання та підтримала позицію захисника.

Вислухавши доводи сторін, дослідивши надані докази, слідчий суддя прийшов до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст.278КПК України та ч. 2 ст.184КПК України відповідно.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.ст.183,184 КПК.

Згідно ч.1ст. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.1ст. 194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбаченихстаттею 177 КПК України, на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства", запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри, слідчий суддя враховує рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 30 серпня 1998 року у справі «Фокс, Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Як вбачається з наданих до клопотання матеріалів, обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується низкою доказів, наявних в кримінальному провадженні, зокрема: протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 24.04.2024;

протокол огляду грошових коштів від 01.05.2024; протокол затримання підозрюваної ОСОБА_4 від 01.05.2024; протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 01.05.2024; речовими доказами у кримінальному провадженні, а саме вилученими у ході затримання підозрюваної ОСОБА_4 грошовими коштами, та чорновими записами; іншими матеріалами кримінального провадження №42024040000000211 у своїй сукупності.

При цьому на етапі досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вирішувати питання, які підлягають вирішенню судом під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, з`ясовувати наявність складу кримінального правопорушення в діях підозрюваної особи, правильність кваліфікації цих дій, оцінювати докази у справі з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.

Отже, на початковій стадії розслідування оцінка обґрунтованості підозри не повинна пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як під час формулювання остаточного обвинувачення та обґрунтування засудження.

При цьому слідчий суддя враховує, що, згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

Таким чином на думку слідчого судді, стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368-2 КК України одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, поєднані з вимаганням такої вигоди, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Крім того, слідчим та прокурором доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та інших осіб у кримінальному провадженні.

Так, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 177 КПК України, в саме: можливості підозрюваної переховуватись від органів досудового розслідування, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України,свідчить тяжкістьпокарання,що загрожуєпідозрюваній уразі визнанняїї винною увчиненні кримінальнихправопорушень ч.3ст.369-2КК України,яке відноситьсядо категоріїтяжких злочинівта заяке передбаченопокарання увиді позбавленняволі настрок відтрьох довосьми роківз конфіскацієюмайна, в зв`язку з чим, розуміючи тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваноївинною у вчиненні інкримінованого злочину, остання може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia) п. 102 від 08.02.2005 р. тяжкість вчиненого кримінального правопорушення є суттєвим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки підозрювана ОСОБА_4 знає спосіб зв`язку та місце проживання інших можливих співучасників злочину, свідків, а також осіб, які в теперішній час не встановлені, та може здійснювати дії, направлені на їх подальшого переховування від органів досудового розслідування. Одночасно з цим, в разі встановлення вказаних осіб, підозрювана ОСОБА_4 шляхом вмовляння, шантажу або підкупу, може схилити вказаних осіб до надання певних показань, які будуть вигідні стороні захисту, або перешкоджати встановленню істини у даному кримінальному провадженні.

Разом з тим, враховуючи, що підозрювана ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, а також відсутність відомостей про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності, суд вважає, що заявлений ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо можливості підозрюваною вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення, стороною обвинувачення не доведений та наразі нічим не підтверджений.

Слідчий суддятакож враховуєдоводи сторонизахисту,викладені накористь підозрюваної ОСОБА_4 але у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому досудовому розслідуванні кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Разом з тим, у відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Окремо необхідно зазначити, що згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1)вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень підозра достатньо обґрунтована;

2)тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваної, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується інкриміноване підозрюваній кримінальне правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів;

3) вік та стан здоров`я підозрюваної ОСОБА_4 , ОСОБА_10 є особою середнього віку, даних про незадовільний стан здоров`я підозрюваної суду не надано.

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваної в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців підозрювана на утриманні неповнолітніх дійтей не має;

5) наявність у підозрюваної постійного місця роботи - підозрювана працює на посаді робітника КП «Підгородне-Сервіс» на посаді робітника;

6) репутацію підозрюваної - позитивно характеризується за місцем проживання, даних щодо негативної репутації підозрюваної не надано;

7) майновий стан підозрюваної підозрювана офіційно працевлаштована;

8) наявність судимостей у підозрюваної раніше не судима;

9) дотримання підозрюваною, умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше відомості відсутні;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення дані відсутні;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини розмір майнової шкоди на момент повідомлення про підозру не встановлено.

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрювана, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї не встановлено.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Слідчий суддя вважає неможливим застосувати до підозрюваної жодного більш м`якого запобіжного заходу, виходячи з наступного.

З урахуванням особи підозрюваної, яка раніше не судима, але ж підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, слідчий суддя вважає неможливим застосувати до підозрюваної жодного більш м`якого запобіжного заходу, оскількизастосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, фактично не зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ч.ч. 1,3 ст. 177 КПК України.

Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, а також встановлений судом ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який на переконання слідчого судді є найбільш вагомим, що в свою чергу приводить слідчого суддю до переконання, що прокурором доведено наявність підстав, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме що застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваної ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується при наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема, можливості ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та інших осіб у кримінальному провадженні, та є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв`язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненнітяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги особу підозрюваної ОСОБА_4 , її майновий стан, конкретні обставини вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає за доцільне визначити розмір застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 60560 грн.

З урахуванням відомостей про особу підозрюваної, характеру інкримінованого кримінального правопорушення, на переконання слідчого судді, застава у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання підозрюваною ОСОБА_4 покладених на неї процесуальних обов`язків.

Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання про застосування запобіжного заходу задовольнити частково.

Застосувати допідозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжнийзахід увигляді триманняпід вартою, в межах строку досудового розслідування, на60(шістдесят) днів, по 29 червня 2024 року включно.

Встановити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) грн. 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: UA158201720355229002000017442, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ 26239738, Код банку отримувача (МФО) 820172.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти у зв`язку з внесенням застави вона буде вважатися такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- не відлучатися з Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, яким здійснюється досудове розслідування, прокурора або суду;

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_4 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.

У разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала слідчого судді діє по 29 червня 2024 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1