Рішення

від 25.04.2024 по справі 205/3091/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

25.04.2024 Єдиний унікальний номер 205/3091/24

Номер провадження: 2/205/2248/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

25 квітня 2024 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого суддіМовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовом Першого заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Державної екологічної інспекції у Донецькій області, Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок вчинення кримінального правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Перший заступник керівника Маріупольської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Державної екологічної інспекції у Донецькій області, Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вироком Першотравневого районного суду Донецької області від 30.04.2021 року у справі № 241/2323/21 (1-кп/242/155/2021), ОСОБА_1 (далі - Відповідач) визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України, тобто у незаконній порубці дерев у захисних лісових насадженнях, чим заподіяв істотну шкоду. Розмір матеріальної шкоди, завданої протиправними діями відповідача, становить 42 904 грн. 38 коп.

Також, вироком Першотравневого районного суду Донецької області від 05.05.2021 року у справі № 241/234/21 (1-кп/242/157/2021), ОСОБА_2 (далі - Відповідач) визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України, тобто у незаконній порубці дерев у захисних лісових насадженнях, чим заподіяв істотну шкоду. Розмір матеріальної шкоди, завданої протиправними діями відповідача, становить 42 904 грн. 38 коп.

Вирок Першотравневого районного суду Донецької області від 30.04.2021 року у справі № 241/2323/21 (1-кп/242/155/2021) та вирок Першотравневого районного суду Донецької області від 05.05.2021 року у справі № 241/234/21 (1-кп/242/157/2021), в апеляційному порядку не оскаржувалися та набрали законної сили.

Оскільки станом на день звернення до суду вказана шкода відповідачами добровільно не відшкодована, а заходів судового захисту щодо стягнення із відповідачів шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, Маріупольська міська рада не здійснювала і не заперечує проти представництва інтересів держави в суді Маріупольською окружною прокуратурою Донецької області, Перший заступниккерівника Маріупольськоїокружної прокуратуриДонецької області змушений звернутися до суду із вказаним позовом, та просити суд стягнути солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на користь держави в особі Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області в рахунок відшкодування збитків, спричинених державі внаслідок незаконної порубки дерев у сумі 42904 (сорок дві тисячі дев`ятсот чотири) грн. 38 коп.

Відповідачі у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк відзив на позовну заяву не подали.

Будь-яких інших заяв по суті справи до суду також не надходило.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Прокурор Маріупольської окружної прокуратури Донецької області вказаний позов підтримав у його повному обсязі, та проти заочного розгляду справи не заперечував, про що надала суду відповідну письмову заяву.

Представник Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області, також, у судове засідання з розгляду справи по суті не з`явилася, надіслала до суду заяву, в якій просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Представник Державної екологічноїінспекції уДонецькій області у судове засідання з розгляду справи по суті не з`явилася, надіслала до суду заяву, в якій просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Розгляд справи за відсутності вказаних учасників справи узгоджується з положеннями ч.3ст.211 ЦПК України.

Від відповідача будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися,про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, ніяких письмових заяв чи клопотань від такого учасника справи до судуне надходило.

Суд зазначає з цього приводу, що однією з основних засад цивільного судочинства, у відповідність дост. 2 ЦПК України, є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Відповідно до ч. 2ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р., гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

В даному випадку, систематичне, на протязі декількох місяців, не прибуття відповідачів у жодне судове засідання, мають всі ознаки дій, які спрямовані на затягування розгляду справи по суті.

Оскільки відповідачам надавалась реальна можливість висловити у повному обсязі свої заперечення щодо пред`явленого до них позову, та здійснити повну подачу всіх доказів на їх обґрунтування, і наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та враховуючи, що належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання відповідачі в судове засідання вкотре не з`явилися, суд, з метою уникнення надмірно тривалого судового розгляду судової справи, вважає за можливе завершити судовий розгляд шляхом ухвалення рішення за відсутності таких учасників справи.

Також, враховуючи те, що відповідачі належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, однак,у судове засідання не з`явились, відзив на позов не подалиа, суд за згодою позивача, здійснює заочний розгляд справи, що повністю відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів, та аргументів сторін, суд ухвалює заочне рішення з огляду на наступне.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що вироком Першотравневого районного суду Донецької області від 30.04.2021 року у справі № 241/2323/21 (1-кп/242/155/2021), ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.246 КК України, тобто у незаконній порубці дерев у захисних лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду на суму 42904грн.38коп.та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, на підставіст. 75 КК Українизвільнено від відбування призначеного покарання з випробувальним строком на 1 (один) рік.

Матеріалами справи підтверджено, що означений вирок набрав законної сили 31.05.2021 року.

Судом також встановлено, що вироком Першотравневого районного суду Донецької області від 05.05.2021 року у справі № 241/234/21 (1-кп/242/157/2021), ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.246 КК України, тобто у незаконній порубці дерев у захисних лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду на суму 42904грн.38коп.та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, на підставіст. 75 КК Українизвільнено від відбування призначеного покарання з випробувальним строком на 1 (один) рік.

Матеріалами справи підтверджено, що означений вирок набрав законної сили 07.06.2021 року.

Оскільки позивач наполягає на тому, що відповідачами не відшкодована матеріальна шкода, яка завдана злочином, і доказів зворотного суду не представлено, то суд доходить висновку, що між сторонами виник спір який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Також, із матеріалів справи вбачається, що безпосередньо Мангушською селищною радою Маріупольського району Донецької області не вживались заходи для стягнення суми шкоди, що підтверджується листом В.о. селищного голови Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області від 05.02.2024 року за № 0204/04-30/2024.

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Положеннями статті 4ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ч. 3, 4 статті 23Закон України«Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Таким чином, прокурор вважається особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, тобто як представника держави в особі відповідних органів. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Тобто, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. При цьому бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

В даному випадку невжиття як Мангушською селищною радою Маріупольського району Донецької області, так і Державною екологічною інспекцією у Донецькій області, як компетентними органом, жодних заходів протягом розумного строку після того, як цим органам стало відомо про виникнення вказаних деліктних правовідносин, у зв`язку з чим суд констатує бездіяльність таких органів щодо стягнення спричиненої шкоди.

Однак, суд при цьому враховує, що цивільно-правовий спір між Мангушською селищною радою Маріупольського району Донецької області, та відповідачами не є спором між прокурором і вказаними органами, а також, не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконав свою субсидіарну роль, замінивши в судовому провадженні як Мангушську селищну раду Маріупольського району Донецької області, так і Державну екологічну інспекцію у Донецькій області, які протягом розумного строку декількох років з моменту постановлення по відношенню до відповідачів вироків і набуття останніми законної сили, так і не звернулись до суду із відповідним позовом.

На думку суду в даному випадку, правовідносини, щодо яких виник спір, стосуються відшкодування матеріальної шкоди, що завдана державі, і прокурор у достатній мірі обґрунтував підстави для представництва, які містяться в позові.

Звернення Першого заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури Донецької області, та наступне представництво інтересів такого органу в суду прокурором вказаної прокуратури в повній мірі узгоджується із вимогами ч. 1 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 56 ЦПК України.

Щодо безпосереднього стягнення матеріальної шкоди суд вказує про наступне.

Статтею 13Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах визначених цією Конституцією.

Відповідно дост.66Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

При цьому основними завданнями саме державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу (ст. 90 Лісового кодексу України).

Відповідно до ч. 1ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст.105,107 Лісового кодексу Українипорушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників. Підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відповідно до п.7 ч.3 ст.29Бюджетного кодексуУкраїни джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Пунктом 4 частини першої статті 69-1 Бюджетного кодексу Українивстановлено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Тобто, шкода, заподіяна порушенням природоохоронного законодавства, відшкодовується шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради, на адміністративній території якої скоєно правопорушення, на користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби України в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вказаному вище співвідношенні.

Таким чином, природні ресурси, які відповідно до Конституції України та інших законодавчих актів є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, права власника (володіння, користування, розпоряджання) щодо яких, від імені Українського народу, здійснюють органи місцевого самоврядування, як юридичні особи, є майном певної територіальної громади (в даному випадку Маріупольської міської ради Донецької області).

Суд вказує, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

При цьому загальні підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань містяться устатті 1166 ЦК України, відповідно до частини першої якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, для відшкодування шкоди за правилами статті 1166Цивільного кодексуУкраїни необхідно довести неправомірність поведінки особи; неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії; наявність шкоди; під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина особи, що завдала шкоду.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В даному випадку матеріалами справи доведено факт неправомірних дій відповідачів. Так, відповідно до ч. 6 статті 82ЦПКУкраїни вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

А тому, факт вчинення відповідачами кримінального правопорушення, та їх вина у скоєні злочину, склад якого передбачено ч. 2 ст. 246 КК України, тобто незаконної порубки дерев у захисних лісових насадженнях, що заподіяла істотну шкоду, доведений вироком Першотравневого районного суду Донецької області від 30.04.2021 року у справі № 241/2323/21 (1-кп/242/155/2021), який набрав законної сили 31.05.2021 року та вироком Першотравневого районногосуду Донецькоїобласті від05.05.2021року у справі№ 241/234/21(1-кп/242/157/2021),який набрав законної сили 0706.2021 року.

Розмір шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев, обчислюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008 року «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу».

Згідно знаявним уматеріалах справирозрахунком збитку,заподіяного гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 незаконною порубкою дерев, згідно такс Постанови Кабінету Міністрів від 23.07.2008 року № 665, сума завданих відповідачами збитків становить 42904 (сорок дві тисячі дев`ятсот чотири) грн. 38 коп.

Отже, враховуючи наведене та те, що вина відповідачів у завданні майнової шкоди внаслідок незаконної порубки дерев встановлена вироками суду, які набрали законної сили, а розмір такої розраховано відповідно допостанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», при цьому заподіяна відповідачами шкода у добровільному порядку не відшкодована, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість пред`явленого позову, а тому вважає необхідним задовольнити його у повному обсязі та стягнути солідарно із відповідачів на користь держави спричинену їхніми діями шкоду у загальній сумі 42904 (сорок дві тисячі дев`ятсот чотири) грн. 38 коп.

Суд також зауважує, що відповідачі, будучи належним чином повідомлені про розгляд даної цивільної справи по суті, в судове засідання не з`явилися, відзив на позов та доказів на їх обґрунтування суду не надали, що дає суду право при заочному розгляді справи обмежитись доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає вимогамст. 280 ЦПК України

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно ч. 6ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Таким чином, враховуючи, що відповідачами завдано шкоди позивачеві, суд вважає за необхідне стягнути із відповідачів судові витрати на користь держави у розмірі 3 028 грн. 00 коп., тобто по 1 514 грн. 00 коп. із кожного відповідача окремо.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,133,141,263-265,280-282 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Першого заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Державної екологічної інспекції у Донецькій області, Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок вчинення кримінального правопорушення задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути солідарно із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави в особі Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області (одержувач: Донецьке ГУК/Мангуш,. МТГ/24062100, код отримувача 37967785, банк одержувача: Казначейство України (ел.адм.под.), рахунок (IBAN): UA 478999980314101331000005668, код платежу 24062100) в рахунок відшкодування збитків, спричинених державі внаслідок незаконної порубки дерев у розмірі 42904 (сорок дві тисячі дев`ятсот чотири) грн. 38 коп.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 1 514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) грн. 00 коп.

4.Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 1 514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя:Мовчан Д.В.