Рішення

від 29.04.2024 по справі 348/467/24

НАДВІРНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/467/24

Номер провадження 2/348/447/24

29 квітня 2024 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді О.Ю.Максименко

за участю секретаря судових засідань М.Д.Кушнірчук

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Надвірнянської міської ради Івано-Франківської області про визначення додаткового строку для подання зави про прийняття спадщини,

У с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Надвірнянської міської ради Івано-Франківської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її двоюрідна ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та земельних ділянок, розташованих на території Парищенської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області. Інших спадкоємців у ОСОБА_3 не має. 20.10.2023 вона звернулася до приватного нотаріуса Надвірнянського районного нотаріального округу Кулініч Н.Р. із заявою про прийняття спадщини. З довідки нотаріуса від 20.10.2023 № 01-16/97 вбачається, що позивач пропустила встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини. Позивач дійсно пропустила встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини, однак причини пропуску строку вважає поважними, оскільки відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на усій території України з 12.03.2020 було установлено карантин, який в подальшому неодноразово постановами Кабінету Міністрів України продовжувався і 01.07.2023 був скасований, а також 24.02.2022 відбулося повномасштабне вторгнення РФ на територію України, окрім цього, позивач просить врахувати значну відстань між місцем постійного проживання спадкоємця та місцем знаходження спадкового майна, зайнятість у зв`язку з виробничим процесом. У зв`язку із чим позивач просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини тривалістю 3 місяці з моменту набрання законної сили рішення суду.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, надавши пояснення, аналогічні викладеному в позовній заяві. Додала, що відстань між її місцем проживання та містом Надвірна складає 130 км, прямого сполучення між цими населеними пунктами немає, треба їздити з пересадками. Вільного часу в неї не було, оскільки вона працює повний робочий день. Декілька разів після смерті ОСОБА_3 вона приїздила в с. Парище, при цьому до нотаріуса не зверталася. Чи працював нотаріус у вихідні дні, вона не цікавилася.

Представник відповідача Надвірнянської міської ради в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, у вирішення даної справи покладається на розсуд суду.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог, приватний нотаріус Надвірнянського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Кулініч Н.Р. в судове засідання не з`явилася, причин неявки суду не повідомила, про день та час розгляду справи повідомлена належно.

Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази по справі кожен окремо та в їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12).

Позивач ОСОБА_1 є двоюрідною онукою померлої ОСОБА_3 по лінії батька: дошлюбне прізвище позивача ОСОБА_4 (а.с.11), батьком позивача був ОСОБА_5 (а.с.15), батьком ОСОБА_5 був ОСОБА_6 (а.с.16), батьками ОСОБА_6 були ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с.10).

Батьками померлої ОСОБА_3 були ОСОБА_7 та ОСОБА_9 (а.с.9).

На момент смерті ОСОБА_3 разом з нею проживав та був зареєстрований співмешканець ОСОБА_10 (а.с.8).

Як вбачається з довідки Парищенського старостинського округу Надвірнянської міської ради № 09-96 від 09.11.2023, станом на 09.11.2023 заяв щодо успадкування майна та спорів з приводу оформлення спадщини, яка належала ОСОБА_3 , немає (а.с.23).

Актом обстеження № 09-421 від 06.11.2023 встановлено, що в господарстві за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час ніхто не проживає і не зареєстрований (а.с.24).

Приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Кулініч Н.Р. листом від 20.10.2023 ОСОБА_1 повідомлено, що вона пропустила строк для прийняття спадщини, встановлений ст. 1270 ЦК України. Для подальшого вирішення питання успадкування рекомендовано звернутися до суду для продовження додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом. Згідно даних Спадкового реєстру, спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , 1936 року народження, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , не заведена, інформація щодо посвідчених заповітів відсутня (а.с.17, 18).

ОСОБА_1 з 10.07.2000 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 19).

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини, що передбачене ст. 1222 ЦК України.

Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

На підставі ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч. 1 ст. 1272 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо:

1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви;

2) ці обставини визнані судом поважними.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 459/2973/18 (провадження № 61-12504св21) та від 17 лютого 2022 року у справі №953/15603/20 (провадження № 61-12451св21).

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема такі: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18), від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17 (провадження № 61-17764св20).

В судовому засіданні встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Останнім днем визначеного законом строку для прийняття спадщини є 22.07.2021.

ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса з метою оформлення спадщини 20.10.2023, тобто, пропуск позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини складає більше двох років, що є досить тривалим проміжком часу.

Верховний Суд у своїй постанові від 17 лютого 2022 року у справі № 953/15603/20 (провадження № 61-12451св21) звертає увагу на те, що при оцінці наявності поважних причин для визначення додаткового строку на прийняття спадщини, суди повинні розмежовувати два періоди та оцінювати наявність об`єктивних, непереборних перешкод для реалізацією особою права на прийняття спадщини. Перший період - період визначений законом для прийняття спадщини (6 місяців від дня відкриття спадщини), а другий період - від дня закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини до дня звернення до суду із позовом при визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини позивач зазначає установлення з 12.03.2020 на всій території України карантину та з 24.02.2022 повномасштабне вторгнення рф на територію України.

Постановою КМУ № 211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України карантин (п.1). Дію карантину, встановленого цією Постановою, продовжено на всій території України згідно з Постановами КМ № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020, № 956 від 13.10.2020, № 1236 від 09.12.2020, № 104 від 17.02.2021, № 405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021, № 855 від 11.08.2021, № 981 від 22.09.2021, № 1336 від 15.12.2021, № 229 від 23.02.2022, № 630 від 27.05.2022, № 928 від 19.08.2022, № 1423 від 23.12.2022, № 383 від 25.04.2023.

Постановою КМУ від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» було встановлено низку обмежувальних заходів, серед яких (станом, починаючи з моменту відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 ):

1) перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно;

2) перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні;

10) здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу і визначена в реєстраційних документах на такий транспортний засіб. Перевізник несе відповідальність за забезпечення водіїв засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, та здійснює контроль за використанням засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, пасажирами під час перевезення, у тому числі виготовлених самостійно.

Зазначені обмежувальні заходи ніяким чином не могли вплинути на можливість позивача звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Також в судовому засіданні позивач не могла пояснити яким чином установлений на території України карантин завадив їй звернутися вчасно до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини: автобусне сполучення припинене не було, робота нотаріусів (приватних та державних) також припинена не була.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на значну відстань між місцем постійного проживання спадкоємця та місцем знаходження спадкового майна, оскільки населені пункти знаходяться в межах однієї області, існує постійне автобусне сполучення (хоча і не пряме від пункту до пункту), і відстань між ними не є значною.

Окрім того, позивач в судовому засіданні пояснила, що вона після смерті ОСОБА_3 неодноразово приїжджала в с. Парище Надвірнянського району Івано-Франківської області, проте до нотаріуса чи до органу місцевого самоврядування не зверталася.

Також суд не приймає до уваги посилання позивача на її зайнятість на роботі у робочі дні повний робочий день, що перешкоджало їй в робочий день приїхати до нотаріуса у м. Надвірну, оскільки графік роботи нотаріусів як приватних, так і державних, передбачає роботу як у робочі, так і у вихідні дні (зокрема, по суботах), однак, як пояснила позивач, вона це питання не з`ясовувала та цим не цікавилася.

Щодо посилання позивача на повномасштабне вторгнення рф на територію України з 24.02.2022, суд з цього приводу зауважує наступне:

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово було продовжено. Наразі режим воєнного стану в Україні триває. На території Івано-Франківської області бойові дії не проводилися. На момент введення в Україні воєнного стану у позивача сплинув строк для прийняття спадщини, передбачений ст. 1270 ЦК України.

Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Проте, позивачем не надано доказів щодо неможливості подання заяви про прийняття спадщини у зв`язку з введенням в Україні карантину та воєнного стану.

Позивачем також не доведено того, що під час дії в Україні карантину вона була не мобільна та не мала змоги і можливості пересування. До того ж, позивач мала можливість надіслати заяву поштовою кореспонденцією до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, про що вона повідомила в судовому засіданні.

Вищенаведене узгоджується із правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року в справі № 332/3796/19 (провадження № 61-10896св21) де вказано, що позивач не була позбавлена можливості подати заяву про прийняття спадщини шляхом направлення її поштою до нотаріальної контори або до органів місцевого самоврядування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що безспірних доказів поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини позивач не надала, що у силу статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком. Саме по собі встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів і введення воєнного стану в Україні не свідчить про наявність об`єктивних, непереборних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини.

У зв`язку із чим суд не знаходиться підстав для задоволення позовних вимог позивача, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року "Про введення воєнного стану в Україні", Постановою КМУ від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», Постановою КМУ № 211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», ст. 15, 1216, 1217, 1218, 1220, 1221, 1222, 1258, 1265, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. 9, 10, 12, 13, 77-81, 89, 259, 263-265, 268, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий Долинським РВ УМВС в Івано-Франківській області 27.01.2001, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Надвірнянська міська рада, код ЄДРПОУ 04054257, місцезнаходження: вул. Гетьмана Мазепи, 29 м. Надвірна Івано-Франківської області.

Суддя Надвірнянського районного суду

Івано-Франківської області О.Ю.Максименко

Повне судове рішення складено 08.05.2024.