Постанова

від 06.05.2024 по справі 187/335/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1167/24 Справа № 187/335/24 Суддя у 1-й інстанції - Говоруха В. О. Суддя у 2-й інстанції - Крот С. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Крот С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Іваха Є.В. на постанову Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2024 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, накладено стягнення у виді адміністративного штрафу у розмірі 340,00 грн. та стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.,

за участю:

захисника Іваха Є.В.,

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2024 року ОСОБА_1 22 лютого 2024 року о 8:30 год. за місцем мешкання: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство відносно ОСОБА_2 , а саме: погрожував фізичною розправою та виражався нецензурною лайкою.

В апеляційній скарзі захисник просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження по справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги вказує, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Зазначає, що протокол було складено із порушенням строків, передбачених ст. 254 КУпАП, працівниками поліції, які не були очевидцями правопорушення. Звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій. Посилається на те, що подані потерпілою психологічні характеристики на дітей не мають відношення до справи, оскільки відповідно до протоколу вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 відбулось лише щодо ОСОБА_2 . Зазначає, що після вручення ОСОБА_1 копії протоколу в його оригінал було внесено зміни, що є істотним порушенням вимог КУпАП.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши пояснення захисника, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Положеннями Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Згідно ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Так, 26 лютого 2024 року ДОП СП ВП №10 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області був складений протокол серії ВАД №380734 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 вчинив щодо ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме погрожував фізичною розправою та виражався нецензурною лайкою.

Разом з тим, згідно диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Згідно зазначених норм закону особу можливо притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення тільки на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, в якому встановлені місце, час вчинення, фактичні обставини події та кваліфікуючі ознаки правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення має містити в собі належним чином встановлені та підтверджені відомості і факти, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Так, протокол, складений щодо ОСОБА_1 , не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, так як складений з порушенням вимог ст. 251 КУпАП, оскільки фактично хоч і містить кваліфікуючі ознаки адміністративного правопорушення, які передбачені в диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, проте вони належним чином не встановлені, зокрема, не зазначено, яка саме форма домашнього насильства була здійснена ОСОБА_1 , що унеможливлює притягнення останнього до адміністративної відповідальності на підставі цього протоколу.

Крім того, протокол про адміністративне правопорушення не містить відомостей про те, які наслідки настали, а саме яка шкода заподіяна чи могла бути заподіяна фізичному чи психологічному здоров`ю потерпілої, що прямо витікає з диспозиції ст. 173-2 КУпАП та є обов`язковим елементом об`єктивної сторони правопорушення.

Також, в матеріалах справи відсутні належні та достовірні докази про те, що ОСОБА_1 діяв з умислом вчинення домашнього насильства психологічного характеру стосовно ОСОБА_2 .

Відповідно до наданих під час складання протоколу про адміністративне правопорушення пояснень ОСОБА_1 , він не ображав ані дружину, ані дітей, не бив та нецензурною лайкою не виражався,

При цьому, свідки, якщо вони є, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені.

Що стосується наданих потерпілою у суді першої інстанції психологічних характеристик на дітей, а саме ОСОБА_3 , 11 років, та ОСОБА_4 , 7 років, то слід зазначити, що суд розглядає справу в межах об`єктивної сторони, що міститься у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому протокол серії ВАД №380734 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не містить посилань на вчинення останнім домашнього насильства не тільки щодо дружини, а й щодо дітей, а тому вказані психологічні характеристики на дітей суд апеляційної інстанції не бере до уваги.

Згідно усталеної судової практики ЄСПЛ (рішення від 30 травня 2013 року у справі «Малофєєва проти Росії», рішення від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Необхідно зазначити, що відповідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом (рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України»).

Згідно з вказаною позицією ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

За таких обставин, наведені вище обставини у своїй сукупності вказують на те, що в ході провадження у цій справі не доведено наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП.

Зважаючи на те, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази, приходить до висновку про недоведеність поза розумним сумнівом наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у зв`язку з чим справа про адміністративне правопорушення відносно останнього підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Іваха Є.В. задовольнити.

Постанову Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП скасувати та на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду С.І.Крот