Рішення

від 15.04.2024 по справі 740/6613/23

НІЖИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 740/6613/23

Провадження № 2/740/159/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2024 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Шевченко І. М.,

за участю секретаря судового засідання Ісаєнко А. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах дітей Лосинівської селищної ради, про позбавлення батьківських прав,

установив:

У жовтні 2023 року позивач звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив позбавити відповідачку батьківських прав стосовно її сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов обґрунтовано тим, що відповідачка зарекомендувала себе, як мати, що ухиляється від виконання батьківських обов`язків, зокрема, після смерті свого чоловіка почала кожного дня вживати спиртні напої, веде себе відсторонено, агресивно, свариться із сусідами, веде аморальний спосіб життя. Служба у справах дітей Лосинівської селищної ради, староста Терешківського старостинського округу постійно спілкуються в телефонному режимі та неодноразово відвідували родину ОСОБА_1 , залучали ювенальну поліцію Ніжинського РВП ГУ НП в Чернігівській області, які складали протоколи про невиконання батьківських обов`язків, але мати тільки обіцяла належним чином доглядати дитину.

У грудні 2022 року вирішувалося питання про вилучення малолітнього ОСОБА_2 із сім?ї ОСОБА_1 , але мати дитини тяжко захворіла і староста та служба у справах дітей помістили її та сина в лікарню. Згодом дитину тимчасово влаштували в родину рідної сестри відповідачки - ОСОБА_3 . Після повернення з лікарні відповідачка протягом п?яти місяців не зловживала алкогольними напоями, тому дитина повернулась до матері, але з червня 2023 року відповідачка знову почала зловживати алкогольними напоями, вести аморальний спосіб життя, не доглядала за дитиною, всі виплати по втраті годувальника витрачає на свої потреби. Працівники служби у справах дітей неодноразово проводили бесіди з відповідачкою, однак остання не бажає прислухатися до порад.

Під час останньої перевірки 26.09.2023 працівником СЮП Ніжинського РВП ГУ НП в Чернігівській області складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 184 КУпАП, вчинене відповідачкою.

У зв`язку з невиконанням батьківських обов`язків, органом опіки та піклування Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області винесено висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав.

Вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 самоусунулася від виконання батьківських обов`язків.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 02 листопада 2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06 грудня 2023 року 11-30 год, яке відкладено на 16 січня 2024 року 10-00 год.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 16 січня 2024 року підготовче провадження у справі закрито; судове засідання призначено на 27 лютого 2024 року 14-00 год., яке відкладено на 15 квітня 2024 року 14-00 год.

У судове засідання сторони не з`явилися.

Представник позивача - ОСОБА_4 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.

Відповідачка подала до суду заяву, в якій просила судове засідання провести в її відсутність, позов не визнала та просила не позбавляти її батьківських прав, посилаючись на те, що обставини, викладені в позові, - неправдиві, представник служби у справах дітей з особистих мотивів зводить на неї наклеп. Зауважила, що вона забезпечує дитину одягом, їжею. ОСОБА_2 добре вихований, має гарну поведінку в школі. У сім`ї відсутні конфлікти, відповідачка взагалі не вживає спиртні напої. За її твердженням, вона не самоусунулась від виконання батьківських обов`язків.

Представник третьої особи - ОСОБА_5 подала до суду заяву, в якій не заперечувала проти задоволення позову, просила справу розглянути в її відсутність, при цьому зазначила, що відповідачка не змінила свій аморальний спосіб життя та продовжує не виконувати батьківські обов`язки, на зауваження старости та служби - не реагує.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши наявні у справі докази, кожного окремо та в сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом, суд дійшов таких висновків.

Судом установлено, що батьками неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а. с. 9).

Батько дитини - ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 10).

Висновком органу опіки та піклування Лосинівської селищної ради, затвердженим рішенням Виконавчого комітету Лосинівської селищної ради № 154 від 29 вересня 2023 року, встановлено доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 щодо її сина ОСОБА_2 (а. с. 6).

Відповідно до актів обстеження умов проживання № 42 від 12.09.2022, № 52 від 19.10.2022, № 57 від 19.12.2023, № 40 від 26.09.2023 за адресою: АДРЕСА_1 , умови проживання незадовільні, санітарно-гігієнічні норми не дотримано, посуд немитий, брудна підлога, відсутній запас продуктів та твердого палива (а. с. 11 - 13, 15).

Згідно з актом обстеження умов проживання № 17 від 03.05.2023 за адресою: АДРЕСА_1 , умови проживання наближені до нормальних, є необхідні речі для щоденного вжитку; за результатами бесіди мати обіцяла належним чином доглядати за дитиною, працювати по господарству (а. с. 14).

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Тобто перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України).

У пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У п. 15 указаної постанови передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Разом з цим за змістом п. 18 зазначеної постанови, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

У рішенні від 07 грудня 2006 року в справі «Хант проти України» (заява № 31111/04) ЄСПЛ наголосив на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункти 57, 58).

Статтею 2 ЦПК України встановлено, що з авданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, з дійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

За положеннями ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Під час розгляду справи судом не встановлено, що відповідачка ухиляється від виконання батьківських обов`язків свідомо, тобто, що вона систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, оскільки такі обставини не підтверджені належними та допустимими доказами.

У справі відсутні докази застосування до відповідачки заходів впливу у вигляді попередження з боку органів внутрішніх справ, притягнення її до адміністративної відповідальності, проведення бесід, попередження з боку органу опіки та піклування, органів місцевого самоврядування.

Щодо висновку органу опіки та піклування Лосинівської селищної ради, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Лосинівської селищної ради № 154 від 29 вересня 2023 року, про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав стосовно сина, то в силу вимог ст. 19 СК України цей висновок має рекомендаційний характер та не є обов`язковим для суду. Крім цього, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Перевіривши матеріали справи, суд не вбачає підстав для задоволення позову, враховуючи, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, необхідності застосування якого за обставин цієї справи не доведено. Позивач не надав суду доказів на підтвердження свідомого ухилення відповідачки від виконання своїх батьківських обов`язків, які були б підставою для позбавлення її батьківських прав.

При ухваленні рішення суд відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховує правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 16 січня 2018 року у справі № 204/1199/16-ц (провадження № 61-170св17), від 12 листопада 2018 року в справі № 334/8144/17-ц (провадження № 61-43523св18), від 16 січня 2019 року в справі № 199/5032/16-ц (провадження № 61-33806св18), від 19 листопада 2019 року в справі № 564/2594/18-ц (провадження № 61-11598св19) у подібних правовідносинах.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76 - 81, 89, 141, 263 - 265 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах дітей Лосинівської селищної ради, про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І. М. Шевченко