Рішення

від 03.05.2024 по справі 495/4097/23

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/4097/23

№ провадження 2/495/1373/2024

р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

03 травня 2024 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

у складі головуючого одноособово судді Прийомової О.Ю.

за участю секретаря Ульвіс К.Є.,

Справа № 495/4097/23

особисто відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському цивільну справу за позовом Білгород Дністровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення безпідставно збережених коштів, -

представника позивача ОСОБА_4 ,

представника відповідача адвоката Гафійчук С.Д.,

ВСТАНОВИВ:

24 квітня 2023 року представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення безпідставно збережених коштів, просить суд: стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою, кадастровий номер: 5110300000:01:008:1153, місце розташування: АДРЕСА_1 , площею 0,9290 га, без договору оренди у розмірі 75119 грн 79 коп; стягнути з ОСОБА_3 на його користь безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою, кадастровий номер: 5110300000:01:008:1153, місце розташування: АДРЕСА_1 , площею 0,9290 га, без договору оренди у розмірі 75119 грн. 79 коп.; стягнути з ОСОБА_2 на його користь безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою, кадастровий номер: 5110300000:01:008:1153, місце розташування: АДРЕСА_1 , площею 0,9290 га, без договору оренди у розмірі 75119 грн 79 коп, стягнути з відповідачів на його користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 3380,41 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належить нерухоме майно складські приміщення, а саме: контора літ. «А», загальною площею 76,6 кв.м, прохідна літ. «Б», загальною площею 26, 1 кв.м, вбиральня літ. «Г», склад літ. «І», загальною площею 460, 1 кв.м., склад літ. «К», загальною площею 380, 1 кв.м., склад літ. «Л», загальною площею 331, 9 кв.м., сарай літ. «М», загальною площею 50,9 кв.м., споруди №1-3 за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1154586751103, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 314794980 від 10 листопад 2022 року.

Підставою виникнення права власності є договір дарування № 759 від 29 липня 2020 року Білгород Дністровської нотаріальної контори Одеської області.

До моменту виникнення права власності на складські приміщення у відповідачів, їх власником був ОСОБА_5 , який так само як і відповідач використовував земельну ділянку під складськими приміщеннями без договору оренди не сплачуючи кошти за таке використання, і до якого Білгород Дністровська міська рада також зверталась з позовними вимогами про стягнення безпідставно збережених коштів справа № 497/20420/2021, позовні вимоги задоволено.

У 2022 році відповідачі спільно звернулися до Білгород Дністровської міської ради з заявою про надання в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Рішенням Білгород Дністровської міської ради від 18 листопада 2022 року № 585-VIII земельну ділянку площею 0,9290 га, кадастровий номер: 5110300000:01:008:1153 за адресою: АДРЕСА_1 надано в оренду ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 строком на 5 років для обслуговування складу.

Пунктом 2 вказаного рішення зобов`язано осіб згідно цього рішення здійснити заходи щодо укладання договору оренди землі у відповідності до ст. 14 Закону України «Про оренду землі» та державної реєстрації права оренди відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», дотримуватись ст. 91 ЗК України.

За вказаною адресою сформована земельна ділянка площею 0,9290 га з кадастровим номером: 5110300000:01:008:1153, вид цільового призначення 11.03 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств, є комунальною власністю, що підтверджується Витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11 листопада 2022 року № НВ-0001264112022.

Отже, в користуванні відповідачів знаходиться земельна ділянка комунальної власності площею 0,9290 га, кадастровий номер: 5110300000:01:008:1153 за адресою: АДРЕСА_1 з видом використання для обслуговування складу.

Водночас, з моменту виникнення права власності на нерухоме майно і до теперішнього часу договір оренди щодо вказаної земельної ділянки між Білгород Дністровською міською радою та відповідачами не укладено, отже, останні користуються зазначеною земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючихдокументів та несплати відповідачами орендної плати, територіальна громадаміста Білгород-Дністровського в особі Білгород-Дністровської міської ради неотримала доходу від орендної плати за землю, який остання отримала б у разіоформлення відповідачами правовстановлюючих документів на земельнуділянку згідно вимог ст.ст.125,126 Земельного кодексу України.

На підставі вищевикладеного позивач і звернувся до суду за захистом своїх прав.

Не погоджуючись з позовними вимогами позивача, від представника відповідача ОСОБА_1 31 травня 2023 року надійшов відзив, відповідно до якого просить суд у задоволені позовних вимог позивачу відмовити у повному обсязі, зазначив, що позов ґрунтується на тому, що відповідачі ухиляються від укладення договору оренди земельної ділянки, а тому здійснили безпідставне збереження коштів.

Такі ствердження позивача не відповідають дійсності.

На звернення відповідачів до позивача від 20 січня 2021 року № 09-48/983 було отримано листа тільки 09 липня 2021 року № 22/1597, де було вказано, що питання передачі відповідачам земельної ділянки потребує додаткового вивчення.

Як вбачається з їх опису від 14 липня 2021 року ОСОБА_1 звертався до позивача із проханням укладання договору оренди земельної ділянки.

Разом з тим, його заява не була розглянута належним чином та не було прийняте будь яке рішення стосовно надання земельної ділянки у користування на умовах оренди.

На його численні звернення стосовно питання укладення договору оренди земельної ділянки повідомлено, що відповідачі можуть сплачувати орендну плату самі без договору оренди до Податкової інспекції.

На звернення до Державної податкової інспекції з питання внесення плати за користування земельною ділянкою листом від 06 вересня 2021 року надана відповідь про неможливість прийняття від відповідачів плати за користування земельною ділянкою без оформлення належним чином договору оренди земельної ділянки.

Про існування рішення міської ради від 18 листопада 2022 року №585-V «Про надання в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_2 » відповідач дізнався тільки з повідомлення міської ради від 12 грудня 2022 року, яке було отримано у лютому 2023 року.

Відповідач вкотре звернувся до позивача з заявою про прийняття рішення щодо укладення договору оренди земельної ділянки 25 січня 2023 року, оскільки від позивача не було жодних повідомлень.

Отже, саме з вини позивача станом на сьогоднішній день договір оренди земельної ділянки для обслуговування об`єктів нерухомості, що належить відповідачам не було укладено.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідачів лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою цивільно правової відповідальності.

Оскільки обов`язок сплатити матеріальну шкоду постає лише після встановлення факту самовільного зайняття земельної ділянки і не є самостійною вимогою в судовому порядку потрібно оскаржити не розмір матеріальної шкоди завданої самовільним зайняттям, а сам факт самовільного зайняття.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні дані про засідання будь якої комісії щодо розгляду заборгованості чи майнової шкоди діями або бездіяльністю відповідачів.

Тобто, у відповідачів відсутній будь який склад цивільного правопорушення, а саме протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника.

Навпаки, відповідачі протягом тривалого часу намагались укласти договір оренди земельної ділянки, і саме через протиправні дії посадових осіб позивача останній отримав збитки у вигляді неотримання орендної плати.

12 червня 2023 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої представник зазначив, що відповідно до висновку ВС від 05 березня 2020 року справа № 910/9665/17, вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондиційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однієї особою за рахунок іншої.

При вирішенні справи слід врахувати висновки викладені у п.п. 63, 64, 65, 66, 67, 73 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року № 917/1739/17, згідно з якими, положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

До того ж, ОСОБА_1 навіть після отримання позовної заяви та прийнятті участі в судовому засіданні так і не вжив заходів з укладення договору оренди, що свідчить про його свідоме ухилення від таких дій.

Відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

19 лютого 2024 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких представник зазначив, що доводи відповідача є безпідставними, голослівними, оскільки не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Заяв про укладення договору оренди від відповідачів до міської ради - не надходило, що підтверджується листом УКВ від 19 січня 2024 року № 20.

Від відповідачів надходило 2 заяви:

Перша: Про передачу в оренду земельної ділянки № 09/49/983 від 20 січня 2021 року, яка розглядалася на сесії міської ради, була задоволена та прийняте рішення Білгород Дністровської міської ради від 18 листопада 2022 року № 585-VII, яким земельну ділянку площею 0,9290 га, кадастровий номер: 5110300000:01:008:1153 за адресою: АДРЕСА_1 надано в оренду ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 строком на 5 років для обслуговування складу.

Друга: Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу вищевказаної земельної ділянки яка отримана ЦНАП засобами поштового зв`язку 30 травня 2023 року.

За результатами її розгляду міська рада повідомила заявника листом від 23 червня 2023 року № 22/913 про підготовку проекту рішення про відмову у наданні дозволу з підстав подання заяви неналежною особою та неповного переліку документів.

Більш того, хронологія подій за часи володіння нерухомим майном сім`єю Ташогло та безоплатного використання ними земельної ділянки комунальної власності близько 10 років свідчить про зворотне.

Так, власником складських приміщень за адресою: АДРЕСА_1 був ОСОБА_5 , батько відповідачів, який використовував земельну ділянку без договору оренди, не здійснюючи плату за таке використання, що встановлено заочним рішенням суду по справі № 47/2040/2021 від 08 квітня 2022 року.

В подальшому ним відчужене (подароване) нерухоме майно на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 по 1/3 частині кожному на підставі договору дарування № 759 від 29 липня 2020 року посвідченого державним нотаріусом, які так само безпідставно використовують земельну ділянку.

Далі, відповідачі в нотаріальному порядку здійснюють виділ часток складських приміщень у самостійні об`єкти, дата реєстрації 19 січня 2023 року.

Проте, земельна ділянка не поділена та вони продовжують її використовувати без будь якої плати.

Виділивши свої частини нерухомого майна в окремі об`єкти, відповідачі не звернулися до міської ради з заявами про поділ земельної ділянки, усунувши недоліки вказані листом № 22/913 від 23 червня 2023 року, а продовжили використання земельної ділянки трьома фізичними особами, за що пропорційно до своєї площі нерухомого майна з урахуванням прибудинкової території тобто із розрахунку по 1/3 частині, яка була виділена в окрему одиницю і мають сплатити безпідставно збережені кошти.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

28 квітня 2023 року Ухвалою Білгород Дністровського міськрайонного суду по вказаній справі було відкрито загальне позовне провадження з призначенням справи до її підготовчого розгляду.

13 вересня 2023 року Ухвалою суду підготовче провадження у справі було закрито з призначенням її розгляду по сутті справи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволені.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник в судовому засіданні з позовними вимогами не погодилися, просять суд в їх задоволені відмовити, оскільки відповідачем приймались всі заходи щодо укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причина неявки суду невідома.

Фактичні обставини, встановлені судом

Вислухавши представника позивача, відповідача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, ретельно перевіривши надані докази, суд приходить до наступних висновків.

Матеріалами справивстановлено, що відповідачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належить нерухоме майно складські приміщення, а саме: контора літ. «А», загальною площею 76,6 кв.м, прохідна літ. «Б», загальною площею 26, 1 кв.м, вбиральня літ. «Г», склад літ. «І», загальною площею 460, 1 кв.м., склад літ. «К», загальною площею 380, 1 кв.м., склад літ. «Л», загальною площею 331, 9 кв.м., сарай літ. «М», загальною площею 50,9 кв.м., споруди №1-3 за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1154586751103, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 314794980 від 10 листопад 2022 року.(а.с.14-17)

Підставою виникнення права власності є договір дарування № 759 від 29 липня 2020 року Білгород Дністровської нотаріальної контори Одеської області.

До моменту виникнення права власності на складські приміщення у відповідачів, їх власником був ОСОБА_5 , який використовував земельну ділянку під складськими приміщеннями без договору оренди, не сплачуючи кошти за таке використання, і до якого Білгород Дністровська міська рада зверталась з позовними вимогами про стягнення безпідставно збережених коштів, справа № 497/20420/2021, позовні вимоги було задоволено.

У 2022 році відповідачі спільно звернулися до Білгород Дністровської міської ради з заявою про надання в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Рішенням Білгород Дністровської міської ради від 18 листопада 2022 року № 585-VIII земельну ділянку площею 0,9290 га, кадастровий номер: 5110300000:01:008:1153 за адресою: АДРЕСА_1 надано в оренду ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 строком на 5 років для обслуговування складу.

Пунктом 2 вказаного рішення зобов`язано осіб згідно цього рішення здійснити заходи щодо укладання договору оренди землі у відповідності до ст. 14 Закону України «Про оренду землі» та державної реєстрації права оренди відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», дотримуватись ст. 91 ЗК України.

За вказаною адресою сформована земельна ділянка площею 0,9290 га з кадастровим номером: 5110300000:01:008:1153, вид цільового призначення 11.03 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств, є комунальною власністю, що підтверджується Витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11 листопада 2022 року № НВ-0001264112022.

Отже, в користуванні відповідачів знаходиться земельна ділянка комунальної власності площею 0,9290 га, кадастровий номер: 5110300000:01:008:1153 за адресою: АДРЕСА_1 з видом використання для обслуговування складу.

Водночас, з моменту виникнення права власності на нерухоме майно і до теперішнього часу договір оренди щодо вказаної земельної ділянки між Білгород Дністровською міською радою та відповідачами не укладено, отже, останні користуються зазначеною земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

При здійснені розрахунку безпідставно збережених коштів Білгород Дністровська міська рада врахувала рівність часток відповідачів по 1/3 частині та застосувала витяги з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки сформовані 13.03.2020 року, 11 листопада 2021 року, 03 лютого 2023 року, відповідно до яких: нормативно грошова оцінка земельної ділянки 51100000:01:008:1153: у 2020 році 2 130 661, 50 грн; в 2021 році 2 783 098, 20 грн; в 2022 році 3061333, 70 грн; в 2023 році 3105 75, 80 грн.

Відтак, сума безпідставно збережених відповідачами коштів становить:

-За серпень грудень 2020 року 26633,27 грн;

-За 2021 рік 83492,95 грн.;

-За 2022 рік 91840,01 грн;

-Січень березень 2023 року 23393, 14 грн.

Загальна сума безпідставно збережених коштів складає 225359,37 грн.

По кожному користувачу у відповідності до розміру частки у праві власності на нерухоме майно: ОСОБА_3 75119, 79 грн; ОСОБА_2 75119, 79 грн; ОСОБА_1 75119, 79 грн. (а.с. 31)

З метою досудового врегулювання спору Білгород-Дністровською міською радою направлено на адресу відповідачів повідомлення від 08.12.2022 року № 22/261290 щодо необхідності відшкодування орендної плати за фактичне використання земельної ділянки у добровільному порядку. (а.с. 38-39)

Проте, вказана претензія відповідачами залишена поза увагою, ані у зазначені строки, ані до теперішнього часу кошти відповідачами не сплачено.

В своїхпозовних вимогахпредставник позивачазазначає,що внаслідоквикористання земельноїділянки безправовстановлюючих документівта несплативідповідачами орендноїплати,територіальна громадаміста Білгород-Дністровськийв особіБілгород -Дністровської міськоїради неотримала доходувід орендноїплати заземлю,який остання отримала б у разі оформлення відповідачамиправовстановлюючих документів наземельну ділянкузгідно вимогст.ст.125, 126 Земельного кодексу України.

Відповідач, представник відповідача заперечуючи проти позовних вимог зазначили, що відповідачем приймалися всі міри для укладення договору оренди земельної ділянки і саме з вини позивача він не укладений.

Нормативне обґрунтування.

Згідно зістаттею 206 ЗКвикористання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У частині 1статті 93 ЗКвстановлено, що право оренди земельної ділянкице засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1статті 96 ЗК),

В силустатті 125 ЗКправо оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Згідно до ч. 1ст. 79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ст. 3 ЗУПро оренду земліоб`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

За змістом частин 1, 3, 4, 9статті 79-1 ЗКформування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 80 Земельного кодексу України, суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Згідно із частинами першою, другою статті 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно із підпунктами 14.1.136,14.1.147, пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

При цьому, згідно з пунктом «д» частини першої статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно із пунктом 2 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом вищевказаних положень Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1 статті 1166 ЦК України).

Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювана; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювана; вина.

За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина 2 статті 1166 ЦК України).

Натомість предметомрегулювання глави83ЦК Україниє відносини,щовиникають узв`язкуз безпідставнимотриманням чизбереженням майнаі неврегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 року у справі № 917/1739/17 предметом розгляду якої були аналогічні правовідносини про стягнення збитків територіальній громаді м. Кременчук в наслідок порушення земельного законодавства та постанови Верховного Суду від 02.06.2021 року у справі № 201/2956/19, зазначено наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язаннявиникають занаявності одночаснотаких умов:набуття чизбереження майнаоднією особою(набувачем)за рахунокіншої(потерпілого);набуття чизбереження майнавідбулося завідсутностіправової підставиабо підстава,на якіймайно набувалося,згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав.

Вина заподіювана шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях.

Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Отже, у разі коли особа користувалася земельною ділянкою без достатньої правової підстави, у зв`язку з чим зберегла кошти, вона зобов`язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18).

З урахуванням положень статей 120, 125 ЗК України та статті 1212 ЦК України Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 23.05.2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 року у справі № 922/3412/17 та постановою Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 28.02.2020 року у справі № 913/169/18 зроблено правовийвисновок проте,що домоментуоформлення власникомоб`єктанерухомого майнаправа орендиземельноїділянки,на якійрозташований цейоб`єкт,відносини зфактичногокористування земельноюділянкою безукладеного договоруоренди танедоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Відповідно висновків викладених у пунктах 63, 64, 65, 66, 67, 73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 № 917/1739/17, згідно із якими, положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.

Відповідно до ч.1ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися за засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оцінка аргументів сторін, висновки суду

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , використовують земельну ділянку, яка перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Білгород Дністровський, в особі Білгород Дністровської міської ради, за відсутності належним чином оформлених і зареєстрованих речових прав на землю, без сплати орендної плати за землю.

Суд вважає, що вони як фактичні користувачі земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберігли у себе кошти, які мали заплатити за користування нею, зобов`язані повернути ці кошти власнику земельної ділянки.

Суд не погоджується з ствердженнями відповідача та його представника, що відповідачами здійснювалися всі міри для укладання договору оренди земельної ділянки, вини їх у вказаному не має, відповідачем надавалось безліч заяв до Білгород Дністровської міської ради для вирішення зазначених питань; про існування рішення міської ради від 18 листопада 2022 року № 585-V «Про надання в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_2 » відповідач дізнався тільки у лютому 2023 року, оскільки належних та допустимих доказів до матеріалів справи не надано та зазначає наступне.

Так, як встановлено з матеріалів справи, заяв про укладення договору оренди від відповідачів до міської ради - не надходило, що підтверджується листом Управління Комунальної власності від 19 січня 2024 року № 20. (а.с. 214)

Від відповідачів надходило 2 заяви:

Перша: Про передачу в оренду земельної ділянки № 09/49/983 від 20 січня 2021 року, яка розглядалася на сесії міської ради, була задоволена та прийняте рішення Білгород Дністровської міської ради від 18 листопада 2022 року № 585-VII, яким земельну ділянку площею 0,9290 га, кадастровий номер: 5110300000:01:008:1153 за адресою: АДРЕСА_1 надано в оренду ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 строком на 5 років для обслуговування складу.

Друга: Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу вищевказаної земельної ділянки, яка отримана позивачем засобами поштового зв`язку 30 травня 2023 року.

За результатами її розгляду міська рада повідомила заявника листом від 23 червня 2023 року № 22/913 про підготовку проекту рішення про відмову у наданні дозволу з підстав подання заяви неналежною особою та неповного переліку документів.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, власником складських приміщень за адресою: АДРЕСА_1 був ОСОБА_5 , батько відповідачів, який використовував земельну ділянку без договору оренди, не здійснюючи плату за таке використання, що встановлено заочним рішенням суду по справі № 47/2040/2021 від 08 квітня 2022 року.

В подальшому ним відчужене (подароване) нерухоме майно на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 по 1/3 частині кожному на підставі договору дарування № 759 від 29 липня 2020 року, посвідченого державним нотаріусом.

Далі, відповідачі в нотаріальному порядку здійснюють виділ часток складських приміщень у самостійні об`єкти, дата реєстрації 19 січня 2023 року.

Проте, земельна ділянка не поділена та відповідачі продовжують її використовувати без будь якої плати.

Виділивши свої частини нерухомого майна в окремі об`єкти, відповідачі не звернулися до міської ради з заявами про поділ земельної ділянки, усунувши недоліки вказані листом № 22/913 від 23 червня 2023 року, а продовжили використання земельної ділянки, за що пропорційно до площі нерухомого майна з урахуванням прибудинкової території, тобто із розрахунку по 1/3 частині, яка була виділена в окрему одиницю позивачем і нарахована сума безпідставно збережених коштів.

Вказане узгоджується з Правовою позицією Верховного Суду у справі № 922/1646/20 від 16 червня 2021 року, № 922/1646/20 від 18 серпня 2022 року, № 922/2828/20 від 04.10.2022 року.

В своїй Постанові від 05.08.2022 року ВС дійшов наступного висновку: «таким чином, положення глави15, статей120,125 ЗК України,статті 1212 ЦК Українидають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Подібний правовий висновок викладено упостановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також упостановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 22/207/15 і № 922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1статті 1212 ЦК України.

Такий самий правовий висновок викладено упостановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-цтавід 20.09.2018 у справі № 925/230/17.

Підсумовуючи наведене, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду дійшов висновку, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано.

При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.»

В своїй постанові від 04 жовтня 2022 року по справі № 922/2828/20 Верховний Суд прийшов до наступного висновку: «відповідно до ст. 286 ПК України за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:

1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;

3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Верховний Суд не бачить жодних перешкод для застосування цієї норми права (за аналогією) у спірних правовідносинах і як наслідок з цього доходить до висновку, що розрахувати суми безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою для кожної з кількох осіб пропорційно їх часткам у праві власності на нерухомість, яка знаходиться на такій земельній ділянці можливо, а тому розрахунок позовних вимог, який містить у собі саме такий алгоритм, не суперечить вимогам закону, є раціональним та справедливим.»

З урахуванням усього вищенаведеного, на підставі повно та всебічно досліджених доказів, надавши оцінку їх належності, допустимості, достатності, об`єктивності, та у їх логічному взаємозв`язку, виходячи із норм права, що врегульовують дані правовідносини, того, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 належить на праві спільної часткової власності нерухоме майно, складські приміщення, а саме: контора літ. «А», загальною площею 76,6 кв.м, прохідна літ. «Б», загальною площею 26, 1 кв.м, вбиральня літ. «Г», склад літ. «І», загальною площею 460, 1 кв.м., склад літ. «К», загальною площею 380, 1 кв.м., склад літ. «Л», загальною площею 331, 9 кв.м., сарай літ. «М», загальною площею 50,9 кв.м., споруди №1-3 за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1154586751103, яке знаходиться на земельній ділянці комунальної власності територіальної громади м. Білгород Дністровський в особі Білгород Дністровської міської ради, фактично користуються нею без достатньої правової підстави, у зв`язку з чим територіальною громадою м. Білгород Дністровський, як власником земельної ділянки не отримано доходи у вигляді орендної плати, суд вважає позовні вимоги Білгород Дністровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення безпідставно збережених коштів, доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Згідно ч.1ст.133ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За умовами ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на обґрунтованість позовних вимог позивача, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача понесені останнім витрати по сплаті судового збору у розмірі 3380, 41 грн наступним чином: стягнути з ОСОБА_1 на користь Білгород Дністровської міської ради витрати по сплаті судового збору у розмірі 1126,80 грн; стягнути з ОСОБА_2 на користь Білгород Дністровської міської ради витрати по сплаті судового збору у розмірі 1126,80 грн; стягнути з ОСОБА_3 на користь Білгород Дністровської міської ради витрати по сплаті судового збору у розмірі 1126,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 79,79-1, 80, 83, 122-125, 152, 156, 206 ЗК України, ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 258, 259, 263-266, 268, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Білгород Дністровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення безпідставно збережених коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Білгород Дністровської міської ради (розрахунковий рахунок для сплати: отримувач ГУК в Одеській області /м. Білгород Дністровський/ 24060300, код 37607526, Банк Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код платежу 24060300, р/р НОМЕР_1 ) безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою площею 0,9290 га, кадастровий номер: 5110300000:01:08:1153, місце розташування: АДРЕСА_1 , без договору оренди у розмірі 75 119 грн 79 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Білгород Дністровської міської ради (розрахунковий рахунок для сплати: отримувач ГУК в Одеській області /м. Білгород Дністровський/ 24060300, код 37607526, Банк Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код платежу 24060300, р/р НОМЕР_1 ) безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою площею 0,9290 га, кадастровий номер: 5110300000:01:08:1153, місце розташування: АДРЕСА_1 , без договору оренди у розмірі 75 119 грн 79 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Білгород Дністровської міської ради (розрахунковий рахунок для сплати: отримувач ГУК в Одеській області /м. Білгород Дністровський/ 24060300, код 37607526, Банк Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код платежу 24060300, р/р НОМЕР_1 ) безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою площею 0,9290 га, кадастровий номер: 5110300000:01:08:1153, місце розташування: АДРЕСА_1 , без договору оренди у розмірі 75 119 грн 79 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Білгород Дністровської міської ради витрати по сплаті судового збору у розмірі 1126,80 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Білгород Дністровської міської ради витрати по сплаті судового збору у розмірі 1126,80 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Білгород Дністровської міської ради витрати по сплаті судового збору у розмірі 1126,80 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Позивач: Білгород - Дністровська міська рада, код ЄДРПОУ: 26275763, що знаходиться за адресою: 67700, Одеська область, м. Білгород Дністровський, вул. Михайлівська, 56.

Відповідачі: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складений 09 травня 2024 року.

Суддя: