Рішення

від 09.04.2024 по справі 368/144/23

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/144/23

2/368/96/24

Рішення

Іменем України

"09" квітня 2024 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого судді Шевченко І.І.

за участю секретаря Варлам Є.Р.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Волощенка В.І.

відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3

та представника відповідачів адвоката Матюшенкова Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик цивільну справу загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог: Кагарлицька районна державна нотаріальна контора, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, -

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Волощенка В.І. просять суд встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з жовтня 2012 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 , обґрунтовуючи позов наступним.

Розпочинаючи з жовтня 2012 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 почали проживати разом однією сім`єю як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу та вести спільне господарство.

Реєструвати шлюб не поспішали, оскільки у цьому не було потреби. З 2012 року по 2013 рр. проживали спільно за адресою: АДРЕСА_1 , в 2014 році вирішили переїхати жити за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою виданою 16.09.2022 року депутатом Кагарлицької міської ради Будюком Сергієм Миколайовичем.

За час спільного проживання та до самої смерті ОСОБА_4 були справжньою сім`єю, мали спільний бюджет, фактично виконували права та обов`язки подружжя, всі свята проводили в колі рідних та друзів, про що свідчать спільні фотографії за різні періоди часу починаючи 2014 закінчуючи 2022 роком, які додаються до даної заяви.

24 лютого 2022 року ОСОБА_4 був призваний за мобілізацією Другим відділом Обухівського РТЦК СП до лав Збройних Сил України з метою захисту українського народу у війні розпочатою російською федерацією проти України, що підтверджується наказом № 144 командира військової частини НОМЕР_1 (по строковій частині) від 22.05.2022 року про прийняття посади та виконання службових обов`язків та витягом з наказу № 112 від 21.05.2022 року.

Під час перебування ОСОБА_4 в зоні бойових дій, позивачка на постійній основі забезпечувала свого чоловіка продуктами харчування, ліками, одягом та всіма необхідними речами, тобто, піклувалась про нього, що підтверджується експрес-накладними поштово-вантажної компанії «Нова Пошта» про здійснення операцій при адресній доставці відправником ОСОБА_1 на ім`я одержувача ОСОБА_4 , а саме:

?експрес-накладна № 59000838654417 від 09.07.2022 року, тип відправлення: посилка вага: 12,05 кг, опис: продукти харчування;

?експрес-накладна № 59000841132976 від 16.07.2022 року, тип відправлення; посилка вага: 11,3 кг, опис: інструменти;

?експрес-накладна № 59000841384911 від 17.07.2022 року, тип відправлення: посилка вага: 5,6 кг, опис: інше;

?експрес-накладна № 59000846432978 від 31.07.2022 року, тип відправлення: посилка вага; 7,44 кг, опис: побутові речі.

06 вересня 2022 року на адресу позивачки надійшло сповіщення сім`ї № 14 за вих. №2/2202 адресоване матері покійного - ОСОБА_3 , про те, що її син, ОСОБА_4 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 у бою за нашу Батьківщину, поблизу населеного пункту Зайцеве Бахмутського району в Донецькій області під час артилерійського обстрілу зі сторони Збройних сил російської федерації, виконуючи бойове завдання.

10 жовтня 2022 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла заява ОСОБА_2 , заінтересована особа, - Кагарлицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, в прохальній частині якої заявник просив суд встановити факт смерті (загибелі) солдата ОСОБА_4 , призваного ІНФОРМАЦІЯ_7 під мобілізації відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині), яка настала ІНФОРМАЦІЯ_5 під час проходження та виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з захистом Батьківщини, в ході відсічу збройної агресії РФ проти України в районі ведення бойових дій поблизу населеного пункту Зайцеве Бахмутського району Донецької області.

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 21.11.2022 року по справі № 368/949/22, встановлено факт, що має юридичне значення, а саме,- смерті (загибелі) військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця місто Кагарлик Київської області, громадянина України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 12 жовтня 2004 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_3 ), призваного 24.02.2022 року під час мобілізації відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) яка настала ІНФОРМАЦІЯ_5 під час проходження та виконання обов`язків військової служби, пов`язаних з захистом Батьківщини, в ході відсічу збройної агресії РФ проти України в районі ведення бойових дій, - населений пункт (село) Зайцеве Бахмутського району Донецької області, Україна.

02 листопада 2022 року, позивачкою, в порядку окремого провадження, було подано заяву про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 для встановлення права на спадкування та отримання інших соціальних виплат. Справа № 368/1099/22.

Однак, відповідач 2 ОСОБА_2 та його представник, в судовому засіданні проти заяви заперечили, вказали на те, що позивачка не була цивільною дружиною покійного, і просили залишити заяву без розгляду, оскільки із заяви вбачається спір про право, який вирішується в позовному порядку.

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 29 грудня 2022 року по справі №368/1099/22, заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду, оскільки в даній справі наявний спір про право, про що заявив відповідач - ОСОБА_4 .

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні із 24 лютого 2022 року введено воєнний стан.

У відповідності до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», сім`ям загиблих військовослужбовців Збройних Сил виплачується одноразова грошова допомога у розмірі 15 000 000 (п`ятнадцяти мільйонів) гривень.

У відповідності до н. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

За наявності спору про право, заява про встановлення факту, що має юридичне значення, підлягає розгляду в межах позовного провадження. В даній справі є в наявності спір про право, оскільки позивачка претендує на спадщину за законом, а також на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 (п`ятнадцяти мільйонів) гривень, що розподіляється в рівних частинах між сім`єю загиблого - ОСОБА_4 , і відповідачі по справі заперечують щодо наявності фактичних відносин ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , як чоловіка та дружини, без реєстрації шлюбу.

Відповідно до статті з СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно вимог ч. 4 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 р.- за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї») визначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства,наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Відповідно до Хартії прав сім`ї, сім`я це щось більше, ніж просто правова, суспільна чи економічна одиниця, це спільнота любові і солідарності, це те місце, де зустрічаються різні покоління і допомагають один одному зростати у людській мудрості та узгоджувати індивідуальні права з іншими вимогами суспільного життя. Альтернативою шлюбу є конкубінат, тобто фактичне спільне проживання жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу. Жінка та чоловік мають на це право і відповідно право на повагу до свого вибору з боку держави та суспільства.

У справі «Джонстон проти Ірландії» (справа номер ЕСН-1986-S-006) було встановлено, що заявники прожили спільно близько 15 років. На цій підставі Європейський суд зробив висновок, що вони складали сім`ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв`язок поза шлюбом.

Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім`єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у статті 3 Сімейного Кодексу України.

Коло осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, визначене ст. 16-1 Закону № 2011-ХІІ, а саме: прямо на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. При цьому, члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу Україну, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених військової служби, та деяких інших осіб".

Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який є спеціальним у спірних правовідносинах, визначення "члена сім`ї не містить.

Відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Таким чином, для того, щоб мати право на отримання грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, особа, яка вважає себе членом сім`ї такого військовослужбовця, повинна довести:

а) факт проживання з загиблим;

б) наявність у такої особи і загиблого спільного побуту та взаємних прав і обов`язків.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №456/1258/17.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всіх ознак, що притаманні наведеному визначенню.

Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки визначені у понятті домогосподарства.

Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

В пункті 6 рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 зазначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду постановою у справі № 531/295/19 від 8 грудня 2021 року рішення апеляційного суду скасував, а рішення місцевого суду залишив в силі, вказавши наступне.

Для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться:

?показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту;

?документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки;

?фотографії певних подій;

?документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всіх ознак, що притаманні наведеному визначенню.

Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства

Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно ст. 91 ЦПК України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі.

З метою повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, вважає що в якості свідків мають бути викликані та допитані: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Вказані особи можуть підтвердити, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 дійсно проживала за адресою АДРЕСА_2 однією сім`єю, як дружина та чоловік без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство з 2012 року, вважали себе сім`єю, мали спільні витрати, разом вели спільне домашнє господарство, фактично виконували права та обов`язки подружжя.

У постанові № 5 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбач іншого порядку їх встановлення.

Спір про право, це спір, що пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.

Отже, встановлення факту, спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з жовтня 2012 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , загиблим при захисті Батьківщини, недоторканності та територіальної цілісності України, має для заявниці юридичне значення та дозволить оформити спадщину на спільне сімейне майно та отримати право на виплату одноразової грошової допомогу на підставі пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких ви військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», що не визнається відповідачами.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Матюшенков Д.В. позовні вимоги позивача не визнають та заперечують проти їх задоволення, оскільки не надано доказів на підтвердження факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю; не доведено доказами реальності сімейних відносин, наявності спільного бюджету з померлим, участі у спільних витратах на утримання житла, надання взаємної допомоги. Так можливо вона іноді допомагала батькові, але як сім`я вони не існували.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги позивача не визнає та заперечує проти їх задоволення. Позивач в дійсності іноді допомагала по господарству її синові. Вони іноді вдвох приходили, але як сім`я вони не були.

Представник третьої особи в особі Кагарлицької районної державної нотаріальної контори в судові засідання не з`явився, подавши до суду заяву, в якій просить розгляд цивільної справи проводити у відсутність представника нотаріальної контори та рішення по справі прийняти на розгляд суду.

Представник третьої особи в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 в судові засідання не з`явився, подавши до суду заяву, в якій просить розгляд цивільної справи проводити у відсутність представника та щодо вирішення позову покладаються на погляд суду.

Представник третьої особи в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 в судові засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Заяв та клопотань не надходило.

Суд, вислухавши сторони та вивчивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

За приписами частини другої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

За положеннями частин першої, другої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до частини першої статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Разом з тим, згідно із статтею 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

На підтвердження факту проживання однією сім`єю, позивачем надано Акт депутата Кагарлицької міської ради Будюка Сергія Миколайовича від 16.09.2022 р. про те, що він підтверджує, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , фактично проживав та вів спільне господарство з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , з 2012 року по даний час за адресою: АДРЕСА_2 .

Суд не може взяти до уваги вказаний акт, оскільки він записаний зі слів позивача, та період, який там вказаний знаходиться за межами проживання ОСОБА_4 , так як він загинув ІНФОРМАЦІЯ_10 під час захисту батьківщини.

Що стосується свідків, то слід зазначити наступне.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що він є сином позивача. В дійсності його мати ОСОБА_9 проживала разом із ОСОБА_10 як чоловік і дружина. Вона за ним піклувалася, готовила їсти, прала одежу та дивилась за городом. Коли ОСОБА_11 перебував на війні, то вона йому висилала посилки. Вони мали одружитися, про що йому говорила мати, але не встигли.

Свідок ОСОБА_12 пояснила, що ОСОБА_13 знає, бо вона є її сусідкою. Вони працювали разом і вона бачила як померлий забирав її з роботи. Бачила, як ОСОБА_14 приїжджала до матері померлого та привозила їй продукти харчування. Вона неодноразово бачила ОСОБА_15 у дворі ОСОБА_4 . Вони стали проживати разом з 2014 р.

Свідок ОСОБА_5 пояснила, що по телефонній розмові вона почула, що позивач з померлим хотіли одружитися, коли мав останній приїхати. А приїхати мав на новий рік.

Свідок ОСОБА_3 пояснила, що не є правдою те, що з 2012 року позивач проживала із її сином разом як чоловік та дружина. Не часто вона ходила на АДРЕСА_2 , але ОСОБА_16 там не бачила. Стверджувати, що позивач та її син проживала однією сім`єю як чоловік та дружина не можна. Її син часто харчувався у неї. Часто вона йому прала речі. Можливо вони і певний час проживали, але не в період з 2012 по 2023 р. Оскільки у сина була дружина та в період з 2010 р. по 2012 р. він з нею поживав і часто їздив у Крим.

Свідок ОСОБА_2 пояснив, що він спілкувався із батьком, який говорив йому, що ліжко було куплене ним близько десяти років назад. Спільного бюджету не було. Одежу батько прав сам, або приносив бабі ОСОБА_3 . Теж саме було і з харчуванням. Ніякої сім`ї між батьком та позивачем не було.

Свідок ОСОБА_17 пояснила, що вона є сусідкою ОСОБА_3 . Проживає у своєму будинку постійно протягом чотирьох років. Бачила як її син носив прати одяг до своєї матері. Коли прийшли повідомляти про те, що син загинув, то вона була присутня і надавала допомогу ОСОБА_18 , оскільки їй було погано. Були зими, коли син ОСОБА_19 зимував у неї. ОСОБА_14 доглядала лише за городом. Влітку жив ОСОБА_20 у себе, а харчуватися ходив до матері. Бюджет у ОСОБА_20 був свій. Назвати їх чоловіком та дружиною не можна.

Свідок ОСОБА_21 пояснила, що ОСОБА_22 та ОСОБА_9 як сім`я не жили. Був період, що ОСОБА_23 жила із ОСОБА_20 , але це був не період з 2012 р. ОСОБА_16 тримала у ОСОБА_24 город, який і обробляла. Рижий ОСОБА_20 дуже часто ночував у своєї матері, а також і харчувався там.

Свідок ОСОБА_25 пояснила, що покійний є її братом. З ним часто спілкувалася. Часто була у нього в гостях. ОСОБА_16 та ОСОБА_11 не проживали як сім`я, спільного бюджету не було. Ніколи не чула про те, що якісь були спільні покупки. Між ними існували лише інтимі відносини.

Свідки ОСОБА_26 та ОСОБА_27 пояснили, що ОСОБА_22 був їхнім однокласником, а пізніше став кумом. Коли було весілля їхнього сина, то ОСОБА_22 був запрошений як хресний батько. Він прийшов із ОСОБА_9 . Їх двічі бачив на рибалці. При їхніх зустрічах ОСОБА_20 нічого не говорив про ОСОБА_23 . Він розповідав, що взимку живе у своєї матері, а також там часто харчувався. Так в дійсності посилки ОСОБА_23 відправляла, бо вони також йому передавали харчі.

Суд не може взяти до уваги показання свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_5 , оскільки їх пояснення носять узагальнений характер, лише про те, що бачили чи чули від ОСОБА_16 в певний період часу.

Щодо свідка ОСОБА_6 , то вказаний свідок є сином позивача, а тому може бути зацікавленим.

Разом із тим, у справі свідки ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 ОСОБА_21 та ОСОБА_17 заперечуючи факт постійного проживання позивача ОСОБА_16 з ОСОБА_28 у період з 2012 року до 2023 року.

Окрім того, сам ОСОБА_11 у другий відділ ІНФОРМАЦІЯ_1 написав дані про те, що б повідомити про нього лише сина ОСОБА_2 та нічого про ОСОБА_16 не писав.

Також встановлено, що позивачкою додано до позовної заяви експрес накладні: експрес-накладна № 59000838654417 від 09.07.2022 року, тип відправлення: посилка вага: 12,05 кг, опис: продукти харчування; експрес-накладна № 59000841132976 від 16.07.2022 року, тип відправлення; посилка вага: 11,3 кг, опис: інструменти; експрес-накладна № 59000841384911 від 17.07.2022 року, тип відправлення: посилка вага: 5,6 кг, опис: інше; експрес-накладна № 59000846432978 від 31.07.2022 року, тип відправлення: посилка вага; 7,44 кг, опис: побутові речі (а.с.10 том 1).

Суд вважає, що наявність декількох експрес накладних за липня 2022 року не може свідчити про сталі сімейні стосунки з 2012 року по 2022 рік.

Що стосується відомостей, що зазначено у матеріалах кримінального провадження № 12015110190000286 від 15.05.2015 р. у поясненнях ОСОБА_4 про те, що він проживає по АДРЕСА_2 разом із дружиною, ОСОБА_1 , то суд вважає, що вказаний факт не підтверджує проживання однією сім`єю з 2012 р. по 2023 р.

Що стосується фотографій, які були оглянуті під час судового розгляду, то слід зазначити наступне.

Так в дійсності на фотографіях позивач є поряд з померлим, але період вказаних фотографій не великий і не може свідчити беззаперечний факт проживання однією сім`єю з 2012 р. по 2023 р. позивача з померлим.

Показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв`язку із цим взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю. Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи). Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо. До прав та обов`язків, притаманних подружжю, слід віднести зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду у постанові 17 січня 2024 року у справі № 759/14906/18 (провадження № 61-466св23).

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.

Для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання), фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.

Одне лише спільне проживання не є достатнім для визнання факту проживання однією сім`єю без наявності інших ознак сім`ї. Показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду: від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16, від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц, від 11 грудня 2019 року в справі № 712/14547/16-ц, від 24 січня 2020 року в справі № 490/10757/16-ц.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності сім`ї із ОСОБА_4 , ведення спільного бюджету, господарства та побуту, а також спільної праці з 2012 року по 2023, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю.

З урахуванням наведеного вище, суд приходить до висновку, що позивач не довів відповідними доказами факту спільного проживання сторін у справі та й обставин придбання спірного майна в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти, ведення спільного господарства, побуту, витрачання коштів на спільні цілі, виконання взаємних прав та обов`язків, починаючи з 2012 року по 2023 р., а тому позовні вимоги про встановлення факту не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись Конституції України, ЦК України, ст. 3 СК України, ст. ст. 77, 81, 89, 141, 206, 258, 259, 247, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимогах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог: Кагарлицька районна державна нотаріальна контора, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу відмовити.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення та подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст судового рішення складено 22.04.2024 р.

Суддя І.І. Шевченко