Рішення

від 08.05.2024 по справі 638/622/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/622/24

Провадження № 2/638/182/24

РІШЕННЯ

Іменем України

08 травня 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Латки І.П.,

за участю секретаря судового засідання Мяснянкіної Г.П.,

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА-21»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «ОХОРОНА-21», від імені якого діє представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг,

в с т а н о в и в:

У січні 2024 року ТОВ «ОХОРОНА-21» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, в обґрунтування якого зазначило, що 12 березня 2019 року, між ТОВ «ОХОРОНА-21»та ОСОБА_1 укладено Договір № 27927/1А на охорону пультом централізованого спостереження і реагування з виїздом мобільної групи на об`єкт відповідача, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . За умовами договору, договір укладається після обладнання «Об`єкта» комплектом засобів сигналізації, для підключення «Об`єкту» до ПЦС «Замовник» забезпечує допуск фахівця «Виконавця» для встановлення ППК «Лунь», за допомогою якого ведеться спостереження за «Об`єктом» та його охорона. ППК «Лунь» являється і залишається власністю «Виконавця» і не переходить у власність «Замовника» протягом всього часу дії цього Договору. У разі пошкодження, знищення, викрадення та/або неповернення за будь-яких обставин встановленого на «Об`єкті» Прилад приймально-контрольний «Лунь-25», «Замовник» в 3-х денний строк в безумовному порядку сплачує на розрахунковий рахунок «Виконавця» його вартість, у розмірі еквівалентному 86,00 доларів США. Оплата проводиться в національній валюті України за курсом, встановленим НБУ на день проведення розрахунку.

На виконання умов Договору для надання послуг позивачем на Об`єкті було встановлено обладнання - Прилад приймально-контрольний «Лунь-25». 15 березня 2023 року, у зв`язку з заборгованістю відповідача по оплаті за отримані послуги у сумі 200 грн, відповідно до умов договору, листом за вих. № 4 від 15.03.2023 позивач повідомив відповідача про розірвання в односторонньому порядку Договору з 22 березня 2023 року, але відповідачем не було надано позивачу доступ на «Об`єкт» для проведення демонтажу встановленого ППК та не проведено всі необхідні розрахунки з дотриманням умов Договору. 01 листопада 2023 року позивачу було направлено вимогу адвоката про сплату заборгованості за ППК «Лунь-25» у розмірі 86 доларів США. Проте, після розірвання в односторонньому порядку Договору з 22.03.2023 року, відповідач в 3-х денний строк, тобто до 25.03.2023 року, не повернув ППК позивачу та по даний час не здійснив оплату його вартості, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі еквівалентній 86 доларів США, що на 10.01.2024 року в національній валюті за курсом, встановленим НБУ становить 3287,38 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 зобов`язаний сплатити ТОВ «ОХОРОНА - 21» заборгованість у сумі 200 грн за надані послуги та вартість неповерненого ППК, що на момент складання позовної заяви становить суму боргу у розмірі 3487,38 грн.

У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання ТОВ «ОХОРОНА - 21» на підставі ст. 625 ЦК України нараховано 44,85 грн індекс інфляції, та 83,69 грн - 3% річних від суми боргу.

Окрім того, на підставі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» позивачем нараховано пеню у розмірі подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, а саме 1190,79 грн.

Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА-21», код ЄДРПОУ 42595895, суму заборгованості за Договором № 27927/1А від 12.03.2019 року у розмірі 3487,38 грн, з урахуванням індексу інфляції у 44,85 грн та 3% річних у розмірі 83,69 грн, а також пеню у розмірі 1190,79 грн, а всього 4806,71 грн. Крім того просив стягнути з відповідача судовий збір в сумі 3028,00 грн та 2000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 15 січня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження, встановлено ОСОБА_1 строк п`ятнадцять днів з дня вручення йому цієї ухвали, протягом якого він має право подати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України.

У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав, у зв`язку з чим суд розглядає справу на підставі наявних доказів відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином і в установленому законом порядку, представник позивача просив справу розглянути без участі сторони позивача.

Відповідач причининеявки судуне повідомив,клопотань провідкладення розглядусправи неподавав.28лютого 2024року ОСОБА_1 за допомогоюсистеми «Електроннийсуд» звернувсядо судуз клопотаннямпро відкладеннясудового засідання,призначеного на28лютого 2024року.Клопотання булозадоволено,розгляд справивідкладено на21березня 2024року.21березня 2024року ОСОБА_1 за допомогоюсистеми «Електроннийсуд» зновузвернувся досуду зклопотанням провідкладення судовогозасідання.Клопотання булозадоволено,розгляд справивідкладено на16квітня 2024року о10год 15хв,про щоповідомлено відповідачашляхом доставленнясудової повісткив електроннийкабінет відповідача.В подальшомурозгляд справивідкладено на08травня 2024року,про щоповідомлено відповідачашляхом доставленнясудової повісткив електроннийкабінет відповідача,повістка доставлена до електронного кабінету 17.04.2024 о 17:07:00.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 ЦПК України суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Згідно з ч. 7 ст. 4 ЦПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Окремих заяв від відповідача про отримання судових повісток в паперовій формі не надходило.

Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

Згідно з ч. 5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Таким чином, відповідач про судове засідання повідомлений належним чином, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, правом на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку відповідно до ст. 212 ЦПК України, в тому числі за допомогою ЄСІТС не скористався.

Судом вживалися усі можливі заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, відповідно до вимог ЦПК України, зокрема за допомогою надіслання смс-повідомлень, доставлення судових повісток в його електронний кабінет, з метою забезпечення права відповідача на доступ до правосуддя.

Відповідно до ч. 1 статті 43 ЦПК України учасники справи мають право користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 3 статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд, несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням процесуальних дій.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Суд наголошує, що сторони цивільного процесу повинні добросовісно використовувати свої процесуальні права, адже процесуальні кодекси, як і інші закони, розраховані на добросовісне їх використання. У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» звернуто увагу, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Таким чином, сторона позивача не позбавлена була обов`язку цікавитись щодо того, на якому етапі розгляду перебуває цивільна справа, провадження по якій відкрито на підставі пред`явленого ним же позову, отже нехтування своїми процесуальними обов`язками об`єктивними причинами не обумовлено.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany).

Суд вважає, що обставини неявки відповідача в судові засідання, який достеменно обізнаний про розгляд зазначеної справи судом, дають підстави вважати про неналежне здійснення ним своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, що призводить до затягування судового розгляду даної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Беручи до уваги, що судом вжито всіх необхідних заходів для забезпечення участі відповідача в судовому засіданні, відсутність доказів поважності причин неявки відповідача в судове засідання, суд дійшов висновку, що неявка відповідача не перешкоджає розгляду справу, у зв`язку з чим суд розглядає справу за відсутністю сторін.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено,що 12 березня 2019 року, між Позивачем та ОСОБА_1 укладено Договір № 27927/1А на охорону пультом централізованого спостереження і реагування з виїздом мобільної групи на об`єкт відповідача, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту 1.5. Договору, договір укладається після обладнання «Об`єкта» комплектом засобів сигналізації. Відмова «Замовника» від обладнання технічними засобами сигналізації місць можливого проникнення і проведення заходів щодо технічного укріплення «Об`єкта» обумовлюється письмово в Паспорті об`єкта.

В разі потреби, для підключення «Об`єкту» до ПЦС «Замовник» забезпечує допуск фахівця «Виконавця» для встановлення ППК «Лунь», за допомогою якого ведеться спостереження за «Об`єктом» та його охорона. ППК являється і залишається власністю «Виконавця» і не переходить у власність «Замовника» протягом всього часу дії цього Договору. «Замовник» несе повну матеріальну відповідальність за збереження встановленого «Виконавцем» ППК з настанням наслідків, передбачених п.8.1.4 цього Договору.

Відповідно до пункту 10.2. Договору, за вимогою однієї з Сторін, цей Договір може бути припинений або призупинений на певний строк, при цьому Сторона-заявник зобов`язана не пізніше ніж за 5 календарних днів листом письмово повідомити про це іншу Сторону, а також провести необхідні взаєморозрахунки та виконати всі зобов`язання з дотриманням умов цього Договору, у тому числі передбачені п.3.13 цього Договору.

Відповідно до пункту 3.13. Договору, в разі розірвання цього Договору «Замовник» зобов`язаний провести в 3-х денний строк всі необхідні взаєморозрахунки за цим Договором. А також забезпечити в 3-х денний строк доступ фахівця «Виконавця» на «Об`єкт» для проведення демонтажу встановленого «Виконавцем» ППК. Наслідки неповернення ППК з будь-яких підстав, передбачені в п.8.1.4 цього Договору.

Відповідно до пункту 8.1.4. Договору, в разі пошкодження, знищення, викрадення та/або неповернення за будь-яких обставин встановленого на «Об`єкті» Прилад приймально-контрольний «Лунь-25», «Замовник» в 3-х денний строк в безумовному порядку сплачує на розрахунковий рахунок «Виконавця» його вартість, у розмірі еквівалентному 86,00 доларів США. Оплата проводиться в національній валюті України за курсом, встановленим НБУ на день проведення розрахунку.

Згідно з Рахунком № 1224 від 28 лютого 2024 року за Договором № 27927/1А від 12 березня 2019 року, заборгованість за договором станом на 28 лютого 2023 року складає 200 грн.

15 березня 2023 року листом за вих. № 4 від 15.03.2023 ТОВ «Охорона-21» повідомило відповідача про розірвання в односторонньому порядку Договору з 22 березня 2023 року.

Як зазначає позивач, ОСОБА_1 не було надано позивачу доступ на «Об`єкт» для проведення демонтажу встановленого ППК та не проведено всі необхідні розрахунки з дотриманням умов Договору, у тому числі, передбачені пунктами 3.13., 8.1.4. Договору. Вказана обставина відповідачем не оспорювалася та належними, допустимими доказами не спростована.

01 листопада 2023 року, представником ТОВ «Охорона-21» Чобітьком І.В. було надіслано ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку вимогу про сплату заборгованості за ППК «Лунь-25» у розмірі 86 доларів США.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

У відповідності зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зіст.599ЦК Українизобов`язанняприпиняється виконанням,проведеним належнимчином

Відповідно дост.610ЦК Українипорушенням зобов`язанняє йогоневиконання абовиконання зпорушенням умов,визначених змістомзобов`язання(неналежневиконання).

Враховуючи викладене, у зв`язку з одностороннім розірванням договору позивачем на підставі п.10.2 Договору, ОСОБА_1 відповідно до пункту 3.13. Договору був зобов`язаний провести взаєморозрахунки за ТОВ «Охорона-21» та надати фахівцям позивача доступ до об`єкта для проведення демонтажу ППК «Лунь». У разі ненадання доступу позивачу для демонтажу ППК, ОСОБА_1 відповідно до 8.1.4. Договору зобов`язаний оплатити в безумовному порядку вартість ППК в 3-х денний строк після розірвання договору у сумі еквівалентній 86 доларів США.

Згідно статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Оцінюючи в сукупності наданий позивачем докази, судом встановлено, що відповідач свої зобов`язання, передбачені у разі розірвання договору, зокрема щодо повернення ППК «Лунь» або сплати повної його вартості не виконав. Відповідачем всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, яка покладає на сторону обов`язок довести за допомогою належних та допустимих доказів свої вимоги та заперечення, не спростовано обставини, на які посилається позивач, не надано доказів повернення або сплати позивачу вартості ППК «Лунь», не спростовано розмір заборгованості за договором № 27927/1А, у зв`язку з чим, майнове право позивача щодо стягнення вартості ППК «Лунь» у розмірі еквівалентному 86 доларів США підлягає захисту в судовому порядку.

Станом на час ухвалення рішення офіційний курс гривні до долара США складає 39,2966 грн/дол.США, таким чином наявні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Охорона-21» вартості ППК «Лунь» у сумі 3379,50 грн та 200 грн заборгованості з абонплати за Договором № 27927/1А.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох відсотків річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У зв`язку з простроченням виконання ОСОБА_1 грошового зобов`язання щодо сплати вартості ППК «Лунь» та абонплати за договором, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції у 44,85 грн та 3% річних у розмірі 83,69 грн відповідно до ст. 625 ЦК України.

Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком 3 % річних та індексу інфляції, оскільки позивачем правильно застосовані приписи ст. 625 ЦК України щодо зобов`язання боржника сплатити інфляційні втрати та 3% річних в разі прострочення виконання грошового зобов`язання, а розрахунок здійснено відповідно до вимог закону.

Водночас, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на підставі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» з огляду на таке.

Статтею 3 зазначеного Закону дійсно передбачено, що розмір пені, передбачений статею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Правомірність стягнення та визначення розміру пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України підтверджена у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 910/10224/14, від 23.05.2018 у справі № 910/15492/17 та від 06.03.2019 у справі № 916/4692/15.

Однак, як вбачається з преамбули Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» цей закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 є суб`єктом підприємницької діяльності і договір № 27927/1А укладено з ним саме у зв`язку зі здійсненням підприємницької діяльності. За таких обставин, до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», а тому позовні вимоги про стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 1190,79 грн є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Охорона-21» до ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а саме сума заборгованості за Договором № 27927/1А від 12.03.2019 року у розмірі 3579,50 грн (3379,50 вартість ППК «ЛУНЬ» та 200 грн заборгованість з абонплати), з урахуванням індексу інфляції у 44,85 грн та 3% річних у розмірі 83,69 грн, а всього заборгованість у розмірі 3708,04 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання цього позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується Платіжною інструкцією № 19 від 10 січня 2024 року. При цьому, за подання цієї позовної заяви, враховуючи положення ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», підлягав сплаті судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Таким чином, суд вирішує питання про розподіл судового збору у сумі 2422,40 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 1822,13 грн.

Щодо стягнення інших судових витрат, а саме на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До інших судових витрат, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України належать судові витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 3 та 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 2000 грн.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача долучено наступні докази: копія Договору про надання юридичних послуг від 02 січня 2024 року, укладений між ТОВ «Охорона-21» та адвокатом Чобітьком І.В., копію Додатку №1 до договору про надання юридичних послуг від 02.01.2024 року, Акт прийому - передачі наданих послуг від 10 січня 2024 року до Договору про надання юридичних послуг від 02 січня 2024 року.

Наданими позивачем доказами підтверджено надання наступних правових послуг: ознайомлення зі змістом Договору на охорону пультом централізованого спостереження і реагування з виїздом мобільної групи між ОСОБА_1 та ТОВ «ОХОРОНА-21» №27927/1А від 12.03.2019 року та проведення огляду інших документів, пов`язаних з його виконанням за їх місцезнаходженням; консультація та погодження правової позиції за результатом ознайомлення зі змістом Договору на охорону пультом централізованого спостереження і реагування з виїздом мобільної групи між ОСОБА_1 та ТОВ «ОХОРОНА-21» № 27927/1А від 12.03.2019 року та іншими документами; складання та подання до Дзержинського районного суду м.Харкова позовної заяви про стягнення заборгованості згідно з Договором на охорону пультом централізованого спостереження і реагування з виїздом мобільної групи між ОСОБА_1 та ТОВ «ОХОРОНА-21» № 27927/1А від 12.03.2019 року.

Згідно п. 1 Додатку № 1 замовник сплачує виконавцю щомісячно суму із розрахунку 1000 (одна тисяча) гривень за одну годину роботи виконавця. Відповідно до п. 2 Акту прийому - передачі наданих послуг від 10 січня 2024 року вартість послуг виконавця складає 2000,00 грн (без ПДВ).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.

Зокрема, у рішеннях у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006 року (пункт 80), у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009 року (пункти 34-36), у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 року, у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015 року (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та складності), розумності їхнього розміру та конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Також судом враховано, що згідно з ч. 5-6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому відповідачем не було заявлено вимог про зменшення витрат на правову допомогу, не доведено відповідними доказами неспівмірності витрат об`єму наданих послуг.

Враховуючи вимоги ст. 137 ЦПК України та з огляду на співмірність витрат на оплату послуг адвоката, пов`язаних із захистом прав та представництвом інтересів позивача у даній конкретній справі, враховуючи характер спору, суд, з урахуванням основоположних засад справедливості, виваженості та розумності, вважає обґрунтованим, об`єктивним, і таким, що підпадає під критерій розумності, розмір витрат на правову допомогу у сумі 2000 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, суд керуючись п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1504,40 грн.

Керуючись ст.10,12,13,76, 81,141,258,259,263-265,273-274, 279,354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги ТОВ «ОХОРОНА-21», від імені якого діє представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА-21», код ЄДРПОУ 42595895, адреса місцезнаходження: 61002, м. Харків, вул. Садова, буд. 10/12, заборгованість за Договором № 27927/1А від 12 березня 2019 року у розмірі 3579,50 грн (з яких 3379,50 грн - вартість Приладу приймально-контрольного «Лунь-25» та 200 грн - заборгованість з оплати наданих послуг), з урахуванням індексу інфляції у 44,85 грн та 3% річних у розмірі 83,69 грн за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, а всього заборгованість у розмірі 3708,04 грн (три тисячі сімсот вісім гривень 04 копійки).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА-21», код ЄДРПОУ 42595895, адреса місцезнаходження: 61002, м. Харків, вул. Садова, буд. 10/12, судовий збір у розмірі 1822,13 грн та 1504,40 грн судові витрати на професійну правничу допомогу, а всього судові витрати у розмірі 3326,53 грн (три тисячі триста двадцять шість гривень 53 копійки).

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 08 травня 2024 року.

Суддя І.П. Латка