Рішення

від 03.05.2024 по справі 477/349/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/349/24

Провадження №2/477/683/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2024 року Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді - Семенової Л.М.,

при секретарі судових засідань Пихтіні О.О.,

розглянувши в судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Воскресенської селищної ради Миколаївської області, треті особи: товарна біржа «Нерухомість-Миколаїв», товарна біржа «Нерухомість-Центр», про визнання договорів купівлі-продажу дійсними,

В С Т А Н О В И В:

16 лютого 2024 року до суду надійшла сформована в системі «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_3 , подана представником позивача ОСОБА_4 , про визнання дійсними:

- договору купівлі-продажу нерухомого майна 54/100 частки домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , укладеного 15 вересня 1998 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на товарній біржі «Нерухомість-Центр» (реєстраційний номер 118), право власності на підставі якого зареєстровано комунальним підприємством «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 20 листопада 1998 року в реєстровій книзі за №1820;

- договору купівлі-продажу нерухомого майна 46/100 частин житлового будинку з прилеглими надвірними господарчими та побутовими спорудами та будівлями за адресою АДРЕСА_1 , укладеного 23 липня 2001 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на товарній біржі «Нерухомість-Миколаїв» (реєстраційний номер №1-826), право власності на підставі якого зареєстровано комунальним підприємством «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 25 вересня 2006 року в реєстровій книзі 8 за №1820.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15 вересня 1998 року, зареєстрованого Товарною біржею «Нерухомість-Центр» відповідач ОСОБА_5 , яка є матір`ю позивача, продала, а позивач купив 54/100 частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане домоволодіння належало ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на нерухомість від 23 серпня 1998 року, зареєстрованого Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації 23 серпня 1998 року, реєстровий №1820.

Договір був зареєстрований в Миколаївському бюро технічної інвентаризації 20 листопада 1998 року за №1820.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла. Після її смерті за заявою позивача 15 січня 2024 року була заведена спадкова справа. Позивач є єдиним спадкоємцем померлої.

Вищезазначений договір купівлі-продажу був виконаний сторонами, ОСОБА_5 передала у власність позивача 54/100 домоволодіння, а він у свою чергу сплатив обумовлену сторонами вартість майна.

23 липня 2001 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу, зареєстрований на товарній біржі «Нерухомість Миколаїв», відповідно до якого ОСОБА_2 продала, а позивач купив 46/100 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1

Вказана частина домоволодіння належало ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 25 квітня 2000 року, укладеного на товарній біржі «Центр» та зареєстрованого в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації 20 травня 2000 року за реєстровим №1820.

Договір був зареєстрований в Миколаївському бюро технічної інвентаризації 25 вересня 2006 року за №1820 в книзі 8.

Вищезазначений договір купівлі-продажу був виконаний сторонами, ОСОБА_2 передала у власність позивача 46/100 домоволодіння, а він у свою чергу сплатив обумовлену сторонами вартість майна.

В зв`язку з тим, що позивач позбавлений можливості розпоряджатися належним йому майном, оскільки вищезазначені договори не були нотаріально посвідчені, а недодержання цієї вимоги тягне за собою їх недійсність, позивач звернувся за захистом свого права до суду.

Ухвалою від 12 квітня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 26 квітня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

26 квітня 2024 року представник позивача ОСОБА_4 направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримав.

Від відповідача Воскресенської селищної ради Миколаївської області надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Третя особа Товарна біржа «Нерухомість-Миколаїв» про дату, час та місце судового засідання повідомлена належно, пояснень чи заперечень суду не надано.

Третя особа Товарна біржа «Нерухомість-Центр» про дату, час та місце судового засідання повідомлена належно, пояснень чи заперечень суду не надано.

Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України, у зв`язку з наявністю доказів щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового розгляду справи та відсутністю від нього заяв про відкладення судового засідання, таке проведено за відсутності відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв`язку з неявкою всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15вересня 1998 року, ОСОБА_5 продала, а ОСОБА_3 купив 54/100 частин домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (а.с.11).

Відповідно до п.3 зазначеного договору, зазначені 54/100 частини домоволодіння належать ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 23 серпня 1998 року, зареєстрованого Миколаївським обласним бюро технічної інвентаризації, реєстровий №1820 від 23 серпня 1998 року.

Відповідно до п.5 зазначеного договору продаж вчинено за 13800 грн., які продавець повністю одержав від покупця до підписання цього договору. Зазначені 54/100 частин продані і належать новому власнику ОСОБА_3 .

Вказаний договір укладено на Товарній біржі «Нерухомість-Центр», зареєстрований в журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю за №118 від 15 вересня 1998 року, та в подальшому нотаріально не посвідчувався.

Договір зареєстровано в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації 20 листопада 1998 року за №1820 (а.с.13).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Рибальчеською сільською радою Голопристанського району Херсонської області 12 листопада 2007 року, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.28).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 23липня 2001 року, ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_3 купив 46/100 частин житлового будинку з прилеглими надвірними господарчими та побутовими спорудами та будівлями, розташованого за адресою АДРЕСА_1 (а.с.11).

Відповідно до п.1 зазначеного договору, зазначені 46/100 частини житлового будинку належать ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 25 квітня 2000 року, виданого на ТБ «Центр» за реєстровим №2-752, зареєстрованому в Миколаївському в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації 20 травня 2000 року за реєстровим №1820.

Відповідно до п.3 зазначеного договору продаж вчинено за 1000 грн., які продавець повністю одержав від покупця до підписання цього договору.

Вказаний договір укладено на Товарній біржі «Нерухомість-Миколаїв», зареєстрований в журналі реєстрації біржових договорів з нерухомістю за №1-826 від 23 липня 2001 року, та в подальшому нотаріально не посвідчувався.

Договір зареєстровано в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації 25 вересня 2006 року за №1820 в книзі 8 (а.с.17).

В той же час, позивач позбавлений можливості розпорядження своїм майном з огляду на положення ст.227 ЦК УРСР 1963 року.

Згідно з застереженнями, що містяться вст.5 ЦК Українитап. 4Прикінцевих та Перехідних Положень ЦК України, правовий статус майна, а також права та обов`язки суб`єктів цивільних правовідносин щодо цього майна визначаються нормами матеріального права, які були чинними на час його створення або набуття.

Положеннямист. 42 ЦК УРСР(в редакції 1963 року), який має застосовуватися до спірних правовідносин, дозволялося укладення цивільно-правових угод у вигляді усної та письмової форми (простої або нотаріальної).

Згідно з вимогамист. 227 ЦК УРСР(в редакції 1963 року) договір купівлі-продажу житлового будинку повинен бути укладений у письмовій формі з обов`язковим нотаріальним посвідченням.

Невиконання цих вимог тягне недійсність такої угоди із застосуванням наслідків реституції, передбачених ч. 2ст. 48 ЦК УРСР(в редакції 1963 року).

В той же час, відповідно до правилст. 15 Закону України «Про товарні біржі»угоди, які укладені учасниками біржі щодо купівлі-продажу товарів або об`єктів нерухомості, допущених до обігу на товарній біржі та зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Така угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Згідно з частиною 2 статті 47 ЦК України в редакції 1963 року суд може визнати дійсною угоду, що потребує нотаріального посвідчення, коли сторони досягли згоди за всіма її істотними умовами і одна сторона ухиляється від нотаріального посвідчення останньої за відсутності передбачених законодавством перешкод для цього.

В цьому випадку не вимагається подальшого нотаріального посвідчення угоди.

Таким чином, оскільки договір купівлі-продажу нерухомого майна від 15 вересня 1998 року, зареєстрований товарною біржою «Нерухомість-Центр» та договір купівлі-продажу від 23 липня 2001 року, зареєстрований товарною біржею «Нерухомість-Миколаїв» укладено з дотриманням усіх норм чинного законодавства, які діяли на момент здійснення даних угод та відповідали нормам Закону України «Про товарну біржу», сторони досягли згоди щодо усіх його істотних умов, виконали ці умови, та по сьогоднішній день жодних заперечень стосовно наслідків його укладення не виникло, зазначене дає підстави для застосування вимог ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР, який діяв на час укладення договорів купівлі-продажу, щодо можливості визнання вказаних договорів купівлі-продажу дійсними.

Позивачем надані належні докази на підтвердження факту укладення вищевказаних договорів купівлі-продажу спірного нерухомого майна, їх виконання та обставин, які свідчать про неможливість подальшого нотаріального посвідчення угод.

Таким чином, суд вважає можливим захист прав позивача шляхом визнання вказаних договорів дійсними.

Керуючись ст.ст. 4, 19, 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна 54/100 (п`ятдесят чотири сотих) частки домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 (сорок), укладений 15 вересня 1998 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на товарній біржі «Нерухомість-Центр» (реєстраційний номер 118), право власності на підставі якого зареєстровано комунальним підприємством «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 20 листопада 1998 року в реєстровій книзі за №1820;

Визнати дійсним договір купівлі-продажу 46/100 (сорок шість сотих) частин житлового будинку з прилеглими надвірними господарчими та побутовими спорудами та будівлями за адресою АДРЕСА_1 (сорок), укладений 23 липня 2001 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на товарній біржі «Нерухомість-Миколаїв» (реєстраційний номер №1-826), право власності на підставі якого зареєстровано комунальним підприємством «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 25 вересня 2006 року в реєстровій книзі 8 за №1820.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.М. Семенова