Рішення
від 30.04.2024 по справі 487/61/24
ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/61/24

Провадження № 2/487/1173/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання Удовиченко Д.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Універсальна товарна біржа «Віконт-Т», про визнання договору купівлі-продажу дійсним,

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2024 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Універсальна Товарна біржа «Віконт-Т», в якому позивач просить визнати дійсним Договір № 1299 купівлі-продажу укладений на Універсальній Товарній Біржі «Віконт-Т» 23 липня 1998 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , від імені якого діяв ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , з однієї сторони, та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , з другої сторони, що був зареєстрований на Універсальній Товарній Біржі «Віконт-Т» у Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю за № 1299 від 23 липня 1998 року та КП Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі за реєстровим № 18985 від 10 серпня 1998 року.

Позов мотивований тим, що укладений між сторонами договір купівлі-продажу квартири був зареєстрований та товарній біржі та на той час не вимагав нотаріального посвідчення. На даний час позивачі звернулись до приватного нотаріуса для оформлення договору купівлі-продажу та нотаріус рекомендував звернутись до суду через порушення форми договору, оскільки один з продавців виступав також і покупцем. Крім того право власності на квартиру вже зареєстровано за позивачами. Також позивачі зазначають, що продавці ОСОБА_4 та ОСОБА_5 померли. Враховуючи викладене, вони змушені звернутись до суду.

12 січня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання, витребувано копію спадкової справи.

12.02.2024 надійшли відповіді з третьої миколаївської державної нотаріальної контори.

Позивачі подали заяви про розгляд справи без їх участі, позов підтримують і просять задовольнити.

Від відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі відповідачів, позов визнає.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився повторно, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого.

Судом встановлено, що 23 липня 1998 року на Універсальній Товарній Біржі «Віконт-Т» укладено договір №1299 купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до якого ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , продали, а ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 купили квартиру АДРЕСА_1 .

Вказаний договір зареєстрований в Комунальному підприємстві «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 10.08.1998 р. за реєстровим №18985.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спадкові справи після їх смерті не заводились, що підтверджується відповіддю Третьої миколаївської державної нотаріальної контори вих. від 01.02.2024

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюються або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 встановлено, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

На момент переходу права власності правовідносини підлягали регулюванню за нормами ЦК УРСР, який втратив чинність з 01.01.2004 р. на підставі ЦК України N 435-IV ( 435-15 ) від 16.01.2003, який набрав чинності 01.01.2004 р.

Відповідно до положень п. 4 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України, цей Кодекс застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.

Згідно зі ст. 153 ЦК УРСР, договір є укладеним, якщо сторонами досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, що до яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР, за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 227 ЦК УРСР, договір купівлі-продажу нерухомого майна повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Разом з цим, зі змісту договору № 1299 купівлі-продажу нерухомого майна від 23 липня 1998 року вбачається, що даний договір укладений у відповідності до вимог ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», зареєстрований на Універсальній Товарній Біржі «Віконт-Т», подальшому нотаріальному посвідченню не підлягає.

Закон України «Про товарну біржу» в редакції, яка діяла на час укладення договору купівлі-продажу, дозволяв членам біржі проводити біржову операцію з купівлі-продажу товарів, допущених до обігу на товарній біржі, якщо її учасниками є члени біржі та якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. В такому випадку біржовий договір подальшому нотаріальному посвідченню не підлягав, проте набувача нерухомості це не звільняло від здійснення реєстрації договору, за яким набуто право власності на нерухоме майно в органах БТІ, що на той час виконували функції органу державної реєстрації об`єктів нерухомості.

У відповідності зіст. 47 ч.2 ЦК УРСР, якщо одна зі сторін цілком або частково виконала угоду, що вимагає нотаріального посвідчення, а інша сторона ухиляється від нотаріального посвідчення угоди, суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною.

З матеріалів справи встановлено, що вищевказаний договір купівлі-продажу був укладений відповідно до вимог законодавства, яке діяло на момент його укладення, зареєстрований в КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації», був направлений на реальне настання наслідків, виконаний сторонами.

З огляду на викладене, є підстави для визнання договору купівлі-продажу від 24 квітня 1999 року, дійсним.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов належить задовольнити.

Керуючись ст.ст.4, 7, 12, 89, 211, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 47, 227 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати дійсним договір № 1299 купівлі-продажу нерухомого майна від 23 липня 1998 року, укладений на Універсальній Товарній Біржі «Віконт-Т», зареєстрований в КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 10.08.1998 р. за реєстровим №18985, відповідно до якого ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , продали, а ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 купили квартиру АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Універсальній Товарній Біржі «Віконт-Т», адреса: м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, буд. 153.

Повне судове рішення складено 30 квітня 2024 року.

Суддя: З.М. Сухаревич

СудЗаводський районний суд м. Миколаєва
Дата ухвалення рішення30.04.2024
Оприлюднено10.05.2024
Номер документу118919150
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них купівлі-продажу

Судовий реєстр по справі —487/61/24

Рішення від 30.04.2024

Цивільне

Заводський районний суд м. Миколаєва

Сухаревич З. М.

Ухвала від 12.01.2024

Цивільне

Заводський районний суд м. Миколаєва

Сухаревич З. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні