Постанова

від 29.04.2024 по справі 911/1161/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2024 р. Справа№ 911/1161/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

при секретарі судового засідання Польчен А.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 29.04.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та Заступника керівника Київської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2023 (повний текст складено 25.05.2023)

у справі №911/1161/22 (суддя Рябцева О.О.)

за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури, м. Київ в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області

до Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області

треті особи: 1. Інститут садівництва Національної академії аграрних наук України

2. Державне підприємство "Дослідне господарство "Дмитрівка" Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України"

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Оазис-ДМ"

4. ОСОБА_1

про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 06.04.2023 у справі №911/1161/22 у задоволенні позову заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області до Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, треті особи: Інститут садівництва Національної академії аграрних наук України, Державне підприємство «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України», Товариство з обмеженою відповідальністю «Оазис-ДМ», ОСОБА_1 , - відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Заступник керівника Київської обласної прокуратури (прокурор у справі) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2023 у справі № 911/1161/22 та ухвалити нове, яким позов прокурора задовольнити у повному обсязі.

Третьою особою у справі ( ОСОБА_1 ) також подано апеляційну скаргу, у якій представник просив:

- змінити рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2023 у справі № 911/1161/22 в мотивувальній частині щодо наступних висновків шляхом їх виключення:

2.1 «Відповідач у відзиві посилається на те, що відповідно до рішення районної ради Києво-Святошинського району від 15.05.2016 вказана земельна ділянка з 2016 року розташована в межах населеного пункту с. Дмитрівка, а тому така ділянка правомірно перебуває у комунальній власності.

Суд відхиляє вказані доводи з огляду на положення ЗК України, якими передбачено, що процедурі передачі земельних ділянок державної власності у комунальну власність передує процедура вилучення земельних ділянок з постійного користування.

Частинами 3 та 4 статті 142 ЗК України передбачено, що припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Норма вказаної статті діяла і на момент прийняття Президією Української академії аграрних наук постанови від 26.08.2004, оформленою протоколом № 12.

Проте, уповноваженим органом на підставі постанови Президії Української академії аграрних від 26.08.2004, оформленою протоколом № 12, не було прийнято рішення про вилучення з постійного користування ДП «ДГ «Дмитрівське» Інституту садівництва НААН України» земельної ділянки площею 400,1 га.»

2.2 «При цьому, додана до матеріалів справи довідка ДП «ДГ «Дмитрівське» Інституту садівництва НААН України» від 11.04.2019 № 43 видана «за місцем вимоги», згідно положень постанови Президії Верховної Ради Української РСР № 1370 від 29.07.1991 «Про статус Української академії аграрних наук» не може вважатись відмовою землекористувача від права користування земельною ділянкою.»

2.3 «Суд також погоджується з аргументами прокуратури, зокрема щодо того, що не можна стверджувати про наявність дійсних підстав для здійснення державної реєстрації, посилаючись на протокол №12 щодо надання згоди на вилучення з користування ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» земельних ділянок загальною площею 470 га, враховуючи те, що до моменту скасування вказаного протоколу постановою президії Української Академії Аграрних Наук від 22.06.2007 спільне підприємство участю з ТЕК «АКОРД» та ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва УААН» не було створене, а земельні ділянки з землекористування цього господарства на користь ТЕК «АКОРД» не були вилучені.

Суд звертає увагу, що твердження учасників справи про те, що протокол № 12 вичерпав свою дію, є хибними, позаяк його дія могла бути вичерпана, лише за умови вилучення уповноваженим органом земельної ділянки у постійного користувача, доказів чого до справи не надано. Оскільки до моменту скасування рішення про надання згоди на вилучення земельної ділянки уповноважений орган, на підставі цієї згоди земельну ділянку не вилучив - суд констатує припинення дії згоди на вилучення саме з моменту скасування рішення про таку згоду особою, що його прийняла.»

2.4 «Таким чином, на момент внесення державним реєстратором виправлень до розділу про право власності щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 постійним користувачем спірної земельної ділянки державної власності було ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України», а власником і розпорядником, в силу положень ЗК України - Головне управління Держгеокадастру у Київській області.

В матеріалах справи відсутнє рішення Головного управління Держгеокадастру в Київській області про передачу земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 площею 30 га у комунальну власність, як і відсутній відповідний акт приймання-передачі такої земельної ділянки.

Факт перебування земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 площею 30 га в межах села Дмитрівка не може нівелювати необхідність дотримання процедури передачі такої земельної ділянки у комунальну власність.

У свою чергу, визначений державним реєстратором перелік, в якості підстав для внесення змін до розділу про право власності, не містить жодного документа та норми закону, на підставі яких земельна ділянка з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 вибула з державної власності.

Встановлені обставини свідчать про те, що у державного реєстратора не було правових підстав для реєстрації за Дмитрівською сільською радою права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848, позаяк вказана земельна ділянка не вибула з постійного користування ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» у порядку, встановленому ЗК України, та навіть не була передана відповідним рішенням Головного управління Держгеокадастру у Київській області у комунальну власність.».

- Викласти мотивувальну частину рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2023 у справі № 911/1161/22 відповідно до обставин, встановлених у суді апеляційної інстанції.

Короткий зміст позовних вимог

Заступник керівника Київської обласної прокуратури (прокурор у справі) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області (позивач) до Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області (відповідач), в якому (з урахуванням пояснень, які надійшли до суду на усунення недоліків позовної заяви) просив:

усунути перешкоди у здійсненні Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області права користування та розпорядження земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, шляхом скасування рішення державного реєстратора від 08.12.2020 з індексним номером 55570437 про державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 за Дмитрівською сільською радою Бучанського району Київської області з одночасним припиненням речових прав Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 та усунути перешкоди у здійсненні Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області права користування та розпорядження земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, шляхом її повернення на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області від Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при прийнятті рішення № 55570437 щодо державної реєстрації комунальної форми власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 за Дмитрівською сільською радою Бучанського району Київської області державним реєстратором Гаращенком В.В. в порушення вимог статей 78, 116 Земельного кодексу України та його Перехідних положень, статей 10, 23, 24, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктів 40, 81-2 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, за відсутності згоди Президії Національної академії аграрних наук України не встановлено невідповідності заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, невідповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному земельному кадастрі, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах, внаслідок чого державу в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області позбавлено права (власності) розпорядження, а ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» права користування земельною ділянкою площею 30 га з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848, з огляду на що, за твердженням прокурора, інтереси держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області підлягають захисту відповідно до статей 21, 152 Земельного кодексу України та статей 16, 391 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Київської області від 06.04.2023 у справі № 911/1161/22 у задоволенні позову відмовлено повністю за наступних встановлених обставин:

- прокурор належним чином обґрунтував підстави для представництва ним інтересів держави і подав даний позов з дотриманням вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру», та повідомив позивача про звернення з позовною заявою;

- згідно даних з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.09.2022 індексний номер 309117423 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на зрошувальну систему з санітарно-технічним будинком, що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 площею 30 га, на підставі договору купівлі-продажу від 06.09.2022;

- положеннями ЗК України передбачено, що процедурі передачі земельних ділянок державної власності у комунальну власність передує процедура вилучення земельних ділянок з постійного користування;

- уповноваженим органом на підставі постанови Президії Української академії аграрних від 26.08.2004, оформленої протоколом № 12, не було прийнято рішення про вилучення з постійного користування ДП «ДГ «Дмитрівське» Інституту садівництва НААН України» земельної ділянки площею 400,1 га;

- на момент внесення державним реєстратором виправлень до розділу про право власності щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 постійним користувачем спірної земельної ділянки державної власності було ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України», а власником і розпорядником, в силу положень ЗК України - Головне управління Держгеокадастру у Київській області;

- в матеріалах справи відсутнє рішення Головного управління Держгеокадастру в Київській про передачу земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 площею 30 га у комунальну власність, як і відсутній відповідний акт приймання-передачі такої земельної ділянки;

- факт перебування земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 площею 30 га в межах села Дмитрівка не може нівелювати необхідність дотримання процедури передачі такої земельної ділянки у комунальну власність;

- визначений державним реєстратором перелік, в якості підстав для внесення змін до розділу про право власності, не містить жодного документа та норми закону, на підставі яких земельна ділянка з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 вибула з державної власності;

- встановлені обставини свідчать про те, що у державного реєстратора не було правових підстав для реєстрації за Дмитрівською сільською радою права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848, позаяк вказана земельна ділянка не вибула з постійного користування ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» у порядку, встановленому ЗК України, та навіть не була передана відповідним рішенням Головного управління Держгеокадастру у Київській області у комунальну власність;

- незважаючи на перебування у власності третьої особи нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848, матеріали справи не містять жодного доказу, який би підтверджував вибуття вказаної земельної ділянки з державної власності, як і не містить доказів вилучення земельної ділянки площею 400,1 га з користування ДП «ДГ «Дмитрівське» Інституту НААН України»;

- земельна ділянка з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 фактично перебуває у володінні Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, що виключає задоволення у спірних правовідносинах негаторного позову;

- обраний прокурором у позовній заяві спосіб захисту прав є неналежним та не може призвести до належного поновлення прав держави в особі позивача.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів

Згідно доводів апеляційної скарги прокурора, враховуючи, що уповноваженим органом державної виконавчої влади рішення про вилучення спірних земель та передачу їх у комунальну власність не приймалось, президія Національної академії аграрних наук України в добровільному порядку від земельної ділянки не відмовлялась, будь-яких організаційно-розпорядчих документів щодо земельної ділянки, яка перебуває у користуванні ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» не приймали, відтак право постійного користувача та дійсного володільця спірних земель, до цього часу у законний спосіб не припинене, що вказує на те, що право комунальної власності на спірні землі у відповідача не виникло, тому ефективним способом захисту, спрямованим на повернення земельних ділянок у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, є негаторний позов (ст. 391 ЦК України), який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного власника відповідних земельних ділянок.

В апеляційній скарзі третьої особи зроблено посилання на наступне:

- відповідно до вимог земельного законодавства, чинного на момент набуття ТЕК «АКОРД» права користування спірною земельною ділянкою ТЕК «АКОРД» дійсно мала обов`язок належним чином оформити своє право користування, чого зроблено не було, але таке неоформлення не було підставою для припинення права користування ТЕК «АКОРД» ані для поновлення права постійного користування ДП «ДГ Дмитрівка»;

- ДГ «Дмитрівка» Інституту садівництва УААН у зв`язку з відмовою від користування частиною земель на підставі постанови Президії Української академії аграрних наук № 12 від 26.08.2004 року не здійснило оформлення нового або ж переоформлення існуючого Акта на право постійного користування, тобто Акт постійного користування, на який посилається як прокурор так і ДГ «Дмитрівка», не свідчить про користування Дослідним господарством «Дмитрівка» спірною земельною ділянкою;

- право постійного користування ДП «ДГ «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України спірною земельною ділянкою було припинене автоматично у зв`язку із набуттям ТЕК «АКОРД» права власності на розташоване на ній нерухоме майно, спірна земельна ділянка не належить до земель, визначених в підпунктах «а» і «б» пункту 4 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності»;

- з моменту віднесення спірної земельної ділянки до території с. Дмитрівка рішенням районної ради Києво-Святошинського району від 15.05.2016, остання перейшла в комунальну власність на підставі пп. б п. 3 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», але належним чином не була зареєстрована; право комунальної власності відповідно до зазначеного пункту було оформлено лише 08.12.2020, що підтверджується витягом з ДРРП щодо спірної земельної ділянки;

- судом першої інстанції не встановлено обставин, що підлягали встановленню у справі, а саме факт припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП «ДГ «Дмитрівка», факт переходу права користування спірною земельною ділянкою до ТЕК «АКОРД», факт переходу спірної земельної ділянки із державної у комунальну власність;

- суд першої інстанції застосував положення ЗК України, що не підлягали застосуванню, позаяк спеціальним Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» передбачено інший порядок переходу земель державної власності у комунальну, не застосував положення ЗК України та ЦК України щодо єдності юридичної долі земельної ділянки та нерухомого майна, розташованого на ній, що підлягали до застосування.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2023 у справі №911/1161/22, розгляд апеляційної скарги призначено на 07.09.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2023 у справі №911/1161/22; ухвалено об`єднати в одне провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2023 у справі №911/1161/22 з апеляційною скаргою Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2023 у справі №911/1161/22.

07.09.2023, 09.10.2023 розгляд апеляційних скарг відкладався на 09.10.2023, 06.11.2023.

06.11.2023 судове засідання у справі №911/1161/22 не відбулося, розгляд апеляційних скарг призначено на 11.12.2023 ухвалою суду від 20.11.2023.

20.11.2023, 22.01.2024 розгляд апеляційних скарг відкладено до 22.01.2024, до 26.02.2024.

26.02.2024 судове засідання у справі №911/1161/22 не відбулося, розгляд справи призначено до розгляду на 15.04.2024.

15.04.2024 оголошувалась перерва до 29.04.2024.

22.01.2024 судом розглянуті клопотання третьої особи (апелянта за скаргою ОСОБА_1 ) про витребування доказів та призначення у справі судової експертизи, у їх задоволенні відмовлено з підстав необгрунтованості. Клопотання про виклик свідків відкликано заявником, судом не розглядалося.

Під час апеляційного провадження до справи 18.09.2023 від представника третьої особи отримано відзив на апеляційну скаргу прокурора.

Явка представників сторін

Прокурором у справі в судових засіданнях апеляційної інстанції підтримано подану ним апеляційну скаргу, оскаржуване рішення прокурор просив скасувати і прийняти нове про задоволення позову; апеляційну скаргу третьої особи відхилити.

Представник третьої особи ОСОБА_1. в судових засіданнях апеляційної інстанції підтримував доводи поданої ним апеляційної скарги, просив відхилити апеляційну скаргу прокурора.

Інші учасники апеляційного провадження про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представників позивача, відповідача, третіх осіб 1,2,3 обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 29.04.2024 відповідно до ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

Відповідно до державного акта на право постійного користування землею серії КВ, виданого на підставі рішення Дмитрівської сільської ради від 28.12.1994, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 17.02.1995 за № 4, Дослідному господарству «Дмитрівка» (перейменовано на Державне підприємство «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України») надано у постійне користування земельну ділянку загальною площею 763,3 га на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області для сільськогосподарського виробництва.

Постановою Президії Української академії аграрних наук від 26.08.2004, оформленою протоколом № 12, погоджено, як виняток, з пропозицією Інституту садівництва УААН щодо продажу основних засобів, які знаходяться на балансі дослідного господарства «Дмитрівка» Інституту садівництва УААН, насаджені та побудовані за рахунок власних надходжень, одержаних від господарської діяльності, і розташовані за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Дмитрівка.

Пунктом 2 вказаної постанови Президією Української академії аграрних наук погоджено з пропозицією дирекції Інституту садівництва УААН та враховуючи згоду землекористувача щодо вилучення з землекористування дослідного господарства «Дмитрівка» Інституту садівництва УААН, зокрема, земельної ділянки площею 400,1 га, на якій розміщені об`єкти інженерного забезпечення (гідроспоруди, зрошувальна система тощо) та передачу права користування цією землею ТЕК «Акорд».

Пунктом 3 вказаної постанови Президією Української академії аграрних наук доручено директору Інституту садівництва УААН Кондратенку П.В. та директору дослідного господарства «Дмитрівка» цього інституту Саченку А.І. здійснити продаж зазначених основних засобів, вилучення земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти відчуження, та використання коштів від їх реалізації відповідно до чинного законодавства.

На підставі біржового контракту Київської агропромислової біржі № 824 від 29.09.2004 та акта прийому-передачі гідроспоруд від 12.10.2004 ТЕК «Акорд» набуло права власності на гідроспоруди, розташовані в тому числі і на спірній земельній ділянці.

Постановою Президії Української академії аграрних наук від 22.06.2007, оформленою протоколом № 11, скасовано пункт 2 постанови Президії Української академії аграрних наук від 26.08.2004.

Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.05.2017 № 35463715 за ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» на підставі державного акта на право постійного користування землею серії КВ від 17.02.1995 зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222484400:09:004:5613 площею 48,0896 га, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Листом від 05.12.2018 № 20584/0-11733/0/17-18 Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області надано згоду ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» на поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5613. В результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5613 утворено дві земельні ділянки, у тому числі земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 площею 30 га.

На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.03.2019 № 46190342 за ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» зареєстровано право державної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848.

На вищевказаній земельній ділянці розміщено об`єкт нерухомого майна насосна станція площею 60,3 кв.м.

02.12.2020 між ТЕК «Акорд» (продавець) та ТОВ «Оазис-ДМ» (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого продавець передає належну йому на праві власності зрошувальну систему з санітарно-технічним будинком, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Дмитрівка, вулиця Молодіжна, будинок 1 у власність покупця, а покупець приймає вказану зрошувальну систему і сплачує за неї обговорену грошову суму. Зрошувальна система розташована на земельній ділянці, площею 30,0000 га, кадастровий номер 3222484400:09:004:5848. Опис об`єкта: насосна станція (водокачка) позначена на плані літерою «А» загальною площею 60,3 кв.м, свердловина (І), трубопровід (ІІ), дорога (ІІІ).

Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. та зареєстрований в реєстрі за № 28287.

Рішенням державного реєстратора Гаращенка В.В. від 08.12.2020 № 55570437 внесено виправлення до розділу про право власності, а саме: видалено власника земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 - ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» та додано нового власника Дмитрівську сільську раду Бучанського району Київської області та змінено форму власності з державної на комунальну.

06.09.2022 між ТОВ «Оазис-ДМ» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити вартість зрошувальної системи з санітарно-технічним будинком, яка розташована за адресою: Київська область, Бучанський район, село Дмитрівка, вулиця Молодіжна, будинок 1. Зрошувальна система розташована на земельній ділянці площею 30 га кадастровий номер 3222484400:09:004:5848.

Згідно даних з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.09.2022 індексний номер 309117423 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на зрошувальну систему з санітарно-технічним будинком, що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 площею 30 га, на підставі договору купівлі-продажу від 06.09.2022, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О.І.

Звертаючись до суду з негаторним позовом в інтересах держави, прокурор посилається на те, що внаслідок дій державного реєстратора з постійного користування ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» та державної власності вибула земельна ділянка з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 площею 30 га.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 05.07.2022 № 304260089 вбачається, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення державного реєстратора та внесення виправлень до розділу про право власності щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 були:

постанова Української академії аграрних наук від 26.08.2004 протокол № 12 щодо надання згоди на вилучення з користування ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» земельних ділянок загальною площею 470 га;

технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна насосну станцію площею 60,3 кв.м, виданий ТОВ ФБК «РА-ГРУП» 30.05.2019;

лист ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» № 43 щодо надання згоди на вилучення з користування підприємства земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848;

договір купівлі-продажу від 02.12.2020 № 28287;

стаття 377 Цивільного кодексу України;

пункт «е» статті 141 Земельного кодексу України;

відомості з Державного земельного кадастру № 31328181.

Приймаючи оскаржуване у справі судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог прокурора, суд першої інстанції виходив із наступних встановлених обставин справи:

- згідно з пунктом 2 постанови Президії Верховної Ради Української РСР № 1370 від 29.07.1991 «Про статус Української академії аграрних наук» за Українською академією аграрних наук закріплено землю, всі основні фонди та інше державне майно, що знаходяться в розпорядженні її установ. Порядок володіння та використання їх визначається виключно Президією Академії;

- з 1995 року Державне підприємство «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» на підставі державного акта, зареєстрованого 17.02.1995 за № 4, є постійним користувачем земельної ділянки загальною площею 763,3 га на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, до складу якої після поділу входить і земельна ділянка з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848;

- за ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222484400:09:004:5613 було зареєстровано рішенням державного реєстратора від 31.05.2017 № 35463715. Після поділу вказаної земельної ділянки, рішенням державного реєстратора від 28.03.2019 № 46190342 за ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» зареєстровано право державної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848;

- підлягають відхиленню доводи відповідача про те, що відповідно до рішення районної ради Києво-Святошинського району від 15.05.2016 вказана земельна ділянка з 2016 року розташована в межах населеного пункту с. Дмитрівка, а тому така ділянка правомірно перебуває у комунальній власності, оскільки положеннями ЗК України передбачено, що процедурі передачі земельних ділянок державної власності у комунальну власність передує процедура вилучення земельних ділянок з постійного користування; проте, уповноваженим органом на підставі постанови Президії Української академії аграрних від 26.08.2004, оформленою протоколом № 12, не було прийнято рішення про вилучення з постійного користування ДП «ДГ «Дмитрівське» Інституту садівництва НААН України» земельної ділянки площею 400,1 га;

- на момент внесення державним реєстратором виправлень до розділу про право власності щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 постійним користувачем спірної земельної ділянки державної власності було ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України», а власником і розпорядником, в силу положень ЗК України - Головне управління Держгеокадастру у Київській області;

- в матеріалах справи відсутнє рішення Головного управління Держгеокадастру в Київській про передачу земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 площею 30 га у комунальну власність, як і відсутній відповідний акт приймання-передачі такої земельної ділянки; факт перебування земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 площею 30 га в межах села Дмитрівка не може нівелювати необхідність дотримання процедури передачі такої земельної ділянки у комунальну власність;

- у державного реєстратора не було правових підстав для реєстрації за Дмитрівською сільською радою права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848, позаяк вказана земельна ділянка не вибула з постійного користування ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» у порядку, встановленому ЗК України, та навіть не була передана відповідним рішенням Головного управління Держгеокадастру у Київській області у комунальну власність.

Відмовляючи в задоволенні позову прокурора, суд першої інстанції прийшов до висновку, що

обраний прокурором у позовній заяві спосіб захисту прав є неналежним та не може призвести до належного поновлення прав держави в особі позивача;

земельна ділянка з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 фактично перебуває у володінні Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, що виключає задоволення у спірних правовідносинах негаторного позову; а суперечність обраного прокурором способу захисту порушеного права полягає і у тому, що він просить суд скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права комунальної власності на спірну земельну ділянку, тоді як замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру прав має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову, про що також вказано у пункті 87 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що рішення суду підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимоги прокурора про усунення перешкод у здійсненні Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області права користування та розпорядження земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, шляхом:

скасування рішення державного реєстратора від 08.12.2020 з індексним номером 55570437 про державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 за Дмитрівською сільською радою Бучанського району Київської області з одночасним припиненням речових прав Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 та

її повернення на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області від Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848.

В основу оскаржуваного рішення суду першої інстанції про відмову у позові покладено висновок про неефективність обраного прокурором способу захисту порушених прав оскільки, спірна земельна ділянка фактично перебуває у володінні Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, що виключає задоволення у спірних правовідносинах негаторного позову; а суперечність обраного прокурором способу захисту порушеного права полягає і у тому, що він просить суд скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права комунальної власності на спірну земельну ділянку, тоді як замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру прав має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову, про що також вказано у пункті 87 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц..

Позовом у процесуальному сенсі є вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного Законом інтересу, який здійснюється у визначеній Законом процесуальній формі.

Відповідно до статті 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За змістом частини 2 статті 60 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Із уведенням у дію 01.01.2002 нового ЗК України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності, про що зазначено у частині 2 статті 83 ЗК України.

Отже, принцип розмежування земель державної і комунальної власності відображено у положеннях ЗК України, який, зокрема, полягає у визнанні пріоритету належності земель у межах населеного пункту відповідній територіальній громаді. Тобто всі землі у межах населеного пункту вважаються такими, що із 01.01.2002 перебувають у комунальній власності, крім земель, належність яких державі або приватним власникам зафіксована у ЗК України.

Законом України від 05.02.2004 № 1457-IV «Про розмежування земель державної та комунальної власності» (втратив чинність 01.01.2013) було визначено правові засади розмежування земель державної та комунальної власності і повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо регулювання земельних відносин з метою створення умов для реалізації ними конституційних прав власності на землю, забезпечення національного суверенітету, розвитку матеріально-фінансової бази місцевого самоврядування.

У статті 5 цього Закону було наголошено, що суб`єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Водночас при розмежуванні земель державної та комунальної власності до земель комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст передаються: усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної власності та земель, віднесених до державної власності; земельні ділянки за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти комунальної власності; землі запасу, які раніше були передані територіальним громадам сіл, селищ, міст відповідно до законодавства України; земельні ділянки, на яких розміщені об`єкти нерухомого майна, що є спільною власністю територіальної громади та держави (стаття 7 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності»).

Із 01.01.2013 набув чинності Закон України № 5245-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», за змістом пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» якого з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки:

на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;

які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах «а» і «б» пункту 4 цього розділу.

Згідно з пунктом 5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 5245-VI державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється на підставі заяви органів, які згідно зі статтею 122 ЗК України передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку.

Як передбачено у пункті 6 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 5245-VI, «у разі якщо відомості про земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, не внесені до Державного реєстру земель, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для державної реєстрації таких земельних ділянок, а також її затвердження здійснюються:

у межах населених пунктів - сільськими, селищними, міськими радами;

за межами населених пунктів - органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють розпорядження такими земельними ділянками».

За змістом пункту 9 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 5245-VI державна реєстрація речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності, зазначених у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється в порядку, встановленому законом.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 2 статті 173 ЗК України (у редакції Закону від 21.06.2012 № 5003-VI) межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць. Проекти землеустрою щодо зміни меж населених пунктів розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів.

Згідно з частиною 3 статті 173 ЗК України включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, крім земельних ділянок, визначених частиною четвертою цієї статті.

При цьому, відповідно до частини 4 статті 173 ЗК України, землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту (крім земель, які не можуть передаватися у комунальну власність), переходять у власність територіальної громади. Рішення про встановлення меж населеного пункту та витяги з Державного земельного кадастру про межу відповідної адміністративно-територіальної одиниці та про відповідні земельні ділянки, право власності на які переходить до територіальної громади, є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Згідно з частиною 2 статті 117 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об`єктів у комунальну власність.

Відповідно до пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.09.2012 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», за змістом якого з дня набрання чинності цим Законом у державній власності залишаються розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук.

Як убачається із матеріалів справи, спірна земельна ділянка входила до території с. Дмитрівка при затвердженні рішенням районної ради Києво-Святошинського району від 12.05.2016 № 117-08-VII проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж сіл, в тому числі села Дмитрівка.

При цьому, рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.05.2017 № 35463715 на підставі державного акта на право постійного користування землею серії КВ від 17.02.1995 за ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222484400:09:004:5613 площею 48,0896 га, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Листом від 05.12.2018 № 20584/0-11733/0/17-18 Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області надано згоду ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» на поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5613. В результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5613 утворено дві земельні ділянки, у тому числі земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 площею 30 га.

На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.03.2019 № 46190342 за ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» зареєстровано право державної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848.

Таким чином, включення в межі села спірної земельної ділянки у 2016 році, не свідчить про автоматичне перебування такої ділянки у комунальній власності, оскільки вона належала до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність (ч. 2 ст. 117 ЗК України), а підтвердженням права державної власності ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України» на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 згідно акту на право постійного користування землею серії КВ від 17.02.1995 (спірна земельна ділянка є частиною земель, що знаходяться в тимчасовому користуванні) є здійснення реєстраційних дій у 2017 - 2018 році.

В порядку визначеному ч. 1 ст. 117 ЗК України, Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області рішення щодо передачі земельної ділянки за кадастровим номером 3222484400:09:004:5848, місцезнаходження: Київська область, Бучанський район, с. Дмитрівка, площею 30 га з державної власності в комунальну власність Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області не приймалось, доказів зворотнього суду не надано, відповідної інформації сторонами не повідомлено.

Державне підприємство «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України», Національна академія аграрних наук України, в порядку визначеному ч. 3, ч. 4 ст. 142 Земельного кодексу України із заявою (листом) про припинення права постійного користування земельною ділянкою за кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області не зверталося.

Колегія суддів зауважує, що ефективність віндикаційного позову забезпечується саме наявністю державної реєстрації права власності за відповідачем, оскільки за відсутності такої реєстрації судове рішення про задоволення віндикаційного позову не є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем.

Замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис, як зазначено вище, вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц (провадження № 14-93цс20, пункти 86,87)).

Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини 1 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване в цьому реєстрі за відповідачем.

Отже, пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права.

Аналогічні правові висновки наведені і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц.

Зважаючи на наведену судову практику та зазначені положення законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обраний прокурором у справі спосіб захисту про усунення перешкод шляхом скасування рішення державного реєстратора від 08.12.2020 та зобов`язанням відповідача повернути ділянку не забезпечать позивачеві відновлення порушеного права, задоволення таких вимог не призведе до відновлення володіння спірною земельною ділянкою.

Зважаючи на те, що висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову є таким, що відповідає положенням статей 86, 236 ГПК України щодо всебічного, повного, об`єктивного і безпосереднього розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів вбачає підстави для залишення без змін оскаржуваного рішення, а апеляційної скарги прокурора - без задоволення.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що неоформлення прав користування земельною ділянкою ТЕК «АКОРД» при продажу основних засобів (нерухомого майна) на земельній ділянці у 2004 році не було підставою для припинення права користування ТЕК «АКОРД» ані для поновлення права постійного користування ДП «ДГ Дмитрівка» апеляційним господарським судом приймаються, як такі, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі, оскільки

перехід майнових прав в порядку ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України зумовлює перехід прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування всією земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача-власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості розташованого на ній (пункти 8.16, 8.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, пункт 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц);

в свою чергу, прокурором у відповіді на відзив на позов обгрунтовано зазначено, що розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування розміщеного на ній майна, не є безмежним, оскільки обумовлюється наявною у власника необхідністю використовувати майно за цільовим призначенням; між ТЕК «АКОРД» та ДГ «Дмитрівка» Інституту садівництва на момент укладання біржового контракту конфігурація та розміри земельних ділянок, необхідних для експлуатації та обслуговування розміщеного на них майна - відчужуваних гідроспоруд, не були узгоджені; та у зв`язку з тим, що спільне підприємство за участю ТЕК «АКОРД» та ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва УААН» не створене і земельні ділянки із землекористування цього господарства на користь ТЕК «АКОРД» не вилучені, постановою Президії Української академії аграрних наук від 22.06.2007 протокол № 11 п. 2 постанови Президії Української академії аграрних наук від 26.08.2004 скасовано.

Таким чином, не спростованими є встановлені судом першої інстанції обставини, що уповноваженим органом на підставі постанови Президії Української академії аграрних від 26.08.2004, оформленою протоколом № 12, не було прийнято рішення про вилучення з постійного користування ДП «ДГ «Дмитрівське» Інституту садівництва НААН України» земельної ділянки площею 400,1 га; і на момент внесення державним реєстратором виправлень до розділу про право власності щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:09:004:5848 постійним користувачем спірної земельної ділянки державної власності було ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України», а власником і розпорядником, в силу положень ЗК України - Головне управління Держгеокадастру у Київській області.

При цьому, посилання апелянта ( ОСОБА_1 ) на недійсність як документа Акта на право постійного користування землею серії КВ, виданого на підставі рішення Дмитрівської сільської ради від 28.12.1994, який зареєстровано за № 4 від 17.02.1995 через невиготовлення технічної документації та неоновлення правовстановлюючих документів на землю після системних вилучень земельних ділянок в період з 2003 по 2014 рік; не спростовують факту набуття та виникнення у ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва УААН» права постійного користування спірною земельною ділянкою, яке у встановленому законом порядку припинено не було.

Викладені у апеляційних скаргах аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення у справі, оскільки не отримали підтвердження під час апеляційного провадження.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, доводи сторін (апеляційних скарг прокурора та третьої особи) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати за розгляд апеляційних скарг у зв`язку з відмовою в їх задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на скаржників.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2023 у справі №911/1161/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2023 у справі №911/1161/22 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 та Київську обласну прокуратуру.

4. Матеріали справи №911/1161/22 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 08.05.2024.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко