Постанова

від 08.05.2024 по справі 904/4156/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2024 року м. Дніпро Справа № 904/4156/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Кощеєва І.М. ( доповідач )

суддів:Чус О.В., Дарміна М.О.,

секретар судового засідання: Манець О.В.

представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Коре Сервіс"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023 р.

( суддя Мельниченко І.Ф., м. Дніпро, повний текст рішення складено 05.10.2023 р.)

у справі

за позовом

Державного підприємства "Добропіллявугілля-видобуток",

м. Добропілля, Донецька обл.

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Коре Сервіс",

м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.

про стягнення збитків, у сумі 447 583,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Державне підприємство "Добропіллявугілля-видобуток" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 447 583,33 грн., що складають суму завданих збитків внаслідок порушення зобов`язання щодо реєстрації податкової накладної.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023 р. позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коре Сервіс" на користь Державного підприємства "Добропіллявугілля-видобуток" 447 583,33 грн. - збитків, завданих внаслідок порушення Відповідачем обов`язку щодо реєстрації податкової накладної, та 6 713,74 грн. - судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Відповідач не виконав вимог статті 201 Податкового кодексу України, пункту 2.1.8. договору № 294-21СЦ про надання послуг № UA-2021-02-12-002155-а від 24.03.2021, Порядку про зупинення та Порядку про прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що призвело до відмови у реєстрації податкової накладної № 32 від 31.03.2021 р. на загальну суму 2 685 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 447 583,33 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних з сумами податку на додану вартість, які були оплачені Позивачем за надані Відповідачем послуги за вказаним договором, у зв`язку з чим Позивач позбавлений права на зменшення податкового зобов`язання шляхом віднесення суми податку на додану вартість у розмірі 447 583,33 грн. до складу податкового кредиту. Правовими підставами позову Позивач зазначає, серед іншого, ст. 22 ЦК України, ст. 224 ГК України.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що умовами спірного договору передбачено відповідальність за порушення порядку реєстрації податкової накладної у вигляді штрафу у розмірі суми податкового кредиту з ПДВ, в той час, як Позивачем пред`явлено до стягнення збитки, що, на думку Відповідача, є неналежним способом захисту. До того ж, Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує на те, що в його діях відсутня вина та протиправна поведінка, оскільки останній, належним чином виконуючи свої зобов`язання, зокрема подав до ГУ ДПС у Дніпропетровській області пояснення та первинні документи на підтвердження реальності здійснення господарської операції з позивачем на суму 2 685 500,00 грн., у т.ч. ПДВ 447 583,33 грн. Крім того, ТОВ "Коре Сервіс" оскаржено в порядку адміністративного судочинства рішення комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 3585135/35230781 від 29.12.2021 р., яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 32 від 31.03.2021 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також, Відповідачем зазначено про те, що ДП "Добропіллявугілля-видобуток" не надало доказів, які б підтверджували понесення ним реальних збитків в розмірі суми, яку останнє не змогло зарахувати до податкового кредиту з ПДВ у зв`язку з відсутністю реєстрації податкової накладної на товар в ЄРПН.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, через систему "Електронний суд", Товариство з обмеженою відповідальністю "Коре Сервіс" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в стягненні збитків, в розмірі 447 583,33 грн..

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник не згоден із рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023 р. та вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права при недотриманні норм процесуального права.

Водночас, на думку Скаржника, Господарський суд Дніпропетровської області в оскаржуваному рішенні передчасно виніс рішення, не взявши до уваги всі наявні в матеріалах справи докази, зокрема адміністративний позов Відповідача, який є значним аргументом на користь відсутності бездіяльності та протиправної поведінки Відповідача.

При цьому Скаржник зазначає, що Відповідач за правилом першої події - надання послуги, виписав податкову накладну № 32 від 31.03.2021 р за результатами господарської операції з Позивачем на загальну суму 2 685 500,00 грн у т.ч. ПДВ 447 583,33 грн, яка 14.12.2021 р. відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України (далі ПК України) була направлена на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно квитанції від 14.12.2021 р., вказана податкова накладна була доставлена до ДПС України, проте її реєстрація була зупинена. Рішенням комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 3585135/35230781 від 29.12.2021 р відмовлено в реєстрації податкової накладної № 32 від 31.03.2021 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних. У якості підстав такої відмови зазначено про ненадання Позивачем копій документів щодо навантаження, розвантаження продукції, складських документів ( інвентаризаційні описи ), у т.ч. рахунків фактури, інвойсів, актів приймання-передачі товарів ( робіт/послуг ) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки ( без зазначення конкретного переліку, яких саме документів не надано ).

Скаржник наголошує на тому, що Відповідачем до відзиву на позовну заяву, поданого в рамках розгляду справи судом першої інстанції, долучено адміністративний позов до Державної податкової служби України, відповідно до якого ТОВ «Коре Сервіс» просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області №3585135/35230781 від 29.12.2021 р., яким відмовлено в реєстрації податкової накладної ТОВ «КОРЕ СЕРВІС» № 32 від 31.03.2021 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну ТОВ «КОРЕ СЕРВІС» № 32 від 31.03.2021 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 160/18416/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коре Сервіс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування відповідних рішень, а також зобов`язання вчинити певні дії. Суд помилково не бере до уваги зазначений факт оскарження Відповідачем рішень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та вжиття Відповідачем всіх передбачених законом заходів для реєстрації спірної податкової накладної (а отже і для отримання Позивачем права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту).

Скаржник вважає, що Відповідач відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України направив на реєстрацію спірну податкову накладну, що вказує на відсутність протиправності або бездіяльності в його діях. При цьому, можливість реєстрації такої податкової накладної досі не втрачена, що вказує на відсутність факту наявності збитків, та у зв`язку з чим Позивач не позбавлений права на зменшення своїх податкових зобов`язань на суму 447 583,33 грн, у разі їх реєстрації після винесення судового рішення в рамках адміністративного судочинства.

Скаржник зазначає, що ТОВ «КОРЕ СЕРВІС» своєчасно направило податкові накладні, а після зупинення їх реєстрації вживало ( шляхом подання пояснень ) та досі вживає ( шляхом адміністративного оскарження ) усіх можливих заходів задля отримання Позивачем права на зменшення своїх податкових зобов`язань.

На переконання Скаржника - визначена Позивачем сума неотриманого податкового кредиту в розмірі 447 583,33 грн не є реальними збитками в розумінні вимог цивільного ( господарського ) законодавства, а тому наразі ( до моменту набрання законної сили рішення у справі № 160/18416/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коре Сервіс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування відповідних рішень, а також зобов`язання вчинити певні дії) відсутні підстави для їх стягнення.

Також, Від Скаржника надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 904/4156/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 160/18416/23, від якого залежить вирішення справи.

В обгрунтування свого клопотання Скаржник зазначає, що задоволення Дніпропетровським окружним адміністративним судом позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРЕ СЕРВІС» та ймовірне залишення цього рішення без змін Третім апеляційним адміністративним судом в адміністративній справі № 160/18416/23 про визнання протиправними та скасування рішень ГУ ДПС у Дніпропетровській області про відмову у реєстрації спірних податкових накладних та зобов`язання у судовому порядку ДПС України здійснити їх реєстрацію свідчитиме про відсутність вини в діях Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРЕ СЕРВІС» щодо відсутності факту реєстрації податкових накладних, відсутність причино-наслідкового зв`язку між фактом відсутності реєстрації податкових накладних та завданою шкодою, а також про передчасність задоволення судом першої інстанції позовних вимог Позивача у цій справі. Таким чином, об`єктивний розгляд справи № 904/4156/23 неможливий до вирішення іншої справи з огляду на те, що задоволення судом позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРЕ СЕРВІС» у адміністративній справі № 160/18416/23 може повністю виключити задоволення позовних вимог по справі № 904/4156/23.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Позивач не скористався своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2023 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Дармін М.О., Чус О.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.10.2023 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/4156/23. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Коре Сервіс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023 р. у справі № 904/4156/23 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

03.11.2023 р. матеріали справи № 904/4156/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.10.2023 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 14.02.2024 р..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.02.2024 р. розгляд справи відкладено на 08.05.2024 р.

Сторони не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку уповноваженого представника, хоча про час та місце судового засідання були повідомлений належним чином.

Беручи до уваги, що неявка вказаних учасників провадження у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників сторін.

Клопотання Скаржника про зупинення розгляду апеляційної скарги у справі № 904/4156/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 160/18416/23, колегія суддів апеляційного суду відхиляє, оскільки постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.03.2024 р. рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2023 р. в адміністративній справі № 160/18416/23 скасувано, а позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коре Сервіс» залишено без розгляду.

У судовому засіданні 08.05.2024 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

24.03.2021 р. між Державним підприємством "Добропіллявугілля-видобуток" ( Замовник ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпусгруп Комтек", яке в подальшому змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Коре Сервіс" ( Виконавець ) укладено договір № 294-21СЦ про надання послуг № UA-2021-02-12-002155-а, відповідно до пункту 1.1. якого Виконавець приймає на себе зобов`язання за завданням Замовника своїми силами та засобами надати Замовнику такі послуги (далі - Послуги): послуги з прибирання службових, виробничих приміщень АПК, прибирання, озеленення і благоустрою прилеглої території, обслуговування сатураторних, камер зберігання для об`єктів, перерахованих у Додатку № 1 до Договору, який додається і є невід`ємною частиною Договору; прання та ремонт спецодягу та текстильних виробів для об`єктів згідно з Додатком № 1.

Замовник приймає на себе зобов`язання своєчасно оплачувати надані та прийняті Послуги в порядку та на умовах, передбачених даним Договором (пункт 1.2.).

Відповідно до пункту 1.3. Договору обсяги та види наданих Послуг, періодичність надання Послуг, вимоги до надання кожного виду Послуг, а також вартість Послуг вказуються Сторонами в Додатках №№ 1, 2, які є невід`ємною частиною даного Договору.

Згідно з пунктом 2.1. Договору Виконавець зобов`язався, зокрема, на дату виникнення податкових зобов`язань (або підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України) скласти податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) в електронній формі та зареєструвати в ЄРПН в означені законодавством терміни (підпункт 2.1.8.).

Відповідно до пункту 3.2. Договору Замовник має право, зокрема, вимагати від Виконавця відшкодування збитків, завданих Замовнику під час надання послуг ( підпункт 3.2.5.).

Виконавець надає послуги відповідно до погодженого Сторонами Обсягу і складу послуг ( Додаток № 1 до Договору ). Термін надання послуг: з 01.03.2021 р. по 31.03.2021 р. відповідно до п. 3 ст. 631 ЦК України (пункти 4.1., 4.3. Договору).

У пункті 5.1. Договору Сторонами встановлено, що вартість Послуг складається з вартості Послуг за кожним видом, погодженої в Додатку № 2 до даного Договору, з огляду на фактичний обсяг наданих послуг, заявлений у Додатку № 2 до даного Договору.

Калькуляція щомісячної фіксованої вартості Послуг вказана в Додатку №4.

Орієнтовна загальна варстість наданих Послуг за даним Договором становить 2 685 500,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі, якщо надання Послуг почалося не з першого числа відповідного місяця або закінчилося не в останній день відповідного календарного місяця, вартість Послуг розраховується пропорційно кількості днів неповного календарного місяця (пункт 5.2. Договору).

Згідно з пунктом 5.3. Договору Замовник оплачує надані Виконавцем Послуги щомісяця шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця протягом 45 календарних днів з моменту підписання Сторонами відповідного Акта приймання-передачі наданих Послуг і отримання відповідного рахунку від Виконавця.

Під здійсненням оплати Сторони розуміють дату списання коштів із поточного рахунку Замовника (пункт 5.4. Договору).

Відповідно до пункту 6.1. Договору приймання Послуг підтверджується підписанням уповноваженими представниками Сторін Акта приймання-передачі наданих Послуг за звітний місяць, у якому Виконавець надавав Послуги, водночас в Акті приймання-передачі наданих послуг окремо вказують обсяг і вартітсь наданих Виконавцем Послуг. До Акту приймання-передачі наданих послуг складається Розшифровка вартості наданих послуг згідно Додатку № 5 до договору. Розшифровка вартості наданих послуг надається по кожному ВП окремо (згідно зразка).

Замовник приймає надані Виконавцем за даним Договором Послуги упродовж 3 робочих днів після отримання Акта приймання-передачі наданих Послуг шляхом підписання Акта приймання-передачі наданих Послуг (пункт 6.2.).

Відповідно до пункту 9.1. Договору останній набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та повинен бути скріплений печатками Сторін. Сторони дійшли згоди, що в разі належного виконання обома Сторонами своїх зобов`язань, термін дії Договору встановлюється до 31.03.2021 р. включно.

На виконання умов спірного договору Відповідач у березні 2021 надав Позивачеві послуги з комплексного прибирання службових, виробничих і санітарно-побутових приміщень на загальну суму 2 685 500,00 грн. (у т.ч. ПДВ 20% - 447 583,33 грн.), що підтверджується залученим до матеріалів справи Актом № AZ-0000016 від 31.03.2021 р. (а.с. 35).

Позивач, виконуючи умови спірного договору, здійснив оплату вказаних вище послуг на загальну суму 2 685 500,00 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень № 943 від 22.06.2021 р. на суму 1 000 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 20% - 166 666,67 грн.), № 948 від 25.06.2021 р. на суму 1 000 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 20% - 166 666,67 грн.), № 989 від 30.06.2021 р. на суму 685 500,00 грн. (у т.ч. ПДВ 20% - 114 250,00 грн.) (а.с. 38-40).

Звертаючись з даним позовом до суду Позивач посилається на те, що Відповідачем було складено податкову накладну № 32 від 31.03.2021 р. на суму 2 685 000,00 грн., у тому числі ПДВ 447 583,33 грн., яка відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України направлена на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте, 29.12.2021 р. комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення № 3585135/35230781 про відмову відповідачу у реєстрації вказаної податкової накладної в ЄРПН через ненадання ним копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Так, Позивач зазначає про те, Відповідачем були порушені вимоги Податкового кодексу України в частині складання та своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з чим Позивач був позбавлений права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом зменшення податкового зобов`язання на загальну суму 447 583,33 грн., тому вважає, що є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю постачальника щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту покупця, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками останнього. Нормативно позовні вимоги обґрунтовані посиланням на ст. 22 ЦК України, ст. 224 ГК України, статті 14, 201 ПК України. Вказані обставини стали причиною виникнення спору.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором ( ст. 901 ЦК України).

Згідно з частиною 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У частині 1 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вже було зазначено вище, Відповідачем повністю виконані зобов`язання за вказаним договором в частині надання послуг на загальну суму 2 685 500,00 грн. ( у т.ч. ПДВ 20% - 447 583,33 грн.), у свою чергу, Позивач у повному обсязі також виконав свої зобов`язання за договором та оплатив надані Відповідачем послуги в повному обсязі.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність не настає.

Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.

Необхідним елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником зобов`язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім і невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, тобто мають бути прямими.

Отже, при пред`явленні вимог про стягнення збитків Позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем зобов`язань, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв`язку між ними. У свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.

Так, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України є порушення зобов`язання.

При цьому, хоча обов`язок продавця (підрядника) зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем (замовником), невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації належним чином податкових накладних.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем послуг. Тому суд приходить до висновку, що з огляду на положення статті 201 Податкового кодексу України, саме на Товариство з обмеженою відповідальністю "Коре Сервіс" (як виконавця за договором) покладено обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні.

Вказаним зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту. Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 р. у справі № 925/17/18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 р. у справі № 925/556/21 зазначила, що з 01.01.2015 р. Податковий кодекс України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

З огляду на це, виникнення права на податковий кредит залежить від реєстрації податкової накладної в ЄРПН, і відсутній механізм, який би дозволяв покупцю (замовникку) включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.

Оскільки саме від продавця (виконавця, підрядника), який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем (замовником) майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець, виконавець, підрядник) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

Як зазначалося раніше, ТОВ "Коре Сервіс" 31.03.2021 р. склало та 14.12.2021 р. направило на реєстрацію до ЄРПН податкову накладну № 32 від 31.03.2021 р.. В подальшому, 14.12.2021 р. Державною податковою службою України реєстрацію податкової накладної № 32 від 31.03.2021 р. зупинено та запропоновано Відповідачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

24.12.2021 р. Відповідачем надано до ДПС письмові пояснення ( та копії документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено ) вих. № 24/32, проте, як вбачається з матеріалів справи, рішенням про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3585135/35230781 від 29.12.2021 р., яке на момент розгляду данної справи є чинним, у реєстрації вказаної податкової накладної ДПС України відмовлено (а. с. 41), що підтверджує факт неналежного виконання Відповідачем вимог податкового законодавства щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Отже, як слушно зазначив суд першої інстанції - податкова накладна № 31 від 31.03.2021 р. на загальну суму 2 685 500,00 грн., у томі числі ПДВ 20% - 447 583,33 грн., станом на день прийняття рішення у даній справи не зареєстрована; доказів зворотного матеріали справи не містять та Відповідачем суду не повідомлено. Оскільки Відповідач не виконав вимог податкового законодавства, що призвело до відмови у реєстрації податкової накладної, Позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 447 583,33 грн.

Отже, очевидним є прямий причинно-наслідковий зв`язок між діями Відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку реєстрації податкової накладної та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту Позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

Згідно з частиною 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. У частині 1 статті 614 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі № 904/982/19, від 21.07.2021 у справі № 910/12930/18, від 21.09.2021 у справі № 910/1895/20, від 18.10.2022 у справі № 922/3174/21.

Отже, наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню Позивачем. Водночас, як вірно зазначив господарський суд - Відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили і фактом реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення).

Разом з тим, як вже зазначалося раніше - постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.03.2024 р. рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2023 р. в адміністративній справі № 160/18416/23 скасувано, а позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коре Сервіс» про визнання протиправними та скасування рішень ГУ ДПС у Дніпропетровській області про відмову у реєстрації спірних податкових накладних та зобов`язання у судовому порядку ДПС України здійснити їх реєстрацію - залишено без розгляду.

Отже, якщо Відповідач не виконав встановлений законом обов`язок з реєстрації податкових накладних чи виконав його неналежним чином, що підтверджується рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, то це викликає неможливість включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, неможливість зменшення податкового зобов`язання на вказану суму, яка фактично є збитками позивача. Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 908/76/18, від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21, від 31.01.2023 у справі № 904/72/22.

Матеріали справи свідчать про те, що Відповідач не виконав встановлений законом обов`язок з реєстрації податкової накладної, що підтверджується рішенням про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3585135/35230781 від 29.12.2021 р.. Позивач в свою чергу, був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та відповідно скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 447 583,33 грн., що є підставою для задоволення позову.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Коре Сервіс".

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Коре Сервіс" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023 р. у справі № 904/4156/23 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 09.05.2024 р.

Головуючий суддяІ.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін