Рішення

від 09.05.2024 по справі 904/469/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.05.2024р. Справа № 904/469/24

За позовом: Криворізької міської ради, м.Кривий Ріг

До: Фізичної особи-підприємця Фуголь Ольги Володимирівни, с. Гора Київської області

Про: стягнення 24 258,90грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ :

Криворізька міська рада (позивач) звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ФОП Фуголь О.В. (відповідач) про стягнення 24 258,90грн. за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:03:183:0040 по вул. Гетьмана Івана Мазепи, 91 у м. Кривому Розі. Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем коштів за фактичне користування земельною ділянкою у період з 01.01.22р. по 31.12.22р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.24р. відкрито провадження у справі №904/469/24, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

ФОП Фуголь О.В. (відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечувала та вказала, що фактичне володіння та користування земельною ділянкою без укладання договору оренди землі протягом 2022р. не вважається правопорушенням. Згідно з податковим повідомленням- рішенням від 21.12.22р. визначено суму податкового зобов`язання за податковий період у розмірі 101 078,54грн., яке сплачено відповідачем. Отже, станом на 25.04.23р. відсутня заборгованість з платежів по орендній платі.

Криворізька міська рада (позивач) у відповіді на відзив вказав на те, що доводи , наведені відповідачем у відзиві , не спростовують позовні вимоги та підтверджують зазначені позивачем в позовній заяві обставини.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-0000053472024 від 11.01.24р. земельна ділянка площею 0,1877га, кадастровий номер 1211000000:03:183:0040, яка розташована за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Серафимовича, 91, є сформованою з 21.04.2015р.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №363246470 від 25.01.24р. вбачається, що за Фуголь Ольгою Володимирівною 07.05.19р. зареєстровано право приватної власності на комплекс будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі рішення Криворізької міської ради №4897 від 29.07.20р. «Про внесення змін до діючих договорів оренди земельних ділянок» додатковою угодою від 06.10.20р. внесено зміни до договору оренди від 16.11.15р. земельної ділянки площею 0,1877га, кадастровий номер 1211000000:03:183:0040, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в частині особи орендаря з Бородич О.В. на ФОП Фуголь О.В. За актом приймання-передачі відповідачу передано в оренду земельну ділянку.

Як зазначає позивач, зареєстроване право оренди на підставі вищенаведеного договору оренди земельної ділянки від 16.11.15р. закінчило свою дію 16.11.20р., тому протягом 2022р. договірних відносин між сторонами не було, однак земельна ділянка перебувала у фактичному землекористуванні ФОП Фуголь О.В., що не заперечується відповідачем.

В листі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №785/5/04-36-04/-36-24-17-13 від 08.01.24р. вказано, що ФОП Фуголь О.В. задекларовано та сплачено оренду плату за земельну ділянку площею 0,1877га розташованою за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 101 078,54грн.

В матеріалах справи відсутні докази оформлення відповідачем права користування земельною ділянкою в період з 01.01.22р. по 31.12.22р., що призводить до неповного надходження плати за землю до бюджету Криворізької міської територіальної громади у розмірі 24 258,90грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставне збереження грошових коштів відповідачем у зв`язку з використанням спірної земельної ділянки без правовстановлюючих документів у період з 01.01.22р. по 31.12.22р. в розмірі 24 258,90грн.

Як зазначає позивач, відповідач безпідставно зберіг кошти у вигляді несплаченої до місцевого бюджету орендної плати за користування спірною земельною ділянкою в розмірі 24 258,90грн. , у зв`язку з чим позивач змушений звернутися в суд за захистом та відновленням порушених майнових прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Згідно з п. е ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Судом установлено, що відповідач є власником комплексу будівель, розташованих у АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки місця розташування 1211000000:03:183:0040.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст. 126 Земельного кодексу України).

Державній реєстрації прав підлягають: право власності; речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону (п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України).

Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (п. в ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України).

Доказів належного оформлення права користування вказаною земельною ділянкою за ФОП Фуголь О.В., зокрема, докази укладення відповідного договору оренди з Криворізькою міською радою та державної реєстрації такого права у період з 01.01.22р. по 31.12.22р. в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, відповідач у період з 01.01.22р. по 31.12.22р. користувався спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Як встановлено судом, відповідач у спірний період користувався земельною ділянкою без укладання договору оренди.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 №629/4628/16-ц (провадження №14-77цс18) зробила правовий висновок, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

Таким чином, відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату в повному обсязі за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшує вартість власного майна, а позивач (потерпілий) втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачем за рахунок позивача.

Тобто, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За інформацією Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, викладеної в листі №785/5/04-36-04/-36-24-17-13 від 08.01.2024, ФОП Фуголь О.В. перебуває на обліку, як платник податків, орендну плату за користування земельною ділянкою площею 0,1877га (кадастровий номер 1211000000:03:183:0040) за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Серафимовича, 91 у період 2022 рік задекларував та сплатив у розмірі 101 078,54грн.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу) (ст.14.1.72. Податкового кодексу України).

Відповідач у спірний період не був власником та постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ст.14.1.125. Податкового кодексу України).

Орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (ст.14.1.136. Податкового кодексу України).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. (ст.288.4.Податкового кодексу України).

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки. (ст.288.5.1., 288.5.2. Податкового кодексу України).

Таким чином, відповідач, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач втратив належне йому майно (кошти).

Отже, ФОП Фуголь О.В., як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:183:0040, що без достатньої правової підстави за рахунок Криворізької міської ради зберігла у себе кошти, які мала заплатити за користування нею у розмірі орендної плати за період з 01.01.22р. по 31.12.22р. ( в розмірі 24 258,90 грн.), зобов`язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки (позивачу) на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Так, рішенням Криворізької міської ради від 26.05.21р. № 523, яке набрало чинності 01.01.22р., затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу.

Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області 24.07.2023, нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:183:0040 становить 12 011 504,87грн.

Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.21р. № 506 встановлено ставки плати за землю та пільги зі сплати земельного податку на території міста Кривого Рогу, яким установлено, у тому числі, ставки орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, та яке набрало чинності з 01.01.2022.

У 2022 році розмір ставки орендної плати в м. Кривий Ріг для земель з відповідним кодом (03.07) становить 1,2% від нормативно грошової оцінки земель міста.

За розрахунком позивача за період з 01.01.22р. по 31.12.22р. відповідачем збережено у себе без достатньої правової підстави кошти за користування земельною ділянкою в розмірі 24 258,90 грн.

Так, нормативно грошова оцінка земельної ділянки у 2022р. згідно витягу (знижена на коефіцієнт індексації 1,15) складає 10 444 786,84грн. х 1,2% = 125 337,44грн.

Враховуючи те, що відповідачем за 2022р. сплачено 101 078,54грн. , недоплаченими залишаються 24 258,90грн.(125 337,44 101 078,54)

Судом при перевірці здійсненого позивачем розрахунку порушень вимог чинного законодавства не виявлено.

З огляду на викладене позовні вимоги про стягнення з відповідача 24 258,90грн. безпідставно збережених коштів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з відповідача Фізичної особи-підприємця Фуголь Ольги Володимирівни ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь позивача Криворізької міської ради (50101, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1, код ЄДРПОУ 33874388): 24 258,90грн. безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою та 3 028,00грн. витрат на сплату судового збору. Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 09.05.24р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Васильєв О.Ю.