Ухвала

від 09.05.2024 по справі 905/712/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

У Х В А Л А

про відмову у видачі судового наказу

09.05.2024р. Справа № 905/712/24

за заявою стягувача: Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (код ЄДРПОУ 00191678) в особі Слов`янського регіонального виробничого управління (код ЄДРПОУ 35397869; адреса місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Університетська, 13)

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Новгородський комунальний комбінат» (код ЄДРПОУ 38102472, адреса місцезнаходження: 85295, Донецька область, м. Торецьк, смт. Нью-Йорк, вул. Квіткова, 1)

про стягнення заборгованості за договором №97/97 від 28.12.2019 на послуги з централізованого питного водопостачання за серпень 2021 року в розмірі 219940,75 грн., 3% річних в розмірі 2205,43 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 7797,45 грн, витрат по сплаті судового збору у розмірі 302,80 грн., -

суддя Величко Н.В.

ВСТАНОВИЛА:

Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» в особі Слов`янського регіонального виробничого управління звернулось до Господарського суду Донецької області із заявою № 5.05/524 від 01.05.2024 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новгородський комунальний комбінат» заборгованості за договором №97/97 від 28.12.2019 на послуги з централізованого питного водопостачання за серпень 2021 року в розмірі 219940,75 грн., 3% річних в розмірі 2205,43 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 7797,45 грн, витрат по сплаті судового збору у розмірі 302,80 грн.

Матеріалам присвоєно єдиний унікальний номер справи 905/712/24 та за наслідками автоматизованого розподілу справ між суддями передано на розгляд судді Величко Н.В.

Дослідивши матеріали заяви № 5.05/524 від 01.05.2024 про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд зазначає таке.

За приписами ч. 1 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

У відповідності до приписів ч.1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Статтею 150 цього Кодексу визначені форма і зміст заяви про видачу судового наказу.

Так, у заяві повинно бути зазначено: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету (п.2 ч.2 ст.150 ГПК України.

На порушення цієї вимоги подана заява не містить відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету.

При цьому, з 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 № 3200-IX. Зокрема, приписами частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону, з урахуванням змін) унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Також суд зазначає, що згідно п.п. 4 та 5 ч. 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, а також перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги; відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Як вбачається з аналізу вищенаведених норм законодавства, судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.

Відтак, безспірні вимоги мають бути підтверджені відповідними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За загальним правилом, обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до ст. 74 ГПК України, яка передбачає обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому достовірними доказами є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Згідно ч. 1, 2 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Наявність спору про право вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.

Отже, зважаючи на принципи наказного провадження та встановлений порядок розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та безспірність якої підтверджується доданими до заяви документами.

Так, в обґрунтування поданої заяви стягувач посилається на порушення боржником укладеного між сторонами Договору №97/97 від 28.12.2019 в частині повної та своєчасної сплати послуг з централізованого питного водопостачання за серпень 2021 року, заборгованість складає 219940,75 грн., та виникли підстави для нарахування від боргу 3% річних в розмірі 2205,43 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 7797,45 грн.

При цьому, на підтвердження факту існування у боржника вказаної заборгованості до заяви додані, зокрема, договір №97/97 від 28.12.2019 на послуги з централізованого питного водопостачання з додатками та додатковими угодами до нього, судові рішення у господарських справах № 905/205/20, № 905/368/20, № 905/1311/20, № 905/262/21, акт-рахунок №189 від 31.08.2021 до договору №97/97 від 28.12.2019 за серпень 2021 року на суму 280077,10 грн. з ПДВ, акт наданих послуг з подачі питної води від 31.08.2021 до договору №97/97 від 28.12.2019 з супровідним листом від 30.08.2021 № 5.04/1256, акт-рахунок № 196 від 31.12.2021 до договору №97/97 від 28.12.2019 за серпень 2021 року на суму 33441,95 грн з ПДВ, лист № 5.04/1914 від 23.12.2021 про корегування обсягів подачі питної води з серпня по листопад 2021 року, акт зняття показів приладу(ів) обліку води № 115/08 від 31.08.2021, платіжну інструкцію № 114 від 27.08.2021 на суму 26694,40 грн.

З поданих документів відомо, що акт-рахунок №189 від 31.08.2021 до договору №97/97 від 28.12.2019 за серпень 2021 року на суму 280077,10 грн. з ПДВ, акт наданих послуг з подачі питної води від 31.08.2021 до договору №97/97 від 28.12.2019, акт-рахунок № 196 від 31.12.2021 до договору №97/97 від 28.12.2019 за серпень 2021 року на суму 33441,95 грн з ПДВ складені Комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу» в особі Слов`янського регіонального виробничого управління та підписані ним одноосібно, вказані акти не містять підпису споживача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Новгородський комунальний комбінат».

Надана платіжна інструкція № 114 від 27.08.2021 на суму 26694,40 грн. містить призначення платежу: «за послуги по централізованому водопостачанню (вода питна) за серпень 2021р. Згідно договору реструктуризації. У т.ч. ПДВ - 4449,07 грн.».

Отже, такі документи не підтверджують беззаперечного факту надання стягувачем споживачу конкретного обсягу води та її вартість, здійснення платежу споживачем саме за договором №97/97 від 28.12.2019 та, відповідно, не можуть бути розцінені судом в якості належних доказів на підтвердження заявлених в заяві про видачу судового наказу вимог.

Судом враховано, що для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, без розгляду справи по суті на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів, які підтверджують безспірність таких вимог. З цією метою, насамперед, необхідно перевірити наявність обставин щодо факту виникнення та настання строку виконання боржником зобов`язання.

Проте, надані докази не свідчать про безспірність заявлених заявником вимог про стягнення заборгованості за договором №97/97 від 28.12.2019 на послуги з централізованого питного водопостачання. Отже, заявлені вимоги не відповідають засадам наказного провадження.

За змістом п. 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Таким чином, зважаючи на те, що заявником не дотримано вимог, передбачених ст.148 Господарського процесуального кодексу України, вимоги за заявою про видачу наказу не мають ознак безспірності, тобто заявником не підтверджено виникнення права грошової вимоги саме у заявленій сумі, також подана заява не відповідає вимогам п. 2 ч.2 ст. 150 цього Кодексу, суд доходить висновку про відмову у видачі судового наказу за заявою № 5.05/524 від 01.05.2024 Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Слов`янського регіонального виробничого управління про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новгородський комунальний комбінат» заборгованості за договором №97/97 від 28.12.2019 на послуги з централізованого питного водопостачання за серпень 2021 року в розмірі 219940,75 грн., 3% річних в розмірі 2205,43 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 7797,45 грн, витрат по сплаті судового збору у розмірі 302,80 грн., на підставі п. 1, п. 8 ч.1 ст.152 ГПК України.

Суд звертає увагу, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).

Стягувач також не позбавлений права та можливості звернутися до суду з такими вимогами у порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 150, 152, 153, 154, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Донецької області, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви № 5.05/524 від 01.05.2024 Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Слов`янського регіонального виробничого управління про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новгородський комунальний комбінат» заборгованості за договором №97/97 від 28.12.2019 на послуги з централізованого питного водопостачання за серпень 2021 року в розмірі 219940,75 грн., 3% річних в розмірі 2205,43 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 7797,45 грн, витрат по сплаті судового збору у розмірі 302,80 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 09.05.2024.

Суддя Н.В. Величко