Рішення

від 09.05.2024 по справі 908/857/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/67/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.05.2024 Справа № 908/857/24

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

розглянувши у письмовому провадженні, без виклику представників сторін, справу № 908/857/23

за позовом: Концерну «Міські теплові мережі», ідентифікаційний код юридичної особи 32121458 (юридична адреса: вул. Героїв полку «Азов», м. Запоріжжя, 69091)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Фінвест груп», ідентифікаційний код юридичної особи 42323667 (вул. Подолинського Сергія, буд. 31г, офіс 103, м. Дніпро, 49060)

про стягнення 156 911 грн 24 коп.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» 26.03.2024 надійшла позовна заява Концерну «Міські теплові мережі» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Фінвест груп» заборгованості за послугу з постачання теплової енергії відповідачу за період з 01.11.2021 по 31.12.2023 на загальну суму 156 911,24 грн за Договром 77202511 про надання послуги з постачання теплової енергії за адресою: м. Запоріжжя, вул. Вроцлавська, буд. 19.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2024 справу 908/857/24 визначено для розгляду судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.03.2024 у справі № 908/857/24 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Сторони належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі

09.04.2024 до суду від відповідача надійшов відзив, в якому відповідач просить суд закрити провадження у справі № 908/857/24 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Фінвест Груп» на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за Договором № 77202511 про надання послуги з постачання теплової енергії за адресою: м. Запоріжжя, вул. Вроцлавська, буд.19, прим. 13, за період з 01.11.2021 по 31.10.2022 у сумі 72 005,85 грн у зв`язку з їх оплатою та відсутністю предмета спору.

03.05.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення до справи платіжної інструкції № 1087 від 03.05.2024 на суму 84 905 грн 39 коп. за теплову енергію (11.2022-12.2023) та закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

09.05.2024 судом ухвалено рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Концерн «Міські теплові мережі» (далі - позивач) діє на підставі статуту, відповідно до якого основною метою діяльності Концерну «МТМ» є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією. Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут, та інше.

Концерн «Міські теплові мережі» (далі позивач) діє на підставі статуту, який знаходиться у загальнодоступному місці на офіційному сайті Концерну «МТМ».

Відповідно до статуту підприємства основною метою діяльності позивача є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності позивача та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу позивача.

Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут та інше.

Правовідносини між Теплопостачальною організацією та Споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про житлово- комунальні послуги», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 21 серпня 2019 р., № 830, Положенням про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України, Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 року, № 315 про затвердження «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» та іншими нормативно-правовими актами України.

Згідно з ч.7 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п`ятої статті 13 цього Закону.

Частиною 5 статті 13 Закону встановлено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

02 жовтня 2021 року на виконання вимог Закону Позивач на офіційному сайті розмістив індивідуальний договір на послугу з постачання теплової енергії. Вказаний договір є публічним договором приєднання та вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Умови вказаного договору будуть застосовуватись до співвласників багатоквартирних будинків, а також співвласників в інших будівлях, приміщення в яких є самостійними об`єктами нерухомого майна у відповідності до ч. 8 ст. 14 Закону, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, які обрали форму індивідуального договору та до власників індивідуальних (садибних) житлових будинків.

ТОВ «ФК «Фінвест груп» на праві власності/користуванні належить нежитлове приміщення № 13, площею 171,4 м2 за адресою вул. Вроцлавська, буд. 19.

На підставі вказаного Договору Позивачем було надано послугу з постачання теплової енергії Відповідачу за період з 01.11.2021 31.12.2023 на загальну суму 156 911,24 грн.

Як зазначає позивач, споживач розрахунки за спожиту теплову енергію не здійснив.

Стягнення з ТОВ «Фінвест груп» на користь Концерну «МТМ» 156 911,24 грн. заборгованості за надані послуги з теплопостачання за період з 01.11.2021 31.12.2023 було предметом судового розгляду у даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд ухвалив рішення про таке.

Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Спірні правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Так, правовідносини сторін врегульовані Договором № 77200031 про надання послуги з постачання теплової енергії, який є укладеним з 01.11.2021.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні приписи містить ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Станом на 01 листопада 2021 Типовий індивідуальний договір № 77202511 про надання послуги з постачання теплової енергії (Договір) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Вроцлавська, буд. 19 між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Фінвест груп» (Відповідач) з 01 листопада 2021 року є укладеним (вказаний договір розміщено на сайті Концерну «МТМ», копія публічного договору додається).

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України №23 затверджено Вимоги до формування рахунків на оплату послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Відповідно до визначення наведеного у п. 3 вимог, абонентський номер споживача - номер споживача, визначений договором про надання відповідної комунальної послуги, який дає змогу ідентифікувати його виконавцю комунальної послуги або уповноваженій особі. Номер договору і абонентський номер споживача відповідно є одним і тим же числом та дає змогу ідентифікувати споживача. Вимог щодо присвоєння чи алгоритму встановлення певного номеру законодавством не передбачено.

Відповідно до визначення наведеного в Методиці опалюване приміщення - приміщення у будівлі/будинку, яке забезпечується тепловою енергією за допомогою внутрішньобудинкової системи теплопостачання, та у якому забезпечується нормативна температура повітря.

Частиною 1 статті 7 Закону визначено, що споживач серед іншого має право у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.

Враховуючи знаходження в багатоквартирному будинку та відсутність документів на підтвердження відключення від мережі опалення вказані приміщення є опалювальними.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Житловий будинок № 19 по вул. Вроцлавська оснащений приладом комерційного обліку теплової енергії (архів показів опалення міститься в матеріалах справи).

Відповідно до пункту 11 Договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315.

Нормами Розділу І Методики визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених)) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду.

Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об`єктами нерухомого майна, не є самостійними об`єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг.

Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої комунальної послуги у будівлі/будинку за відповідний розрахунковий період (далі - розподіл) здійснюється з урахуванням показань вузлів комерційного та розподільного обліку (теплолічильників, лічильників холодної води, лічильників гарячої води), установлених як у приміщеннях, так і за їх межами, або приладів-розподілювачів теплової енергії, установлених на опалювальних приладах опалюваних приміщень, а в окремих випадках - розрахунково.

Розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень здійснюється відповідно до Розділу ІІІ Методики.

Для розподілу приймаються показання вузлів комерційного та розподільного обліку, приладів розподільного обліку теплової енергії станом на кінцеву дату розрахункового періоду, отримані виконавцем розподілу комунальної послуги, у спосіб, визначений договором про надання комунальної послуги.

У разі, якщо одна будівля/будинок має два та більше вводи відповідної зовнішньої інженерної мережі, які оснащено вузлами комерційного обліку, то визначення обсягу спожитої послуги та її розподіл здійснюється за сумою всіх вузлів комерційного обліку відповідної комунальної послуги у будівлі/будинку. За рішенням співвласникі будівлі/будинку розподіл може здійснюватися окремо для кожної її частини, що оснащена вузлом комерційного обліку відповідної комунальної послуги.

Розділом ІІ Методики передбачені базові правила визначення та розподілу між споживачами загальних обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг.

Загальний обсяг теплової енергії на опалення будівлі/будинку визначається за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати.

Загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення у кожному розрахунковому періоді розподіляється на потреби безпосередньо опалення житлових/нежитлових приміщень, забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення будівлі/будинку та(у випадку наявності таких приміщень у будинку/будівлі) сумарного обсягу теплової енергії, що надходить до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення.

Розподіл теплової енергії у будівлі/будинку здійснюється у відповідності до пунктів 5,6 Розділу ІІІ Методики.

Розподілений обсяг для опалюваного приміщення, у будівлі/будинку, у які приміщення не оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, розраховується з урахуванням вимог розділів VII, VIII цієї Методики за формулами 13,14.

У будівлі/будинку, у якій/якому частина приміщень оснащена приладами розподільного обліку теплової енергії, а решта приміщень не оснащена такими приладами, наявні приміщення з індивідуальним опаленням та/або окремі приміщення з транзитними мережами опалення, обсяг спожитої теплової енергії розподіляється за формулою 16 враховуючи вимоги розділів VI, VIІІ цієї Методики.

Для опалюваного приміщення, оснащеного приладом (приладами) розподільного об іку теплової енергії розрахунок здійснюється з урахуванням Розділу VI Методики 315. Для опалюваного приміщення, оснащеного приладом (приладами) розподільного обліку теплової енергії, крім обсягу теплової енергії, визначеного на підставі його/їх показань, здійснюється донарахування обсягу теплової енергії з метою унеможливлення опалення приміщення за рахунок суміжних опалюваних приміщень або опалюваних МЗК та допоміжних приміщень, запобігання утворенню грибків та плісняви в приміщеннях, МЗК та допоміжнихприміщеннях, а також недопущення зниження нормативного строку експлуатації приміщення/будівлі/ будинку.

Згідно пункту 32 Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Пунктом 34 Договору вказано споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Відповідно до пункту 38 Договору споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього Договору.

Пунктами 8,9 Правил визначено, що постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період.

Рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами.

Опалювальний період починається не пізніше ніж коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря становить 8°С та нижче, а закінчується не раніше ніж коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря перевищує 8°С.

Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Позивачем було надано послугу з постачання теплової енергії Відповідачу за період з 01.11.2021 31.12.2023 на загальну суму 156 911,24 грн, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, рахунками та розрахунком суми грошової заборгованості, детальним розрахунком нарахувань, доданих до позовної заяви.

Позивачем доведено первинними документами бухгалтерського обліку надання послуг в заявленому ним розмірі за спірний період.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем спірна заборгованість в сумі 72005 грн 85 коп. за даним Договором за період: листопад 2021 жовтень 2022 сплачена платіжною інструкцією № 1032 віл 09.01.2024, тобто ще до подання позовної заяви (подана 26.03.2024), а отже вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача 72005 грн 85 коп. спірної заборгованості є безпідставними. В частині стягнення 72005 грн 85 коп. заборгованості суд відмовляє у позові.

Щодо іншої частини спірної заборгованості, заявленої до стягнення 84905 грн 39 коп. (156 911,24 грн 72005, 85 грн), суд закриває провадження у справі, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмет спору, враховуючи, що 03.05.2024, тобто після подання позову, платіжною інструкцією № 1087, відповідач сплатив позивачеві 84 905 грн 39 коп. спірної заборгованості, заявленої до стягнення (Договір № 77202511 (11.2022-12.2023)).

Судовий збір за позовом в частині відмови у позові щодо стягнення 72005 грн 85 коп. залишити за позивачем (1 111 грн 63 коп.).

Враховуючи закриття провадження у справі, у зв`язку зі сплатою правомірно заявленої позивачем до стягнення з відповідача 84905 грн 39 коп. заборгованості, судовий збір в сумі 1 310 грн 77 коп. буде повернуто відповідною ухвалою суду за клопотанням позивача.

Керуючись 129, 231, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 72005 грн 85 коп. заборгованості.

2. Закрити провадження у справі № 908/857/24 в частині стягнення 84905 грн 39 коп. заборгованості.

3. Судовий збір в частині відмови у позові покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 09.05.2024.

Суддя А.О. Науменко