Рішення

від 09.05.2024 по справі 908/883/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/71/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.05.2024 Справа № 908/883/24

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

розглянув у спрощеному позовному провадженні, без виклику представників сторін, справу № 908/883/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», ідентифікаційний код юридичної особи 42093239 (вул. Олександрівська, буд. 35, м. Запоріжжя, 69063)

до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу «Союз», ідентифікаційний код юридичної особи 20519388 (вул. Європейська, буд. 21, м. Запоріжжя, 69104)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго», ідентифікаційний код юридичної особи 00130926 (юридична адреса: вул. Сталеварів, 14, м. Запоріжжя, 69035)

про стягнення 23 008 грн 00 коп.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» з позовом про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «Союз» 23 008 грн 00 коп.: 21 650 грн 88 коп. заборгованості за фактично використану/спожиту електроенергію за період з листопада 2021 по жовтень 2023 за Договором № 996 про постачання електричної енергії від 01.01.2019, а також 513 грн 23 коп. 3% річних за період з 22.11.2022 по 17.12.2023 та 843 грн 89 коп. інфляційних втрат за період з 01.12.2022 по 30.11.2023.

Відповідно до ч.10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України органом (особою), що буде виконувати рішення, здійснювати нараховування 3% річних на суму основного боргу у розмірі 21 650 грн 88 коп., починаючи з 18.12.2023 і до моменту остаточного виконання рішення суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2024 справу № 908/883/24 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.03.2024 у справі № 908/883/24 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).

Як свідчать матеріали справи, сторони належним чином повідомлені про розгляд справи.

08.04.2024 від третьої особи надійшли пояснення, згідно з якими, третя особа підтримує позовні вимоги.

10.04.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на оплату суми основного боргу ще 07.02.2024 та форс-мажорні обставини. У відзиві відповідач просить суд закрити провадження у справі щодо основного боргу та відмовити у позові в іншій частині.

У додаткових поясненнях позивач просить залишити відзив без розгляду, у зв`язку з тим, що відповідач не зареєструвався у електронному суді.

Судом прийнято до розгляду відзив відповідача та пояснення третьої особи, з метою забезпечення права кожної із сторін у даній справі на належний судовий захист, забезпечення принципу змагальності сторін, та як наслідок, прийняття законного та обґрунтованого рішення по суті спору.

Законних підстав для залишення відзиву без розгляду суд не вбачає.

Відповідно до частин 2 і 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Позовна заява обґрунтована тим, що між позивачем та відповідачем укладено Договір № 996 від 01.01.2019 про постачання електричної енергії споживачу, шляхом подання споживачем електропостачальнику заяви - приєднання 01.01.2019, з датою початку постачання електричної енергії з 01.01.2019. Спожитий обсяг електричної енергії Житлово-будівельного кооперативу «СОЮЗ» з листопада 2021 року по жовтень 2023 року підтверджується повідомленням/листом від АКО (ОСР) за № 007-66/5688 від 22.11.2023, в додатку до листа зазначена інформація про фактичний обсяг спожитої електричної енергії з розбивкою за EIC - кодом точки комерційного обліку (копії листа з додатком додаються). Загальний обсяг спожитої/використаної електричної енергії за EIC - кодом точок комерційного обліку Відповідача складає 17 364 кВт.год. В порушення умов Договору в частині розрахунків за фактично спожиту/використану електричну енергію за листопад 2021 жовтень 2023 року та п. 4.12 ПРРЕЕ у відповідача виник борг в сумі 21 650,88 грн. На підставі ст. 625 ЦК України за несвоєчасну оплату вартості спожитої електричної енергії Відповідачу було нараховано: 3 % річних у розмірі 513,23 грн за період з 22.11.2022 по 17.12.2023 та інфляційні нарахування у розмірі 843,89 грн за період з 01.12.2022 по 30.11.2023.

Третя особа підтримує позовні вимоги оскільки фактично спожитий Відповідачем обсяг електричної енергії за період з листопада 2021 року по жовтень 2023 року становить 17364 кВт*год., що узгоджується з документальними доказами, які містяться у матеріалах справи №908/883/24, а також доданим до письмових пояснень детальним розрахунком нарахування обсягів спожитої електричної енергії.

09.05.2024 судом ухвалено рішення у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» є постачальником електричної енергії на підставі ліцензії з постачання електричної енергії споживачу, виданої постановою НКРЕКП від 31.07.2018 № 807 та постачальником універсальної послуги на території Запорізької області відповідно до постанови НКРЕКП № 1268 від 26.10.2018 (загально доступною інформація, розміщена на сайті НКРЕКП: https://www.nerc.gov.ua).

На постачальників універсальної послуги відповідно до постанови Кабінету Міністрів

України Постановою від 05.06.2019 № 483 покладене спеціальний обов`язок забезпечувати загальносуспільний інтерес у процесі функціонування ринку електричної енергії, а саме забезпечувати побутових та малих не побутових споживачів електричною енергією.

Між ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» та Житлово-будівельним кооперативом «СОЮЗ» було укладено Договір № 996 від 01.01.2019 про постачання електричної енергії споживачу, шляхом подання Споживачем електропостачальнику заяви-приєднання 01.01.2019, з датою початку постачання електричної енергії з 01.01.2019.

Відповідачем у Додатку № 1 до Договору - Заява-приєднання, зазначено інформацію про наявність договору на розподіл (передачу) електричної енергії з ПАТ «Запоріжжяобленерго» (код 00130926).

ПАТ «Запоріжжяобленерго» на підставі постанови НКРЕКП № 1415 від 13.11.2018 року отримано ліцензії з розподілу електричної енергії та відповідно до якої виконує функції Оператора системи розподілу на території Запорізької області.

В порушення умов Договору в частині здійснення розрахунків, оплати за використану/спожиту електричну енергію та п. 4.12 ПРРЕЕ у відповідача виник борг перед позивачем за період з період з листопада 2021 по жовтень 2023 в сумі 21 650 грн 88 коп.

Вищевикладені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «Союз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» 23 008 грн 00 коп.: 21 650 грн 88 коп. заборгованості за фактично використану/спожиту електроенергію за період з листопада 2021 по жовтень 2023 за Договором № 996 про постачання електричної енергії від 01.01.2019, а також 513 грн 23 коп. 3% річних за період з 22.11.2022 по 17.12.2023 та 843 грн 89 коп. інфляційних втрат за період з 01.12.2022 по 30.11.2023 було предметом позовних вимог у даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За приписами ст.509 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст.173 Господарського кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 7 ст.179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором може бути встановлено, що його окремі умови (пункти), визначені до типових умов договорів певного виду, прилюднених у встановленому порядку (ст.630 Цивільного кодексу України).

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за отриману електричну енергію.

Згідно із частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1,2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, між сторонами: ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» та ЖБК «СОЮЗ» укладено Договір № 996 від 01.01.2019 про постачання електричної енергії споживачу, шляхом подання Споживачем електропостачальнику заяви-приєднання 01.01.2019, з датою початку постачання електричної енергії з 01.01.2019.

Відповідно до п. 2.1. Договору встановлено, що за цим Договором Постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 2.2. Договору встановлено, що обов`язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у Споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.

На адресу Позивача не надходила інформація від ПАТ «Запоріжжяобленерго» щодо припинення дії договору на розподіл між Житлово-будівельним кооперативом «СОЮЗ» та ОСР.

У відповідності до пункту 3.1. Договору, початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору.

Відповідно до заяви-приєднання, початком постачання електричної енергії Житлово- будівельного кооперативу «СОЮЗ» електропостачальником здійснюється з 01.01.2019 року.

Пунктом 3.3. Постачальник за цим Договором не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору.

Згідно з п. 5.1. Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, які щомісяця визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.

Пунктом 5.2. Договору, спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції Постачальника.

Пунктом 4 Додатку 3 до Договору, визначено спосіб та термін оплати рахунків за спожиту електричну енергію.

Розрахунковим періодом є календарний місяць який встановлюється з 1 числа розрахункового місяця до останнього числа розрахункового місяця.

Оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати до 25 числа місяця, що передує розрахунковому періоду, в розмірі 100 % від вартості очікуваного споживання електричної енергії на розрахунковий період з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку.

Сума переплати Споживача, яка виникла внаслідок різниці між здійсненою попередньою оплатою та фактичною вартістю спожитої електричної енергії, визначається після завершення розрахункового місяця та зараховується, як попередня оплата вартості очікуваного обсягу споживання електричної енергії наступного розрахункового періоду.

Сума недоплати Споживача підлягає безумовній оплаті Споживачем не пізніше 5 банківських днів з дня отримання рахунку.

Відповідно до пункту 5.7. Договору, оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може перевищувати 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.

Згідно з Комерційною пропозицією

Розрахунковий період для обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме: з 01 числа розрахункового місяця по останній день розрахункового місяця.

100% попередня оплата здійснюється не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію.

Остаточний розрахунок має здійснюватися не пізніше 5 (п`яти) робочих днів після закінчення розрахункового періоду на підставі самостійно отриманого Споживачем у Постачальника рахунка.

У разі неодержання рахунку, Споживач самостійно оформляє платіжні документи та здійснює оплату на їх підставі у строки передбачені умовами даного розділу.

Відповідно до п. 4.3 ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Згідно з п. 4.12. ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Відповідно до п. 4.13 ПРРЕЕ, для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Функції адміністратора комерційного обліку у Запорізькій області виконує ПАТ «Запоріжжяобленерго», що передбачено п. 10 ПРРЕЕ, а саме: до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку, функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний ОСР.

Згідно пункту 1.1.2. ПРРЕЕ, оператор системи - оператор системи передачі, оператор системи розподілу або оператор малої системи розподілу. Згідно пункту 1.2.1. ПРРЕЕ, на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Згідно з п. 1.2.1. Кодексу комерційного обліку електроенергії, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 311, комерційний облік електричної енергії - сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку.

Саме ОСР адмініструє комерційний облік електроенергії та визначає обсяги спожитої електроенергії усіма споживачами та визначає які саме споживачі входять до групи споживання електропостачальника.

Спожитий/використаний обсяг електричної енергії ЖБК «СОЮЗ» за період з листопада 2021 року по травень 2023 року підтверджується повідомленням/ листом адміністратора від АКО (ОСР) за № 007-66/5688 від 22.11.2023, в додатку до листа зазначена інформація про фактичний обсяг спожитої електричної енергії з розбивкою за EIC - кодом точки комерційного обліку.

В порушення умов Договору в частині розрахунків за фактично спожиту/використану електричну енергію за листопад 2021 жовтень 2023 року та п. 4.12 ПРРЕЕ у відповідача - виник борг в сумі 21 650,88 грн.

Однак, як свідчать матеріали справи, до подання позову (позов подано 27.03.2024) платіжною інструкцією № 607 від 07.02.2024 відповідачем сплачено позивачеві заявлений до стягнення борг в сумі 21 650 грн 88 коп.

На підставі викладеного, суд відмовляє у позові в частині стягнення 21 650 грн 88 коп. основного боргу, у зв`язку з його сплатою відповідачем ще до подання позову, а отже позов в цій частині подано безпідставно.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1 ст. 612 ЦК України, визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, та несвоєчасну оплату вартості спожитої електричної енергії позивачем відповідачу нараховано: 513 грн 23 коп. 3% річних за період з 22.11.2022 по 17.12.2023 та 843 грн 89 коп. інфляційних втрат за період з 01.12.2022 по 30.11.2023.

Розрахунки вказаних сум перевірені судом, та встановлено, що вони виконані правильно.

Позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву посилається на форс-мажорні обставини, постанови КМУ та лист торгово-промислової палати України від 28.02.2022, яким підтверджено настання форс-мажорних обставин.

Згідно зі ст.14-1 Закону України «Про торгово промислові палати України» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Тобто, форс-мажор завжди повинен підтверджуватися сертифікатом Торгово- промислової палати України або регіональної торгово-промислової палати, який видається на запит суб`єкта господарювання окремо під кожен договір. Такий сертифікат видається за умови доведення наступних ключових фактів: настав момент виконання зобов`язання за договором; форс-мажорні обставини призвели до неможливості такого виконання у визначений договором строк.

Тобто, форс-мажор завжди повинен підтверджуватися сертифікатом Торгово- промислової палати України або регіональної торгово-промислової палати, який видається на запит суб`єкта господарювання окремо під кожен договір. Такий сертифікат видається за умови доведення наступних ключових фактів: настав момент виконання зобов`язання за договором; форс-мажорні обставини призвели до неможливості такого виконання у визначений договором строк.

Тому підстави стверджувати, що напад росії є форс-мажором для кожного договору по всій Україні відсутні, оскільки військові дії відбуваються не на всій території України, а воєнний стан (принаймні, досі) не передбачає значного обмеження прав і свобод.

В даному випадку, лист ТПП, на який посилається відповідач не підтверджує настання форс-мажорних обставин саме для відповідача і саме за спірними правовідносинами, за договорами між сторонами.

Позивачем не стягується з відповідача пеня, штраф чи неустойка, а інфляційні втрати та 3% річних не є штрафними санкціями.

Постанова КМУ від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» в редакції, зазначеній відповідачем стосується саме населення.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Так, судовий збір за даним позовом, поданим через систему «Електронний суд» складає 2422 грн 40 коп. З урахуванням часткового задоволення позову, а саме в сумі 1 357 грн 12 коп. (513,23+843,89), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 142 грн 88 коп. судового збору. Решта 2 280 грн 22 коп. відноситься на позивача. При цьому, позивач не позбавлений права звернення до суду з відповідним клопотанням про повернення надмірно сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Союз», ідентифікаційний код юридичної особи 20519388 (вул. Європейська, буд. 21, м. Запоріжжя, 69104) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», ідентифікаційний код юридичної особи 42093239 (вул. Олександрівська, буд. 35, м. Запоріжжя, 69063) 513 (п`ятсот тринадцять) грн 23 коп. 3% річних та 843 (вісімсот сорок три) грн 89 коп. інфляційних втрат та 142 (сто сорок дві) грн. 88 коп. судового збору.

3.В іншій частині позову відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 09.05.2024.

Суддя А.О. Науменко