Рішення

від 08.05.2024 по справі 910/19705/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.05.2024Справа № 910/19705/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України

до Державного підприємства "Науково-виробничий центр енергозберігаючих конструкцій "Технолуч" Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України

про стягнення 44 619,45 грн,

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернувся Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України (далі - позивач) з позовом до Державного підприємства "Науково-виробничий центр енергозберігаючих конструкцій "Технолуч" Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України (далі - відповідач) про стягнення 44 619,45 грн заборгованості з відшкодування плати за землю.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 1444 від 25.02.2015 в частині своєчасного відшкодування плати за землю за період з серпня 2022 року по жовтень 2023 року у встановлений договором строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), а також встановлено строком строки для вчинення процесуальних дій.

Судом встановлено факт належного повідомлення учасників справи про розгляд даної справи.

Так, ухвала суду від 28.12.2023 доставлена до електронного кабінету позивача 28.12.2023.

Відповідачу копія ухвали суду від 28.12.2023 направлена за адресою, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте поштове відправлення № 0600241170095 повернуто до суду з довідкою відділення поштового зв`язку, в яких причиною невручення поштових відправлень зазначено «за закінченням терміну зберігання».

Крім того, вказана ухвала суду від 28.12.2023 опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, заперечень проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні до суду не надходило.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Суд відзначає, що сторонам було надано достатньо часу (з урахуванням введеного на території України воєнного стану та затримок у доставці поштової кореспонденції) для подання всіх пояснень, заяв та клопотань.

Від сторін не надходило клопотань про розгляд даної справи з повідомленням викликом представників сторін.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

25.02.2015 між позивачем (далі - сторона-1) та відповідачем (далі - сторона-2) укладено договір № 1444 (далі - договір), за умовами якого сторона-2 зобов`язався відшкодовувати стороні-1 плату за землю відповідно до розрахунку (додаток № 1 до договору) при користуванні приміщенням, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1668 кв. м.

Умовами розділу другого вказаного договору сторонами погоджено, що сторона-1 зобов`язується до 15-го числа кожного місяця надавати розрахунки по відшкодуванню плати за землю. Сторона-2 зобов`язується своєчасно до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, сплачувати відшкодування податку за землю згідно з виставленими рахунками.

Відповідно до п. 5.1 договору останній набуває чинності з дня підписання сторонами і діє в частині грошових зобов`язань до повного виконання сторонами, вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку дії договору не надійде заяви однієї зі сторін про припинення договору або його перегляд.

Так, додатком № 1 сторонами погоджено, що загальна сума по відшкодуванню плати за землю на 2022 рік з 01.01.2022 становить 2 704,21 грн на місяць.

Сума по відшкодуванню плати за землю на 2023 рік з 01.01.2023, погоджена сторонами в додатку № 1, становить 3 109,84 грн на місяць.

Так, як встановлено судом під час розгляд даної справи, позивачем виставлялись, а відповідачем отримувались рахунки з відшкодування плати за землю за період з серпня 2022 року по жовтень 2023 року, що підтверджується корінцями про отримання рахунків, доданими до позовної заяви.

Позивач 06.10.2023 та 30.11.2023 звертався до відповідача з претензією, в якій просив сплатити заборгованість з відшкодування плати за землю.

Проте, як вказується позивачем, відповідачем не здійснено відшкодування плати за землю, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача 44 619,45 грн заборгованості з відшкодування плати за землю.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст.ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Під час розгляду даної справи відповідачем не надано суду доказів відшкодування позивачу плати за землю у період з серпня 2022 року по жовтень 2023 року, у зв`язку з чим суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 44 619,45 грн заборгованості обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в розмірі 2 684,00 грн підлягає покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Науково-виробничий центр енергозберігаючих конструкцій "Технолуч" Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України (03150, м. Київ, вул. Боженка (Малевича), буд. 13, код 31807880) на користь Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України (03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 11, код 05416923) заборгованість у розмірі 44 619,45 грн (сорок чотири тисячі шістсот дев`ятнадцять грн 45 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 08.05.2024.

Суддя О.Г. Удалова