Рішення

від 07.05.2024 по справі 910/1610/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.05.2024Справа № 910/1610/24 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» (вул. Грушевського Михайла, буд.1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 33546706)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Кредит» (шосе Харківське, буд.53, м. Київ, 02175, код ЄДРПОУ 38266014)

про стягнення 153 048,96 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Кредит» (далі - відповідач) про стягнення 153 048,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч взятим на себе зобов`язанням за договором про надання інформаційних послуг №346 від 11.01.2013 відповідач в обумовлений строк не здійснив повну та своєчасну оплату наданих послуг, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2024 позовну заяву залишено без руху.

21.02.2024 в Електронному суді позивачем сформована заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/1610/24. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 26.02.2024 була надіслана відповідачу на адресу, зазначену в позовній заяві та яка відповідає відомостям, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02175, м. Київ, шосе Харківське, буд. 53.

Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду міста Києва від 26.02.2024 року, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Кредит» прийняло пропозицію щодо укладення договору про надання інформаційних послуг № 346, на умовах, визначених офертою.

11.01.2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал Кредит» (далі Партнер, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» (далі Бюро, позивач) було укладено договір про надання інформаційних послуг № 346 «Договір-Заява про приєднання до Умов та Правил надання інформаційних послуг (Публічному договору)».

Згідно умов договору про надання інформаційних послуг № 346 Бюро зобов`язалося надавати, а Партнер приймати та оплачувати послуги, передбачені Умовами та Правилами надання інформаційних послуг (Публічним договором). Невід`ємною частиною даного договору являються Умови та Правила надання інформаційних послуг (Публічний договір).

У розділі 4 договору про надання інформаційних послуг № 346 передбачено, що договір діє протягом одного року з моменту підписання сторонами даного договору. Якщо за тридцять календарних днів до моменту закінчення строку дії договору від сторін не надійшла пропозиція про припинення даного договору, він вважається пролонгованим на тих же умовах на наступний строк. В такому ж порядку договір може бути продовжений на кожен наступний строк, наступний за попереднім.

Згідно розділу 1.2 Умов та Правила надання інформаційних послуг (Публічного договору) Бюро зобов`язалося: забезпечити приймання від Партнера (як джерела формування кредитних історій) відомостей, що містять кредитні історії, здійснити їх обробку і зберігання відповідно до Додатка № 1 (Регламенту) до даного Договору; надавати Партнерові (як користувачеві Бюро) кредитні звіти по кредитних історіях виключно в разі наявності у Партнера згоди суб`єкта кредитної історії; забезпечити повну відповідність відомостей, що містяться в кредитному звіті суб`єкта кредитної історії відомостям з кредитної історії відповідного суб`єкта кредитної історії на момент запиту Партнера; використовувати отриману від Партнера інформацію виключно для формування кредитної історії суб`єкта кредитної історії; проводити додаткову перевірку кредитної історії, отриманої від Партнера в разі не згоди суб`єкта кредитної історії з її змістом, в порядку і терміни, встановлені чинним законодавством; надавати Партнерові консультативну підтримку по телефону і електронній пошті з питань, що виникають при виконанні Договору; забезпечити достовірність, кредитних історій при їх обробці, зберіганні і передачі, у тому числі шляхом використання сертифікованого програмного забезпечення; на вимогу Партнера внести зміни до кредитної історії і/або виключити з кредитної історії інформацію, яка не підлягає збору у зв`язку із відсутністю згоди суб`єкта кредитної історії на збір, зберігання, поширення інформації про нього. Про всі внесені зміни в кредитні історії, а також її виключення Бюро протягом 2-х днів з моменту внесення змін/виключення повідомляє суб`єкта кредитної історії всіх користувачів, які зверталися до кредитної історії вказаного суб`єкта кредитної історії протягом останніх 12-ти місяців. Забезпечити конфіденційність і належний захист персоналізованих даних Адміністратора та виконавців Партнера. Отримані персоналізовані дані можуть використовуватися інформаційної безпеки Партнера при взаємодії, підлягають розголошенню з боку Бюро. Надати Адміністратору Партнера конфіденційні дані (логіни і паролі), необхідні для авторизації і входу Партнера web-інтерфейс Бюро 3-х робочих днів з дати підписання цього Договору або отримання заяви про зміну Адміністратора.

Обов`язками відповідача, в свою чергу згідно Умов та Правила надання інформаційних послуг (Публічного договору) є: формування запиту в Бюро та передачу інформації для формування кредитної історії Партнер здійснює лише в разі наявності згоди суб`єкта кредитній історії на збір, зберігання і передачу інформації відносно нього. Забезпечити належне зберігання згоди суб`єкта кредитної історії протягом всього часу дії Договору-заяви і встановлених термінів зберігання для відповідних видів документів, які були підставою для отримання згоди. У разі необхідності, Партнер надає по запиту Бюро підтвердження наявності дозволу суб`єкта кредитної історії протягом 3-х робочих днів з моменту отримання запиту від Бюро. Партнер зобов`язаний забезпечити належну організацію системи проведення ідентифікацію або верифікацію суб`єкта кредитної історії. Ідентифікація та верифікація клієнта здійснюються до ділових відносин, операцій, відкриття рахунків та формування запитів в Бюро. Забезпечити конфіденційність отриманої інформації від Бюро та обмежений доступ до неї. Використання отриманої інформації можливо виключно в цілях, визначених Публічним договором і України. Кредитні звіти або інформація, що міститься в Партнерам без права передачі їх третім особам. Призначити Адміністратора та виконавці забезпечити персоналізацію виконавців відповідальність за повноваження своїх співробітників, що мають доступ до Бази даних. Забезпечити Бюро персоналізацією Адміністратора та виконавців (користувачів і операторів введення даних), а саме їх даними: посада, ПІБ, ІПН, паспортні дані: номер, серія, контакти: тел., ел. адреса. У разі зміни Адміністратора, Партнер зобов`язаний негайно попередити Бюро шляхом телефону. У дводенний термін після зміни адміністратора Партнер зобов`язаний подати до Бюро письмову заяву про призначення нового Адміністратора і його дані. У разі зміни виконавців, Партнер зобов`язаний самостійно провести відповідні зміни. Забезпечити регулярність (не рідше одного разу на місяць, останнього інформації виявлення помилки в кредитній історії СКІ, протягом 3-х робочих днів надати до Бюро оновлені дані. Щомісячно, в строк до останнього числа кожного місяця, а також в разі зміни (виявлення помилки) кредитної історії суб`єкта кредитних історій, надавати до Бюро оновлені дані. Оплачувати Бюро інформаційні послуги в порядку і терміни, встановлені розділом 3 даного Публічного договору.

За твердженням позовної заяви, відповідачем порушено умови укладеного договору, оплата не була здійснена у встановлені терміни, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 153 048,96 грн.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення договору про надання інформаційних послуг № 346 між сторонами згідно з пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Для з`ясування наведених питань, а відтак і правильного вирішення спору суду в межах наданих йому повноважень процесуальним законом належало було дослідити умови укладеного між сторонами договору, якими опосередковувалися спірні правовідносини, зміст доказів наданих сторонами, доказів на підтвердження своїх аргументів щодо позову, і на підставі цього встановити наявність (відсутність) підстав для стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання інформаційних послуг № 346 від 11.01.2013.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

У розділі 3 Умов та Правил надання інформаційних послуг узгоджено розрахунки і вартість послуг.

За інформаційні послуги Партнер сплачує Бюро винагороду згідно Тарифів Бюро (Додаток № 2 до Публічного договору). Форма розрахунків визначається згідно Договору-заяви. Форма розрахунків може бути змінена шляхом укладення «Додаткової угоди-заяви на зміну форми розрахунків» (Додаток №4 до Публічного договору). Зміни вступають в силу з першого числа наступного місяця після підписання даної Додаткової угоди-заяви. При проведенні розрахунків за фактом отримання послуг Партнер оплачує послуги Бюро щомісячно, не пізніше 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання Партнером Акту наданих послуг. Бюро щомісячно, не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним місяцем, надає Партнерові два екземпляри Акту наданих послуг. Партнер протягом 5 (П`яти) робочих днів підписує Акт наданих послуг і направляє в Бюро один екземпляр Акту або мотивовану відмову від підписання. Якщо протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання Акту Партнером не надіслана в Бюро мотивована відмова, послуги вважаються такими, що надані належним чином і в повному об`ємі.

Матеріали справи не містять та суду не надано актів наданих послуг за договором про надання інформаційних послуг № 346 від 11.01.2013. Також відсутні докази надіслання на адресу відповідача актів наданих послуг за договором № 346 від 11.01.2013.

Водночас, позивачем в позовній заяві не вказано, які саме послуги надавались відповідачу, який їх обсяг, яка вартість та який розмір, порядок і умови нарахування.

В матеріалах справи міститься фільтрована виписка за період з 01.01.2018 по 06.12.2023, яка відображає, що відповідачем здійснювалась плата за інформаційну послугу згідно рахунків №282 від 31.01.22р., №СФ-0004237 від 31.12.2021, №СФ-0003866 від 30.11.21р., №СФ-0003518 від 31.10.21р., №СФ-00031В4 від 30.09.21р.

Проте, до позовної заяви не надано означених рахунків за договором про надання інформаційних послуг № 346 від 11.01.2013, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, тому встановити обсяг наданих послуг та наявність у відповідача заборгованості на спірну суму, у суду не вбачається за можливе.

Будь-яких інших належних доказів надання відповідачу у відповідності до умов договору про надання інформаційних послуг № 346 від 11.01.2013 послуг матеріали справи не містять та суду не надано.

Стосовно наданого позивачем акту звірки взаємних розрахунків за період з січня 2022р. - грудень 2023 р. суд зазначає, що він не може бути доказом на підтвердження надання позивачем послуг.

Так, акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій.

Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом. (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18).

Враховуючи викладене, а також зважаючи на відсутність належним чином оформлених первинних документів, даний акт звірки не може вважатись належним доказом отримання відповідачем спірних послуг.

Окрім того, акт звірки не містить підписів та відтисків печатки товариств.

Отже, позивачем належними та допустимими доказами не доведено фактичного надання інформаційних послуг за договором про надання інформаційних послуг № 346 від 11.01.2013.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених ст. 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Враховуючи, що позивач у встановленому законом порядку не довів належними і допустимими доказами наявності тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог, у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал кредит» про стягнення 153048,96 грн. слід відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 86, 129, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 07.05.2024.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА