Рішення

від 03.05.2024 по справі 911/2285/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" травня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2285/22

Розглянувши позовну заяву Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕРОХЕНДЛІНГ»

про стягнення 124 049,55 грн.

Суддя Карпечкін Т.П.

Без виклику сторін.

встановив:

Державне підприємство Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі позивач, ДП «МОУ «Бориспіль») звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕРОХЕНДЛІНГ» (далі відповідач, ТОВ «Аерохендлінг») про стягнення 124 049,55 грн., з яких 93 199,76 грн. основного боргу, 1 348,20 грн. 3% річних, 9 176,38 грн. інфляційний втрат та 20 325,76 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не сплатив на користь позивача вартість отриманих у лютому 2022 році послуг з аеропортового обслуговування відповідно до угоди № 02.1-14/1-18 від 01.11.2018 року, що призвело до ї виникнення відповідної заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.11.2022 року відкрито провадження у справі № 911/2285/22, справу призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Заперечуючи проти задоволення позову відповідач зазначає про: відсутність в матеріалах справи доказів взаємозв`язку карток обліку послуг з рахунками, та актами, що унеможливлює здійснення оплати; відсутність даних про обсяг господарської операції в рахунках та актах; відсутність уповноважених позивачем осіб на підписання первинних документів; не доведення позивачем строку настання виконання зобов`язань; відсутні даній про курс валют при наданні послуг; відсутність доказів зміни вартості послуг, а також дію для відповідача форс-мажорних для обставин.

Позивач скористався своїм правом на подання відповіді на відзив та в спростування заперечень відповідача зазначає, що: долучені до матеріалів справи карти обліку є первинними бухгалтерськими документами; відповідач самостійно отримує в бухгалтерії позивача рахунки-фактури на оплату послуг; відповідач обізнаний про зміну вартості послуг, та не надав заперечень щодо таких змін; настання форс-мажорних обставин не звільняє відповідача від виконання свого зобов`язання.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. ч. 1-2 ст. 252 ГПК України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 252 ГПК України за клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 ГПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, господарський суд

встановив:

01.11.2018 року набрала чинності угода № 02.1-14/1-18 про надання послуг (далі угода), за пунктом 1.1. якої аеропрот, за запитом замовника, надає додаткові послуги, які виконуються під час наземного обслуговування повітряних суден (надалі ПС) авіакомпанії - Ryanair group airlines, Ireland, включаючи, але не обмежуючись Ryanair Designated Activity Company, офіс якої зареєстрований в Ryanair Dublin Office, Airside Business Park, Swords, Co. Dublin, Ireland, ICAO: RYR, IATA: НОМЕР_1 (далі - Перевізник), яка виконує рейси до/з аеропорту «Бориспіль» (КВР) (далі - послуги), а замовник здійснює оплату наданих послуг. Перелік та вартість послуг наведено у Додатку № 1 до цієї Угоди.

Згідно пункту 1.2 угоди в разі зміни цін на послуги аеропрот повідомляє про це замовника офіційним листом, який буде вважатись невід`ємною частиною угоди, за 15 днів до введення нових цін в дію, а замовник приймає їх для розрахунків. При цьому, сторони визнають юридичну чинність такого листа та не здійснюють жодних дій щодо внесення змін до угоди.

Пунктом 1.3 угоди визначено, що якщо не пізніше, ніж за 2 дні до введення нових цін в дію замовникне повідомить письмово аеропорт про відмову прийняти до розрахунку нові ціни на послуги, вони вважаються прийнятими.

Відповідно до пункту 2.1 угоди запит на надання послуг здійснюється замовником шляхом надання аеропорту належним чином оформленого замовлення послуг з наземного обслуговування ПС, форма якого наведена в додатку № 2 до угоди. Замовлення надається у відповідності до технології взаємодії персоналу ДП МА «Бориспіль» та ТОВ «Аерохендлінг» під час виконання робіт з обслуговування рейсів перевізників № ТД-06/03- 19 від 20.04.2015 року.

Як визначено підпунктом 3.2.2 відповідач зобов`язаний до 10 числа кожного місяця, що слідує за звітним, самостійно отримувати в бухгалтерії аеропорту рахунки та акти.

Згідно пункту 4.1 угоди бухгалтерія аеропорту до 7-го числа місяця, що слідує за звітним, виставляє замовнику рахунок за надані протягом звітного місяця послуги. Замовник зобов`язаний до 10 числа місяця, наступного за звітним, самостійно отримати в бухгалтерії аеропорту рахунки за надані послуги протягом місяця, та здійснити їх сплату протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту їх отримання.

Як визначено пунктом 4.2 угоди датою отримання рахунків вважається кожне 10 (десяте) число місяця, незалежно від дати його фактичного отримання замовником.

За положеннями пунктів 4.3, 4.5, 4.6 угоди передбачено, що рахунки виставляються в національній валюті України. Для перерахування вартостей послуг, що встановлені угодою в доларах США, застосовується курс Національного банку України, який діяв на момент виставлення рахунку. Рахунки виставляються на основі складених карток обліку послуг, підписаних уповноваженими представниками обох сторін. Разом з рахунком замовник отримує складений аеропортом акт. Підписаний акт замовник зобов`язаний повернути в бухгалтерію аеропорту протягом 10-ти календарних днів з дати його отримання. Акти підписуються керівниками сторін або призначеними ними повноважними особами. У разі підписання актів не керівниками, сторони надають одна одній належним чином оформлені повноваження на осіб, що підписують акти. Якщо протягом 10-ти календарних днів акт не буде повернено до аеропорту, він вважається підписаним Сторонами.

У той самий час, пунктом 4.7 угоди визначено, що відповідач на користь позивача сплачує пеню у вигляді подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

В силу положень пункту 9.1 угоди остання вступає в силу з моменту її підписання сторонами та діє до 31 грудня 2018 року.

В свою чергу, пунктом 9.2 угоди передбачено, що якщо жодна із сторін протягом одного місяця до закінчення строку дії цієї угоди не попередить письмово іншу сторону про бажання її припинити, дія цієї угоди кожного разу автоматично продовжується на кожен наступний календарний рік на тих же умовах.

У додатку один до угоди сторони перебачили код послуг, що надаються, перелік додаткових послуг з наземного обслуговування повітряних суден та їх ціну.

Також, сторонами у додатках № 2 та № 3 до угоди затверджені примірники замовлення послуг з наземного обслуговування та картки обліку послуг з наземного обслуговування.

02.11.2021 року за вих. № 02.1-22-187 на адресу відповідача позивачем спрямовано лист про зміну вартості додаткових послуг, що надаються позивачем відповідачу згідно укладеної угоди.

На підтвердження виконання своїх зобов`язань за лютий 2022 року позивачем надано ряд замовлень, картки обліку з наземного обслуговування повітряних суден, рахунки-фактури та акти приймання-передачі виконаних послуг згідно з договором.

Спір між сторонами у даній справі виник у зв`язку з наявністю або відсутністю у відповідача обов`язку оплати послуги з наземного обслуговування ПС за лютий 2022 року.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Як зазначено у статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, враховуючи умови угоди та вимоги наведених положень законодавства, відповідач мав виконати свій обов`язок щодо оплати наданих позивачем послуг у строк, встановлений пунктом 4.1 угоди за лютий 2022 року до 25.03.2022 року.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України установлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, не виконавши зобов`язання в частині оплати наданих послуг у строк, встановлений договором, відповідач допустив порушення зобов`язань.

Твердження відповідача стосовно відсутності взаємозв`язку картка обліку наземного обслуговування ПС між рахунками та актами, не приймаються судом до уваги, оскільки у додатку № 1 до угоди сторони передбачили максимально можливий перелік послуг, який може надаватися за такою угодою за замовленням відповідача, від якого йде формування карток обліку наземного обслуговування ПС, та на підставі загального обсягу таких послуг виставляється відповідний рахунок та акт.

Заперечення відповідача відносно первинності долучених позивачем документів в підтвердження виконання зобов`язань за угодою відхиляються судом враховуючи наступне.

Так, відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Сторони у підпункті 3.1.3 угоди визначили, що виставлення рахунку та акту здійснюється на підставі відповідної картки обліку, яка включає в себе дату надання послуги, її назву та підписи уповноважених сторін. Окрім того, картка обліку пов`язана із самим замовленням, яке відповідач подавав, та відповідно отримував на виконання таких замовлень послуги, які в свою чергу зобов`язаний був сплатити на умовам визначених угодою.

Таким чином, долучені до матеріалів справи карти обліку послуг з наземного обслуговування ПС, рахунки-фактури та акти приймання-здачі виконаних послуг свідчать про належне надання таких послуг відповідачем, мають первинний бухгалтерський характер та зобов`язують відповідача оплатити такі послуги.

Зауважень щодо наданих послуг в процесі їх надання відповідач не висловлював, та матеріали справи таких заперечень не містять.

Не заслуговують на увагу суду заперечення відповідача в частині підписання рахунків та актів не уповноваженими особами позивача, оскільки такі твердження відповідача належними та допустимими доказами не підтвердженні.

Щодо тверджень відповідача про ненастання строку оплати, відхиляються судом як безпідставні та необґрунтовані, оскільки за положеннями пункту 4.1 та підпункту 3.1.2 угоди відповідач самостійно отримує первинні бухгалтерські документи в бухгалтерії позивача, а у відповідності до пункту 4.2 угоди днем отримання таких документів вважається 10 число кожного місяця наступного за звітним, незалежно від того чи отримав такі рахунки та акти відповідач, чи ні.

Відносно зауважень відповідача про відсутність курсу валют та зміни вартості послуг, то суд не вбачає такі заперечення аргументованими, оскільки курс валют є у вільному доступі та долученний позивачем до відповіді на відзив, а відносно змін ціни послуги, то позивач повідомляв відповідача про такі зміни, однак, у відповідності до пункту 1.3 угоди заперечень своїх на адресу позивача відповідачем висловлено не було.

Щодо форс-мажорних обставин, на яких наголошує відповідач, суд вважає за необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати України», Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю; сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Згідно листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1, долученого відповідачем до матеріалів справи (а.с.123): визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022 року; Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними (а.с.123).

Частиною 2 ст. 141 вказаного Закону установлено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 25.01.2022 року у справі № 904/3886/21 зазначив, що: форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести: факт їх виникнення; те, що обставини є форс-мажорними для конкретного випадку; виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Аналогічний висновок міститься також у постанові від 16.07.2019 року у справі № 917/1053/18, в якій додатково зазначено, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

В силу ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, форс-мажор як обставина непереборної сили потребує доведенню і належному правовому оформленню сторонами в судовому процесі. Саме по собі існування таких надзвичайних і невідворотних обставин не звільняє сторону від відповідальності за порушення взятих на себе зобов`язань.

Лист Торгово-промислової палати від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1 не підтверджує для даного конкретного випадку не виконання зобов`язання наявність форс-мажорних обставин.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1 348,20 грн. 3% річних за період з 06.05.2022 по 28.10.2022 року, 9 176,38 грн. втрат від інфляції за період з 06.05.2022 по 28.10.2022 року.

Відповідно до ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Як визначено ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач допустив порушення зобов`язання з оплати наданих послуг, вимоги позивача про сплату боргу з урахуванням втрат від інфляції та процентів є обґрунтованими.

Враховуючи, що розрахунок в цій частині є таким, що здійснено позивачем вірно, вказана вимога є такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 348,20 грн. 3% річних та 9 176,38 грн. втрат від інфляції .

Крім того, позивачем заявлено про стягнення з відповідача 20 325,76 грн. пені, яка нарахована за період з 06.05.2022 по 28.10.2022 року на суму боргу за надані послуги.

Заявлені у відповідній частині вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.

В силу ч. 1 ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч. 2 ст. 217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В силу п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Як визначено ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічне обмеження щодо розміру пені, що нараховується у зв`язку з несвоєчасним виконання грошового зобов`язання, встановлено також ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань».

Розмір пені, встановлений сторонами за їх взаємною згодою договором, не перевищує розмір пені відповідно до вищевказаних положень законодавства.

Оскільки відповідач допустив порушення зобов`язань у вигляді прострочення оплати послуг, позивач набув права вимагати сплати пені.

Перевіривши розрахунок пені, наведений позивачем, суд дійшов висновку про те, що пеня позивачем розрахована вірно з урахуванням розміру боргу, моменту з якого має місце прострочення зобов`язання, враховуючи розмір пені та умови її нарахування, встановлені договором, при цьому, позивачем помилково визначено в змісті позовних вимог іншу суму нарахування таку як 20 325,76 грн., яка не узгоджується з розрахунками суду, а відтак, в цій частині заявленого позову суд задовольняє суму стягнення у розмірі 20 325,21 грн.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 2 480,97 грн.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 129, 233, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕРОХЕНДЛІНГ» (08301, Київська обл., Бориспільський р-н, Бориспіль-7, «Бориспіль» Міжнародний державний аеропорт, код ЄДРПОУ 32614518) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7, код ЄДРПОУ: 20572069) 93 199 (дев`яносто три тисячі сто дев`яносто дев`ять) грн. 76 коп. основного боргу, 9 176 (дев`ять тисяч сто сімдесят шість) грн. 38 коп. інфляційних, 1 348 (одна тисяча триста сорок вісім) грн. 20 коп. 3% річних, 20 325 (двадцять тисяч триста двадцять п`ять) грн. 21 коп. пені та 2 480 (дві тисячі чотириста вісімдесят) грн. 97 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.П. Карпечкін