Рішення

від 03.05.2024 по справі 911/575/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" травня 2024 р. м. Київ Справа № 911/575/22

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АГРІ ЗЕРНОВА КОМПАНІЯ

до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Укрспирт

про стягнення 203 165,97 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

Без виклику представників сторін.

обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агрі зернова компанія (далі - позивач, ТОВ Агрі зернова компанія) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Укрспирт (далі - відповідач, ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Укрспирт) про стягнення 203 165,97 грн. з яких: 192 839,75 грн. основного боргу; 5 930,76 грн. інфляційних та 4 395,46 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за умовами Договору поставки зернових культур № 02-21-05 від 17.05.2021, в частині своєчасної оплати отриманого товару.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.07.2022 відкрито провадження у справі № 911/575/22, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки відповідач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи, у встановлений судом строк, відзиву на позов та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надіслав, доказів повної або часткової сплати ним заборгованості, яка є предметом даного спору, не надав, клопотань про відкладення розгляду справи з метою надання додаткового часу для подання відзиву від відповідача не надходило, суд вважає, що, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

17.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю Агрі зернова компанія (постачальник) та Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Укрспирт (покупець) укладений Договір поставки зернових культур № 02-21-05 (далі Договір), відповідно до умов п. 1.1 якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах визначених цим договором поставляти покупцю протягом строку дії договору зернові культури, включаючи похідні від зернових, продукти їх обробки, переробки, субпродукти, тощо, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором прийняти та оплатити поставлену продукцію.

Ціна на продукцію, що поставляється за цим договором встановлюється у додаткових угодах, що укладаються сторонами протягом строку дії договору і є його невід`ємними частинами (п. 2.1 Договору).

Ціна продукції може змінюватись протягом строку дії договору відповідно до зміни ринкової кон`юктури за погодженням сторін (п. 2.2 Договору).

Загальна сума договору складається із загальної вартості продукції поставленої постачальником та прийнятої покупцем на умовах цього договору протягом строку його дії (п. 2.3 Договору).

Умовами п.п. 4.1, 4.4 Договору визначено, що постачальник зобов`язується постачати покупцеві продукцію узгодженими партіями та згідно укладених сторонами додаткових угод до цього договору. Право власності на продукцію, що поставляється за цим договором переходить від постачальника до покупця з моменту фактичного прийняття продукції у місці поставки, що підтверджується підписом уповноваженої особи покупця на відповідній товарно-транспортній накладній.

Пунктами 5.1, 5.2 Договору визначено, що оплата поставленої продукції здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, з відстроченням платежу протягом 20 банківських днів з моменту фактичної поставки продукції на склад покупця, що підтверджується підписом уповноваженої особи покупця на товарно-транспортній накладній.

Умовами п. 9.1 Договору визначено, що договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2021 включно, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором, що залишились невиконаними на момент припинення договору.

Відповідний договір підписаний представниками позивача та відповідача, а також засвідчений печатками сторін.

Доказів визнання договору або його окремих частин недійсними суду не надано.

Між позивачем та відповідачем були підписані Додаткові угоди № 1 від 17.05.2021, № 2 від 08.12.2021 за якими між сторонами були погоджені ціна, обсяг та період поставки продукції.

Позивачем на виконання умов Договору на підставі видаткових накладних № 34 від 17.05.2021 на суму 334 043,85 грн. та № 133 від 08.12.2021 на суму 158 795,90 грн., копії яких наявні в матеріалах справи, було поставлено, а відповідачем прийнято продукцію, всього на загальну суму 492 839,75 грн. Видаткові накладні скріплені підписами повноважних представників сторін та печатками юридичних осіб.

Поставка продукції позивачем та отримання її відповідачем також підтверджується наявними в матеріалах справи копіями товарно-транспортних накладних, в яких вантажовідправником виступає ТОВ Агрі зернова компанія, а вантажоодержувачем - ДП Укрспирт.

Претензій щодо якості чи кількості отриманої продукції матеріали справи не містять, а отже вказана у видаткових накладних продукція прийнята відповідачем без зауважень, що свідчить про повноту та якість виконання позивачем своїх зобов`язань за договором, а тому продукція вважається прийнятою без зауважень в повному обсязі.

Однак, як зазначає позивач, відповідач свої зобов`язання з оплати поставленої продукції в повному обсязі не виконав, розрахувався частково на суму 300 000,00 грн. Враховуючи означене, за відповідачем утворилась заборгованість за поставлений товар у сумі 192 839,75 грн, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Вході розгляду спору відповідач відзив на позов не надав, позовні вимоги не заперечив та не спростував.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Підписання покупцем накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, фіксують факт здійснення господарських операцій і є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача в частині оплати переданої позивачем на підставі Договору, на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 192 839,75 грн. визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору, в частині своєчасної оплати отриманої продукції, позивач просить суд стягнути з відповідача 5 930,76 грн. інфляційних та 4 395,46 грн. 3% річних за загальний період з 14.06.2021 по 15.02.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних судом встановлено, що такий розрахунок є обґрунтованим, арифметично вірним, тому, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Згідно із ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги в сумі 203 165,97 грн. з яких: 192 839,75 грн. основного боргу; 5 930,76 грн. інфляційних та 4 395,46 грн. 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору, відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі в сумі 3 047,49 грн.

В прохальній частині позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь судові витрати. Згідно наведеного в позовній заяві попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи складаються з витрат на сплату судового збору та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3 856,80 грн.

Згідно положень ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, а також порядок і умови надання правової допомоги, права й обов`язки адвокатів визначаються Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Між позивачем (далі клієнт) та адвокатом Остапенко Є.С. (далі адвокат) укладено договір про надання адвокатських послуг від 09.02.2022 (далі договір про надання адвокатських послуг), відповідно до умов якого адвокат зобов`язався надати правову (юридичну) допомогу захисту інтересів клієнта з питань стягнення заборгованості на користь клієнта з Державного підприємства спиртової та лікеро - горілчаної промисловості Укрепирт в суді першої інстанції та подальшому примусовому виконанню рішення суду, а клієнт зобов`язався сплатити адвокату гонорар у сумі 2% від суми заборгованості 192 839,75 грн. за договором від 17.05.2021 № 02-21-05 в розмірі 3 856,80 грн.

Відповідно до п. 3.1 договору про надання адвокатських послуг клієнт сплачує адвокату гонорар, який визначений в п. 1 цього договору протягом двох календарних днів з дня підписання цього договору шляхом перерахування грошових коштів на рахунок адвоката.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом трьох років (п. 5.1 договору про надання адвокатських послуг).

Позивач згідно платіжного доручення від 11.02.2022 № 66 сплатив на користь адвоката 3 856,80 грн.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність.

Наведена правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19.

Розмір адвокатського гонорару, порядок його обчислення та сплати має бути чітко прописаний в договорі про надання правової допомоги.

Як встановлено судом, умовами договору про надання адвокатських послуг сторони визначили, що розмір винагороди (гонорару) складає 3 856,80 грн.

Тобто, розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у вигляді фіксованої суми. Тому розмір гонорару є визначеним (аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Судом від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Доказів звернення відповідача до суду з відповідним клопотанням про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, з наданням розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до даної справи, відповідач суду не надав.

Суд зазначає, що однією з гарантій забезпечення права особи на правову допомогу є повна і справедлива компенсація всіх понесених витрат на правову допомогу.

Сторона, яка змушена звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів, перебуває у становищі, коли її права та/або інтереси порушуються (не визнаються, оспорюються) іншою стороною спору, у зв`язку з чим позивачу необхідний судовий захист.

Для такого захисту, зумовленого протиправною поведінкою іншої сторони (відповідача), позивачу необхідно витрачати свій час та кошти, докладати зусиль для захисту своїх порушених прав/інтересів.

Тому цілком розумно та справедливо, коли особа, на користь якої вирішено спір, у повній мірі отримує від винної сторони (сторони, яка порушує права та призвела до виникнення спору) компенсацію своїх витрат, понесених для того, щоб захистити свої права/інтереси, які, відповідно, порушуються/не визнаються, оспорюються саме відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи, що позовні вимоги у даній справі задоволені судом, судові витрати позивача на правничу допомогу документально підтверджені, відповідачем не заперечені, клопотання про зменшення вказаних витрат з підстав неспівмірності відповідачем не заявлено, відтак позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодування судові витрати на оплату послуг адвоката в сумі 3 856,80 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості Укрспирт (вул. Гагаріна, 16, м. Бровари, Київська обл., 07400, ідентифікаційний код 37199618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрі зернова компанія (вул. Еспланадна, 2, кв. 33, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 43933994) 192 839 (сто дев`яносто дві тисячі вісімсот тридцять дев`ять) грн. 75 коп. основного боргу, 5 930 (п`ять тисяч дев`ятсот тридцять) грн. 76 коп. інфляційних, 4 395 (чотири тисячі триста дев`яносто п`ять) грн. 46 коп. 3% річних, 3 856 (три тисячі вісімсот п`ятдесят шість) грн. 80 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 3 047 (три тисячі сорок сім) грн. 49 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.П. Карпечкін