Ухвала

від 07.05.2024 по справі 914/1119/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07.05.2024 Справа№914/1119/24

За заявою: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка 418», м.Львів,

До відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», м.Львів,

До відповідача 2: Приватного акціонерного товариства «Ірокс», м.Львів,

До відповідача 3: Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», м.Львів

Про: забезпечення позову.

Суддя Козак І.Б.

Секретар с/з Г.Гелеш

Представники сторін:

Від заявника (позивача): В.Решота адвокат,

Від відповідача 1:В.Борис адвокат,

Від відповідача 2: не з`явився,

Від відповідача 3: О.Коцай адвокат.

ПРОЦЕС.

30.04.2024 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка 418» разом з позовом подано заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», до Приватного акціонерного товариства «Ірокс» про забезпечення позову, у якій просить:

1) Вжити заходи забезпечення позову шляхом встановлення зобов`язання ТзОВ «ЛЬВІВЕНЕРГОЗБУТ» утриматись від вчинення дій щодо припинення розподілу електричної енергії ТзОВ «ЛЬВІВЕНЕРГОЗБУТ» у будинок 418 по вул. Шевченка у м. Львові до вирішення справи по суті.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ ЗАЯВНИКА.

Заявник зазначає таке.

ОСББ «Шевченка 418» неодноразово звертались до ТОВ «ЛЬВІВЕНЕРОЗБУТ» щодо необхідності укладення договору на постачання електричної енергії в будинок 418 по вул. Шевченка у м. Львові, однак ТзОВ «Львівенергозбут» відмовляло в укладенні договору через те, що згідно з п. 4.27 ПРРЕЕ, з новим споживачем укладаються договори відповідно до вимог законодавства України, зокрема цих Правил, після припинення дії договорів зі споживачем, який звільняє приміщення, у частині постачання та розподілу електричної енергії на цей об`єкт. Однак, ПрАТ «Ірокс», як попередній споживач, не припинив договір з ТзОВ «Львівенергозбут» щодо постачання електроенергії, а Позивач не може укласти договір і виконувати свої обов`язки, які на нього поклали співвласники багатоквартирного будинку. У зв`язку з цим ОСББ «Шевченка 418» до суду подано позовну заяву.

Станом на сьогодні, існує договір про постачання електричної енергії з ПрАТ «Ірокс», однак, у зв`язку з утворення ОСББ «Шевченка 418» та обслуговування багатоквартирного будинку вже ним, договір з ПрАТ «Ірокс» мав би бути припинений і укладений з ОСББ.

Наразі ПрАТ «Ірокс» є посередником в постачанні електроенергії в багатоквартирному будинку по вул. Шевченка, 418 і не є колективним побутовим споживачем, оскільки по Договору № 62000 від 01.01.2019 р. ПрАТ «Ірокс» надає послуги також непобутовим споживачам (електропостачання електроустановок 31 нежитлових приміщень в будинку по вул. Шевченка, 418, тарифи на електроенергію для яких значно перевищують тарифи для побутових споживачів), що суперечить законодавству та нормативним актам України. Крім того, в договір № 6200 включені також інші об`єкти багатоквартирні будинки м. Львова, будівництво яких здійснював або дотепер здійснює ПрАТ «Ірокс». Хоча співвласники регулярно сплачують ПрАТ «Ірокс» кошти за постачання ТОВ «Львівенергозбут» електроенергії, ПрАТ «Ірокс» вважає себе і далі колективним побутовим споживачем і не хоче добровільно розірвати договір з ТОВ «Львівенергозбут», однак тим самим не виконує обов`язки із оплати послуг постачання електричної енергії, допускаючи значну заборгованість за спожиту електроенергію.

ПАТ «Львівобленерго» повідомила ПрАТ «Ірокс» про відключення електроенергії 30.04.2024 і тому існує загроза припинення електропостачання мешканцям будинку з 30.04.2024, якщо відповідач 2 не сплатить борг.

Подання цієї заяви про забезпечення позову спрямоване на захист інтересів мешканців житлового будинку по вул.Шевченка, 418 у м.Львові, оскільки через потенційне відключення електроенергії та до набрання законної сили рішення суду у справі №914/1119/24 люди змушені будуть проживати у будинку без світла, а поновлення порушених прав займе тривалий час.

Правова позиція відповідача 1.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні 07.05.2024 проти заяви заперечив. Подав заперечення (вх.№11902/24 від 01.05.2024), у яких зазначив, що у спірних правовідносинах ТОВ «Львівенергозбут» як постачальник універсальної послуги, не надає і не може надавати послуги з розподілу електричної енергії до будинку 418 по вул. Шевченка у м. Львові, а відповідно, не може припиняти надання таких послуг. Послуги з розподілу надаються оператором системи розподілу Відповідачем 3. Згідно п. 7.5. "Правил роздрібного ринку електричної енергії", які затверджені постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 р. (із змінами та доповненнями), постачальник має право припиняти постачання електричної енергії, а не розподіл електричної енергії. Просив відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Правова позиція відповідача 2.

Представник відповідача 2 у судове засідання 07.05.2024 не прибув, пояснень щодо заяви не надавав.

Правова позиція відповідача 3.

Представник відповідача 3 у судовому засіданні 07.05.2024 проти усно заяви заперечив.

ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Стаття 136 ГПК України визначає підстави для забезпечення позову, так зокрема, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно пункту 1 ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майна та/або грошові кошти.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч.1 ст.140 ГПК України).

Частиною 1 ст.73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положення ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

У статті 79 ГПК України зазначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У постанові №16 від 26.12.2011р. Пленум Вищого Господарського суду України звертає увагу судів на те, що достатнім обґрунтуванням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Забезпечуючи позов, суд також враховує адекватність заходу до забезпечення позову. Згідно з даним положенням адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Оглянувши та дослідивши матеріали справи та поданої заяви, суд зазначає, що заявником недостатньо обґрунтовано припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Суд звертає увагу позивача на те, що статтею 137 ГПК України не передбачено такого заходу забезпечення позову як встановлення зобов`язання, як це просить застосувати заявник.

Суд враховує аргумент відповідача 1 про те, що у спірних правовідносинах ТОВ "Львівенергозбут", як постачальник універсальної послуги, не надає і не може надавати послуги з розподілу електричної енергії до будинку АДРЕСА_1 , а відповідно, не може припиняти надання таких послуг. Послуги з розподілу надаються оператором системи розподілу - Відповідачем 3. Згідно п. 7.5. "Правил роздрібного ринку електричної енергії", які затверджені постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 р. (із змінами та доповненнями), постачальник має право припиняти постачання електричної енергії, а не розподіл електричної енергії.

Відповідачем 1 у судовому засіданні 07.05.2024 подано рахунок за електричну енергію, виставлений ПрАТ "Ірокс", з якого вбачається відсутність заборгованості відповідача 2 за електричну енергію за квітень 2024.

Враховуючи наведене, відсутні правові підстави для задоволення поданої заяви. Таким чином, суд відмовляє у в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.136-140 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка 418» у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі №914/1119/24.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до частини 2 статті 235 ГПК України з моменту її підписання.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня її підписання.

Інформацію по справі можна отримати зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повний текст ухвали складено 08.05.2024.

Суддя Козак І.Б.